Загальне поняття про бухгалтерський баланс

2

Змiст:

1. Загальне поняття про бухгалтерський баланс.
1. Призначення балансу.                                 3
2. Поняття балансу.                                         5
2. Види i призначення рахункiв бухгалтерського облiку.
1. Класифікація рахунків .                            13
2. Характернi риси рахункiв.                       14
3. Практичне завдання.                                                               25                                                  

                    Список використаної літератури.                                          27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

1. Загальне поняття про бухгалтерський баланс.

1. Призначення балансу.

На сьогоднішній день в Україні утворилась нова економічна система, що побудована на ринкових відносинах. Якісні зміни торкнулися всіх ділянок управління, в тому числі і бухгалтерський облік.

 Перехід до ринкової  економіки жадає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і керування виробництвом, активізації підприємництва і мобілізації невикористаних резервів. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, виробляються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і працівників.

У зв'язку з переходом до ринкових відносин незмірно зростає кількість користувачів бухгалтерської інформації (фінансової звітності). Якщо вона раніш, при нашої "відкритості", призначалася досить вузькому колу користувачів (вищестоящій організації, фінансовому органу, установі, банку і територіальному органу статистики), то в ринковій економіці її користувачами стають практично всі учасники ринкових відносин: ті хто, безпосередньо зв'язані з підприємництвом (бізнесом), тобто менеджери і всі інші, хто зв'язаний з керуванням, включаючи, природно, бухгалтерів, яких у західній практиці називають бухгалтерами-аудиторами і бухгалтерами-аналітиками; ті хто, безпосередньо не працюють на підприємствах (фірмах), але мають прямий фінансовий інтерес — акціонери, інвестори, різні кредитори, покупці і продавці продукції (послуг) і так далі; третю групу

4

представляють користувачі, що мають непрямий фінансовий інтерес - різні фінансові інститути (біржі, асоціації тощо), податкові служби, органи статистики, профспілки й інші. Така ситуація, розвиток ринкових відносин,

значне залучення кредиторів і інвесторів підвищує відповідальність керівництва підприємств у керуванні капіталом і фінансовим станом шляхом прийняття обгрунтованих управлінських рішень по забезпеченню фінансової стійкості, маневреності капіталу й ефективності його використання. Ефективність керування господарською діяльністю виміряється системою показників, що знаходяться у взаємозв'язку і взаємозалежності. Вимір показників, факторів їхньої зміни і виявлення результатів підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності є першочерговими задачами її аналізу.

Неодмінною умовою повного якісного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства є уміння читати фінансову звітність, і, зокрема , основну її форму - бухгалтерський баланс. Важливо розуміти економічний зміст кожної балансової статті, способів її оцінки, ролі в діяльності підприємства, характеру змін сум по тій чи іншій статті і значення цих змін для оцінки економіки підприємства. Уміння читати бухгалтерський баланс дає можливість тільки на підставі вивчення балансових статей одержати значний обсяг інформації про підприємство.

Актуальним є оволодіння методикою аналізу балансу. Вона дозволить об'єктивно оцінити ефективність господарської діяльності і виробити обгрунтовані управлінські рішення з метою виявлення і використання резервів поліпшення функціонування усіх виробничих ресурсів підприємства. Уміти читати баланс повинні керівник підприємства, працівники економічних і інших служб для рішення найрізноманітніших питань.

Основним (а в ряді випадків і єдиним) джерелом інформації про економічну і фінансову діяльність підприємства є бухгалтерська звітність.

5                                                                                                   

Звітність підприємства в ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, що зв'язує підприємство із суспільством  і   діловими п артнерами –   користувачам  и інформації   про

діяльність підприємства. Кожен суб'єкт аналізу вивчає інформацію виходячи зі своїх інтересів. Так, власникам необхідно визначити що відбулося — збільшення чи зменшення частки власного капіталу й оцінити ефективність використання ресурсів підприємства; кредиторам і постачальникам — доцільність продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту; потенційним власникам і кредиторам — вигідність вміщення в підприємство своїх капіталів. Слід зазначити, що тільки керівництво підприємства може поглибити аналіз звітності, використовуючи дані виробничого обліку в рамках управлінського аналізу. Таким чином, стає очевидної верховна роль бухгалтерського балансу для оцінки економічної і фінансової діяльності підприємства в умовах ринкової економіки.

2.         Поняття балансу.

       Термін "баланс" походить від латинських слів bіs — двічі і lanx — чаша ваг, буквально означає двучашіе і вживається як символ рівноваги, рівності. Цей термін прийнятий в економічній науці, як правило, для позначення системи інтервальних показників, що характеризують джерела утворення яких-небудь ресурсів і напрямок їхнього використання за визначений період (інтервал). Наприклад, баланс виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту, матеріальні баланси (вугілля, металу й ін.), баланс грошових доходів і витрат держави (державний бюджет), населення, організації тощо.

Балансовий метод як спосіб представлення даних у виді двосторонніх таблиць з рівними підсумками широко використовується в плануванні, обліку й економічному аналізі. У систему планових балансів входять матеріальні, грошові і трудові. За допомогою цих балансів плануються утворення і розподіл окремих видів матеріалів, продукції, коштів і трудових

6

ресурсів. Баланси використовуються для проведення факторного аналізу при вивченні жорстко детермінованих залежностей. Так, при порівняльному вивченні планового і звітного товарних балансів виявляється вплив на зміну реалізації товарів таких факторів, як запаси на початок і кінець аналізованого періоду, обсяг надходження товарів, величина недокументуємих витрат. У подібних балансах може і не бути рівності підсумків. Наприклад, можуть бути баланси активні (перевищення вивозу товарів над увозом) і пасивні (з перевагою ввозу над вивозом).

