Облік готової продукції

-       забезпечення  машинної обробки даних;

-       координація  проектних робіт.

 

 

 

 

2.Бухгалтерський облік  готової продукції

2.1  Первинний облік готової продукції

 

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів і відповідає затвердженим стандартам та пройшла технічний контроль підприємства і здана на склад або замовнику (покупцю) згідно з діючим порядком прийняття продукції. Продукція є результатом виробництва. Всі елементи виробничого процесу – сировина, матеріали, які перебувають на різних його стадіях – утворюють незавершене виробництво.

При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують  :

• за формою : уречевлена; результати виконаних робіт; наданих послуг;
• за ступенем готовності : готова; напівфабрикати; неготова (незавершене виробництво).
• за технологічною складністю : проста; складна (основна, побічна, супутня).

За технологічною складністю продукцію поділяють на просту і  складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними та іншими характеристиками побічна та супутня продукція визначають аналогічно основній продукції.

Супутня продукція –  це продукція, отримана в одному технологічному циклі( процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки  або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

Побічна продукція –  це продукція, що іноді утворюється  в комплексних виробництвах при  виробництві основної, і на відміну від супутньої(допоміжної), не потребує додаткових витрат.

В поточному обліку продукція (роботи) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.

Одним із основних завдань  обліку готової продукції є приведення різної продукції промисловості  до єдиного вираження: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отримання єдиного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись  відповідно до П(С)БО 9 «Запаси»  за первісною вартістю. Але оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. При визначенні первісної вартості продукції(робіт, послуг) також керуються П(С)БО 16 «Витрати».

Порядок формування первісної  вартості готової продукції подано на рис.1

 

 

Мал.1. Порядок формування первісної вартості готової продукції

 

Оцінка готової продукції при  її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватись методи, передбачені П(С)БО 9 «Запаси».

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються два її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, - первісна вартість (по дебету рахунку 901 «Собівартість реалізації готової продукції»), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції»).

Порядок проведення уцінки готової  продукції аналогічний порядку  проведення уцінки інших запасів.

Бухгалтерський облік готової  продукції повинен забезпечити  контроль за виконанням завдань по випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху; зберіганням за обсягом, асортиментом та якістю; своєчасною випискою документів на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям та контроль за здійсненням платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції.

Побудова обліку готової продукції  можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відвантаження та реалізація. Водночас можливий інший підхід (здебільшого на малих підприємствах), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо в цехах, звідки її відвантажують або передають покупцеві.

Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то по закінченні звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи по випуску і відвантаженню коригуються на суму відхилень фактичних собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від’ємна сума відхилень фіксується методом червоного сторно, додатня – звичайним записом.

Для правильного визначення фактичної  собівартості готової продукції  виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва. Вони відображаються по дебету рахунку 23 «Виробництво».

Етапи та порядок ведення обліку готової продукції наведено на мал.2

 

Мал.2.Загальна схема бухгалтерського обліку готової продукції

 

При проектуванні, запровадженні і використанні системи обробки інформації з обліку готової продукції за допомогою ЕОМ необхідно брати до уваги її наступні особливості: облікова інформація про наявність і рух продукції повинна бути оперативною; має бути представлена по кожному коду продукція в кількісному і грошовому вираженні; всі з обліку готової продукції та її реалізації повинні бути пов’язані з обліковою інформацією про витрати на виробництво, про фінансово-розрахункові операції про збут і оподаткування, показниками оборотного і сальдового балансів по рахунках бухгалтерського обліку.

Особливості визнання різних видів доходу від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) незалежно від форм власності (крім бюджетних та банківських установ) визначаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності на підставі П(С)БО 15 «Дохід».

Важливе значення при  визнанні доходу мають умови договору продажу активу. Якщо умовами договору передбачено, що право власності на продукцію переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно всі ризики транспортування несе продавець, і тому проведення, з відображенням в обліку доходу, буде зроблено після підтвердження факту оприбуткування продукції на склад покупця. Якщо ж умовами контракту передбачено, що право власності на продукцію переходить покупцю з моменту її завантаження на транспортні засоби, то проводка з відображення доходу робиться після підтвердження факту списання продукції зі складу продавця.

Визначений дохід від  реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості. Сума такої заборгованості визначається витратами підприємства.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, має визнаватися виходячи зі ступеня завершеності операцій з  надання послуг на дату балансу.

Визнання доходу за методом  оцінки ступеня завершеності операцій здійснюється трьома способами:

1. Вивчення виконаних робіт (коли сторони, вивчивши надані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму);
2. Визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;
3. Визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з надання послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. При цьому сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які не відображають обсяг наданих послуг саме на цю дату.

Визнання доходу за методом  послуг не може бути правильно визначений, то він відображається в розмірі визначених витрат, що поділяють відшкодуванню, а якщо не існує ймовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визначається,а вказані витрати відносяться до витрат звітного періоду.

У фінансовому обліку процес реалізації відображається наступним  чином: при методі нарахування –  в момент відвантаження готової продукції, товарів, надання послуг, або в момент одержання грошей (їх еквівалентів або справедливої вартості активів чи ліквідації зобов’язань).

 

2.2. Характеристика рахунків, на яких ведеться облік готової  продукції

 

Для обліку виготовленої продукції Планом рахунків передбачено два рахунки – 26 та 27. Ці рахунки активні, балансові, призначені для обліку господарських засобів.

Рахунок 26 «Готова продукція» використовується для узагальнення інформації про наявність та рух продукції, виготовленої підприємством.

По дебету рахунку 26 відображається надходження готової продукції  власного виробництва за первісною вартістю, по кредиту – списання готової продукції за сумою відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, яка визначається у відсотках та обчислюється як відношення відхилень по залишку готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами.

Операції з обліку готової продукції відображаються в журналі № 5 (5А).

Рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції.

По дебету рахунку 27 відображається надходження сільськогосподарської продукції, по кредиту – вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі, їх уцінка тощо.

На цьому рахунку  обліковують продукцію, одержану від  власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначення для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі і продажу працівникам підприємства, передачі в невиробничу сферу, наприклад, в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділів як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадового матеріалу, включаючи саджанця, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка визначається в кінці року, відноситься пропорційно на рахунок продукції та на інші рахунки, на які ця продукція була списана протягом року.

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій призначено рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності»

Рахунки даного класу  є тимчасовими і використовуються для накопичення інформації про доходи за звітний період, по закінченні якого сальдо цих рахунків переноситься на рахунок 79 «Фінансові результати».

Тимчасові рахунки розпочинають звітний період із нульового сальдо. Інформація про доходи і витрати в них дає можливість скласти фінансову звітність.

На рахунках класу 7, крім рахунку 76 «Страхові платежі», протягом звітного періоду по кредиту відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів, що включені до ціни продажу, по дебету – щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів, щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунки 70 «Доходи від  реалізації» та 71 «Інший операційний  дохід» призначені для відображення доходів від операційної діяльності, а рахунки 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи» - доходів від фінансової діяльності.

Рахунок 74 «Інші доходи»  призначений для обліку доходів, пов’язаних передусім з інвестиційною  діяльністю, та доходів, що виникають  в процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною або фінансовою діяльністю.

Рахунок 75 «Надзвичайні доходи» призначений для обліку доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій.

На рахунку 76 «Страхові  платежі» узагальнюється інформація про  надходження страхових платежів та їх повернення страхувальникам, із щомісячним віднесенням всієї різниці на субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про сума знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться на рахунок 70 «Доходи від реалізації».

Рахунок 70 «Доходи від  реалізації» є тимчасовий, має ознаки пасивного рахунку.

По кредиту рахунку 70 «Доходи від реалізації» на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображається збільшення доходу, по дебету – належна сума непрямих податків; суми, які отримуються підприємством на користь комітента, принципала; повернуті перестраховиками частки страхових платежів; результат зміни резервів незароблених премій; та списання у порідку закриття на рахунок 79 «Фінансові результат».