Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Апреля 2011 в 10:18, курсовая работа
Зараз в Україні дуже розповсюджені малі підприємства. Це пов’язано з тим, що на малих підприємствах можна швидко обновляти основні засоби, а також реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Важливим чинником є також те, що на малих підприємствах дозволяється застосовувати спрощену систему оподаткування. Завдяки цим та багатьом іншим чинникам така форма організації підприємницької діяльності, як малі підприємства, є провідною в Україні.
Вступ 3
1 Організація бухгалтерського обліку на підприємствах малого бізнесу 4
2. Законодавча та нормативна база обліку на підприємствах малого бізнесу 9
3 Форми бухгалтерського обліку, план рахунків для малих підприємств 14
Висновок 27
Література 29
Технологічним інструментом (методом) бухгалтерського обліку та узагальнення обліково-економічної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання є План рахунків бухгалтерського обліку, який за умови його раціональної та змістовної побудови використовується з найменшими витратами і процедурами для складання проміжної й річної фінансової звітності. Як відомо, затверджений наказом Міністерства фінансів України План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30 листопада 1999 р. № 291 також передбачає застосування більш скороченого і спрощеного варіанта кореспонденції рахунків із використанням рахунків класу 8 «Витрати за елементами», в якому застосовуються тільки 6 рахунків проти 10, передбачених класом 9 «Витрати діяльності». Наступним кроком удосконалення й спрощення системи бухгалтерського обліку з урахуванням проведеного у лютому 2001 року спрощення Звіту про фінансові результати суб'єкта малого підприємництва (ф. 2-м) стало запровадження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19 квітня 2001 р. № 186. У спрощеному Плані рахунків передбачені тільки синтетичні балансові рахунки, кількість яких становить 25 проти 68 синтетичних рахунків для підприємств у Плані рахунків бухгалтерського обліку.
Спрощений План рахунків побудовано на максимальній уніфікації із загальним Планом рахунків і фінансовою звітністю. Спрощений План рахунків можуть застосовувати суб'єкти підприємницької діяльності, які складають і подають фінансовий звіт відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності та юридичні особи, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ). Встановлено, що облік і узагальнення інформації про позабалансові активи і зобов'язання, такі суб'єкти здійснюють із використанням позабалансових рахунків класу 0 загального Плану рахунків.
Записи на рахунках бухгалтерського обліку спрощеного Плану рахунків і на позабалансових рахунках з метою узагальнення інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань, доходи і витрати, про факти фінансово-господарської діяльності здійснюються підприємствами й організаціями відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291, тобто застосовуючи ви кладену в Інструкції до загального Плану рахунків кореспонденцію рахунків з урахуванням проведеного об'єднання функцій кількох рахунків загального Плану рахунків на одному рахунку спрощеного плану.
У спрощеному й загальному Планах рахунків збігаються за назвою та кодом 12 таких рахунків: 10 «Основні засоби», 18 «Інші необоротні активи», 20 «Виробничі запаси», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 30«Каса», 31 «Рахунки в банках», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 47«Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 55 «Інші довгострокові зобов'язання», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 68 «Розрахунки за іншими операціями». При цьому за призначенням (об'єктами обліку) зазначені рахунки відрізняються тим, що вони застосовуються для обліку та узагальнення інформації про більшу групу активів, капіталу й зобов'язань. Відрізняються також за призначенням три такі рахунки: 40 «Власний капітал», 70 «Доходи», 84 «Витрати операційної діяльності», яким дещо змінено назву і збережено код. Повну схожість (за кодом, назвою і призначенням) мають 10 таких рахунків: 13 «Знос необоротних активів», 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 15 «Капітальні інвестиції», 35 «Поточні фінансові інвестиції», 39 «Витрати майбутніх періодів», 44 «Не розподілені прибутки (непокриті збитки)», 66 «Розрахунки з оплати праці», 69 «Доходи майбутніх періодів», 79 «Фінансові результати», 85 «Інші затрати».
