Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Сентября 2013 в 23:04, курсовая работа
В умовах ринкової економіки значну роль відіграє бухгалтерський облік. Головним чинником методології організації бухгалтерського обліку і складання 1 звітності повинно бути відображення економічного стану підприємства.
Мною вибрана вказана тема тому, що облік поточних зобов'язань перед банком, постачальниками, підрядниками, учасниками, за іншими операціями відображає наявний стан підприємства щодо ряду суттєвих розрахунків. Зокрема, із прийняттям нової Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", важливим є виконання підприємством зобов'язань щодо своєчасності розрахунків з оплати праці, перед бюджетом, зі страхування, оцінка яких є визначальною у веденні бухгалтерського обліку та фінансово-господарської діяльності суб'єкта.
Вступ 3
Виробничо-фінансова характеристика господарства та 5
організація бухгалтерського обліку на підприємстві.
Поняття, оцінка та види поточних зобов’язань. 7
Облік поточних зобов’язань.
Перед банком у національній та іноземній валюті. 10
Розрахунки з постачальниками та підрядниками. 12
Розрахунки з учасниками. 18
Розрахунки з іншими операціями 19
Систематизація поточних зобов’язань. 22
Напрямки удосконалення обліку поточних зобов’язань . 24
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури 28
Згідно даної таблиці видно, що середньорічна вартість активів збільшилася протягом року (з 2006 по 2007 рік) на 405,4 тис. грн., але зменшилася на 567,9 тис. грн. в порівнянні з 2006 роком, та на 162,5тис. грн. – з 2006 роком в наслідок продажу ВРХ та свиней.
Протягом 2006 року в господарстві вироблено 4741,2 тонни зернових та зернобобових. Їх урожайність склала 55,1 центнера з гектара проти 36,4 центнера в середньому по сільськогосподарських підприємствах району. Виробництво пшениці склало 16518 тонн , кукурудзи - 18907, ячменю -5189 тонн. У структурі посівних площ зернових за попередній рік 32,0 відсотка складала кукурудза, 33,94 – пшениця.
Протягом 2008 року вироблено 6047 тонн соняшнику, його врожайність склала 21,6 центнера з гектара, що на 3,3 центнера більше ніж в середньому по району
Дохід від реалізації продукції рослинництва за 2008 рік склав 2681,2 тисячі гривень.
В господарстві станом на 1 січня 2008 року було вирощено 196 ц ВРХ, 96 ц свиней та було вироблено 2279л молока. Динаміка чисельності ВРХ та свиней за останні роки характеризується його скороченням як по господарству так і в цілому по району.
Всього по підприємству дохід від реалізації сільськогосподарської продукції склав 4 мільйон 455,5 тисяч гривень станом на 1.01.2008 року.
Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції по СТОВ „Дружба” за 2006-2008 роки наведено в додатку 1.
Фонд оплати праці працівників господарства за 2008 рік склав 580 тисяч гривень, середньооблікова чисельність працівників - 76 чоловік. Середньомісячний розмір заробітної плати за 2008 рік склав 636 гривні, по сільськогосподарських підприємствах району - 480 гривень.
Аналізуючи поточні зобов'язання перед банком, постачальниками, підрядниками, учасниками та іншими операціями на сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю „Дружба” за останні три роки можна зробити висновки, що на підприємстві користувались короткотерміновими кредитами банків протягом 2006-2008 років. Станом на 1 січня 2009 року підприємство мало заборгованість перед бюджетом в сумі 58,4 тисячі гривень, з оплати праці - 16,3, інші поточні зобов'язання - 305,4 тисячі гривень. Всього на кінець минулого року поточні зобов'язання склали 432,1 тисячі гривень.
Динаміка поточних зобов'язань по СТОВ „Дружба” за 2006-2008 роки наведено в додатку 2.
