Облік у банках

 

  Основні положення обліку податку на прибуток у банках визначені в Інструкції "Про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів", затвердженій постановою Національного банку України від 19.03.2003 р. № 121.

  Інструкція "Про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів" оперує двома видами тимчасових різниць:

  1) тимчасова різниця, що підлягає вирахуванню, тобто призводить до зменшення податкового прибутку (збільшення податкового збитку) у майбутніх періодах. Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню з бази оподаткування в майбутніх періодах, у податковому обліку виникають, якщо балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість активу менша, ніж його податкова база, тобто доходи тимчасово менші, ніж валові доходи, а витрати тимчасово більші, ніж валові витрати.

  Ці різниці призводять до визнання в поточному періоді відстроченого податкового активу (ВПА);

  2) тимчасова різниця, що підлягає оподаткуванню, тобто включається до податкового прибутку (збитку) у майбутніх періодах. Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, виникають, якщо балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж його податкова база, або якщо балансова вартість зобов'язання менша, ніж його податкова база, тобто витрати тимчасово менші, ніж валові витрати, а доходи тимчасово більші, ніж валові доходи. Ці тимчасові різниці призводять до виникнення в поточному періоді відстроченого податкового зобов'язання (ВПЗ) щодо сплати податку на прибуток у наступних періодах, за винятком гудвілу, вартість якого не підлягає амортизації згідно з вимогами податкового законодавства; первісного визнання активу або зобов'язання в результаті господарських операцій (крім об'єднання підприємств), які не впливають на обліковий і податковий прибутки.

  Обидва види тимчасових різниць зумовлюють необхідність відображення в балансі сум відстрочених податкових активів або відстрочених податкових зобов'язань.

  Відстрочений податковий актив - це сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок:

• тимчасової різниці, що підлягає відрахуванню;
• перенесення податкового збитку, не включеного до розрахунку зменшення податку на прибуток у звітному періоді;
• перенесення на майбутні періоди податкових пільг, якими неможливо скористатися у звітному періоді.

  Отже, відстрочений податковий актив виникає тоді, коли сума податку на прибуток за фінансовим обліком є меншою за суму, розраховану за нормами чинного законодавства. Це свідчить про перевищення суми податкового прибутку над сумою облікового прибутку.

  Відстрочене податкове зобов'язання - це сума податку на прибуток, який сплачуватиметься в наступних періодах з тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню.

  Згідно з положенням Інструкції "Про порядок відображення в бухгалтерському обліку банками України поточних і відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів" для визначення розміру ВПЗ порівнюється балансова вартість активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку з їх податковою базою. ВПЗ виникає, якщо:

• балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку більша, ніж податкова база активу;
• балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку менша, ніж податкова база зобов'язання.

  ВПА визнається при виникненні тимчасових різниць, які підлягають вирахуванню, якщо очікується в майбутньому отримання податкового прибутку, за рахунок якого можна реалізувати оподатковувані тимчасові різниці та застосувати невикористані податкові збитки і пільги, з якими пов'язані ці тимчасові різниці. Для визначення розміру ВПА порівнюється балансова вартість активу або зобов'язання за даними бухгалтерського обліку з їх податковою базою.

  Сума ВПА на дату балансу зменшується за умови недостатності податкового прибутку для списання цього активу. При очікуванні податкового прибутку, достатнього для списання ВПА, сума його попереднього зменшення, яка не перевищує суму очікуваного податкового прибутку, відображається способом сторно. ВПА виникає, якщо:

• балансова вартість активу за даними бухгалтерського обліку менша, ніж податкова база активу;
• балансова вартість зобов'язання за даними бухгалтерського обліку більша, ніж податкова база зобов'язання;
• податкові збитки перенесено на наступні звітні періоди;
• податкові пільги не використані.

  ВПА та ВПЗ розраховуються за ставками оподаткування, що діятимуть протягом періоду, у якому здійснюватимуться реалізація або використання активу та погашення зобов'язання.

  Отже, для розрахунку впливу тимчасових різниць на податок на прибуток потрібно:

• визначити всі тимчасові різниці на дату складання балансу;
• здійснити їх розподіл на тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, і тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню;
• обрахувати всі ВПЗ, визначивши податковий ефект сукупних тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню, застосовуючи ставку податку;
• обрахувати всі ВПА, застосовуючи ставку податку до тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню. [5]

Відображення поточних і відстрочених податкових активів і зобов'язань здійснюється згідно з планом рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 р. № 280, здійснюється із застосуванням таких рахунків[6]:

    1200 А   "Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України";

3520. А     "Дебіторська заборгованість за податком на прибуток";
3521. А   "Відстрочений податковий актив";
3620. П    "Кредиторська заборгованість за податком на прибуток";
3621. П    "Відстрочені податкові зобов'язання";

    5400 П              "Прибуток звітного року, що очікує затвердження";

    5100 П             "Результати переоцінки основних засобів";

    7900 АП         "Податок на прибуток".

    Перерахування суми податку на прибуток відповідно до чинного законодавства відображається такими бухгалтерськими проведеннями:

    Дебет:    3520, 3620;

    Кредит:  1200.

