Фінансові відносини підприємства з банківськими установами

1.              Character (характер позичальника).

2.              Capacity (здатність).

3.              Cash (кошти).

4.              Collateral (забезпечення).

5.              Conditions (умови).

6.              Control (контроль).

Характер позичальника означає відповідальність, правдивість і серйозність його намірів погасити усю свою заборгованість. Проясненню характеру позичальника сприяє кредитна історія позичальника, кредитний рейтинг, досвід роботи інших кредиторів з цим позичальником і т.д.

Здатність («здатність запозичати кошти») означає наявність права в позичальника подавати кредитну заявку і юридичне право підписувати договори, статут і інші установчі документи, особисті справи позичальників.

Кошти - наявність у позичальника джерел засобів для погашення боргу. У будь-якого позичальника можуть бути усього лише три (або окремі з них) джерела погашення боргу:

 потік готівки (прибуток, амортизація і т.д.);

 продаж чи ліквідація активів;

 залучення коштів шляхом випуску (емісії) боргових цінних паперів.

Саме наявність джерел в основному і визначає потенційну платоспроможність позичальника.

Забезпечення - наявність у позичальника достатнього капіталу чи якісних активів для надання необхідного забезпечення боргу.

Умови - передбачення тенденції в діяльності позичальника, або, в крайньому випадку, негайне реагування на зміну умов діяльності позичальника.

Контроль - аналіз звітності позичальника, інформації від сторонніх осіб, із преси і т.д.

2. Розрахункові рахунки підприємства у банківських установах

2.1. Порядок відкриття і ведення розрахункових і інших рахунків у банках.

Якщо взаємна оцінка підприємства і банку задовольняє обидві сторони, звичайно такі взаємини оформляються відповідним договором. Підприємство, відповідно до діючого законодавства України, має право відкрити один або кілька рахунків як в одному банку, так і в декількох банках. Основний рахунок підприємства в банку прийнято називати розрахунковим рахунком. На цей рахунок зараховується виторг від реалізації продукції і послуг підприємства, з цього рахунка здійснюються розрахунки по зобов'язаннях фірми, у тому числі і по податковим відносинам і здійснюється видача готівки в касу підприємства. Порядок проведення і види розрахунків регламентуються «Положенням про безготівкові розрахунки України»; порядок оформлення документів для безготівкових розрахунків у банку зазначений у Положенні про розрахункові документи, затвердженому 16 вересня 83 р. №911.

Порядок відкриття рахунків регламентується Інструкцією Держбанку СРСР про розрахункові, поточні і бюджетні рахунки №28 від 30 жовтня 86 р. з доповненнями і змінами відповідно до листів Держбанку СРСР №1009 від 11 серпня 87 р., №301 30 червня 90 р., №320 від 30 серпня 90 р. і іншими.

Крім розрахункового рахунка підприємство має право відкривати в банку поточні, позичкові, контокорентні, валютні, рахунки фінансування капітальних вкладень, депозитні й інші рахунки. Набір рахунків, що відкриваються підприємством, визначається ним самим в залежності від розв'язуваних підприємством фінансових проблем, кваліфікації фінансових службовців підприємства, і можливостей, наданих зовнішнім середовищем.

Розрахункові рахунки відкриваються суб'єктам господарювання, які перебувають на господарському розрахунку, наділеним власними оборотними коштами і які мають самостійний баланс, наділеним правом юридичної особи.

Розрахункові субрахунки відкриваються суб'єктам господарювання, які мають окремі негоспрозрахункові підрозділи - магазини, склади, філії і т.п. - поза своїм місцезнаходженням. Такі рахунки відкриваються по клопотанню власника основного рахунка і використовуються для зарахування виторгу і проведення розрахунків за місцем перебування негоспрозрахункових підрозділів.