Згідно ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" підприємствам надано право самостійно визначати окремі моменти щодо порядку ведення обліку на окремих ділянках, тобто облікову політику, під якою розуміють сукупність методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Тому на початку 2005р. товариство самостійно визначило облікову політику з урахуванням вимог Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Облікова політика затверджена директором товариства в наказі "Про облікову політику підприємства”
Метою облікової політики є створення інформаційної системи, яка обслуговує керівництво підприємства, на певний відрізок часу з урахуванням діючого законодавства та інших факторів та визначає порядок ведення обліку на окремих ділянках і являє собою сукупність методів та процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Облікова політика на підприємстві може уточнюватись та підлягати змінам по окремих показниках.
Наказом "Про облікову політику підприємства” встановлено, що обов'язки по веденню обліку на підприємстві покладені на бухгалтерію господарства з штатом працівників 5 осіб під керівництвом головного бухгалтера.
У кожного працівника обліково-економічного апарату є належним чином обладнане комп'ютерною технікою робоче місце. Умови роботи відповідають санітарним нормам та правилам техніки безпеки.
В СТОВ облік ведеться за автоматизованою формою обліку з використанням програми 1С: Підприємство.7.7. Всі господарські операції відображаються в обліку шляхом створення відповідних первинних документів в програмі. Створені первинні документи реєструються у журналах. Інформація з документів накопичується, узагальнюється і систематизується у різноманітних формах звітних регістрів. Використання комп'ютерної бухгалтерської програми дає змогу оперативно отримувати інформацію про хід виробничо-фінансової діяльності підприємства, необхідну для керівництва, управління та аналізу роботи. Окрім цього, автоматизація облікового процесу дозволяє зменшувати затрати праці на обробку інформації, забезпечує, своєчасність облікових даних та полегшує роботу бухгалтера.
Зброшуровані
облікові документи зберігають в
бухгалтерії, а пізніше в установлені
строки передають в архів. В архіві
бухгалтерії документи
Первинний облік здійснюється згідно із затвердженими формами, графік документообігу складається головним бухгалтером та затверджується наказом.
Згідно із наказом по підприємству основні засоби беруться на облік за початковою вартістю придбання чи виготовлення або за справедливою вартістю в Інших випадках надходжень, переоцінка основних засобів здійснюється при потребі згідно п. 16-21 та 31-32НП(С)БО 7 "Основні засоби".
Облік процесу виробництва ведеться на рахунку 23 та на рахунках класу 9 в розрізі господарських підрозділів та існуючих об'єктів обліку.
Загальновиробничі та інші непрямі витрати розділяються між окремими об'єктами виробництва пропорційно всім прямим витратам без вартості основних матеріалів; витрати на утримання машинно-тракторного парку розподіляються між об'єктами обліку витрат пропорційно обсягу робіт (часу роботи) техніки.
Витрати на ремонт основних засобів включаються у витрати виробництва і розподіляються між окремими об'єктами виробництва пропорційно до бази, що характеризує використання відремонтованого об'єкта.
Собівартість незавершеного виробництва визначається на підставі даних аналітичного обліку.
2. Поняття, оцінка та види поточних зобов'язань.
Загальне поняття
зобов'язань визначено у
Зобов'язання визначається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
В бухгалтерському обліку зобов'язання поділяються на довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені.
Поточні зобов'язання включають:
Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Зобов'язання можуть мати юридичну силу внаслідок укладання угод або статутних вимог (кредиторська заборгованість за отримані товари, роботи, послуги). Погашаючи зобов'язання підприємство віддає засоби (ресурси), що втілюють у собі економічні вигоди, з метою задоволення претензій кредитора. Погашення існуючого зобов'язання може здійснюватись шляхом сплати грошових коштів, передачі інших активів, надання послуг, заміни даного зобов'язання іншим, перетворення зобов'язання на капітал. Борг може бути анульованим, коли боржник офіційно на законній підставі або за згодою кредитора звільняється від прийнятих на себе зобов'язань. Списання зобов'язань приводить до зменшення ресурсів платника, але збільшує прибуток підприємства і сприяє виникненню зобов'язань з оподаткування.
