Організація обліку

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Декабря 2011 в 11:02, практическая работа

Краткое описание

Товариство має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам основні фонди та обігові кошти в т.ч. засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншими способами, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту підприємства. Товариство має право укладати угоди (контракти), наприклад угоди купівлі-продажу, підрядну, страхування майна, перевезень, зберігання, доручення і комісії тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов’язки, виступати у суді, господарському суді, третейському суді, бути позивачем і відповідачем у суді.

Файлы: 1 файл

РАздел 2.doc

— 189.00 Кб (Скачать)

     - іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами;

    - спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав

      Закон України "Про інвестиційну  діяльність" вважає інвестиціями  усі види майнових та інтелектуальних  цінностей, що вкладаються в  об'єкти підприємницької та інших  видів діяльності, в результаті  чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

      Отже, під інвестиціями розуміють  діяльність із вкладання грошових  коштів на відносно тривалий  час у виробничі проекти, цінні  папери, нерухомість, статутні фонди  інших підприємств, колекції, дорогоцінні метали та інші об'єкти, ринкова вартість яких постійно зростає і дає власнику дохід у вигляді відсотків, дивідентів, прибутків від перепродажу тощо. У загальному розумінні інвестиціями називають дострокове вкладання коштів (на період понад 1 рік).

      У процесі аналізу необхідно врахувати такі особливості інвестиційної діяльності:

      • обмеженість фінансових ресурсів;

      • можливість вибору альтернативних  проектів;

      • значний вплив фактора ризику.

      Як зазначалося за об'єктом  вкладень інвестиції поділяються  на фінансові та реальні.

      У процесі і розвитку та  становлення фондового ринку  менеджери вітчизняних підприємств  все більше уваги приділяють  саме фінансовій формі інвестування, у результаті чого формується  портфель цінних паперів, тобто  сукупність усіх придбаних підприємством цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійснено за рахунок коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, з метою отримання зиску у вигляді відсотків, дивідендів, прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів. Перелік цінних паперів, що перебувають в обігу на конкретному ринку, регламентується чинним законодавством кожної країни, в Україні — це Закон України "Про цінні папери та фондову біржу". Значна кількість цінних паперів в обігу, різноманітність їх характеристик, зокрема таких як дохідність і ризик, правила емісії, обігу й оподаткування, багатофункціональність портфеля цінних паперів,— значно ускладнюють процес його формування та управління ним.

    Для зовнішніх щодо підприємства суб'єктів  завдання аналізу полягає в оцінці інвестиційної привабливості цього підприємства. У такому разі об'єктом аналізу є насамперед реальні інвестиції, що дає можливість зробити прогнози щодо майбутньої діяльності підприємства. У процесі аналізу підприємства як об'єкта інвестування потенційних акціонерів (інвесторів) поряд з прибутковістю та рентабельністю цікавлять і такі показники, як обсяги та ефективність капітальних вкладень, здійснюваних на підприємстві. Аналіз динаміки реальних інвестицій з урахуванням темпів інфляції дає змогу зробити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Аналіз структури інвестицій уможливлює оцінювання перспективності напрямів їх вкладення. Об'єктами такого аналізу можуть бути:- виробнича (галузева) структура капітальних вкладень підприємства, яка характеризує перспективи його майбутньої галузевої диверсифікації;

    - технологічна структура капітальних  вкладень — співвідношення витрат  на будівельно-монтажні роботи (пасивна  частина капітальних вкладень) і  на придбання обладнання, машин,  інструментів (активна частина);

    - відтворювальна структура капітальних  вкладень: співвідношення між вкладеннями  в нове будівництво, у розширення  діючих потужностей, у технічне  переозброєння та реконструкцію.

    Аналіз  цих аспектів діяльності підприємства уможливлює оцінювання перспектив його розвитку та стабільності.

    Для внутрішніх суб'єктів аналізу найважливішим  завданням є обґрунтування та вибір найефективнішого напряму  інвестування коштів. На початковому  етапі аналізується доцільність  вкладення коштів у реальні та фінансові інвестиції. Залежно від результатів аналізу вибирають один із напрямів проведення інвестиційних операцій або визначають оптимальне їх поєднання. Методика аналізу дохідності та ризику інвестиційних операцій залежить від специфіки об'єктів дослідження, тобто від того, чи це виробничі проекти, чи фінансові інструменти. Як правило, кожне завдання можна розв'язати кількома методами. Тому у процесі аналізу постає завдання вибору оптимального проекту з-поміж кількох можливих варіантів капітальних вкладень або вибору таких цінних паперів, які б найточніше відповідали потребам підприємства.

    Після того, як вибір зроблено і реалізація інвестиційного проекту (капітальні вкладення) почалася, або були придбані певні  цінні папери, завдання аналізу полягає  у виявленні можливих відхилень від запланованого сценарію та в обґрунтуванні коригуючих управлінських рішень. На цьому етапі аналіз характеризується як оперативний.

    Після завершення інвестиційної операції необхідно проаналізувати її фактичну ефективність та виявити причини відхилень від запланованої або очікуваної ефективності. Результати такого аналізу допоможуть підприємству в майбутньому адекватно оцінювати свої можливості та приймати обґрунтовані управлінські рішення. Отже, у процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства застосовуються всі види аналізу: попередній, оперативний, ретроспективний.

