Особливості бухгалтерського обліку на малих підприємствах

     У Журналі обліку господарських операцій записи здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів, відомостей нарахування заробітної плати і амортизації тощо, з відображенням суми операції на рахунках бухгалтерського обліку. Журнал ведеться щомісяця. Дані рядка «Сальдо на кінець місяця» з Журналу за попередній місяць переносяться у рядок «Сальдо на початок місяця» Журналу за звітний місяць за кожним рахунком бухгалтерського обліку. У графі 3 «Зміст операції» у хронологічній послідовності позиційним шляхом відображаються господарські операції звітного місяця із зазначенням суми операції у графі 4 та одночасно у графах «Дебет» і «Кредит» двох рахунків бухгалтерського обліку відповідних видів активів, власного капіталу, зобов'язань, доходів і витрат.

     Підсумкові дані у Журналі визначають підрахунком суми оборотів за дебетом і за кредитом усіх рахунків бухгалтерського обліку і виведенням сальдо на кінець місяця. Суми дебетових і кредитових оборотів за місяць повинні бути однаковими і дорівнювати сумі з графи 4 «Сума господарської операції» у рядку «Усього оборотів за місяць».

     Для аналітичного обліку розрахунків з  оплати праці, з дебіторами і кредиторами  малі підприємства використовують Відомість 3-м, підсумкові дані якої заносяться до Журналу обліку господарських операцій з позначенням у графі З «Відомість 3-м».

     Побудова  обліку витрат і матеріальних ресурсів може бути спрощена - придбані і передані у місця використання матеріальні ресурси можуть відображатися малими підприємствами за дебетом рахунку 84 і кредитом рахунку 68. У такому випадку тільки за результатами інвентаризації виявлені у місцях використання не оброблені матеріали і сировина оприбутковуються відображенням за дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» і кредитом рахунку 79 «Фінансові результати». Одночасно, для підготовки даних з метою складання Звіту про фінансові результати, відомості про елемент матеріальних затрат (р. 090 ф. 2-м) у регістрі бухгалтерського обліку коригуються способом сторно за дебетом і кредитом рахунку 84 «Витрати операційної діяльності».

     Спрощена  форма бухгалтерського обліку, що рекомендована для малих підприємств з більшим обсягом документообігом, а отже, і чисельністю працюючих, і обсягом реалізації, з виробництвом готової продукції, виконанням матеріаломістких робіт і послуг, передбачає використання п'яти відомостей та оборотно-сальдової відомості.

     Для обліку готівкових операцій і операцій на поточному та інших рахунках у  банках записи у хронологічному порядку здійснюються у Відомості 1-м. Для операцій в іноземній валюті, крім того, ведеться Відомість 1-м безпосередньо у валюті здійснення операцій на рахунках (доларах, євро, рублях).

     Для ведення обліку операцій з сировиною і матеріалами, малоцінними і швидкозношуваними предметами, готовою продукцією і товарами передбачено Відомість 2-м. У ній до початку записів за поточний місяць у графі 4 зазначають назву і код рахунку (20 або 26), а потім перераховують у розрізі матеріально-відповідальних осіб назви, кількість і вартість залишку на початок місяця. Малі підприємства роздрібної торгівлі, які оцінку вибуття запасів здійснюють за ціною продажу, в графі 4 зазначають рахунок 26 і зміст операцій з надходження і вибуття товарів, нарахування і списання торгової націнки.

     З метою здійснення записів надходження і вибуття сировини і матеріалів, готової продукції малі підприємства попередньо групують первинні документи у накопичувальні відомості, матеріальні звіти, розшифровки, з яких узагальнено за видами матеріальних цінностей вносять до Відомості 2-м. При цьому спрощена процедура обліку сировини і матеріалів, що була наведена в описі простої форми бухгалтерського обліку, тут також дозволена для застосування.

     Відомість 3-м  призначено для систематизації операцій в аналітичному розрізі з дебіторами і кредиторами (рахунки 37 і 68), податками і платежами (рахунок 64), довгострокових зобов'язань і доходів майбутніх періодів (рахунки 55 і 69). Для відокремлення записів у розрізі вказаних рахунків у графі 3 зазначаються код і назва рахунку, щодо якого далі здійснюються записи із зазначенням дебіторів, кредиторів, видів довгострокових зобов'язань і податків. При цьому для дебіторів, кредиторів і зобов'язань відводиться необхідна кількість рядків для впорядкування записів щодо кожного боржника і кредитора. Нарахування заробітної плати, допомоги, доплат і заохочень у розрізі кожного працівника (графи 2 і 3) відображується у графах 5—10, погашення заборгованості з оплати праці — у рядках 11—19 розділу II Відомості 3-м. Не отримана у встановлений строк заробітна плата, яка визнана депонентами, у наступних місяцях у Відомості 3-м відображується як заборгованість у графі 4 з поміткою у графі 3 "Депон." із зазначенням дати її утворення.

