Комерційний банк, як банк, функціонуючий на другому рівні банківської системи

- створення кредитних засобів обігу.

Перша функція пов'язана з тим, що банк акумулює кошти, які в процесі їх кругообігу тимчасово вивільнюються. Ці кошти банк залучає під видачу їх власникові боргових зобов'язань (депозити, ощадні сертифікати тощо). Економічний інтерес з боку вкладника полягає в тому, що за залучені до банку кошти він отримує плату у вигляді відсотка. До того ж найрізноманітніші умови угоди про залучення таких коштів дають змогу індивіду чи юридичній особі вибрати найбільш бажану форму повернення грошей у разі такої потреби. Економічний інтерес банку полягає в тому, щоб якомога ефективніше з погляду отримання прибутку розмістити залучені кошти серед тих, хто в них відчуває тимчасову потребу.

Функція комерційного банку, пов'язана з видачею кредиту, є логічним продовженням першої і перетворює банк на фінансового посередника. Реалізовуючи цю функцію, банк вирішує протиріччя суспільного виробництва, яке полягає в тому, що в одних членів суспільства є тимчасово вільні кошти, а в інших їх немає, але є нагальна потреба в них та ще й чітко сформульована як у часі, так і в обсягах. Зрозуміло, що це протиріччя може бути вирішено і за рахунок безпосереднього кредитування власниками коштів тих, хто потребує таких коштів. Але цей кредит є обмеженим як за напрямом (від постачальника до замовника), так і за розмірами (залежить від розмірів резервного фонду підприємця-кредитора). До того ж він, як правило, є товаром. Що ж до кредиту грошима, особливо у значних розмірах, то власникові тимчасово вільних коштів безпосередньо надати їх у позику дуже непросто. Ця форма витратна і не може бути дуже поширеною, бо обумовлюється складнощами у визначенні платоспроможності і відповідальності позичальника. У побутових відносинах ми з цим постійно стикаємося і добре знаємо, що зовсім незнайома  людина навряд чи позичить нам навіть гривню. Банк же має можливості з меншими витратами визначити платоспроможність і надійність позичальника і тим самим суттєво зменшити економічний ризик для того, хто віддає в користування свої тимчасово вільні кошти.

Третя функція банку полягає у забезпеченні взаємних розрахунків між усіма учасниками суспільного виробництва, і перш за все між господарюючими суб'єктами. Переказуючи гроші з рахунка одного клієнта банку на рахунок іншого клієнта, банк не тільки істотно зменшує їх витрати на організацію розрахунків і прискорює їх, але й гарантує виконання розрахунків, отже, зменшуються ризики для учасників суспільного виробництва. З боку держави розрахунки між клієнтами за допомогою банку забезпечують повну прозорість і контрольованість грошового обігу.

Остання функція банку полягає в тому, що в процесі депозитно-чекової емісії комерційний банк створює нові платіжні засоби, що помітно підвищують здатність грошової системи реагувати на зміни в суспільному виробництві, які не так просто врахувати і на які не завжди може відреагувати центральний банк шляхом емісії грошей. Такі обставини найчастіше складаються через зміни в окремих регіонах. У цьому випадку депозитно-чекова емісія посилює еластичність системи грошового обігу.

Перелічені вище функції комерційного банку мають загальний характер. На практиці комерційний банк надає величезну кількість послуг. Це можуть бути, наприклад, операції з цінними паперами, довірчі (трастові) операції, надання консультацій і багато інших.

 

Порядок відкриття, реєстрації та ліквідації комерційного банку

Комерційні банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акціонерних товариств або товариств з обмеженою відповідальністю відповідно до Законів України «Про банки і банківську діяльність» (від 07.12.2000 № 2121-III), «Про господарські товариства» (вiд 19.09.1991 № 1576-XII), «Про цінні папери та фондову біржу» (від 23.02.2006 № 3480-IV), «Про захист економічної конкуренції»(від 11.01.2001 № 2210-II), інших законодавчих актів України та нормативних актів НБУ.

Згідно з положення «Про порядок створення і реєстрації комерційних банків» (затверджено постановою НБУ від 21.07.98 № 281):

Комерційний  банк  вважається створеним і набуває статус юридичної особи з моменту його реєстрації  в  Національному  банку України.

Засновниками,  акціонерами   (учасниками)   комерційних банків можуть бути  українські  та  іноземні  юридичні  і  фізичні особи, за винятком політичних і профспілкових організацій,  спілок і партій, громадських фондів офшорних компаній та банків.

Засновниками  засновників, акціонерів (учасників) комерційних банків не можуть бути  офшорні  компанії  і  банки.

Згідно  із  Законом  України  "Про  банки  і  банківську діяльність"   мінімальний   розмір    статутного    фонду    банку встановлюється у розмірі,  еквівалентному 1 мільйону ЕКЮ за курсом грошової одиниці України, встановленим Національним банком України на день підписання установчого договору про створення банку.

Статутний фонд   комерційного   банку  формується  тільки  за рахунок   власних   вільних   коштів    учасників    (акціонерів).

Забороняється  використовувати  для  формування  статутного  фонду комерційного банку бюджетні кошти,  кошти одержані в кредит та під заставу. Частка будь-якого з учасників не повинна перевищувати 35% статутного фонду.  Банкам забороняється збільшувати статутний фонд за  рахунок  нерозподіленого прибутку  та коштів інших фондів,а також збільшувати статутний фонд для покриття збитків.

Внесок   учасників   (акціонерів)  до  статутного  фонду  
комерційного банку здійснюється тільки у вигляді грошових коштів у  
національній валюті України.

Для    формування   статутного   фонду   до   реєстрації  
комерційного банку в регіональному управлінні Національного  банку  
України   за   місцем  створення  комерційного  банку  засновникам  
відкривається тимчасовий рахунок, на який кожний засновник вносить  
визначену  чинним  законодавством і установчими документами частку  
статутного фонду.  Підставою для відкриття тимчасового  рахунку  є  
установчий договір засновників банку і заява на відкриття рахунку.

До подання Національному банку пакета  документів  для  реєстрації  
комерційного  банку  на  тимчасовому  рахунку повинна бути зібрана  
сума коштів відповідно до установчого договору.

Після реєстрації   банку  зібрані  кошти  перераховуються  до  
статутного фонду комерційного банку на кореспондентський рахунок в  
установі Національного банку України.  У разі відмови в реєстрації  
банку кошти з тимчасового рахунку повертаються  засновникам  банку  
за їх заявою у тижневий строк.

Для реєстрації комерційного банку орган управління банку (Рада банку) в  2-тижневий  строк  після  аудиторської  перевірки фінансового  стану засновників  подає до регіонального управління Національного  банку  України  за  місцем  створення  банку   такі документи:

     а) заяву  про  реєстрацію  банку  за  підписом  уповноваженої  
        особи,  яка призначена відповідальною за реєстрацію банку,  
        установчими зборами (зборами учасників);

     б) установчий   договір,  підписаний  засновниками  банку  та  
        завірений  їхніми   печатками.   Підписи   фізичних   осіб  
        завіряються нотаріально.

В установчому договорі визначаються:

- вид товариства;

- мета діяльності;

- склад  засновників,  їх найменування та місцезнаходження (телефон,  платіжні  реквізити,   паспортні   дані   для фізичних осіб);

- особа,  уповноважена  для укладання угод і здійснення  дій від імені засновників;

- розмір,  порядок та  терміни утворення  статутного  фонду банку;

- відповідальність сторін  за виконання прийнятих  на  себе зобов'язань;

- порядок  вирішення  суперечностей,  що   виникають   між сторонами;

- порядок розподілу прибутків  та покриття збитків банку;

- порядок внесення змін  до установчих документів банку;

- порядок ліквідації та  реорганізації банку;

в) статут  банку,  затверджений  установчими зборами (зборами учасників) і підписаний уповноваженою особою. Статут банку повинен  відповідати  вимогам Законів України "Про банки і банківську  діяльність"  (від 07.12.2000 № 2121-III),  "Про  господарські товариства"  (вiд 19.09.1991 № 1576-XII)  та  іншим  чинним законодавчим актам.

У статуті наводиться:

- повна і скорочена  назва банку;

- місцезнаходження банку;

- перелік  законів,  на  підставі  яких  створюється і  діє банк;

- відомості  про  засновників  банку  (їх склад,  частки в  статутному фонді банку);

- положення  про те,  що банк є юридичною особою  і набуває цей статус з моменту  реєстрації  в  Національному  банку України;

- положення про те,  що банк  виконує  вимоги  нормативних актів Національного банку України,  користується єдиними правилами  бухгалтерського  обліку  в  банках  на   базі комплексної   автоматизації   і  комп'ютеризації,  подає Національному банку України звітність  та  інформацію  в     установлених ним обсягах і формах;

- перелік операцій,  які  здійснюються банком  на  підставі ліцензії Національного банку України;

- розмір,  порядок та  терміни формування статутного  фонду банку. Статут банку,  заснованого у вигляді акціонерного товариства, повинен містити відомості про види акцій, що випускаються,  номінальну вартість акцій, співвідношення акцій різних видів,  кількість  акцій,  що  випускаються засновниками,   наслідки  невиконання  зобов'язань  щодо викупу акцій;

- порядок збільшення (зменшення) статутного фонду;

- розмір та  порядок  утворення  резервного  і  страхового  фонду;

- перелік інших фондів, які утворюються банком;

- порядок розподілу прибутків  та покриття збитків;

- положення про внутрішній  аудит банку;

- положення про перевірки  банку аудиторською організацією;

- положення про органи  управління  банком,  їх  структуру, порядок утворення, компетенцію  та порядок прийняття ними  рішень (загальні збори  засновників,  акціонерів  банку, Рада банку, Правління  банку);

- положення  про  органи  контролю  за  діяльністю  банку, порядок  їх  діяльності  (ревізійна  комісія,  контрольні функції Національного банку України);

- порядок реорганізації або ліквідації банку;

- порядок внесення змін  і доповнень;

- інші положення,  які  не суперечать чинному законодавству  України;

г) протокол установчих зборів (зборів учасників),  підписаний головою та секретарем зборів, який повинен містити:

-  рішення про створення  банку, прийняття статуту, обрання  ради (спостережної ради банку)  і  ревізійної  комісії, призначення   голови  правління,  головного  бухгалтера банку і особи  відповідальної  за  реєстрацію  банку  в Національному банку України,  інші положення відповідно до законодавства України;

   д) економічне обґрунтування і мета створення банку, включаючи розрахунковий баланс і розрахунок плану доходів,  витрат і прибутку на кінець першого року його діяльності;

е) висновок  аудиторської  організації  (аудитора),  яка  має ліцензію Аудиторської палати України,  про фінансовий стан та платоспроможність засновників,  учасників  (акціонерів) банку,  наявність  у них вільних власних коштів в розмірі, який   забезпечує   виконання   їхніх   зобов'язань   щодо формування   статутного   фонду   банку  та  достовірності балансових даних бухгалтерської  і  фінансової  звітності наданої  на  дату  перед  здійсненням внеску до статутного фонду за тими учасниками (акціонерами)  банку;

є) бухгалтерську і фінансову звітність учасників (акціонерів) банку на перше число місяця,  в якому здійснюється  внесок до статутного фонду банку, незалежно від розміру їх участі в статутному фонді банку;

ж) наявність  професійно придатних перших керівних осіб банку (голови правління та  головного  бухгалтера),  кандидатури яких погоджені   Національним   банком   України;

з) копію   платіжного   документа   про   внесення  плати  за реєстрацію банку на  рахунок  N 000960820  в  Операційному управлінні Національного банку України, МФО 300001;

і) копію звіту про проведення відкритої  підписки  на  акції, прийнятого  Міністерством  фінансів  України,  з  доданням переліку акціонерів банку, в якому вказується найменування акціонера,   його  місцезнаходження,  платіжні  реквізити, паспортні дані (для фізичних осіб) та кількість акцій,  на які  він  підписався,  їх  загальна  вартість  і  частка в статутному фонді банку;

ї) угоду  про  надання  приміщення  для  розміщення  банку за підписом уповноваженої за установчим договором особи;

к) установчі    документи    акціонерів   (учасників)   банку (нотаріально завірені копії, або в оригіналі);

л) копію рішення органів  Антимонопольного  комітету  України про надання згоди на  створення  банку  у  випадках,  передбачених чинним  законодавством.