Шляхи удосконалення депозитної політики на сучасному етапі

     1) ринковий рівень процентної ставки по депозитах, який залежить від кон’юнктури грошового ринку;

     2) структура депозитної бази, управління  якою має важливе значення  для регулювання прибутковості  та зниження очікуваних витрат.

     Так, зростання частки дорогих депозитних інструментів, призводить до зростання процентних витрат, з іншого боку, висока питома вага низькооплачуваних ресурсів сприяє підвищенню рентабельності, але призводить до зниження рівня ліквідності балансу банку. Для комерційного банку найбільш привабливими є строкові депозити, що є найбільш стабільною частиною залучених ресурсів, вони дозволяють здійснювати кредитування на більш тривалі строки і відповідно під більш високий процент. Рекомендований їх рівень у ресурсній базі – не менше 50% [6, с.15].

     Зростання кредитування економіки та населення свідчать про послідовну активізацію ролі банківської системи у соціально-економічному розвитку країни. У той же час не вдалося забезпечити суттєвого зниження вартості кредитів: вона залишається високою, що обмежує фінансові можливості переходу до інноваційної моделі зростання національної економіки.

     При дослідженні методів управління залученими ресурсами необхідно  зауважити, що у практиці українських  банків перевага надається ціновим  методам, що визначає самостійність  при встановленні ціни по депозитах комерційними банками. Хоча зростання конкуренції змушує комерційні банки йти на затрати для реалізації маркетингової політики і розширення спектру банківських послуг з метою залучення потенційних клієнтів.

     На  сьогодні обсяг готівки на руках  у населення є досить значним, і ті комерційні банки, які зможуть запропонувати індивідуальним вкладникам більший комплекс високоякісних послуг, отримають у своє розпорядження значні суми додаткових ресурсів. Розвиток таких послуг вимагає від банківських установ нових підходів до встановлення форм депозитних рахунків, впровадження нової техніки та технології ведення банківських операцій із застосуванням різноманітних засобів (чекових книжок, кредитних карток та ін.). Це дозволило б повніше задовольнити потреби клієнтів банку у різноманітних послугах, поліпшити якість обслуговування, підвищити зацікавленість фізичних осіб у розміщенні своїх коштів на поточних рахунках в банку і таким чином залучити нових вкладників.

     Як  перспективний напрям удосконалення  депозитних операцій можна запропонувати розширення кола депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом функціонування, що надаватиме вкладникам банку додаткові можливості по використанню своїх коштів із прийнятним рівнем доходів [10, с.42].

     У відносинах комерційних банків з різними групами клієнтів, як з фізичними особами, так і з юридичним,  доцільно було б використовувати депозитні рахунки, що мають змішаний режим функціонування. Корисним щодо цього є досвід зарубіжних комерційних банків у застосуванні NOW рахунків. З одного боку, кошти, що зберігаються на таких рахунках, можуть використовуватися для здійснення платежів, а з іншого - вони є своєрідними фінансовими інвестиціями, що приносять їх власникам певні доходи.

     З метою оптимізації депозитного  портфеля та для забезпечення більшого надходження коштів на строкові та ощадні депозити можна рекомендувати спрощення режиму функціонування відповідних рахунків, тобто порядку зарахування коштів на вклади, видачі готівки та перерахування з депозитних рахунків. Слід більш широко застосовувати строкові вклади з додатковими внесками, а також скоротити обмеження на здійснення розрахунків із використанням коштів, що містяться на ощадних та строкових депозитах. У перспективі чітке розмежування різних видів депозитів - до запитання, строкових, ощадних, - буде поступово зникати, що підтверджується досвідом комерційних банків розвинених країн, де все більше розширюється сфера застосування змішаних типів рахунків.

