Облік формування статутного капіталу на підприємствах різних видів діяльності

    ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ 

    НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ І АУДИТУ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Курсова робота

    На  тему :

    «Облік  формування статутного капіталу на підприємствах  різних видів діяльності» 
 
 
 
 

    Виконав: 

    Наконечний  Роман 
 

    Перевірив:

    К.е.н., доц. Петраковська О. В.  
 
 
 
 
 
 

    Київ  2011

 

Зміст

Вступ

Розділ 1.Особливості формування та економічна сутність статутного капіталу

1.1 Економічна сутність статутного капіталу.

1.2 Формування і рух коштів статутних капіталів

1.3 Нормативно-правова база регулювання обліку статутного капіталу.

Розділ 2. Бухгалтерський облік статутного капіталу

2.1 Облік статутного  капіталу

2.2 Організація обліку та вибір облікової політики на підприємстві

2.3 Визначення напрямків удосконалення методики та організації обліку і складання звітності

Висновки

Список використаної літератури

 

      Вступ

     Ринкова економіка являє собою розвиток підприємств різних організаційно-правових форм, що засновані на різних видах  приватної власності, поява нових  власників - як окремих громадян, так  й трудових колективів підприємств. Такий вид економічної діяльності, як підприємництво - це господарська діяльність, тобто діяльність, пов’язана з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, послуг або продажем товарів, необхідних споживачу. Вона має постійний характер та відрізняється, по-перше, свободою у виборі напрямів та методів діяльності, самостійністю у прийнятті рішень, по-друге, відповідальністю за прийняття рішень та їх виконання; по-третє цей вид діяльності не виключає ризику, збитків, й банкрутств. На кінець, підприємництво чітко орієнтовано на отримання прибутку, чим в умовах розвиненої конкуренції досягається й задоволення суспільних потреб. Це важливіша причина зацікавленості в результатах фінансово-господарської діяльності. Реалізація цього принципу на ділі залежить не тільки від наданої підприємствам самостійності але й необхідності фінансувати особисті витрати бездержавної підтримки, але й від тієї долі прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати податків. Крім того, необхідно створити таке економічне середовище, в умовах якої вигідно виробляти товари, отримувати прибуток,знижати витрати. Серед господарських коштів підприємства не останнє місце посідають власні кошти, одним із джерел яких виступає статутний капітал.

     В курсовій роботі детально розглянуто формування та рух статутного капіталу, його облік на підприємстві.

     В цій роботі розкриті мета і функції статутного капіталу. Також приведена нормативна база регулювання статутного капіталу. Розкрито проблемні аспекти формування статутного капіталу підприємства в умовах ринкової економіки.

     Статутний капітал — це сукупність в грошовому  еквіваленті внесків засновників  в майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в  розмірах, визначеними засновницькими документами.

     Економічний зміст вимоги про мінімальний  розмір статутного капіталу полягає  у захисті інтересів кредиторів, які теоретично можуть задовольнити свої вимоги за рахунок його статутного капіталу. Звичайно, кошти, сплачені при заснуванні підприємства, не залишаються недоторканими протягом періоду його діяльності. Навпаки, вони можуть бути повернені засновникам у вигляді, наприклад, плати за послуги, надані компанії. Крім того, власники підприємств різних форм власності можуть формувати статутний капітал за рахунок майна, майнових і немайнових прав, оцінка яких здійснюється ними на власний розсуд, а тому дійсна вартість такого майна і прав може бути значно меншою їх ринкової вартості. Отже, вимога про мінімальний розмір статутного капіталу сама по собі була б надто неефективним засобом захисту. Саме тому, закон вимагає після закінчення другого року та кожного наступного фінансового року діяльності товариства звіряти вартість чистих активів підприємства або акціонерного товариства з розміром статутного капіталу. Якщо чисті активи будуть нижчими за розмір статутного капіталу, товариство зобов'язане скликати загальні збори з метою зменшення свого статутного капіталу до рівня чистих активів і внести відповідні зміни до статуту. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від мінімального розміру статутного капіталу, встановленого законом, товариство зобов'язане протягом 10 місяців з дати настання такої невідповідності усунути її або прийняти рішення про ліквідацію.

     Порядок і джерела формування статутних фондів залежить від типу підприємства і форми власності, на базі якого воно функціонує. В Україні права підприємств різних форм власності та типів закріплені у чинному законодавстві, зокрема в законах України “Про власність”, “Про підприємство в Україні”, “Про господарські товариства”.

     Об’єктом  дослідження курсової роботи є статуний капітал.

     Предмет вивчення курсової роботи є облік статутного капіталу на підприємствах різних видів діяльності.

     Для написання курсової роботи використовувалася різноманітна література: підручники, навчальні посібники та періодичні видання.

 

Розділ 1.Особливості формування та економічна сутність статутного капіталу

1.1 Економічна сутність статутного капіталу

     Основним  елементом власного капіталу є статутний  капітал – що є показником, який характеризує розміри і фінансовий стан підприємства.

     Статутний капітал — це сума грошових вкладів, що їх власник надає в повне  господарське відання підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.

     Статутний капітал — це сума внесків учасників (власників) в майно підприємства. Статутний капітал відображає двоїстість відносин власності та характеризує як фонд власних коштів підприємства як юридичної особи, так і фонд вкладів акціонерів, інших учасників у майно підприємства, тобто їх власність. Кожен учасник несе відповідальність за результати господарської та фінансової діяльності лише в межах свого внеску в колективну власність підприємства .

     Як  бачимо на сьогоднішній день існують  розбіжності у визначенні поняття  «статутний капітал», що призводить до виникнення багатьох проблем, а саме: розбіжностей у тлумаченні поняття, у законодавчих і нормативних актах, між бухгалтерським та податковим обліком.

     Без врегулювання цих питань не можливе  безперебійне здійснення діяльності підприємства, отримання прибутку та його максимізація. Аналізуючи літературні джерела можна зустріти багато стандартних, одноманітних за змістом та значенням висловлювань, таких як:

       ―поняття ―капітал асоціюється  з поняттям ―власність 

     ―власний  капітал є одним з найважливіших показників функціонування підприємства, оскільки показує кредитоспроможність, платоспроможність та забезпеченість підприємства власними коштами   ―сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власника підприємства.

     ―створюється  резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому  установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу. Щорічні  відрахування на поповнення резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5 % його загальної вартості

     ―Власний  капітал є основою для початку  і продовження господарської  діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників.

     Це  свідчить про те, що авторами не був  проведений глибокий аналіз даного поняття, всієї нормативної та законодавчої бази, а було лише переписано деякі  положення з національних стандартів бухгалтерського обліку, законів України, раніше опублікованих підручників, посібників, економічних видань. Не зважаючи на те, що більшість розглянутих джерел є навчальними посібниками, в жодному з них не було наведено важливої, на наш погляд, інформації:

     - перелік документів, що підтверджують  право власності на майно, що  вноситься як внесок до статутного  капіталу (свідоцтва на право  власності на нерухомість, земельні  ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну  власність);

     - перелік організаційних документів (свідоцтво про державну реєстрацію, накази та розпорядження, протоколи про результати закритого перепису, про підсумки торгів, зборів засновників, акціонерів, довідки про прийняття на облік в податковому органі, про реєстрацію в органах статистики, ліцензії на види діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно з законодавством);

     - документообіг первинних документів  з обліку статутногого капіталу (статут, установчий договір, накладні, виписки банку, довідки бухгалтерії,  накази, акти приймання-передачі основних засобів, рішення зборів акціонерів, платіжні доручення, прибуткові і видаткові касові ордери, розрахунки бухгалтерії);

     - облікові регістри, що використовуються  для відображення господарських  операцій з обліку статутного  капіталу;

       Також більшість авторів ототожнюють поняття ―статутний капітал з джерелом коштів для покриття, придбання активів, бо не розуміють до кінця сутності та змісту цієї економічної категорії. Хоча насправді основним реальним власним джерелом покриття усіх витрат є дохід, отриманий за певний період роботи підприємства . Розглядаючи структуру власного капіталу можна побачити, що деякі автори  у цьому питанні обмежуються лише описом складових частин І-го розділу пасиву балансу ―Власний капітал та наведенням кількох стандартних проведень.

     Замість цього, на нашу думку, треба наводити аналіз активів, які є в наявності  у підприємства, та їх стану, бо статутний  капітал – це не що інше, як абстрактна вартість майна підприємства. В бухгалтерському  облік не передбачено розподілу  між коштами, які відраховуються до резервного фонду та коштами на поточному рахунку, це стосується також і амортизаційного фонду. Просто у балансі зазначено на яку суму підприємство може розраховувати при оновленні основних фондів, отриманні збитків тощо. Але всі виплати усе одно будуть приводитися з поточного рахунку підприємства у банку.

     Тобто це сума коштів, що внесені в майно  підприємства власниками (учасниками, засновниками). Розмір статутного капіталу визначається за домовленістю між засновниками, фіксується в установчих документах як сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю, пайових внесків) засновників (учасників) підприємства та реєструється у відповідних органах.

     Джерелами формування статутного капіталу господарських  товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Розмір статутного капіталу підприємства в значній мірі визначає масштаби його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого зв’язку між розмірами статутних капіталів підприємств різних галузей і обсягом виробництва товарів та послуг на них, бо останнє визначається ще й такими факторами, як попит, пропозиція і ціна на товари та послуги, розмір залучених кредитів та інших позикових фінансових ресурсів. У певній мірі розмір статутного капіталу впливає на можливості зовнішнього фінансування, ділову репутацію підприємства.

     Власний капітал виконує наступні функції  які відображені в таб. № 1. Таб. №1