3. Облік поточних зобов'язань:
3.1. Перед банком у національній та іноземній валюті
У забезпеченні сільськогосподарських підприємств коштами, потрібними для здійснення нормальної виробничої діяльності, велику роль відіграють кредити банків. Значення кредитів банків як джерела фінансування виробничо-господарської діяльності особливо зростає у періоди, коли надходжень коштів за реалізовану продукцію ще немає або їх не досить у зв'язку з відсутністю в певні періоди року продукції для реалізації.
За необхідності одержання кредиту представник підприємства звертається у кредитний відділ банку з відповідними проханнями. Банківський працівник визначає можливість надання кредиту під дану операцію. Банк видає кредит, коли впевнений в кредитоспроможності підприємства або в прибутковості заходу, який він фінансує. Оскільки твердої впевненості в погашенні кредитів в умовах інфляції бути не може, то часто банки, крім техніко-економічного обґрунтування використання позичкових коштів, вимагають також додаткові гарантії повернення кредитів. Ними можуть бути: застава основних засобів або іншого майна; страхування ризику непогашених кредитів в окремих страхових компаніях, які заслуговують довіри; гарантії іншого підприємства або організації, що повинні бути письмово підтверджені.
Кредитні взаємовідносини
сільськогосподарських
У кредитних договорах передбачається розмір кредиту і зобов'язання банку про його своєчасну видачу; строки і порядок погашення кредиту і відсоткові ставки за нього; обсяг та строки надання підприємствами звітності, а також довідок, необхідних для визначення і видачі кредитів; форми перевірки забезпеченні цільового використання кредитів та інші умови. При цьому можуть бути використані договори, розроблені як банком, так і клієнтом (підприємством).
Для обліку короткострокових позик призначено рахунок 60 «Короткострокові позики».
На рахунку 60
«Короткострокові позики» ведеться
облік розрахунків в
За кредитом рахунка відображуються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов'язань в разі відстрочення кредитів (позик).
Рахунок 60 «Короткострокові позики» має такі субрахунки:
601 - «Короткострокові кредити банків у національній валюті»;
602 - «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»;
603 - «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»;
604 - «Відстрочені
короткострокові кредити
605 - «Прострочені позики в національній валюті»;
606 - «Прострочені позики в іноземній валюті».
Аналітичний
облік ведеться за
Основні господарські операції, що мають місце в досліджуваному господарстві.
Дебет 30 „Каса”
Кредит 60 „Короткострокові позики”.
Дебет 63”Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Кредит 60 „Короткострокові позики”
Сума 1150,00 грн.
Дебет 951”Вітсотки за кредит”
Кредит 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками”
Сума 250,00 грн.
Дебет 60” Короткострокові позики”
Кредит 311 „Поточні рахунки в національній валюті”
Сума 1400,00 грн.
5. Перераховано банку за користування короткостроковими позиками (відсотки).
Дебет 684 „Розрахунки за нарахованими відсотками”
Кредит 311 „Поточні рахунки в національній валюті”.
3.2. Розрахунки з постачальниками і підрядниками
Постачальники (підрядники) — це підприємства, що відвантажують продукцію (виконують роботи, надають послуги) покупцям. По відношенню до постачальників підприємства-споживачі завжди виступають покупцями їхніх товарно-матеріальних цінностей, різних послуг, включаючи отримання електроенергії, газу, води, автопослуг, послуг зв'язку, послуг з переробки матеріальних цінностей тощо.
Розрахункові взаємовідносини між постачальниками і покупцями виникають у процесі господарської діяльності підприємств, і цим відносинам, як правило, повинне передувати укладання договорів (контрактів) купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, договорів підряду на виконання різних робіт, надання послуг тощо.