Поточні рахунки в установах банку відкриваються суб'єктам господарювання, які не перебувають на госпрозрахунку, не наділеним власними оборотними коштами і які не мають самостійного балансу. Поточні рахунки відкриваються структурним одиницям виробничих і науково-виробничих об'єднань, іншим госпрозрахунковим підрозділам, організацій і установ, розташованим поза їх місцезнаходженням. Поточні рахунки відкриваються також: установам і організаціям, які перебувають на держбюджеті, керівники яких не є самостійними розпорядниками кредитів; підприємствам, організаціям і установам, яким виділяються кошти за рахунок республіканського бюджету для цільового використання; кооперативам за місцем перебування філій.

Порядок відкриття як поточних, так і валютних рахунків не має принципових розходжень і зводиться до представлення в обраний фірмою банк наступного набору документів:

 заява на відкриття рахунка;

 нотаріально завірена копія статуту фірми й установчих документів;

 свідоцтво про державну реєстрацію фірми;

 довідки про постановку на облік у податковій інспекції й органах управління позабюджетних фондів;

 довідка про постановку на облік в органах державної статистики;

 нотаріально завірена картка зразків підписів розпорядників кредитів підприємства (перший підпис) і контролерів (другий підпис)

Проведення касово-розрахункових операцій через банк дозволяє державі всебічно контролювати фінансово-господарську діяльність об'єднань (підприємств). Банк контролює підприємства й у частині дотримання ними установлених фондів заробітної плати, лімітів на відрядження і господарські витрати, стежить за своєчасністю розрахунків підприємств із держбюджетом по податковим зборам, за своєчасною оплатою рахунків і платіжних вимог постачальників, видає підприємству позички на різні цілі, під певні забезпечення і спостерігає за поверненням цих позичок у встановлений термін і т.п.

Оскільки грошові засоби є посередником у всіх розрахунках, очевидно, що для забезпечення нормального кругообігу коштів у народному господарстві, ведення діяльності в умовах ринкової економіки необхідно правильно і вчасно виконувати всі розрахунки. У свою чергу ефективність розрахункових операцій багато в чому залежить від стану бухгалтерського обліку коштів, розрахункових і кредитних операцій. Перед фінансовим обліком, розрахунків і кредитів стоять наступні основні завдання:

 своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків як шляхом безготівкових перерахувань, так і готівкою;

 повне й оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху коштів і розрахункових операцій;

 дотримання діючих правил використання коштів по призначенню відповідно до виділених лімітів фондами і кошторисами;

 організація і проведення у встановлений термін інвентаризацій коштів і стану розрахунків, вишукування можливостей недопущення виникнення простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

 контроль за наявністю і схоронністю грошей у касі, на розрахунковому й іншому рахунках у банках;

 контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності перерахування сум за матеріальні цінності, а також коштів отриманих у порядку кредитування.

2.2. Порядок безготівкових розрахунків і касових операцій.

Безготівкові розрахунки в Україні здійснюються відповідно до Положення про безготівкові розрахунки, законом «Про банки і банківську діяльність» і іншими законами України. Дане Положення регулює здійснення безготівкових розрахунків у валюті України і на території у формах, передбачених законодавством, визначає формати, порядок заповнення й оформлення використовуваних розрахункових документів. Безготівкові розрахунки здійснюються через кредитні організації (філії) і /або Нацбанк по рахунках, відкритим на підставі договору банківського рахунка або договору кореспондентського рахунка (субрахунку).

Розрахункові операції по перерахуванню коштів через банк можуть здійснюватися з використанням:

1)       кореспондентських рахунків (субрахунків), відкритих у Нацбанку;

2)       кореспондентських рахунків (субрахунків), відкритих в інших кредитних організаціях;

3)       рахунків учасників розрахунків, відкритих у небанківських кредитних організаціях, що здійснюють розрахункові операції;

4)       рахунків міжфіліальних розрахунків, відкритих усередині однієї кредитної організації.

Списання коштів з рахунка здійснюється на підставі розрахункових документів за розпорядженням його власника або без нього у випадках, передбачених законодавством.

Порядок оформлення, прийому, обробки електронних платежів і здійснення розрахункових операцій з їхнім використанням регулюється окремими нормативними актами Нацбанку, і укладаються між банком і його клієнтами договорами, що визначають порядок обміну документами з використанням коштів захисту інформації.

