Облік розрахунків за податком на доходи фізичних осіб. Облік інших утримань із заробітної плати

Після ретельної перевірки відміток, зроблених касиром у платіжних і розрахунково-платіжних відомостях, підрахунку виданих і депонованих сум на виплачені суми заробітної плати складається видатковий касовий ордер, який оформляється в установленому порядку і реєструється в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.

На платіжних і розрахунково-платіжних відомостях проставляється дата і номер видаткового касового ордера, за яким здійснено списання коштів у касі.

Сума не отриманої працівниками заробітної плати повертаються на поточний (реєстраційний) рахунок на наступний день після закінчення терміну виплати заробітної плати.

Аналітичний облік депонованих сум ведеться у книзі аналітичного обліку депонованої заробітної плати, в якій відкриваються окремі рахунки на кожного депонента.

Депонована заробітна плата видається за видатковими касовими ордерами чи депонентськими картками.

Виплати, що з будь-яких причин не збігаються зі строками виплати заробітної плати (це можуть бути кошти на відпустку, позапланові аванси і т.п.), оформлюються видатковими касовими ордерами, в яких робиться помітка “Разовий розрахунок по заробітній платі”.

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці ведеться на рахунку 66 .

Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" має такі субрахунки:

- 661 "Розрахунки за заробітною платою"

- 662 "Розрахунки з депонентами"

- 663 "Розрахунки за іншими виплатами"

За кредитом рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом - виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам. Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 "Розрахунки за заробітною платою" і 663 "Розрахунки за іншими виплатами" та кредитом субрахунку 662 "Розрахунки з депонентами".

На субрахунку 663 "Розрахунки за іншими виплатами" ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.

                                                                                                        Таблиця 2.1

Основні бухгалтерські проведення з обліку розрахунків з оплати праці

2.2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ ЗА ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

Облік розрахунків за податком на доходи фізичних осіб є важливою ланкою облікового процесу та оподаткування. В обліку підприємство зобов’язане своєчасно і в повному обсязі обчислювати і нараховувати доходи найманим працівникам, засновникам, іншим фізичним особам, утримувати у джерела їх виплати належні до сплати суми податку з нарахованих доходів, які підлягають оподаткуванню, та перераховувати їх до бюджету.

Податок на доходи фізичних осіб становить 15% від суми доходів з оплати праці, які отримує найманий працівник як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності [п.164.3 ст.164, 7].

При визначенні сукупного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати враховуються доходи, одержані в грошовій і в натуральній формі.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій натуральній формі  базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких установлено ПКУ, помножена на коефіцієнт, який розраховується [п.164.5 ст.164, 7] за формулою

К = 100: (100-Сп),

де К- коефіцієнт,

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму:

- податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість;

- акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

При утриманні податку з нарахованої суми загального місячного оподатковуваного доходу, який перевищує десятикратний  розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 р. – 9410 грн.), податковому агенту слід провадити окреме оподаткування суми перевищення за ставкою 17%.

При оподаткуванні доходу за ставкою 17%, слід враховувати, що максимальна сума доходу , з якого утримуються суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становить п'ятнадцять розмірів встановленої мінімальної заробітної плати (на 01 січня  2011 р. – 14115 грн.).

Для узагальнення облікової інформації про нарахований до утримання і сплати в місцевий бюджет податок на доходи працівників та розрахунки підприємства за цими платежами застосовується рахунок третього порядку 6413 субрахунку 641 «Розрахунки за податками» активно-пасивного рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами».

Аналітичний облік за цим податком ведеться окремо за кожним працівником, видами виплат та утримань і відображається на аналітичному рахунку «Розрахунки за податком на доходи фізичних осіб».

Відповідно до ст.168 ПКУ нарахований податок підлягає сплаті до бюджету при виплаті оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права брати платіжні документи на виплату доходу, якщо одночасно не надаються розрахункові документи на перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платникові податку податковим агентом, то податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у терміни, встановлені законом для місячного податкового періоду, тобто до 30 (включно) числа наступного місяця. Отже невиплата заробітної плати найманим працівникам не звільняє податкових агентів-роботодавців від сплати податку з нарахованих, але не виплачених доходів фізичних осіб.

Якщо заробітна плата видана в не грошовій формі або готівкою з каси, то відповідно до закону податок повинен бути сплачений протягом банківського дня, наступного за днем такої виплати.

Відображення на рахунках бухгалтерського обліку суми утримань з доходів та сплати до бюджету сум податків на доходи фізичних осіб здійснюється підприємствами податковими агентами бухгалтерськими записами, які наведені в таблиці 2.2.

                                                                                                        Таблиця 2.2

Підприємства щоквартально заповнюють і подають форму податкового звіту № 1ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» згідно з наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 № 1020.

У фінансовій звітності нарахований податок на доходи фізичних осіб – працівників відображається, як заборгованість підприємства у рядку 550 пасиву Балансу за статтею «Поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом» до погашення.

Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваної від одного роботодавця у вигляді заробітної плати ( інших прирівняних до неї відповідно законодавства виплат, компенсацій, винагород), на суму податкової соціальної пільги. З прийняттям Податкового кодексу умови застосування  податкової соціальної пільги не змінились.

2.3. ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА

Податкова соціальна пільга діє тільки стосовно осіб, у яких заробітна плата не перевищує встановлений граничний рівень, який визначається так: розмір місячного прожиткового мінімуму, встановленого на одну працездатну особу, помножений на коефіцієнт 1,4 та заокруглений до найближчих 10 гривень (у 2011 р. – 1320 грн.).

Одразу слід сказати, що для платників податку на доходи фізичних осіб, які утримують двох чи більше дітей віком до 18 років або є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем), опікуном, піклувальником або утримує дитину-інваліда, граничний розмір доходу визначається як добуток суми граничного розміру доходу та відповідної кількості дітей.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про право на застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік таких документів і порядок їх подання визначено Постановою Кабінету міністрів України № 1227 від 29.12.2010 р. «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

Єдиний виняток у загальному правилі застосування податкової соціальної пільги – це держслужбовці. Так, застосування податкової соціальної пільги до їх заробітної плати Податковим кодексом передбачено під час початку нарахування зарплати без подання відповідних заяв, але з поданням підтвердних документів для встановлення розміру пільги.