    Визнання витрат з податку на прибуток відображається таким бухгалтерським проведенням:

    Дебет: 7900;

       Кредит: 3620.

    Згортання поточних активів і зобов'язань за наслідками сплати податку за квартал (рік) відображається таким бухгалтерським проведенням:

    Дебет: 3620;

    Кредит: 3520.

    У разі визнання банком ВПЗ виконується таке бухгалтерське проведення:

    Дебет: 7900;

      Кредит: 3621.

    Визнання поточного податку на прибуток за звітний період (квартал, рік) з урахуванням раніше визнаного ВПЗ відображається такими бухгалтерськими проведеннями:

    Дебет: 7900;

    Дебет: 3621;

    Кредит: 3620

    або

    Дебет: 7900;

    Кредит: 3620;

    Дебет: 3621;

    Кредит: 3620.

    У разі визнання банком ВПА виконується таке бухгалтерське проведення:

    Дебет: 3521;

      Кредит: 3620.

    У разі визнання витрат з податку на прибуток за звітний період (квартал, рік) з урахуванням раніше визнаних ВПА здійснюються такі бухгалтерські проведення:

    Дебет:     7900;

    Кредит: 3620;

    Кредит: 3521

    або

    Дебет: 7900;

    Кредит: 3521;

    Дебет: 7900;

    Кредит: 3620.

    Якщо на дату складання річної або проміжної фінансової звітності потрібно зробити відповідні коригування суми витрат з податку на прибуток з урахуванням раніше визнаних ВПА та ВПЗ, здійснюються такі бухгалтерські проведення:

    • у разі збільшення (зменшення) ВПЗ:

    Дебет:    7900;

    Кредит: 3621

    або

    Дебет: 3621;

    Кредит:  7900;

    • у разі збільшення (зменшення) ВПА:

    Дебет:    3521;

    Кредит:  7900

    або

    Дебет: 7900;

     Кредит: 3521.

    ВПА та ВПЗ відображаються в балансі окремо за відповідними статтями "Інші активи" та "Інші зобов'язання".

    ВПА і ВПЗ згортаються, якщо сплата податку на прибуток контролюється одним і тим самим податковим органом. У консолідованому балансі ВПА і ВПЗ відображаються розгорнуто. У проміжній фінансовій звітності ВПА і ВПЗ можуть наводитися в балансі в сумі зазначених активів і зобов'язань, що визначені станом на 31 грудня попереднього року без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. У цьому разі у звіті про фінансові результати наводиться лише сума поточного податку на прибуток, а на дату річного балансу в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється відповідне коригування (збільшення, зменшення) суми витрат з податку на прибуток, виходячи з податкового прибутку (збитку) за звітний рік, ВПА і ВПЗ на кінець звітного року.

    Сума податку, що підлягає сплаті, визначається з урахуванням раніше нарахованих платежів. При сплаті податку складається така кореспонденція рахунків:

    Дебет: 3620;

    Кредит:  1200.

    Після завершення року суми податку на прибуток, відображені на дебеті рахунку 7900 "Податок на прибуток", списуються на рахунок 5040 "Прибуток звітного року, що очікує затвердження" бухгалтерською проводкою:

    Дебет: 5040;

    Кредит:  7900.

    Внесені до бюджету зайві суми податку зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платникові згідно одержаної від нього письмової заяви.

    Бухгалтерський облік інших податків, зборів та внесків банки ведуть на таких рахунках[6]:

    1200 А   „Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України";

    3622 П   „Кредиторська заборгованість за податками та обов'я-

    зковими платежами, крім податку на прибуток";

    3623 П   „Кредиторська заборгованість за зборами до Фонду

    гарантування вкладів фізичних осіб";

    3652 П   „Нарахування працівникам банку за заробітною платою";

    7401 А   „Внески, збори на обов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування";

7410. А   „Податок на додану вартість";
7411. А   „Податок на землю";

    7418 А   „Відрахування до Фонду гарантування вкладів фізич-

    них осіб"

    7419 А   „Сплата інших податків та обов'язкових платежів, крім

    податку на прибуток".

    На рахунку 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов'язковими платежами, крім податку на прибуток» відкривають аналітичні рахунки за видами податків та обов'язкових платежів.

    Аналітичний облік податків, зборів та внесків до державних цільових фондів здійснюють у "Відомості аналітичного обліку податкових розрахунків". Головним завданням такого обліку є:

• точне визначення видів обов'язкових платежів і термінів їх сплати;
• правильне і своєчасне визначення бази для оподаткування і проведення розрахунків обов'язкових платежів. Приступаючи до визначення бази для оподаткування, необхідно ґрунтовно вивчити методику розрахунку податку, перш за все, які суми підлягають оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов'язкового платежу визначають на основі бази оподаткування, ставки податку та встановлених пільг;
• забезпечення у визначені терміни перерахувань грошових коштів, пов'язаних з обов'язковими платежами, на рахунки Державного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. За кожен день прострочки платежів передбачені фінансові санкції;
• дотримання термінів подання звітності до державної податкової інспекції та представництва державних фондів на місцях.