Факторинг

     Зміст: 

 

     Вступ

     В умовах жорстокої боротьби на ринках товарних послуг, актуальним стає питання  спрощення взаємовідносин між постачальником та покупцем. Зниження цін, поліпшення якості товару, диверсифікація товарної номенклатури, безкоштовна доставка та багато іншого – далеко не повний перелік методів, які продавець використовує у боротьбі за покупця. Але, навіть незважаючи на це, найчастіше покупці нав’язують свої умови (наприклад, купують товар тільки на умовах товарного кредиту).

     Вказаний  та доволі розповсюджений засіб спілкування  з покупцем негативно впливає  на продавця, тому що при дотриманні усіх вимог кредитування, продавець стає кредитором для покупця. Це, в свою чергу, викликає у продавця касові «розриви» та недостатність обігових коштів, виникає вірогідність несплати поставок у строк, що неминуче призводить до додаткових витрат та зростанню ризиків постачальника.

     У разі користування товарним кредитом, у постачальника виникає дебіторська  заборгованість, яка відтягує на себе значну частину грошей. Як наслідок – здійснюється перерозподіл активів  у дебіторську заборгованість, тоді як вони могли б бути розподілені між авансами, товарами на складі та грошовими коштами.

     Саме  зараз великого значення для постачальника  набувають джерела фінансування дефіциту обігових коштів.

     Серед таких джерел фінансування можна  виділити:

• власні кошти підприємства;
• товарний кредит
• банківський кредит;
• факторинг.

     Об’єктом є система банківських послуг.

     Предметом – банківський факторинг.

     Основною метою роботи є визначення суті такої послуги банку як факторинг.

     Для досягнення вказаної мети виділено декілька конкретних завдань:

1. дати визначення факторингу;
2. визначити умови надання факторингу;
3. проаналізувати переваги факторингу.

 
 

     Методологічну основу складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання соціально-економічних процесів. Основним серед них виступає загальнонауковий діалектичний метод. З урахуванням специфіки порушеної теми використано спеціальні методи наукового пізнання, як-то: метод системного аналізу. 
 
 
 

     Визначення

     Одним з найперспективніших видів банківських  послуг є факторинг – ризикований, але високоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового маркетингу, одна з форм інтегрування банківських операцій, що найбільше пристосована до сучасних процесів розвитку економіки.

     Факторинг – комплекс банківських послуг, що надаються компаніям, які здійснюють свої розрахунки з відстрочкою платежу, в обмін на поступку дебіторської заборгованості, що включає фінансування поставок товарів, страхування кредитних ризиків, облік стану дебіторської заборгованості й регулярне надання відповідних звітів клієнтові, а також контроль своєчасності оплати й роботу з дебіторами

     Основні етапи співробітництва у факторинговому проекті:

     1. Укладання договору про факторингове співробітництво.

     2. Поставка товарів, робіт, послуг з відстрочкою платежу.

     3. Виплата ( банком-фактором продавцеві (постачальникові)) фінансування по поставці в день поступки.

     4. Оплата (Покупцем банку) поставлених товарів, робіт, послуг у застережені договором поставки строки.

     5. Виплата (Банком Продавцеві) залишку засобів постачальникові за винятком комісії фактора. 

     Етапи факторингу залежать від специфіки  проекту, особливостей клієнта і  його бізнесу. 

       

     Основними споживачами факторингових послуг комерційних банків є:

     - виробники товарів (як правило,  з коротким циклом виробництва);

     - торгівельні підприємства (як правило, підприємства оптової торгівлі);

     - підприємства сфери послуг (рекламні, транспортні, поліграфічні, туристичні, телекомунікаційні. 

     Перспективними  ринками факторингу в розрізі цільових груп товарів є: продукти харчування, фармацевтика, парфумерія, косметика, товари гігієни, автозапчастини, побутова техніка, канцелярські товари, комп‘ютери, будівельні матеріали тощо.

 

     

     Переваги  факторингу

     Факторинг необхідний компаніям, діяльність яких здійснюється з використанням відстрочки платежу. Коли компанія перебуває на етапі інтенсивного розвитку (нарощує обсяги продажів, освоює новий ринок), як правило, внутрішні ресурси не в змозі на всі 100% забезпечити зростаючі потреби в обігових коштах. У цьому випадку факторинг є ефективним інструментом поповнення обігових коштів.

     Факторинг не потрібно тільки тоді, коли компанія здійснює всі відвантаження винятково  по передоплаті й не має потреби  в додаткових обігових коштах.

