Аудит затрат на ремонт основних засобів

Законодавством  передбачено різний порядок визначення балансової вартості для 1, 2, 3 та 4 груп у разі виведення з експлуатації основних засобів через їх ліквідацію, капітальний ремонт, реконструкцію та консервацію за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України. Якщо балансова вартість окремого об’єкта основних засобів 1 групи на амортизацію прирівнюється до нуля (при цьому амортизаційні відрахування не нараховуються), то балансова вартість окремих засобів 2, 3 і 4 груп у зв’язку з виведенням їх з експлуатації не змінюється.

Введення в  дію основних засобів після капітального ремонту, реконструкції та модернізації також супроводжується збільшенням балансової вартості окремих об’єктів основних засобів 1 групи на суму всіх виробничих витрат разом і основних засобів 2, 3 та 4 групи збільшується тільки на суму витрат, пов’язаних із роботами капітального ремонту, реконструкції й модернізації.

Якщо на початок  звітного кварталу 2, 3 і 4 групи основних засобів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість таких  груп відноситься до валових витрат підприємства цього звітного періоду.

Сільськогосподарські підприємства можуть проводити вимушену заміну основних засобів, коли останні (чи їх частини) з незалежних від підприємства обставин зруйновані, викрадені чи підлягають знесенню, у разі вимушеної відмови від основних засобів через загрозу чи неминучу заміну тощо. Законодавством передбачено різний порядок компенсації витрат та визначення балансової вартості для груп за різних обставин. У цьому випадку аудитор має перевірити правомірність віднесення витрат та визначення балансової вартості основних засобів за вимушеної їх заміни з незалежних від підприємства обставин.

Відповідно до законодавства за вимушеної заміни основних засобів, якщо вони (чи їх частина) з незалежних від платника податку  обставин зруйновані, викрадені чи підлягають знесенню або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів через загрозу зруйнування або знесення платнику податку надано права:

а) збільшити  валові витрати на суму балансової вартості окремого об’єкта основних засобів 1 групи, що підлягає вимушеній заміні, а вартість такого об’єкта прирівняти до нуля;

б) не змінювати  балансову вартість основних засобів 2, 3 і 4 груп (за таких обставин).

Якщо страхова організація або інша юридична чи фізична особа визнана винною у заподіяній шкоді, то вона компенсує підприємству втрати вимушеної заміни основних засобів, і підприємство в податковий період, на який припадає така компенсація:

а) збільшує валовий  дохід на суму компенсації за основні  засоби 1 групи (окремий об’єкт основних фондів групи 1);

б) зменшує баланс відповідної групи основних засобів на суму компенсації за основні засоби 2, 3 і 4 груп.

Якщо платником  податку прийнято рішення про  ліквідацію окремого об’єкта основних засобів 1 групи з інших, крім перелічених  вище обставин, балансова вартість такого об’єкта не відноситься до валових витрат і відшкодовується за рахунок власних джерел платника податку.

Під час перевірки  важливо пам’ятати, що зміни в  балансовій вартості, які відбулися  в поточному кварталі, не враховуються при нарахуванні амортизації  за цей самий квартал, а вплинуть на розмір нарахованої амортизації за наступний квартал.

При перевірці  правильності нарахування амортизації  за податковим законодавством потрібно встановити дотримання норм амортизації  за групами основних засобів.

Аудитор має встановити дотримання строків нарахування амортизації, враховуючи, що амортизація окремого об’єкта основних засобів 1 групи проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об’єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об’єкта відноситься до валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об’єкта прирівнюється до нуля.

Амортизація основних засобів 2, 3 та 4 груп проводиться до досягнення балансовою вартістю групи  нульового значення.

Щомісячні суми нарахованої амортизації перевіряють  з урахуванням руху основних засобів: на введені в експлуатацію об’єкти  амортизацію нараховують з 1-го числа  місяця, що настає за кварталом їх введення, а у разі вибуття нарахування  припиняються з 1-го числа місяця, що настає за кварталом вибуття. Дані про надходження й вибуття основних засобів у розрахунку порівнюють із даними рахунку 10 «Основні засоби» за відповідний період.

Правильність  нарахування амортизаційних відрахувань  перевіряється аудитором вибірково шляхом розрахунків за той місяць, де за Головною книгою розмір нарахованої суми амортизаційних відрахувань значно відрізняється від інших місяців. У разі виявлення помилок у розрахунках необхідно перевірити також інші місяці та визначити вплив помилок на собівартість продукції. Знову розраховані суми амортизаційних відрахувань порівнюються з фактично наведеними в обліку сумами з використанням відомості розрахунку амортизації основних засобів.

Достовірність розрахунків амортизаційних відрахувань  перевіряють порівнянням їх з даними регістрів синтетичного й аналітичного обліку (Головна книга, Журнал-ордер № 13 с.-г. за журнально-ордерної форми обліку, Відомість № 1 за спрощеної форми обліку, відповідна відомість у разі автоматизованої обробки інформації) з інвентарними картками. 

Використана література