Загальне поняття про бухгалтерський баланс

 Якщо в балансі підприємства рахунок "Розрахунки" (за товари, роботи та послуги, з бюджетом, з дочірніми підприємствами тощо), що підлягають відшкодуванню, показано в активі, то це означає, що по поточних операціях інші підприємства є боржниками перед нашим підприємством. Відображення рахунка "Розрахунки" (по податках і платежах, з дочірніми підприємствами тощо), що підлягають відшкодуванню, в пасиві балансу підприємства свідчить про наявність обов'язків перед бюджетом, іншими підприємствами, особами. Таким чином, активно-пасивний рахунок може мати або дебетове, або кредитове сальдо, а значення його оборотів може бути аналогічним активному або пасивному рахункам "Розрахунки".

 Характерні риси побудови  активно-пасивних розрахункових  рахунків.

1) Початкове сальдо в  активно-пасивних рахунках по  взаємних розрахунках може бути  або дебетовим, або кредитовим.

 2) При дебетовому, початковому залишку записи на дебеті означають збільшення, а на кредиті - зменшення дебіторської заборгованості. При кредитовому сальдо, навпаки, записи по дебету означають зменшення, а по кредиту - збільшення кредиторської заборгованості.

18

3) Кінцевий залишок також  може бути або дебетовим, або  кредитовим.

 4) Залежно від характеру активно-пасивного рахунка залишки показуються в балансі в активі (при дебетовому сальдо) або у пасиві (при кредитовому сальдо).

До активно-пасивних розрахункових рахунків належать також і такі синтетичні розрахункові рахунки, в яких частина аналітичних рахунків - активна, а частина - пасивна. Прикладом може бути рахунок "Розрахунки за товари, роботи, послуги". Цей рахунок має одночасно два залишки -дебетовий і кредитовий.

 Подвійний залишок  називається розгорнутим сальдо. Якщо вирахувати менший залишок  від більшого, одержимо згорнуте сальдо. Але згорнутий залишок дає спотворену уяву про дійсні розрахункові відносини підприємства і користуватися ним неможливою.

II група. Операційні рахунки використовуються для обліку витрат, визначення собівартості.

 Операційні витрати - це витрати, пов'язані з діяльністю  з реалізації продукції та  управління підприємством. Вони характеризують витрати, що здійснювалися у звітному періоді і безпосередньо не пов'язані з виробництвом продукції. Операційні витрати як правило поділяються на адміністративно-управлінські, витрати на збут та витрати, пов'язані з науково-дослідницькими та дослідно-конструкторськими роботами.

 Адміністративно-управлінські  витрати - це витрати, пов'язані з  управлінням підприємством як цілісним комплексом (заробітна плата, страхування, додаткові виплати, виплати за навчання тощо; амортизація адміністративних приміщень та обладнання, витрати на їх утримання — оренда, податки, страхування, знос, ремонт, комунальні послуги; амортизація нематеріальних активів; оплата за юридичні, аудиторські, медичні та інші послуги; загальні витрати, витрати на реєстрацію підприємства тощо).

 До витрат на збут  належать:

19

- заробітна плата та  комісійні продавцям, торговельним  агентам, робітникам відділу збуту  та складів, водіям та ін.;

- витрати на зберігання  на складі та підготовку товарів до продажу, оформлення вітрин, демонстраційних залів, рекламні та інші заходи;

- витрати безпосередньо  на продаж та доставку товарів покупцям;

- витрати на відрядження  працівникам відділів збуту;

- фрахт та інші витрати, пов'язані з транспортуванням продукції;

- пакувальні матеріали;

- амортизація приміщень  та обладнання складів, транспортних  засобів та ін.

 Калькуляційні рахунки  використовуються для підсумків різних витрат і виявлення собівартості за операціями заготівлі матеріалів, виробництва продукції, закупівлі товарів, виконання будівельних робіт тощо. До калькуляційних рахунків належать рахунки "Заготівля та придбання матеріальних цінностей", "Виробництво".

 На дебеті калькуляційного  рахунка збираються всі елементи собівартості, що калькулюється. З кредиту калькуляційного рахунка списуються заготовлені матеріали або вироблена продукція. Сальдо калькуляційного рахунка може бути тільки дебетовим, воно показує витрати незавершених процесів із заготівлі матеріалів, виробництва продукції, виконання робіт, послуг і тому подібних господарських операцій.

 Характерні особливості  побудови калькуляційних рахунків.

1) Калькуляційні рахунки  призначені для обліку всіх витрат і визначення собівартості придбаних або виготовлених предметів (продукції), або ж виконаних робіт (послуг).

