Концепції запровадження в Україні Єдиного національного платіжного простору

- впровадження національної системи моніторингу шахрайських операцій;

- створення умов для взаємодії з національним реєстром отримувачів соціальних пільг;

- можливість спільного використання інтерфейсів до постачальників соціальних сервісів (транспортні, студентські, пенсійні картки, комунальні, митні, податкові розрахунки тощо);

- створення умов для впровадження єдиного національного карткового бренду;

- можливість побудови національної системи лояльності;

- можливість заснування національних сервісів клієнтського обслуговування;

- спрощення  входження на вітчизняний ринок нових платіжних систем та прискорення  підключення до постачальників різноманітних сервісів (мобільні оператори, електронна комерція тощо). 

Таким чином,  у разі впровадження Концепції у життя картковий бізнес в Україні буде повністю  прозорим для всіх його учасників, включаючи держателів карток. Сьогодні, наприклад, держатель картки МПС  знімаючи готівку у банкоматі (особливо «чужому») фактично не знає суму комісії, яку буде з нього вирахувано за  здійснення операції (така інформація мала б виводитися на екран банкомата до її здійснення), як, до речі, не відомий держателю картки  курс, за яким МПС здійснюють конвертацію  валют  у разі, коли валюта карткового рахунку та платежу різні.  Іншою суттєвою перевагою, окрім прозорості, буде суттєве зниження операційних витрат банків, можливість здійснювати карткові операції  за єдиними тарифами та правилами.

Зараз у країнах єврозони  на завершальній стадії перебуває  формування  SEPA (Single European Payments Area, Єдина Європейська Платіжна Зона) — єдиного платіжного простору у євро, який надаватиме можливість європейському громадянину здійснювати грошові перекази у межах зони євро з єдиного банківського рахунку, з  використанням єдиного набору платіжних інструментів, з однаковими часовими обмеженнями, з такою  ж простотою, вартістю та рівнем безпеки, як і у межах  національного ринку.  Потрібно  під час  впровадження Концепції у життя  врахувати також і досвід створення SEPA (протоколи, процедури та ін.).  Адже український платіжний простір не може бути ізольованим від європейського.   

Заперечень по суті  Концепції в учасників обговорення не було. Хоча представники МПС Visa  та MasterCard і висловили свої застереження. Зокрема те, що Концепція передбачає здійснення процесингу та клірингу у різних місцях, а також те, що вона не містить фінансового обґрунтування. І хоч впровадження у життя Концепції, на перший погляд, і не вимагає додаткового, принаймні суттєвого,  фінансування (навпаки, зекономлені кошти йтимуть на розвиток карткової інфраструктури), але все ж  підтримка роботи служби безпеки,  розбір спірних ситуацій,  виконання гарантій тощо вимагає  додаткових коштів. До того ж невідомо як поставляться до такої ініціативи ЄС та СОТ.   Було також відзначено, що  доступність мереж МПС складає  десь 99,(9). А щоб забезпечити такий рівень надійності  потрібні  значні інвестиції.           

Список використаної літератури

1. Кірєєва К. Необхідність створення Єдиного національного платіжного простору в Україні // Вісник Національного банку України. – 2010. - № 2 – С.21 - 25.

2. Пацера М. Сучасний стан і перспективи розвитку Національної системи масових електронних платежів // Вісник Національного банку України. – 2010. - № 1 – С.41 - 43.

3. Слобоцька О.М. – “Передумови створення ЄНПП в Україні” //  http://intkonf.org

4. Степаненко В. – “Щодо Концепції запровадження в Україні Єдиного національного платіжного простору” //  http://aub.org.ua

5. “Про запровадження концепції Єдиного Національного Платіжного Простору” // http://www.ansmep.kiev.ua