     Основними конкурентними перевагами факторингу для постачальників є:

1. Можливість збільшення обсягів поставок у результаті надання покупцям конкурентних ринкових переваг, таких як: збільшення обсягів поставок з відстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту); збільшення строку відстрочки платежу (товарного кредиту); зменшення ціни на товари (роботи, послуги).
2. Отримання додаткових прибутків за рахунок збільшення обсягів поставок:
• можливість підтримання стабільність відносин з покупцями, які мають постійну можливість придбання товару з відстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту);
• можливість планування своїх фінансових потоків без врахування платіжної дисципліни покупців (дебіторів);
• можливість здійснення оптових закупок у зв‘язку з наявністю коштів (за вигідними цінами) та відповідно підтримання розширеного асортименту товарів для миттєвого задоволення вимог покупців;
• покращання ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;
• покриття банком торгових ризиків, які виникають у зв‘язку з реалізацією продукції з відстрочкою платежу, а саме:

     а) ризику ліквідності – покривається шляхом стабільного авансування  Банком обігових коштів постачальника, що забезпечує їх постійну наявність  в момент розриву в часі між  надходженням грошових коштів від дебіторів  та необхідністю погашення кредиторської заборгованості;

     б) кредитного ризику – покривається шляхом отримання від банку авансових  платежів за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) незалежно від  факту його несплати дебіторами;

     в) валютного ризику – покривається шляхом наявності у постачальника можливості оперативного конвертування суми авансу отриманого від банку (по плаваючих (нестабільних) валютах. Цей ризик особливо суттєвий для постачальників, які мають в ціні товару (робіт, послуг) валютну складову. Покриття валютного ризику банком дає змогу постачальникам не підвищувати ціни на продукцію у випадку девальвації національної валюти за період обігу товару.

     Основні переваги факторингу для покупців:

     - можливість проведення розрахунків  з постачальниками з відстрочкою  платежу після реалізації товару (робіт, послуг) кінцевому споживачу;

     - можливість користування товарним (комерційним кредитом), а тому  відсутність необхідності брати  кредит в банку.  
 

     Основні переваги факторингу для банку:

• посилення ділових стосунків клієнтів з банком через надання їм додаткових конкурентоспроможних послуг;
• зменшення кредитного ризику внаслідок диверсифікації кредитного ризику між покупцями та наявності в банку права регресу до постачальника, в разі несплати дебітором відвантаженого йому товару (виконаних робіт, наданих послуг), незалежно від причин такої несплати;
• збільшення ресурсної бази в результаті додаткових грошових надходжень на поточні рахунки постачальників;
• додаткова можливість збільшення клієнтської бази, шляхом залучення на обслуговування платоспроможних дебіторів постачальника;
• можливість отримання банком додаткових джерел доходів.

 
 
 
 

      
 
 

     Умови, необхідні для надання факторингу

     Факторингове  обслуговування є найбільш ефективним для малих та середніх підприємств, які відчувають фінансові труднощі у зв’язку з несвоєчасним погашенням боргів дебіторами та обмеженістю доступних джерел кредитування. З цього можна зробити висновок, що факторинг є максимально ефективним для підприємств, що виробляють товари народного споживання та постійно здійснюють поставки цієї продукції торговим мережам.

     Факторинг користується найбільшим попитом: у  підприємств, зокрема виробників продовольчих товарів, із значним обсягом поставок з відстрочкою платежу на строк  від 15 до 30 днів; та підприємств, які  маркетингово підготовлені до нарощування обсягів поставок, але при цьому не мають достатнього фінансування обігових коштів. банк приймає до факторингового обслуговування дебіторську заборгованість покупців, які відповідають наступним вимогам:

• співпрацюють з постачальниками за договорами поставок не менше 1 року;
• мають позитивну історію розрахунків з постачальниками протягом вказаного терміну, тобто відсутність випадків несвоєчасних розрахунків (прострочення платежів), повернення без оплати товарів за формальними причинами (за відсутності претензій по якості, асортименту, браку тощо), порушення інших умов договорів поставок, що впливають на своєчасність розрахунків;
• здійснюють стабільні (в залежності від специфіки галузі та тривалості товарообігу) закупки товарів (робіт, послуг);
• бажано, є клієнтами банку або згодними перейти на повне обслуговування до банку.

     Умови проведення факторингових операцій визначаються Генеральною угодою факторингу, що укладається між банком та постачальником.

     Однак є певні випадки, які виключають застосування факторингового обслуговування:

• підприємства з великою кількістю дебіторів, заборгованість кожного з яких складає невеликі суми;
• підприємства, які виробляють нестандартну або вузькоспеціалізовану продукцію;
• будівельні або інші фірми, що працюють з субпідрядником;
• підприємства, що займаються бартерними операціями;
• боргові зобов’язання фізичних осіб, філіалів або відділень підприємств.
• дебіторську заборгованість нових покупців, з якими постачальник щойно уклав договори поставок, тобто покупців з невідомою платіжною історією і дисципліною розрахунків;
• прострочену дебіторську заборгованість;
• дебіторську заборгованість споріднених (пов‘язаних) із постачальником підприємств;
• дебіторську заборгованість за договорами поставок, що передбачають бартерні розрахунки.

     Подобні обмеження зумовлені тим, що у  вказаних випадках факторинговій компанії досить важко оцінити кредитний  ризик або невигідно брати  на себе збільшений об’єм робіт. Також  додатковий ризик виникає при  переуступленні вимог, оплата яких може бути не відбутися в строк у зв’язку з невиконаннями постачальником певних договірних зобов’язань. 

     Функції факторингу

     Основна цінність факторингу полягає в його комплексності. Це не просто фінансування певних витрат, а саме сукупність рівноцінних для підприємства фінансово-посередницьких послуг. Зазвичай факторингове обслуговування передбачає: