Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні основи релевантної облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень……………………………………..……..4

1.1. Теоретичні основи релевантної облікової інформації ………………..…….4

1.2. Огляд літератури за темою дослідження…………………………………….8

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Житомирського комбінату хлібопродуктів»…………………………………………………..12

2.1. Виробничо-економічна характеристика підприємства……………….……12

2.2. Аналіз діяльності підприємства з використанням моделі «Дерева рішень»………..………………………………………………………………..16

Розділ 3. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень……………………………………………………………………….….20

     3.1. Процес формування управлінських  рішень……………………………..….20

     3.2. Типи операційних рішень. Аналіз  і вибір альтернативних варіантів……..24

     3.3. Оптимальне використання ресурсів  за умов обмежень………………..…..28

     3.4. Рішення стосовно запасів……………………………………………………30

     3.5. Прийняття рішень за умов невизначеності…………………………………37

Висновки  і пропозиції………………………………………………………………….40

Список  використаної літератури…………………………………………………….42

Додатки…….…………………………………………………………………………….44 

 

    ВСТУП

    В даний час процес розвитку і становлення  теорії прийняття рішення як науки  проходить досить інтенсивно. Це пов’язано  з розвитком і впливом на виробництво  результатів інновацій, застосування ЕОМ, а також сучасних кількісних методів. При цьому спостерігається  взаємне проникнення і збагачення між окремими дисциплінами і областями  знань.

    Релевантність означає, що данні обліку мають задовольняти конкретні інформаційні потреби  користувачів. У системі бухгалтерського  обліку накопичується багато інформації, але це не означає, що вся інформація буде корисною для менеджера. Релевантною  є тільки та інформація, що може вплинути на рішення менеджера. Таким чином, роль бухгалтера в процесі підготовки рішення полягає у своєчасному  забезпечені менеджера достовірною  і релевантною інформацією.

    Для прийняття управлінського рішення  потрібна планова, нормативна, інструктивна, правова, статистична, облікова, наукова, та інша інформація. Незалежно від  виду, вона має бути точною, повною, достовірною, надійною, зручною для  сприйняття та оцінки.

    Завданням написання даної роботи є вивчення існуючого стану основних засобів, виявлення його недоліків, а також  визначення шляхів удосконалення обліку.

    Метою  виконання роботи є розкрити суть релевантності облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень.

    На  матеріалах господарської  діяльності ВАТ «Житомирський комбінат хлібопродуктів», було проведено дослідження, розрахунки, спостереження,  наведені висновки та пропозиції.  

 

    Розділ 1. Теоретичні основи релевантної облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень

    1.1. Теоретичні основи  релевантної облікової  інформації 

    Рішення – це вибір одного із можливих альтернативних варіантів, спрямованого на досягнення поставленої мети. Управлінські рішення  бувають організаційні, економічні, технічні, соціальні та ін. Управлінські рішення здійснюються на рівнях:

• керівництва;
• менеджерів;
• начальників відділів;
• цехів;
• дільниць.

    Рішення можуть відноситися до підприємства в цілому, або бути пов’язані  з конкретним питанням ( виконання  плану цехом, підвищення якості продукції, зменшення собівартості продукції, раціональне використання ресурсів). Основними формами рішення є: наказ, розпорядження, програма, план. Наприклад, щорічно приймається  наказ на кожному підприємстві щодо облікової політики.

    Концепція диференціальних витрат і доходів  альтернативна концепції повних витрат і повної собівартості. Використовують цю концепцію при вирішенні тимчасових проблем(проблем альтернативного  вибору), коли керівник змушений вибрати  кращу з декількох можливих альтернативних моделей поведінки.

    Для вибору кращого варіанта, як правило, порівнюють витрати і доходи та визначають прибуток (або збиток), що його забезпечує прийняття того або іншого варіанта рішення. Тому для аналізу альтернативних варіантів рішення доцільно брати  лише релевантні доходи і витрати, тобто  такі, як можуть бути змінені внаслідок  прийняття рішення. Зміненими ж  можуть бути лише доходи і витрати, які стосуються майбутнього, а ті, що мали місце в минулому, вже  ніякими управлінськими рішеннями  не можна змінити. Отже, минулі витрати  не можуть бути релевантними.

    На  думку С. Ф. Голова значну частину  робочого часу менеджер витрачає на прийняття  різних управлінських рішень.

    Ці  рішення можуть стосуватися як довгострокових перспектив розвитку підприємства, так  і поточних проблем, що виникають  у процесі господарської діяльності.

    Довгострокові або стратегічні рішення пов’язані  з майбутніми можливостями, які прогнозуються, і які потребують конкретних кроків сьогодні або найближчим часом. Об’єктом таких рішень зазвичай є інвестиції для збільшення виробничих потужностей, розробка нових виробів, опанування нових ринків тощо.