     Дані  про сплату боргів і погашення зобов'язань для заповнення Відомості 3-м використовуються з Відомості 1-м та доданих до неї первинних документів (касових звітів, виписок банку). Створення і використання резерву сумнів них боргів відображуються у Відомостях 3-м і 5-м.

     Облік основних засобів, нематеріальних активів  та їх зносу (амортизації) пооб'єктно  ведеться у Відомості 4-м. Також пооб'єктно передбачається ведення бухгалтерського обліку фінансових і капітальних інвестицій у Відомості 4-м, для чого відокремлення записів щодо рахунків 15 і 14, 35 здійснюється шляхом зазначення коду і назви потрібного із наведених рахунків з наступним наведенням об'єктів інвестування.

     Запис основних засобів до розділу І  граф 7—9 має кореспондувати з графою 8 розділу II Відомості 4-м і записами по одній з граф 7—13 (де відображено операцію з безоплатного одержання основних засобів кореспонденцією з кредиту рахунку 40 в дебет рахунку 10) розділу IV Відомості 5-м. Записи у рядках 2, 4 і 5 розділу II. Відомості 4-м мають збігатися з даними записів за графами 22—25 розділу І і Відомості 1-м і за графами 16—20 розділу І Відомості 3-м де на підставі даних постачальників і операцій на поточному рахунку мають бути відображені витрати на фінансові і капітальні інвестиції.

     Витрати на капітальні інвестиції, що здійснюються господарським способом (графи 2,4 і 5 розділу II Відомості 4-м) мають випливати із записів по графі 8 розділу III Відомості 3-м, графі 15 Відомості 2-м, графі 10 розділу II Відомості 5-м.

     Відомість 5-м  складається з чотирьох розділів.

     У розділі І узагальнюються всі  витрати операційної діяльності за елементами затрат (дебет рахунку 84) та інші витрати на рахунку 85 (податок на прибуток, фінансові, надзвичайні та інші витрати). У цьому розділі передбачено графу 20 для накопичення витрат діяльності за період з початку року, що може бути безпосередньо використано для заповнення рядків 090—30,150—170 Звіту про фінансові результати малого підприємства (ф. № 2-м). У графах 16—19 витрати з кредиту рахунків 84 і 85 списуються до дебету рахунку 23 - відображається із зазначенням конкретного виду продукції, робіт, послуг у графі 6 розділу II Відомості 5-м; рахунку 79 - це знаходить відображення в рядку 6 графи 5 розділу III Відомості 5-м. У розділі III Відомості 5-м відображаються записи з формування доходу, фінансових результатів і нерозподіленого прибутку малого підприємства та накопичуються дані про доходи в розрізі їх видів за період з початку року, що використовується для безпосереднього заповнення рядків 010, 020, 040, 050 і 060 Звіту про фінансові результати малого підприємства (ф. № 2-м). Операції про витрати майбутніх періодів, статутний, додатковий, резервний, пайовий, неоплачений і вилучений капітал, про створення, отримання і використання забезпечень майбутніх періодів і цільового фінансування систематизуються у розділі IV Відомості 5-м.

     Наказ Міністерства фінансів України від 24 лютого 2001 р. № 101 «Про внесення змін і доповнень до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» передбачає застосування або спрощених, або загальних процедур обліку витрат і визначення фінансових результатів суб'єктів малого підприємництва.

     Під час складання Відомості 5-м слід врахувати такі спрощені процедури.

     1. Найбільш спрощена методика обліку витрат і визначення фінансових результатів передбачає для суб'єктів малого підприємництва, що здійснюють продаж товарів, виконують роботи та/або надають послуги, списання всіх ви трат діяльності за елементами з кредиту рахунків класу 8 безпосередньо (обминаючи рахунок 23 «Виробництво») до дебету рахунку 79 «Фінансові результати». Такі суб'єкти інвентаризацією на кінець року  встановлюють залишок незавершеного виробництва робіт, послуг за прямими витратами матеріальних і трудових ресурсів. Встановлена вартість залишків незавершеного виробництва відображається в останньому місяці звітного року (кварталу) за дебетом рахунку 23 «Виробництво» і кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» (графа 5 розділу II Відомості 5-м) і використовується для заповнення рядка 080 «Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції» форми № 2-м.