Форми безготівкових розрахунків:

a)       розрахунки платіжними дорученнями;

Платіжними дорученнями є розпорядження власника рахунку (платника) обслуговуючому його банку, оформлене розрахунковим документом, перевести грошову суму на рахунок одержувача коштів, відкритий у цьому або іншому банку

b)      розрахунки по акредитиву;

Акредитив являє собою умовне грошове зобов'язання, прийняте банком з доручення платника, зробити платежі на користь одержувача коштів по пред'явленню останнім документів, що відповідають умовам акредитива, або надати повноваження іншому банку зробити такі платежі

c)       розрахунки чеками;

Чек - це цінний папір, що містить нічим не обумовлене розпорядження чекодавця (особа яка має кошти в банку, якими вона вправі розпоряджатися шляхом виставляння чеків) банку здійснити платіж зазначеної в ньому суми чекоутримувачу (на користь якого виданий чек). Платником є банк, у якому знаходяться кошти.  

d)      розрахунки по інкасо.

Розрахунки по інкасо являють собою банківську операцію, за допомогою якої банк із доручення і за рахунок клієнта на підставі розрахункових документів здійснює дії з доручення від платника платежу. Для здійснення розрахунків по інкасо банк - емітент вправі залучати інші банки.

Форми безготівкових розрахунків обираються клієнтами банків самостійно і передбачаються в договорах, що укладаються ними зі своїми контрагентами.

Банки здійснюють операції по рахунках на підставі розрахункових документів: платіжних доручень, акредитивів, чеків, платіжних вимог; інкасових доручень, що дійсні протягом 10 календарних  днів.

Розрахункові документи приймаються банком до виконання незалежно від їхньої суми. Невиконані розрахункові документи можуть бути відкликані з картотеки в повній, частково виконані - сумі залишку.

Відкликання розрахункових документів здійснюється на підставі наданої в банк заяви клієнта. Банк здійснює відкликання платіжних вимог і інкасових доручень шляхом направлення в банк письмової заяви, на підставі заяви клієнта.

Відкличні платіжні доручення повертаються банками платникам; розрахункові документи в порядку інкасо - одержувачам коштів після їхнього надходження від банків, які обслуговують платників.

Крім безготівкових розрахунків між банком і підприємством існують і розрахунки готівкою (касові операції).

Треба врахувати, що банк не вправі приймати у свою касу від юридичних осіб готівку для зарахування її на рахунки третіх осіб. Прийом від клієнтів наявних коштів провадиться по оголошенню на внесок готівкою, установленої форми. Одержання коштів по чеку провадиться особі, яку зазначено в чеку, протягом 10 днів.

Розрахунки для клієнта проводяться готівкою в наступних випадках:

 при зарахуванні підприємством сум наявного виторгу на розрахунковий рахунок;

 при списанні підприємством або іншими клієнтами коштів з рахунка на заробітну плату, виплати, командировочні витрати, господарські і поточні нестатки (чеки);

 при оплаті банківських послуг (за відкриття рахунка, видачу чекової книжки).

Якщо підприємство тільки організується, то розрахунки починаються з внесення ним на розрахунковий рахунок грошової суми належної відповідно з законодавством частки його статутного капіталу.

Усі підприємства незалежно від організаційно-правової форми зберігають вільні кошти в банківських установах на відповідних рахунках на договірних умовах.

Порядок і терміни здачі готівки встановлюються банком, який обслуговує, кожному підприємству по узгодженню з керівником.

У касах підприємств може зберігатися готівка в межах лімітів, що встановлюються банком щорічно. Ліміт залишку каси визначається виходячи з обсягів готівково-грошового обороту підприємств, порядку термінів здачі готівкових коштів у банк, забезпечення схоронності і скорочення зустрічних перевезень цінностей. Підприємства зобов'язані здавати у банківські установи всю готівка понад установлені ліміти.

3. Банківський кредит

3.1. Умови та порядок отримання банківського кредиту.

Підприємства отримують кредити на умовах терміновості, повер­нення, цільового характеру, забезпечення, платності.