До спрощеного Плану рахунків не внесено жодного рахунку класу 9 «Витрати діяльності», оскільки Інструкція про застосування загального Плану рахунків передбачає можливість їх невикористання і було б нераціонально під час створення спрощеного Плану рахунків йти на ускладнення облікових процедур.
До спрощеного Плану рахунків також не включено рахунки 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» (ні самостійно, ні як об'єкт обліку на якомусь рахунку), оскільки за чинною нормативно-методичною базою з бухгалтерського обліку суб'єкти малого підприємництва не обчислюють тимчасових різниць податку на прибуток, сума якого до фінансової звітності включається (з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку) у розмірі, визначеному за податковим законодавством.
Не внесено до спрощеного Плану рахунків рахунки 49 «Страхові резерви» і 76 «Страхові платежі» оскільки вони передбачені для суб'єктів страхової діяльності, на яких не поширюється застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 і страхові компанії не можуть бути суб’єктом малого підприємництва, а також рахунок 19 «Гудвіл при придбанні» як малоймовірний об'єкт обліку діяльності суб'єктів, що будуть застосовувати спрощений План рахунків. Не включено також рахунок 25 «Напівфабрикати», оскільки його застосовують для обліку напівфабрикатів власного виробництва при використанні напівфабрикату обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, що властиво попередільному безперервному технологічному виробництву з цеховою структурою підприємства. Уявити наявність такого виробництва у суб'єкта малого підприємництва малоймовірно.
З метою забезпечення потрібної деталізації та аналітичності обліково-економічної інформації підприємство самостійно визначає субрахунки до рахунків спрощеного Плану рахунків. При визначенні потрібної деталізації на рахунках бухгалтерського обліку для встановлення назв і кількості субрахунків підприємству слід виходити зі складу показників фінансової звітності, потреб управління підприємством, можливостей регістрів обліку, що використовуються підприємством тощо. Наприклад, потреби заповнення у балансі показника «Резерв сумнівних боргів» визначають необхідність запровадження такого субрахунку на рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», показників про статутний, додатковий, резервний, неоплачений і вилучений капітал - відповідних субрахунків на рахунку 40 «Власний капітал». Для забезпечення потрібної інформації про доходи в розрізі показників Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) на рахунку 70 «Доходи» відкриваються субрахунки «Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)», «Інші операційні доходи», «Інші звичайні доходи», «Інші надзвичайні доходи».
На рахунку 84 «Витрати операційної діяльності"» для відображення показників елементів витрат необхідно відкрити субрахунки за елементами, а на рахунку 85 «Інші затрати» - субрахунки для обліку інших звичайних і надзвичайних витрат.
Підприємства, які за результатами (показниками) діяльності за минулий рік визнаються відповідно до чинного законодавства суб'єктами малого підприємництва, застосовують Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 у по точному (звітному) році. Якщо такі підприємства, а також новостворені за результатами діяльності за І квартал або перше півріччя поточного (звітного) року не можуть бути відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва, то фінансовий звіт цими підприємствами складається за цей і подальші періоди поточного (звітного) року відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1—5, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 57, тобто складається повноваріантний фінансовий звіт.
Підприємства, які за результатами (показниками) діяльності за 6 місяців були визнані суб'єктами малого підприємництва, але за показниками 9 місяців поточного (звітного) року не можуть бути відповідно до чинного законодавства визнані суб'єктами малого підприємництва, можуть складати фінансовий звіт за 9 місяців і звітний рік із застосуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25. У наступному році вони почнуть складати і подавати фінансовий нескорочений звіт.
Якщо підприємство створюється у III або у IV кварталі, то спираючись на показники його діяльності за період з дати державної реєстрації до кінця III кварталу (року) визначається його статус і формат фінансового звіту.