2) Рахунки ці належать  до активних.

3) Записи на дебеті  означають збільшення (збирання  витрат), а на кредиті - зменшення (списування собівартості).

 

20

4) Залишок може бути  тільки дебетовий і означає  суму витрат по незавершеному  процесу (операції, продукції).

 На дебеті операційного  рахунка відображається фактична  собівартість, реалізованої готової  продукції (товарів, робіт, послуг без торгових націнок), а

на кредиті - списання в порядку закриття дебетового обороту на рахунок "Фінансові результати".

 Різниця оцінок по дебету і кредиту операційного і результативного рахунків дає змогу визначити результати роботи підприємства - прибутки або збитки.

 Перевищення кредитових  оборотів результативного рахунка (сальдо кредиту) показує дохід  від виконання обліковуваних на цьому рахунку господарських операцій; перевищення дебетового обороту свідчить про наявність збитку.

 Характерні особливості  операційно-результативних

 І) Операційно-результативні  рахунки призначені для обліку результатів операцій, пов'язаних з обумовленими процесами, шляхом зрівняння двох оцінок.

2) На дебеті операційного  рахунка відображається фактична  собівартість, а на кредиті результативного  рахунка -вартість за цінами.

3) Результативні рахунки  активно-пасивні, тому що залишок  може бути або дебетовим, або  кредитовим; кредитовий залишок (перевищення  відпускної вартості над фактичною собівартістю) означає накопичення, а дебетовий (перевищення фактичної собівартості над відпускною вартістю) - збиток.

4) Оперативні рахунки  закриваються і в балансі не  показуються.

III група. Регулюючі рахунки призначені для уточнення, коригування оцінки засобів, коштів, обліковуваних на інвентарних, рахунках капіталу і рахунках розрахунків. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, вони завжди пов'язані з  іншими  рахунками  і  слугують  засобом  більш

21

детального розгорнутого відображення операцій і коригування їх оцінки. Залежно від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку, вказану в основному рахунку, розрізняють додаткові (доповнюючі) та контрарні регулюючі рахунки.

Додаткові регулюючі рахунки завжди збільшують оцінку основного рахунка. Якщо основний рахунок буде активним, то додатковий також буде активним і матиме дебетове сальдо, й, навпаки, додатковим до пасивного рахунка буде рахунок з кредитовим сальдо, котрий і в балансі буде також у пасиві, тобто з кредитовим сальдо.

 Для одержання фактичної  величини вартості об'єкта, що  обліковується на основному рахунку і регулюється додатковим рахунком, їхні залишки потрібно скласти. Наприклад, на субрахунку "Сировина і матеріали" сальдо на І-ше число на дебеті становить 113 тис. грн., а на рахунку "Транспортно-заготівельні витрати" - 12 тис. грн. Щоб отримати фактичну собівартість придбаних матеріалів, треба скласти залишки по цих двох рахунках: 113+12= 125 тис. грн. Це й буде фактична собівартість залишку на рахунку "Сировина і матеріали".

 Для одержання повного  розміру залишку на пасивному  рахунку, що регулюється додатковим  рахунком, їхні суми також потрібно  скласти. Наприклад, якщо в пасиві  балансу по статті "Статутний  капітал" налічується 1500 тис. грн., а  по статті "Цільове фінансування" (передбачених державним планом для поповнення оборотних засобів) показано приріст цього капіталу в сумі 250 тис. грн., то для визначення загального розміру Статутного капіталу їх залишки потрібно скласти: 1500+250 = 1750 тис. грн.

 Контрарні регулюючі рахунки уточнюють оцінку основного рахунка в бік зменшення і в балансі відображаються з мінусовим знаком. Так, якщо основний регулюючий рахунок активний, то контрарний до нього буде пасивним. Такий регулюючий рахунок називається контрактивним, тобто він протистоїть   активному  рахунку.   Якщо  ж основний регулюючий рахунок

22

пасивний, то регулюючий рахунок, що протистоїть йому, буде активним й матиме назву контрпасивний.

 Контрактивний рахунок  має кредитове сальдо, а контрпасивний  — дебетове.

Для визначення реальної оцінки по основному активному рахунку, що регулюється контрактивним рахунком, потрібно знайти різницю між залишками по цих рахунках.

 Пояснимо викладене  прикладами.

