Облік готової продукції

Реалізованою продукцією вважається продукція, відвантажена (відпущена) зі складу підприємства-постачальника. При  реалізації своєї продукції підприємство повинно укласти про це угоду  з покупцем. Якщо підприємство реалізує свою продукцію покупцям, така реалізація відбувається на підставі довіреності. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника  при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами  на кожний частковий відпуск складається  накладна (акт приймання-здачі або  інший аналогічний документ) з  позначенням на ній номера довіреності  та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий – додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для розрахунків з одержувачем.

Якщо підприємство реалізує продукцію  в інше місто, то в угоді про  поставку продукції має бути зазначений перевізник, вид транспорту та спосіб відправки готової продукції. Склад  у цьому випадку відбирає та упаковує продукцію відповідно до умов договору та виписує товаротранспортну накладну, у якій ставить підпис перевізник продукції. Товаротранспортні накладні товаровідправник виписує в чотирьох примірниках: перший є підставою  для списання відвантаженої продукції  зі складу вантажовідправника, другий - для оприбуткування одержаної продукції  направляється покупцю, третій - транспортній організації як підстава замовника-вантажовідправника для здійснення розрахунків з нею, четвертий додається до шляхового листа для обліку транспортної роботи .

Постачальник-вантажовідправник на підставі товаротранспортних накладних, залізничних квитанцій про прийняття  вантажу та інших документів виписує  розрахункові документи для передачі їх до банку на інкасо або рахунок-фактуру  на попередню оплату. У рахунку  для одержувача бухгалтерія відправника  має зазначити факт відвантаження  продукції та суму, яка повинна  бути сплачена за відвантажену продукцію (з урахуванням суми ПДВ). Крім цього, в рахунку-фактурі можуть бути зазначені  й інші додаткові умови. Наприклад, термін оплати, місце отримання товару. У рахунку-фактурі постачальник також може зазначити суму транспортних витрат, вартість тари (якщо її вартість не включена до вартості продукції) та інші дані. [22]

Якщо товар надається покупцеві  на умовах наступної оплати, то рахунок-фактуру  додають до платіжної вимоги-доручення, що передається до обслуговуючого банку. У цьому випадку вона міститиме  дані про номенклатуру відвантаженої  продукції, її вартість і за що вимагається  оплата.

На підставі товаротранспортних накладних  у картці складського обліку списують відвантажену продукцію. У бухгалтерії, крім бухгалтерського обліку, ведуть також аналітичний облік відвантаженої  продукції: за відомістю відвантаження, відпуску та реалізації продукції.

Відповідно до Закону про Податок  на додану вартість вiд 03.04.1997 № 168/97-ВР, постачальник (продавець) продукції  зобов'язаний виписати податкову накладну. У податковій накладній поряд  з іншими реквізитами слід зазначити: ціну продажу одиниці продукції  без урахування податку на додану вартість, суму ПДВ, загальну суму товару (продукції) з ПДВ. На підставі податкових накладних постачальник (продавець) робить відповідний запис у Книзі  обліку продажу товарів (робіт, послуг), яка містить порядок обліку операцій з продажу товарів (робіт, послуг) та визначає підстави для можливого віднесення до податкових зобов'язань суми ПДВ, нарахованої у звітному періоді. [18]

2.2. Синтетичний  і аналітичний облік готової  продукції

Для обліку готової продукції  призначений рахунок 26 “Готова продукція”. За дебетом рахунка 26 “Готова продукція” відображають надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю.

В аналітичному обліку можна  відображати готову продукцію за обліковими цінами. При списанні готової продукції з рахунка 26 “Готова

продукція” суму відхилень  фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами визначають як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначають шляхом ділення суми відхилень на початок місяця та суми відхилень за продукцією, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць із виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами. Суму відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, котру відносять до реалізованої продукції, відображають за кредитом рахунка 26 “Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків, на котрих відображено вибуття готової продукції.[17]

Аналітичний облік готової  продукції здійснюють за її видами щодо

матеріально відповідальних осіб за масою, кількістю та собівартістю або

оптовими цінами – в  окремих підприємствах промисловості. В цьому випадку потрібно забезпечити облік відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від затверджених оптових цін.

Бухгалтерські проведення з  обліку руху готової продукції наведено в табл.2.1. [23,25]

Таблиця 2.1.

Закінчення таблиці 2.1.

2.3. Автоматизація  обліку готової продукції та її реалізації

Основні завдання автоматизованого обліку готової продукції та її реалізації:

· документування операцій з обліку готової продукції;

· ведення інформаційної бази про надходження готової продукції з виробництва;

· визначення стану запасів готової продукції;

· перевірка виконання планів із відвантаження й реалізації продукції;

· визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт і послуг.[16]

Автоматизація задач із реалізації продукції одночасно забезпечує і контроль надходження від покупців платежів за відвантажену їм продукцію; облік реалізації в потрібних  цінах; визначення податку на додану вартість для віднесення в бюджет; розподіл позавиробничих витрат, пов’язаних зі збутом продукції; формування бухгалтерських записів реалізації продукції. У  ній зацікавлені також відділ маркетингу та керівництво підприємства.

На практиці вони вирішуються  шляхом застосування різних варіантів  побудови та функціонування інформаційної  системи обліку готової продукції  та її реалізації. Особливості цієї ІС залежать від виду діяльності та розміру підприємства, його організаційної структури, документообігу, використання мережного оброблення даних тощо. У вирішенні задач обліку готової продукції та її реалізації беруть участь такі основні учасники інформаційного обміну (рис. 2.1.), які можуть автоматизувати оброблення своїх даних автономними програмними продуктами (самостійними модулями).[13]

Рис.2.1. Потоки інформації про готову продукцію, її відвантаження та реалізацію

Зустрічається використання таких  програмних рішень, що забезпечують облік  готової продукції, її відвантаження  й реалізацію у відділі маркетингу (комерційному відділі) та в бухгалтерії.

Програмний модуль відділу маркетингу забезпечує облік надходження на склад і відвантаження зі складу готової продукції та дає можливість отримати інформацію про її наявність  на складі, про виконання договорів, про виписані рахунки-фактури. Він  виконує такі функції, як організація  та ведення картотеки складського обліку, відвантаження готової продукції, рекламацій, виконання договорів, а також друк реєстрів та сервіс.

У бухгалтерії виконують розв’язання  задачі «Відвантаження та реалізації», друк машинограм, ведення довідників та сервіс. Цей модуль може функціонувати автономно або в комплексі з іншими. Вхідна інформація формується на місці виникнення у відділі маркетингу та передається в бухгалтерію в електронному вигляді. На її основі виписуються рахунки-фактури, що також можуть бути сформовані шляхом введення відповідної інформації з клавіатури.