Облік і аналіз дебіторської заборгованості

     б) відсутність наукових і практичних розробок можливих форм бухгалтерського  обліку дебіторської заборгованості, що забезпечило б надання якісної  бухгалтерської інформації про розрахунки з дебіторами різним користувачам.

      Для логічного врівноваження теоретичних концепцій сучасного бухгалтерського обліку запропоновано вдосконалити методику визначення дебіторської заборгованості як об'єкту обліку шляхом обліку всіх укладених господарських договорів продажу на забалансовому рахунку 03 “Контрактні зобов'язання” з використанням додаткового субрахунка 031 “Господарські договори з продажу”. Облік здійснюється за допомогою оцінювання, передбаченого договором. Списання зобов'язань за договорами з рахунку робиться у випадку виконання, ліквідації, відмови від виконання і тощо. Використання запропонованого методичного підходу сприяє вчасній реєстрації фактів господарського життя, розкриває їхній зміст, забезпечує проведення додаткового контролю господарської діяльності підприємства.

      У дисертаційному дослідженні розроблений цифровий аналіз як засіб контролю законності та вірогідності господарських операцій, пов'язаних з дебіторською заборгованістю. Запропонований аналіз грунтується на зіставленні частот розподілу чисел за законом Бенфорда. Використання запропонованого автором цифрового аналізу дозволяє виявити факти шахрайства, неефективної кредитної та інкасаційної політики, помилок у бухгалтерському обліку. В дисертації запропоновані напрямки автоматизації цифрового аналізу в системі “Галактика”.

      Для забезпечення такого принципу бухгалтерського обліку, як “обачність”, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи і послуги відображається в бухгалтерській звітності у чистій реалізаційній вартості, що враховує величину резерву сумнівних боргів. Дослідження підтвердило, що питання визначення величини резерву сумнівних боргів потребує доопрацювання в плані конкретизації методики розрахунку. Автор запропонувала комплексний методичний підхід до розрахунку резерву сумнівних боргів, розробила комплексну методику розрахунку резерву сумнівних боргів, що містить аналітичну і математичну моделі розрахунку.

        Суть аналітичної моделі полягає  в оцінюванні рівня платоспроможності  дебітора на основі розроблених  критеріїв рівня неплатоспроможності,  за результатами якого списують дебіторську заборгованість покупців і відображають списані суми як сумнівний борг. Процес визначення величини резерву сумнівних боргів з використанням аналітичної моделі доволі трудомісткий, але він дає змогу отримувати точний розрахунок величини резерву сумнівних боргів і реальну оцінку чистої реалізаційної вартості поточної дебіторської заборгованості.

      Математична модель визначення величини резерву  сумнівних боргів заснована на методі класифікації дебіторської заборгованості за термінами непогашення. Визначають резерв сумнівних боргів на основі розробленого коефіцієнта сумнівності дебіторської заборгованості за продукцію, товари,  роботи та послуги, розраховані значення якого подані у табл. 1.

        Розроблена математична модель  визначення величини резерву сумнівних боргів менш трудомістка і забезпечує повне зарахування в рівних частках суми непогашеної дебіторської заборгованості в резерв сумнівних боргів на час визнання заборгованості безнадійної.  

Таблиця 1.

Коефіцієнти сумнівності з  урахуванням термінів непогашення дебіторської заборгованості за продукцію, товари,  роботи та послуги

      Використання  запропонованого комплексного методичного  підходу до розрахунку резерву сумнівних  боргів забезпечує розробку комплексної  політики розрахунку резерву сумнівних боргів, виходячи з всебічного оцінювання розмірів, складу та термінів виникнення дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи і послуги з урахуванням специфіки підприємства.

      З метою надання якісної бухгалтерської інформації про заборгованість господарчого суб'єкту, користувачам для прийняття рішень, в дисертаційній роботі  запропоновано оптимізовану форму бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості (див. рис. 1), для якої властиві:

а) наявність  єдиного підходу до обліку заборгованості (дебіторської та кредиторської), зумовленого такими його перевагами, як:

• можливість проведення порівняльного аналізу і загального  оцінювання дебіторської та кредиторської заборгованості;
• пов'язаність суб'єктів обліку (будь-яке підприємство може бути у ролі дебітора і кредитора);

   б) високоякісний облік довгострокової дебіторської заборгованості, зумовлений:

• наявністю розробки єдиного підходу до реєстрації та обліку довгострокової дебіторської заборгованості в системі синтетичних рахунків (введення додаткових субрахунків до рахунку 16 “Довгострокова дебіторська заборгованість”);
• веденням аналітичного обліку за кожним видом довгострокової дебіторської заборгованості в розроблених відомостях аналітичного обліку;
• узагальненням та накопичуванням аналітичної інформації про довгострокову дебіторську заборгованість;

 

     

 

      

        

        

        

        
 
 
 

      

      

        
 

      

      

      

        

      

        
 
 

Рис. 1. Оптимізована форма  бухгалтерського  обліку дебіторської заборгованості. 

  в) високий рівень аналітичності інформації, забезпечений проведенням якісної на відповідних рівнях її  реєстрації в запропонованих картках дебіторів і кредиторів, що дає змогу класифікувати заборгованість підприємства за такими ознаками: термін утворення (дата виникнення), дата погашення (оплати), термін непогашення, об'єкти, щодо яких виникли зобов'язання дебіторів (кредиторів), суб'єкт заборгованості (найменування, місцезнаходження), ймовірність погашення, метод оцінювання, сума, причина виникнення;

  г) послідовне узагальнення інформації в  запропонованих реєстрах бухгалтерського обліку, що дає змогу одержувати інформацію про дебіторську заборгованість різних рівнів деталізації;

  д) узагальнення інформації про заборгованість підприємства на звітну дату в розрізі  кожного дебітора і кредитора, держави, синтетичного рахунку (субрахунку);

  е) комплексність форми бухгалтерського  обліку дебіторської заборгованості і  інтеграція облікових реєстрів, що дає змогу з мінімальними трудовими  і фінансовими витратами автоматизувати облік дебіторської заборгованості.

      У третьому розділі  – “Аналіз дебіторської заборгованості” – здійснено діагностичний аналіз дебіторської заборгованості, досліджено та вдосконалено                сучасні методи аналізу активності управління дебіторською заборгованістю в процесі оцінювання фінансово-господарського стану підприємства, розроблена методика комплексного оцінювання стану дебіторської заборгованості.

      Діагностичний аналіз дебіторської заборгованості дає  змогу зробити такі висновки: для  підприємств Запорізької області  характерно значне міжфірмове кредитування, що з позицій формування вартості здійснюється у вигляді її переливу з одного об'єкта в інший. Міжфірмове кредитування має чітко виражену тенденцію до збільшення, що зумовлює зростання викривлення вартості підприємств. Масштаби даного викривлення підтверджує динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості (див. рис. 2).  

Рис. 2.  Рівень дебіторської і кредиторської  заборгованості по Запорізькій  області. 

      Спрямування викривлень очевидне: значна величина боргів призводить до зниження вартості та заморожування капіталу підприємств, що підтверджує проаналізована в роботі динаміка показників, які характеризують значимість дебіторської заборгованості як активу. Домінування в складі та структурі заборгованості розрахунків між підприємствами в межах України зумовлене впливом чинників політичного, економічного та адміністративного характеру, а саме: особливостями української зовнішньоекономічної політики, жорстким контролем валютних відносин, нестабільністю законодавчої бази. На основі грунтовного дослідження складу і структури заборгованості, здійсненого у даній дисертаційній роботі,  можна зробити висновок про те, що значні обсяги заборгованості покупців підприємствам спричинюють зростання заборгованості останніх постачальникам – кредиторську заборгованість. Подібна ситуація погіршує фінансовий стан підприємств – постачальників. Головними кредиторами (донорами) виступають в складі галузей економіки промислові підприємства, відповідно до форм власності – підприємства з колективною формою власності.

      Аналіз  якості дебіторської заборгованості дав  змогу стверджувати, що 80,3% дебіторської заборгованості у вигляді простроченої величини свідчать про значні труднощі у її поверненні.  Зроблені висновки свідчать про наявність платіжної кризи, що потребує розробки єдиного системного підходу до оцінювання стану дебіторської заборгованості при проведенні політики антикризового регулювання.

      У дисертаційному дослідженні систематизовані  сучасні моделі та методи аналізу  активності управління дебіторською заборгованістю в процесі оцінювання фінансово-господарського стану за такими напрямками: аналіз платоспроможності та кредитоспроможності, аналіз ділової активності, аналіз рентабельності.

      Для отримання реальної оцінки впливу дебіторської заборгованості на платоспроможність суб'єктів автор науково обґрунтувала і розробила методику аналізу ліквідності заборгованості. Запропонована методика ґрунтується на порівнянні дебіторської заборгованості та зобов'язань, наявних у підприємстві з урахуванням термінів їхнього погашення. У розробленої методиці введені такі терміни: ліквідність заборгованості; ліквідність поточної заборгованості; ліквідність довгострокової заборгованості. Даний аналіз характеризується низькою трудомісткістю, простотою розрахунків і можливістю автоматизації.

      Результати  дослідження сучасних моделей і  методів аналізу дебіторської заборгованості свідчать про те, що застосування у  вітчизняних умовах узвичаєних за рубіжних методик аналізу дебіторської заборгованості не завжди можливе через відсутність  достатнього обсягу достовірної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Окрім цього, загальна криза неплатежів, властива сучасній українській економіці, змушує засумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств.

      Для вдосконалення аналізу дебіторської заборгованості в дисертаційній  роботі  науково обґрунтована і розроблена методика комплексного оцінювання стану дебіторської заборгованості (див. рис. 3).  

      Комплексність оцінювання стану дебіторської заборгованості забезпечується отриманням єдиного  показника оцінювання, розрахованого  на підставі чинників, що характеризують такі параметри: значимість дебіторської заборгованості як активу, склад і структура дебіторської заборгованості, ліквідність дебіторської заборгованості, ділова активність щодо дебіторської заборгованості, рентабельність дебіторської заборгованості.