 Якщо на підприємстві (в активі балансу) первісна вартість основних засобів (за формою 1 "Баланс") становить в сумі 10 600 тис. грн., а пасивний рахунок - знос цих засобів, нарахований у сумі 3200 тис. грн., то для одержання залишкової вартості основних засобів потрібно знайти різницю між залишками цих рахунків. Одержимо: 10600 - 3200 = 7400 тис. грн.

 Для одержання реальної  оцінки на пасивному рахунку, що регулюється контрпасивним  рахунком, потрібно знайти різницю між сумами цих рахунків. Наприклад, на пасивному рахунку "Нерозподілені прибутки" налічується 2100 тис. грн., а на активному рахунку "Прибуток, використаний у звітному періоді" — 1850 тис. грн. Щоб отримати прибуток нерозподілений звітного року, потрібно знайти різницю між сумами цих рахунків: 2100 - 1850 = 250 тис. грн.

IV група. Результативні рахунки поділяються на фінансово-результативні і розподільчі.

 Фінансово-результативні  рахунки призначені для обліку прибутків і збитків. На них відображаються кінцеві, підсумкові фінансові результати господарської діяльності підприємства. На дебеті фінансово-результативних рахунків показуються збитки, а на кредиті — прибутки. Якщо фінансово-результативний рахунок має дебетове сальдо, то він показує збиток. Якщо ж фінансово-результативний рахунок має кредитове сальдо, то це свідчить про наявність прибутку.

23

 Фінансово-результативний  рахунок з відображенням збитків  або втрат за характером свого  сальдо є активним. Фінансово-результативний  рахунок, що використовується для  відображення прибутків, є пасивним.

              Активно-пасивні фінансово-результативні рахунки по дебету відображають збитки, а по кредиту - прибутки. Прикладом активно-пасивного фінансово-результативного рахунка є рахунок "Нерозподілені прибутки і збитки ", на дебеті якого відображаються всі збитки та використання прибутку, а на кредиті - збільшення прибутку від усіх видів діяльності. Кредитове сальдо на цьому рахунку показує прибуток, а дебетове - збиток.

           Розподільчі рахунки використовуються для виявлення розміру витрат і доходів кожного звітного періоду окремо і рівномірного розподілу цих витрат у відповідному періоді. Ці рахунки використовуються насамперед для обліку витрат у поточному звітному періоді за рахунок майбутніх звітних періодів і доходів, одержаних у поточному періоді, але тих, що належать до доходів майбутніх звітних періодів. Часто підприємство для забезпечення нормальної роботи в майбутньому звітному періоді мусить відображати витрати в поточному звітному періоді. До таких витрат належать орендна плата, що вноситься авансом за майбутній період, аванси по податках, витрати на удобрювання землі, що скуповуються протягом декількох майбутніх звітних періодів, витрати на освоєння нових видів продукції, витрати на гірничо-підготовчі роботи та ін. Потрібно з'ясувати, що витрати, здійснені за рахунок майбутнього часу, мають бути відокремлені від витрат, що належать до поточного періоду. Без врахування такого розподілу неможливо правильно визначити фінансові результати, визначити собівартість продукції (виконаних робіт, послуг), встановити розмір витрат обігу в даному звітному періоді.

 

 

24

 Для обліку витрат, здійснених в поточному звітному періоді, але тих, що належать до майбутніх звітних періодів, призначений рахунок "Витрати майбутніх періодів".

V група (клас 0). Позабалансові  рахунки. До позабалансових рахунків належать    рахунки,    на  яких    обліковуються  цінності,   що   тимчасово

знаходяться у підприємстві й не належать йому, наприклад: " Орендовані

необоротні активи", "Активи на відповідальному зберіганні" (сировина, матеріали, запасні частини тощо, обладнання, прийняте для монтажу, бланки суворої звітності та ін.).

 Характерною особливістю позабалансових рахунків є одинарність виконаних на них бухгалтерських записів. На відміну від балансових рахунків, на яких операція відображається методом подвійного запису на дебеті і кредиті кореспондуючих рахунків, на позабалансових рахунках операція відображається тільки на дебеті або тільки на кредиті одного позабалансового рахунка. Наприклад, при одержанні обладнання від іншого підприємства на зберігання дебетують позабалансовий рахунок "Устаткування, прийняте для монтажу". На кредиті будь-якого іншого рахунка записи по цій операції не виконуються. Коли обладнання змонтовано або повернуто підприємству-власникові, робиться також одинарний запис на кредиті рахунка "Устаткування, прийняте для монтажу". Одинарний, позабалансовий рахунок може мати тільки дебетове сальдо. Але на відміну від активного балансового рахунка, позабалансовий рахунок не пов'язаний кореспонденцією з іншими рахунками.