    У процесі аналізу інвестиційної  діяльності підприємства інформаційними джерелами є форма 1 "Баланс" та форма 3 "Звіт про рух грошових коштів". Результати інвестиційної діяльності підприємства визначаються на основі аналізу змін у статтях першого розділу балансу "Необоротні активи", у статті "Поточні фінансові інвестиції" другого розділу балансу чи в окремих статтях форми 2 "Звіт про фінансові результати" ("Дохід від участі у капіталі", "Інші фінансові доходи", "Втрати від участі в капіталі", "Інші витрати"). Рух коштів у результаті здійснення інвестиційної діяльності відображається на відповідних статтях другого розділу форми 3 "Звіт про рух грошових коштів". ПАТ «Світлотехніка» в 2010 році не здійснювала будь-яких операцій пов'язаних з інвестиційною діяльністю.  

    2.5 Порядок складання звітності з обліку фінансових результатів на підприємстві

    Методологічні засади формування в бухгалтерському  обліку інформації про фінансові результати та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

    Звіт  про фінансові результати складається  з трьох розділів:

     І. Фінансові результати.

     ІІ. Елементи операційних витрат.

     ІІІ. Розрахунок показників прибутковості акцій.

   Розділ  І„Фінансові результати”. Побудований  згідно з класифікацією доходів  і витрат за видами діяльності та функціями, що забезпечують послідовне зіставлення  доходів і витрат для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Дотримує всі вимоги МСБО – виділяються показники, які дають змогу визначити фінансовий результат від надзвичайної та звичайної діяльності з розподілом її на операційну, фінансову та інвестиційну.

     Розділ II„Елементи операційних витрат”. Назва свідчить про те, що в ньому надається інформація про витрати в розрізі економічних елементів (не затрат на виробництво (витрат обігу), а лише операційних витрат).

     Розділ  ІІІ„Розрахунок показників прибутковості  акцій”. Заповнюється тільки акціонерними товариствами, прості акції яких вільно продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які знаходяться в процесі випуску таких акцій. Це новий розділ який відповідає вимогам МСБО.

     Доходи  і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування і відповідності.

     Визначення  доходів і витрат у фінансових звітах під час їх використання:

   - доходи, які підлягали отриманню  та отримані у звітному періоді,  а також які підлягали отриманню,  але не були отримані у звітному  періоді, відносяться до доходів звітного періоду і відображаються у звіті про фінансові результати. Доходи, які були отримані, але не підлягали отриманню у звітному періоді, відносяться до доходів майбутніх періодів і відображаються у розділі V пасиву балансу;

   - витрати, які підлягали сплаті  та були сплачені у звітному  періоді, а також які підлягали  сплаті, але не сплачені у звітному  періоді, є витратами звітного  періоду і відображаються у  звіті про фінансовий результат.  Витрати, які були сплачені, але  не підлягали сплаті у звітному періоді, є витратами майбутніх періодів і відображаються у ІІІ розділі активу балансу.

  Витрати визнаються у звіті про фінансові  результати :

   - на момент зменшення активу  або збільшення зобов’язання, які  призводять до зменшення власного капіталу підприємства(за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками);

    - оцінка витрат  може бути достовірно визначена. 

     Доходи  відображаються у звіті про фінансові  результати, якщо збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активів або зменшуються зобов’язання, що приводить до зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників) та оцінка доходів може бути достовірно визначена.

     Доходи (прибутки), витрати (збитки) у звіті  про фінансові результати поділяються за видами діяльності, функціями (розділ І) та елементами операційних витрат (розділ ІІ).

     Фінансові результати поділяються за видами діяльності – від звичайної та надзвичайної (див. Додаток Г).

     Звичайна  діяльність – це будь-яка діяльність господарюючого суб’єкта, а також операції, які її обслуговують та забезпечують або викликають внаслідок здійснення такої операції. Звичайна діяльність поділяється на операційну, фінансову та інвестиційну.

    До  надзвичайної діяльності належать техногенні аварії, пожежі, стихійне лихо тощо.

     Фінансові результати діяльності ЗАТ «Світлотехніка характеризуються системою взаємопов'язаних абсолютних показників. До них відносяться:

    - Виручка  від реалізації продукції (робіт,  послуг);

    - Собівартість реалізованої продукції(товарів, робіт, послуг);

    - Інші  операційні доходи;

    - Адміністративні витрати;

    - Витрати  на збут;

    - Інші  операційні витрати;

    - Дохід  від участі в капіталі;

    - Інші  фінансові доходи;

    - Фінансові  витрати;

    - Втрати  від участі в капіталі;

     - Надзвичайні доходи та витрати.

     Звіт  про фінансові результати є найважливішою  формою вираження ділової активності товариства. Величина поточного фінансового  результату - прибутки, що отримуються  від реалізації продукції та фінансової діяльності товариства.

     Використання  прибутку в товаристві здійснюється на різні цілі по призначенню і  знаходяться під контролем Ради засновників ЗАТ «Світлотехніка.

    В першому розділі «Фінансові результати»в статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» ЗАТ «Світлотехніка відображає доходи отримані в ході її основної діяльності за звітний період.

    По  статті «Податок на додану вартість»  відображаються дані по ПДВ.

    Чистий  дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом віднімання від доходу від реалізації суми ПДВ та Акцизного збору.

    Валовий прибуток (збиток) від реалізації продукції  і товарів визначається як різниця  між виручкою від реалізації продукції  в діючих цінах без податку  на додану вартість, акцизів, інших вирахувань з доходу і собівартості реалізованої продукції.

Информация о работе Організація обліку