Підприємства, що складають фінансовий звіт із застосуванням П(С)БО 25, повинні врахувати такі особливості. Склад статей Балансу суб'єкта малого підприємництва (форма № 1-м) передбачає об'єднання деяких статей Балансу підприємства в одну статтю: основні засоби і нематеріальні активи; виробничі запаси, готова продукція і товари; довгострокові фінансові інвестиції, поточна дебіторська і кредиторська заборгованість разом з векселями одержаними і виданими відповідно; неоплачений і вилучений капітал; забезпечення наступних витрат і цільового фінансування; довгострокові зобов'язання.
Інша поточна дебіторська заборгованість наводиться в оцінці "нетто", тобто за первісною вартістю іншої поточної дебіторської заборгованості, зменшеної на суму створеного за нею резерву сумнівних боргів.
Чистий фінансовий результат (прибуток або збиток) у формі № 2-м визначають з урахуванням витрат діяльності за елементами, тому що складання цього звіту грунтується на використанні рахунків класу 8. Оскільки частина витрат діяльності, включена до елементів витрат, може залишатися у незавершеному виробництві та в нереалізованій готовій продукції, то на таку суму змін відбувається коригування (визначення остаточного) фінансового результату.
Крім того, у зв'язку з тим, що до витрат діяльності за жодним елементом не включається собівартість реалізованих товарів, такий показник наводиться окремо у рядку 140 та вираховується під час визначення фінансового результату.
У
формі № 2-м сума єдиного податку і єдиного
(фіксованого) податку для сільськогосподарських
товаровиробників, плата за спеціальний
торговий патент відображаються в рядку
130 «Інші операційні витрати» і розшифровуються
у рядку 131 шляхом вписування назви конкретного
податку і плати, які сплачуються суб'єктом
малого підприємництва.
ВИСНОВОК
Становлення малого бізнесу є життєвонеобхідною умовою реформування української економіки. Малий бізнес здатний забезпечити структурну перебудову економіки, створити нові робочі місця, сприяти процесам приватизації та демократизації. Розвиток малого підприємництва є гарантом невідворотності вітчизняних ринкових перетворень.
Мале підприємництво України, яке займає домінуюче становище в усіх сферах економічної діяльності, вимагає системної державної підтримки.
Держава повинна забезпечити стабільні нормативно-правові умови для створення й функціонування малого підприємництва, утвердження ефективної системи його захисту та страхування, упорядкування механізмів оподаткування, обліку і звітності, інвестування й кредитного обслуговування, венчурного фінансування та лізингу, формування ринку інформаційних, консультативних, науково-технологічних та навчальних послуг для малих підприємств.
Впроваджена проста форма бухгалтерського обліку і спрощена форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства призначена для ведення бухгалтерського обліку на малих підприємствах.
Проста форма передбачає ведення двох облікових регістрів: відомість обліку заробітної плати та журнал реєстрації господарських операцій. На підставі цих регістрів формується фінансова звітність суб’єкта малого підприємництва. Ця форма є простою для розуміння і використовується на підприємствах, які мають незначну кількість господарських операцій.
Значно
складнішою є система обліку за спрощеною
формою з використанням регістрів обліку
майна підприємства. Ця форма використовує
5 регістрів, які мають назву відомостей.
Кожна відомість може складатись з декількох
розділів. Відомості формують за кредитовою
ознакою. В кінці звітного періоду для
узагальнення інформації, яка осіла на
рахунках, та для перевірки проведеної
облікової роботи складається оборотно-сальдова
відомість. А вже на основі даних з цієї
відомості формується баланс малого підприємства.
Відомість вважається правильно заповненою,
коли збігаються обороти по дебету і кредиту,
а також сальдо на кінець.
ЛІТЕРАТУРА
1 Конституція України від 28 червня 1996р. №254/96 ВР
2 Господарський кодекс України від 16 січня 2003р.№436-IV
3 Податковий кодекс України від
4 Закон України «Про оплату праці» від 20 березня 1995р.№108
5
План рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань
та господарських операцій суб’
Информация о работе Особливості бухгалтерського обліку на малих підприємствах