     Ефективним  методом додаткового залучення  комерційними банками коштів на депозити може стати застосування комплексного обслуговування клієнтури. Крім традиційного кредитно-розрахункового та касового обслуговування, комерційні банки надаватимуть своїм клієнтам низку додаткових послуг. Постійне розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, покращення якості кредитно-розрахункового та касового обслуговування, надання різноманітних консультацій сприятимуть збільшенню обсягів кредитних ресурсів банку, забезпечуючи йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій [10, с.44].

     Висновки. Проведене дослідження дало змогу обґрунтувати сутність та особливості депозитної політики комерційних банків в Україні. Аналіз даних проблем дозволив сформулювати наступні висновки:

     Банківська  система України знаходиться на етапі якісного зростання, що визначається загостренням конкуренції і посиленням вимог до діяльності банківських інститутів, що визначає необхідність розробки ефективної депозитної політики з метою залучення потенційних клієнтів.  Відкриття депозитних вкладів на сьогодні є першим етапом співпраці банку і клієнта; встановлення взаємовідносин через відкриття депозитного рахунку дозволяє зацікавити клієнта в отриманні подальших послуг комерційного банку і сформувати механізм різнопланової співпраці “клієнт-банк”, який характеризується високим ступенем довіри, мінімізацією ризику та зацікавленістю сторін в ефективній діяльності кожного із суб’єктів.

     Низький  рівень власного капіталу українських комерційних банків посилює значення залучених через депозитні рахунки коштів при формуванні ресурсної бази банківських інститутів, та  визначає необхідність реалізації ефективної депозитної політики в системі банківського менеджменту. Депозитна політика повинна бути взаємопов’язаною із кредитною політикою і забезпечувати реалізацію останньої. Саме такий підхід на сьогодні може забезпечувати ліквідність, фінансову стійкість і одночасно прибутковість комерційного банку.

     Зростання конкуренції на депозитному ринку  за умови одночасного зниження відсоткової  ставки визначає необхідність для банківських інститутів запровадження якісно нових депозитних інструментів, використання яких забезпечує клієнтам банку можливість їх реалізації як фінансових активів при здійсненні кредитних операцій. У подальшому це стане передумовою для використання депозитних інструментів на фондовому ринку.

Список  використаних джерел 

     1. Постанова НБУ „Про додаткові  заходи щодо діяльності банків”  № 319 від 11.10.2008 р.

     2. Постанова НБУ „Про першочергові  заходи щодо запобігання негативним  наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” № 639 від 31.10.2008р.

     3. Антонюк В.В. Фінансова криза  може коштувати Україні 50 млрд. дол. Економічна правда , 29 жовтня 2008 р.

     4. Васюренко О.В. Депозиты как  основной источник привлечения средств коммерческими банками  // Фінанси України. - 2009. - № 11 - С. 88-92.

     5. Дмитриева Е.А. Депозитные операции  в системе услуг коммерческого  банка: проблемы их эффективности // Банківська справа. - 2008. - № 2 - С. 18-23.

     6. Дмитрієва О.А. Оптимізація депозитної діяльності комерційного банку // Фінанси України. – 2010. - № 5. – С 15-17.

     7. Дмитрієва О.А. Оптимізація депозитної  діяльності комерційного банку // Фінанси України. – 2010. - № 5. – С. 138-145.

     8. Мельникова І. Маркетингові аспекти  формування депозитної бази комерційного банку // Банківська справа. - 2010. - № 3 - С. 40-41.

     9. Нєізвєстна О.В. Операції комерційних  банків по залученню коштів: сучасні  технології та світові тенденції  розвитку // Фондовий ринок від 10.08.2009р. - № 31 – С. 2 – 5.

     10. Олійник Д. Ресурсна база українських комерційних банків як джерело ліквідності // Банківська справа. - 2009. - № 2 - С. 42-44.

     11. Парасій-Вергуленко І.М. Аналіз  банківської діяльності: Навч.-метод.  посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2003. – 347с.

     12. Резнікова Н. Про специфіку  фінансової кризи в Україні.  Персонал, №11, 2009 р.-c.49-55.

     13. Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Пер. с англ. - М.: Дело Лтд., 2005. - 768с.