Європейська валютна інтеграція

 
 
 
 

 
Європейська валютна   
інтеграція 
 

 
 
 
 

ПЛАН 

• Валютні  союзи в Європі
• Історія створення Європейського Валютного Союзу

 
 
 
 

Iсторія  створення валютних  союзів 
 

Iсторія створення валютних союзів у  Європі почалася набагато раніше за виникнення ідеї створення Європейського валютного союзу (ЄВС).

Перші спроби європейських країн об’єднати свої валютні системи бу-ли ще в XVII-XVIII ст., коли в Європі укладалися численні конвенції німецьких держав (1753, 1836-1838 pp.).

Бурхливий розвиток капіталізму й інтернаціоналізація господарської діяльності наприкінці XIX - на початку XX ст. викликали появу численних європейських монетних і валютних союзів. 

 
 
 
 

Першим з’явився Австро-німець-кий валютний союз (1857-1866 pp.)

Створений на основі договору між Австрією і членами німецького митного союзу щодо постійного обмінно-го курсу валют і загальної одиниці обліку.

Національні валюти країн при цьому не заміщувались єдиною грошовою одиницею. Не існувало також наднаціонального органу прийняття рішень і врегулювання спорів.

Союз мав формальний характер, оскільки не сприяв реальній інтеграції грошових і банківських систем. Причиною розпаду об'єднання стала війна між Австрією і Пруссією 1866 р. 

 
 
 
 

Другою  спробою створення  валютного союзу  в Європі був  Латинський монетний союз (1865-1878 pp.).

Його ініціатором  була Франція, яка і відігравала  в ньому домінуючу роль. Усі  інші члени союзу — Бельгія, Італія, Швейцарія — прийняли  французький біметалевий стандарт  з фіксованим співвідношенням  срібла і золота.

Об'єднання  валютних систем країн передбачало  розробку єдиного стандарту карбування  монет і прийняття до сплати  на території союзу будь-яких  грошових знаків країн-членів.

 Емісія грошей відбувалась пропорційно до чисельності населення кожної з країн.

 
 
 
 

Причинами, які призвели до розпаду союзу, стали використання банкнот, обіг яких не був передбачений в угоді, а також тимчасове падіння вартості срібла щодо золота. В 1878 р. союз припинив карбування срібних монет, що фактично поклало кінець його існуванню.

Скандинавський монетний союз (1875-1917 pp.) був укладений між Данією, Норвегією і Швецією. Він базувався на запровадженні єдиної грошової одиниці — золотої крони, а також карбуванні золотих і срібних монет стандартної маси і проби. В союзному договорі не було обумовлено функціонування банкнот, але невдовзі центральні банки почали приймати банкноти один одного і пересилати їх для кредитування поточного балансу.