     2. Другою спрощеною методикою обліку витрат і визначення фінансових результатів діяльності передбачається для суб'єктів малого підприємництва, що виробляють готову продукцію (вироби), списання всіх витрат діяльності за елементами з кредиту рахунків класу 8 безпосередньо (минаючи рахунок 23) до дебету рахунку 79.

     На  основі первинних документів, якими оформляється рух готової продукції, підприємство забезпечує кількісний (оперативний) облік виробленої, відпущеної готової продукції, а також її залишку за центрами відповідальності (місцями зберігання) — графа 9 Відомості 2-м. Залишок готової продукції, який встановлюється за даними кількісного (оперативного) обліку на дату балансу, оцінюється за справедливою вартістю. Встановлена за такою методикою вартість залишку готової продукції відображається у звітному місяці за дебетом рахунку 26 «Готова продукція» і кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» (графа 13 Відомості 2-м).

     3. Для суб'єктів малого підприємництва, що виготовляють готову продукцію, також може застосовуватися крім коригування на залишок готової продукції коригування фінансових результатів на вартість залишку незавершеного виробництва, яке у натуральному вимірі встановлюється інвентаризацією на кінець звітного року, оцінюється і відображається кореспонденцією рахунків у порядку, що наведений вище для суб'єктів малого підприємництва, які виконують роботи та/або надають послуги.

     Щодо  проведення інвентаризації, то незалежно  від того, яка форма бухгалтерського  обліку і звітності обрана підприємством, згідно зі статтею 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» та із пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419, інвентаризація на будь-якому підприємстві обов'язково повинна бути проведена наприкінці звітного року перед складанням річної фінансової звітності.

     Отже, запропоновані спрощені методики обліку витрат і визначення фінансових результатів не вимагають виконання додаткової роботи з інвентаризації, а спираються на те, що інвентаризація і без цього має бути проведена.

     Наведені  вище спрощені методики обліку витрат і визначення фінансових результатів діяльності суб'єктів малого підприємництва, майже повністю засновані на застосуванні для цілей коригування витрат і фінансових результатів даних інвентаризації незавершеного виробництва і даних оперативного (кількісного) обліку залишку готової продукції, тобто без безпосереднього щомісячного здійснення таких записів у облікових регістрах.

     4. Суб'єкти малого підприємництва, що виготовляють готову продукцію, усі прямі витрати з рахунків класу 8 списують у дебет рахунку 23 «Виробництво», а з нього — повністю (без поділу між незавершеним виробництвом і готовою продукцією) в дебет рахунку 26 «Готова продукція». Суб'єкти малого підприємництва, що не виготовляють готову продукцію, а лише виконують роботи та/або надають послуги, всі прямі витрати з рахунків класу 8 списують до дебету рахунку 23, а з нього — повністю (без поділу між незавершеним виробництвом) до дебету рахунку 79 «Фінансові результати». За цим варіантом спрощеного обліку: суб'єкти за результатами інвентаризації, що повинна, як завжди, проводитися перед складанням річного фінансового звіту (тобто наприкінці року), вартість виявленого у виробничих приміщеннях (дільницях) залишку сировини й матеріалів, не закінчених обробкою, продукції, не закінченої складанням (збиранням) і комплектуванням, обліковими записами зараховують до складу сировини, матеріалів, незавершеного виробництва (рахунок 23) із зменшенням у звітному році фінансових результатів (рахунок 79). На вартість зарахованого за результатами інвентаризації залишку незавершеного виробництва і вартості незакінченої складанням (збиранням) і комплектуванням готової продукції відбудеться збільшення незавершеного виробництва, тому у формі № 2-м слід це відобразити у рядку 080 і збільшити фінансовий результат без зменшення суми матеріальних витрат як таких, що мали місце. При цьому слід врахувати, що у торгівельних підприємствах рахунок 23 взагалі не застосовується, тому всі витрати з рахунків класу 8 списуються до дебету рахунку 79 (графа 5 розділу III Відомості 5-м). Отже, спрощеність облікових процедур, що запропонована підприємствам і організаціям із виробничим процесом, діє також і для торговельних підприємств.

     Відомості 1-м, 2-м, 3-м, 4-м і 5-м заносять до Оборотно-сальдової відомості, де виводяться і перевіряються обороти і правильність складання регістрів та сальдо на кожному рахунку бухгалтерського обліку. Загальна сума дебетових оборотів (сума даних графи 29 Оборотно-сальдової відомості) має дорівнювати загальній сумі кредитових оборотів (сума даних за графами 4—28 рядка «Усього оборотів за кредитом рахунків») і свідчити про балансове рівняння. Дані Оборотно-сальдової відомості в основному безпосередньо використовуються для складання Балансу малого підприємства (ф. № 1-м).