У бухгалтерському обліку слово "баланс" має двояке значення:

1. Рівність підсумків, коли рівні підсумки записів по дебету і кредиті рахунків, підсумки записів по аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку, підсумки активу і пасиву бухгалтерського балансу і так далі.
2. Бухгалтерський баланс підприємства як найбільш важлива форма бухгалтерської звітності, що узагальнено показує стан засобів організації в грошовій оцінці на визначену дату. За своєю формою він являє собою таблицю, розділену на дві частини, у якій, з однієї сторони (в активі), відбиваються засоби підприємства, а з іншої (у пасиві) — джерела їхнього утворення (горизонтальний баланс).

Рівні підсумки форми по активу і пасиву розташовуються, по більшій частині, на одному рівні, займаючи строго горизонтальне положення, подібно коромислу ваг, що знаходяться в стані рівноваги. На відміну від балансів, використовуваних при плануванні й аналізі, бухгалтерський баланс являє собою систему моментних показників, що характеризують фінансове положення підприємства на визначену дату (момент), відбиваючи наявне в підприємства майно, власний капітал і зобов'язання.

Засоби в балансі класифікуються по складу, джерелам формування, розміщенню,   юридичній  приналежності  і так далі .  Найбільш   важливі

7

класифікаційні ознаки господарських засобів: 1) склад (вид); 2) джерела формування.

Господарські засоби по складу підрозділяються на необоротні й оборотні, а по джерелах формування — на власні і запозичені. Що таке власні засоби, ясно з назви. Запозичені засоби не власність організації, і використовують їх тимчасово протягом визначеного терміну, по закінченні якого вони повертаються власникам.

Форма балансу не має розходжень по галузях і формам власності. Він побудований відповідно до класифікації господарських засобів, тобто складається з двох рівновеликих частин: в одній відбиваються засоби по їхньому складі (основні засоби, виробничі запаси, готова продукція, розрахункові рахунки і так далі), а в іншій — по джерелах формування (статутний капітал, позички банку і так далі).

Перша частина балансу називається активом, а друга пасивом. Актив від латинського actіvus — діяльний, діючий; пасив від латинського passіvus — пасивний, недіяльний. Стосовно до балансу дані терміни втратили первісний зміст і мають умовне значення.

Найважливішою особливістю бухгалтерського балансу є рівність підсумків активу і пасиву, оскільки й в активі, і в пасиві відбиваються те саме — господарські засоби організації, але з різних сторін: в активі показується склад засобів, а в пасиві — джерела, за рахунок яких вони сформовані.

Крім розподілу на актив і пасив, баланс має розділи, групи, статті (кожен елемент активу і пасиву) відповідно до економічного змісту окремих видів засобів, їх значимістю і роллю у відтворенні. Це розмежування обумовлене розходженням у джерелах фінансування, також воно важливо для контролю за напрямком і використанням власних і позикових засобів підприємства. Статті активу і пасиву, подібні по економічному змісті, у балансі поєднуються в розділи, а усередині них — у групи таким чином, що визначеним видам засобів активу в пасиві протистоять відповідні їм джерела.

8

У балансі для порівняння приводяться показники на початок і кінець звітного періоду. Для спрощення техніки його складання і зручності користування кожен рядок має свій порядковий номер, по кожній статті вказується код синтетичного рахунка, використовуваного для її заповнення.

Бухгалтерський баланс — спосіб узагальнення й угруповання майна господарства і джерел його утворення на визначену дату в грошовій оцінці.

Схематично бухгалтерський баланс являє собою таблицю, складену з двох вертикально розташованих частин: верхняя — актив — відбиває майно підприємства, а нижня — пасиви — джерела його утворення.

Бухгалтерський баланс:

 

№	Найменування розділу	Група статей	Сума
1	2	3	4
I	АКТИВ Необоротні активи	Нематеріальні активи Основні засоби Фінансові інвестиції
	Разом по розділу I
II	Оборотні активи	Запаси Дебіторська заборгованість Фінансові інвестиції Грошові кошти
	Разом по розділу II
III	Витрати майбутніх періодів
	БАЛАНС
I	ПАСИВ Власний капітал	Статутний капітал Пайовий капітал Резервний капітал Неоплачений капітал Вилучений капітал Нерозподілений прибуток
	Разом по розділу I
ІІ	Забезпечення наступних витрат і платежів	Забезпечення виплат Страхові резерви
	Разом по розділу ІІ
ІІІ	Довгострокові зобов’язання	Довгострокові фінансові зобов’язання
ІV	Поточні зобов’язання	Запозичені кошти Короткострокова заборгованість
	Разом по розділу ІV
V	Доходи майбутніх періодів
	БАЛАНС

        

          У балансі завжди повинне бути присутнім рівність підсумків активу і пасиву (майно господарства дорівнює джерелам його утворення). Підсумки по активу і пасиву балансу називаються валютою балансу.

Кожний з розділів активу і пасиву балансу включає економічно однорідні види засобів і джерел, що називаються статтями балансу.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87 (далі П(С)БО 2), дає таке визначення: «Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства,