Облік і аналіз дебіторської заборгованості

• розроблено рекомендації з питань створення єдиної економічної концепції дебіторської заборгованості в умовах антикризового регулювання стану підприємств, використання якої сприятиме підвищенню ефективності управління на мікро– та макрорівнях (досі розгляд проблем оцінювання, обліку та аналізу дебіторської заборгованості в межах єдиної економічної концепції не здійснювався);
• удосконалено методичний підхід до класифікації дебіторської заборгованості, на підставі якого створений єдиний системний класифікатор дебіторської заборгованості, що дасть змогу вирішити проблему формування інформації стосовно стану розрахунків з дебіторами в залежності від цільових потреб користувачів (до цього часу запропонована методика розробки типів класифікації дебіторської заборгованості не використовувалась);
• проведено детальну систематизацію методів та видів оцінювання дебіторської заборгованості, на підставі чого запропонований комплексний вид оцінювання заборгованості, впровадження якого дасть змогу вирішити проблему оцінювання дебіторської заборгованості в умовах антикризового регулювання стану підприємств (досі вплив одночасно дійсно минулих та умовно можливо минулих часових процесів при оцінюванні дебіторської заборгованості не враховувався) ;
• вперше запропоновано комплексне оцінювання якості бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, в основі якого - детальний аналіз діючої системи обліку за визначеними критеріями якості, виявлено реальний стан бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на машинобудівних підприємствах Запорізької області;
• удосконалено методику визнання дебіторської заборгованості як об'єкту обліку на основі обліку усіх складених господарчих угод продажу на забалансовому рахунку (на відміну від сучасних теоретичних концепцій обліку, які не передбачають реєстрацію угоди до моменту її виконання);
• обгрунтовано необхідність використання цифрового аналізу як засобу додаткового контролю законності та достовірності господарських операцій по розрахунках з дебіторами, що засновано на зіставленні частот розподілу чисел по закону Бенфорда (до цього часу цифровий аналіз в вітчизняному обліку  розрахунків з дебіторами не використовувався) ;
• розроблено комплексний підхід щодо оцінювання дебіторської заборгованості за чистою реалізаційною вартістю з урахуванням вимог національних стандартів бухгалтерського обліку, що передбачає використання аналітичної та математичної моделей розрахунку резерву сумнівних боргів (на відміну від діючих методик, які не враховують специфіку підприємства) ;
• обгрунтовано необхідність використання запропонованої автором форми бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами, що забезпечує надання актуальної і якісної, що деталізувалася на необхідних рівнях, бухгалтерської інформації про стан розрахунків з дебіторами з урахуванням різноманітності потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів (на відміну від рекомендованої нормативно формі бухгалтерського обліку, яка не є достатнім джерелом інформації при впровадженні політики антикризового регулювання стану підприємств);
• визначено стан дебіторської заборгованості на машинобудівних підприємствах Запорізької області на основі використання діагностичного аналізу, впровадження   якого підвищить якість прийняття управлінських рішень (на відміну від аналізу, який не враховує потенційних можливостей дебіторської заборгованості як ліквідного активу);
• розроблено методику аналізу ліквідності дебіторської заборгованості, що передбачає зіставлення дебіторської заборгованості та зобов’язань (запропонована сукупність чинників раніше не використовувалась для машинобудівних підприємств);
• обґрунтовано необхідність використання запропонованого автором методичного підходу щодо оцінювання стану дебіторської заборгованості, що дозволяє визначати закономірність, рівень і перспективи розвитку кризової ситуації в відношенні дебіторської заборгованості підприємств галузі машинобудування і металообробки та народногосподарського комплексу в цілому (метод комплексної оцінки стану дебіторської заборгованості запропоновано вперше).

  Практичне значення одержаних  результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені методичні підходи та обґрунтовані теоретичні положення щодо вдосконалення бухгалтерського обліку та аналізу дебіторської заборгованості доведені до рівня практичних рекомендацій, які можуть використовувати суб'єкти господарювання. Наукові результати дисертаційної роботи, що мають прикладний характер, практично застосовують на підприємствах машинобудування і металообробки Запорізької області. Зокрема сформульовано пропозиції з удосконалення обліку та аналізу дебіторської заборгованості як елементи політики антикризового регулювання фінансово-господарського стану підприємства, що перебуває на даний час у стані глибокої фінансової кризи, рекомендовані і впроваджені в роботу ВАТ “Автокольорлит” (акт від 09. 01. 2002 р. № 435-00); використано у діяльності ТОВ “Мелітопольський завод Автогидроагрегат” з метою відвернення кризи неплатежів (акт від 18. 01. 2002 р. №    436-00). Впровадження окремих практичних розробок на ЗАТ “Севастопольбут” (акт від 01. 10. 2000 р. № 428-00) підтверджує можливість їхнього застосування на підприємствах інших галузей народного господарства. Окремі результати дисертаційної роботи використовують в навчальному процесі Академії праці і соціальних відносин у м. Севастополі (довідка від 22. 02. 2002 р. № 1).

  Особистий внесок здобувача. Усі подані в дисертаційній роботі рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення обліку та аналізу дебіторської заборгованості в умовах антикризового регулювання стану підприємств автор розробила особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача, яка, зокрема, полягає в дослідженні економічних і нормативних передумов формування економічної концепції дебіторської заборгованості.

  Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку” (м. Київ, 2000 р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції “Проблеми становлення національного аудиту” (м. Севастополь, 2000 р.),  Міжнародній науково-методичній конференції “Менеджмент малого і середнього бізнесу: проблеми, навчання, перспективи” (м. Севастополь, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика незалежного аудиту в Україні” (м. Київ, 2001 р.), VІ Міжнародній науковій конференції “Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: європейські порівняльні студії” (м. Ялта–Форос, 2001 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження і оптимізація економічних процесів” (м. Харків, 2001 р.).

  Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,14 друкованого аркуша, з них автору належить 2,95 друкованих аркуша. У фахових виданнях опубліковано 7 робіт загальним обсягом 2,56 друкованих аркуша.

  Структура та обсяг дисертаційної  роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків (обсягом 185 сторінок), списку використаних джерел (170 найменувань на 14 сторінках) і 15 додатків (на 130 сторінках), а також містить 42 таблиці на 40 сторінках і 25 рисунків на 23 сторінках.  

  ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ  РОБОТИ

  У першому розділі – ” Економічна сутність дебіторської заборгованості” –досліджені економічні та нормативні передумови формування економічної концепції дебіторської заборгованості, конкретизований методичний підхід щодо її класифікації, систематизовані та доповнені види і методи оцінювання дебіторської заборгованості.

   Дослідження підтверджують, що сучасна економічна ситуація в Україні характеризується фінансовою нестабільністю, причиною і наслідком якої виступає проблема неплатежів, характерна для господарчих суб'єктів, кожної держави зокрема і світового співтовариства загалом. Ця ситуація створила проблему абсолютної неплатоспроможності боржників і зумовила необхідність активного ведення політики антикризового регулювання фінансово-господарського стану підприємств зовнішніми і внутрішніми суб'єктами управління. Як один із напрямків підвищення ефективності та своєчасності такого ведення політики автор запропонувала розробку єдиної економічної концепції дебіторської заборгованості, сформулювала основні принципи та складові концепції.

      Дослідження сучасних підходів до класифікації дебіторської заборгованості дало змогу  виявити  низку проблем. Для їх вирішення  автор запропонувала методику класифікації дебіторської заборгованості, що дає можливість здійснювати порівняльний аналіз варіантів групування розрахунків з дебіторами за класифікаційними ознаками з метою розробки різних типів класифікації. Згідно з запропонованою методикою класифікацію дебіторської заборгованості слід проводити у такій послідовності: визначення мети, формулювання завдань, конкретизування користувачів інформації, вибір ознаки класифікації, визначення приоритетних принципів, надання переліку можливих типів класифікації, вибір оптимального типу, групування дебіторської заборгованості за обраним типом. Як  можливі ознаки класифікації дебіторської заборгованості додатково запропоновані: суб'єкт дебіторської заборгованості, сума заборгованості, вид оцінювання, причина виникнення.

      У дисертації доказано, що класифікація дебіторської заборгованості, яка запропонована діючим в Україні Планом рахунків та ПБО 10 “Дебіторська заборгованість” є суперечливою та не задовольняє в повному обсязі потребам користувачів при складанні фінансової звітності.  Для вирішення даної проблеми автор запропонувала декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до ПБО 10 “Дебіторська заборгованість” стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

      Базуючись на проведеній в дисертаційній роботі систематизації можливих варіантів  групування дебіторської заборгованості, створений системний класифікатор дебіторської заборгованості з використанням таких параметрів: ознак, принципів та  мети класифікації, якісної характеристики ознаки, користувачів інформації, типів класифікації. Використання даної розробки сприяє наданню якісної бухгалтерської інформації для контролю, аналізу та управління  залежно від конкретних потреб користувачів у період антикризового регулювання.

      У дисертаційному дослідженні на основі проведеного порівняльного аналізу  автор систематизувала види та методи оцінювання дебіторської заборгованості, різноманітність яких зумовлена специфікою дебіторської заборгованості як ліквідного активу. Результати проведеної систематизації дали змогу визначити такі види оцінювання дебіторської заборгованості:

• на основі історичної собівартості – первісне (історичне) оцінювання, яке визначають за номінальним і спонтанним методами оцінювання;
• на основі вартості реалізації (погашення) – факторингове, форфейтингове оцінювання, оцінювання при дисконті векселя, для яких характерне видаткова оцінка, чисте реалізаційне оцінювання, що визначають за величиною сумнівних боргів, експертне оцінювання, при розрахунку якого використовують оцінювання продажу;
• на основі поточної вартості – оцінювання з урахуванням валютного курсу; оцінювання з урахуванням індексу цін; оцінювання з урахуванням поточної процентної ставки, яке базується на методі потоку, що дисконтувався, і для розрахунку якого запропонований порядок визначення загальної реалізаційної вартості заборгованості;
• на базі теперішньої вартості – теперішня оцінка на основі первісної вартості (метод оцінювання - первісний), теперішня оцінка на основі поточної вартості (метод оцінювання -  поточний).

      З метою мінімізації відхилень  розрахункової вартості боргу від  її реальної величини запропонований комплексний підхід до оцінювання дебіторської заборгованості, що базується на коригуванні первісної вартості дебіторської заборгованості відповідно до коефіцієнта часу. Коефіцієнт часу дає змогу оцінити заборгованість господарюючого суб'єкта у даний час з урахуванням зростання вартості в часі та зміни загальної купівельної спроможності грошових коштів. Використання в бухгалтерському обліку комплексного оцінювання дебіторської заборгованості забезпечує врахування впливу на зміну вартості водночас минулих і умовно можливих минулих тимчасових процесів, що створює можливість для прогнозування напрямків і обсягів поточних та майбутніх грошових потоків підприємства.

  У другому розділі  – “Бухгалтерський  облік розрахунків  з дебіторами” досліджена якість бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, обґрунтовані напрямки вдосконалення діючої науково-методичної концепції бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами.

     У дисертаційній роботі розроблена методика оцінювання якості бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, що передбачає аналіз його стану за такими критеріями: доцільність, дохідливість, вірогідність, оцінка, законність, стабільність, своєчасність. Значення кожного критерію визначено як середньоарифметичну величину зі значень показників, що характеризують критерій за шестибальною шкалою. Загалом проаналізовано 93 показники, що забезпечує отримання реальної комплексної оцінки якості бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості і дає змогу визначити пріоритетні напрямки вдосконалення бухгалтерського обліку.

     Результати  проведеного аналізу якості бухгалтерського  обліку дебіторської заборгованості з  використанням запропонованої методики оцінювання якості на 21 підприємстві галузі машинобудування і металообробки  Запорізької області свідчать про середній рівень якості бухгалтерського обліку. Доволі високий рівень якості бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості можна спостерігати на таких великих підприємствах як ВАТ “АвтоЗАЗ”, ЗАТ “АВТОЗАЗ-ДЕУ”, ВАТ “Рефма”, СП “Таврія – Магна”.

     В результаті проведеного дослідження  автор визначила наступні проблеми бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості:

     а) якість змісту бухгалтерських записів, що визначається в процесі визнання і оцінювання дебіторської заборгованості;