    Поряд зі стратегічними рішеннями менеджери  приймають рішення, пов’язані з  використанням ресурсів у процесі  поточної діяльності. Такі рішення  називаються короткостроковими  або операційними. Вони стосуються головним чином нижчого та середнього рівнів управління. Об’єктом короткотермінових  рішень можуть бути ціна і обсяг  реалізації продукції, прийняття спеціальних  замовлень, скорочення або розширення виробництва певних виробів тощо.

    Здебільшого прийняття рішення передбачає вибір  з кількох можливих варіантів  того варіанта, який найкращим чином  уможливлює досягнення необхідних результатів.

    Отже, прийняття рішення – цілеспрямований  вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв’язання  певної проблеми.

    Процес  підготовки і прийняття рішення  містить кілька етапів (рис.1)

     Рис.1 Процес підготовки і  прийняття рішення 

    Метою некомерційних організацій здебільшого  є забезпечення власними послугами  споживачів у межах наявних ресурсів. Тому вибір конкретної мети залежить від сфери й умов діяльності компанії.

    На  шляху до обраної мети компанія може зіткнутися з різними проблемами, що потребують розв’язання. У зв’язку  з цим завданням менеджера  є правильний вибір мети діяльності й чітке усвідомлення наявних  проблем.

    Другий  етап підготовки рішення полягає  у виявленні дій, які можна  застосовувати для досягнення поставленої  мети або розв’язання певної проблеми.

    Це  передбачає дослідження всіх можливих варіантів дій, які можуть бути обрані, але на практиці, звісно, розглядають  лише кілька основних альтернатив.

    Наприклад, для збільшення прибутку і зміцнення  власних позицій на ринку компанія може розглядати такі альтернативи:

    - розробляти новий вибір для існуючих ринків;

    - розробляти новий вибір для нових ринків;

    - шукати нових ринків для існуючих виробів.

    Щоб зробити правильний вибір, менеджеру  потрібна вся інформація про варіанти дії.

    Завданням бухгалтера є забезпечення менеджера  такою інформацією. Облікова інформація, що використовується для прийняття  управлінських рішень, мусить бути релевантною, своєчасною і достовірною.

    Релевантність означає, що данні обліку мають задовольняти конкретні інформаційні потреби  користувачів. У системі бухгалтерського  обліку накопичується багато інформації, але це не означає, що вся інформація буде корисною для менеджера. Релевантною  є тільки та інформація, що може вплинути на рішення менеджера. Таким чином, роль бухгалтера в процесі підготовки рішення полягає у своєчасному  забезпечені менеджера достовірною  і релевантною інформацією. Різні  типи управлінських рішень потребують різних даних.

    Таким чином, роль бухгалтера в процесі  підготовки рішення полягає у  своєчасному забезпеченні менеджера  достовірною і релевантною інформацією. Різні типи управлінських рішень потребують різних даних.

    Релевантними  є витрати і доходи, які можуть бути змінені внаслідок прийняття  рішення. Але розв’язання будь-якої проблеми стосується лише майбутніх  витрат і доходів.

    Витрати і доходи, що мали місце в минулому, вже не можуть бути змінені внаслідок  прийняття рішення.

    Релевантними  є тільки майбутні диференціальні витрати  і доходи.

    Розглядаючи різні варіанти рішень, слід враховувати  не лише дійсні (реальні), а й альтернативні  витрати.

    Дійсні  витрати – витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших  активів.

    Альтернативні витрати – вигода, що втрачається, коли вибір одного напряму дії  вимагає відмовитися від альтернативного рішення [10].

    Приймаючи рішення, важливо виявити приховану  причину, що криється за кожним окремим  випадком. Зрештою на поверхню випливуть  деякі постійні фактори, після чого може з’явитися стратегічне рішення, яке нейтралізує такі випадковості.

    Один  із варіантів прийняття рішень –  бездіяльність. «Хороший хірург не робитиме операції, доки це не стане необхідним». Навіщо приймати рішення, якщо воно не поліпшить існуючого стану справ? Є чи мало ситуацій, коли розв’язання  дрібної проблеми дисбалансує всю  систему і в результаті завдає великої шкоди. Краще з самого початку не приймати такого рішення» [19].

    Управління  та інформація безперервно взаємодіють один з одним, вони знаходяться в постійному русі та зміні.

    Після отримання інформації, її аналізу  та відповідній обробці виробляється рішення, яке приймає суб’єкт управління для подальшого впливу на систему. Під впливом управлінських рішень система знову змінюється, про що надходить відповідна інформація. Такий плин подій являється об’єктивним, це відбувається безперервно. Інша справа – якою інформацією наділений суб’єкт управління. Якщо цієї інформації недостатньо, якщо вона необ’єктивна або поверхова, не глибоко відображає процеси, які відбуваються в суспільстві, то управлінське рішення може бути необґрунтоване, тобто не мати належної наукової основи.