Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Апреля 2013 в 22:51, реферат
Ціль оцінки й вибір стандарту вартості при оцінці майна підприємства здійснюють на основі трьох підходів: дохідного, ринкового (порівняльного) і витратного.
При оцінках з позиції дохідного підходу визначальним фактором є дохід, що впливає на величину вартості об'єкта.
Потенційний валовий дохід — валовий дохід за умови повного завантаження об'єкта дохідної нерухомості й своєчасної виплати орендної плати.
Дійсний дохід від об'єкта нерухомості — грошові вступи за винятком втрат від недовикористання, а також невнесення орендної плати.
Вступ
1. Поняття оцінки майна підприємства
2. Мети й етапи процесу оцінки майна
3. Інформаційне забезпечення оцінки діяльності
4. Принципи оцінки майна підприємства
Висновки
Література
Вартість конкретного об'єкта піддається впливу зовнішніх факторів і сама впливає на величину вартості інших об'єктів у районі його розташування.
Принцип відповідності укладається в тому, що проект, що не відповідає ринковим стандартам, імовірно, програє у фінансовім відношенні. Підприємство, не відповідне до вимог ринку по оснащеності проведення, технології, рівню прибутковості, менеджменту, швидше за все буде оцінено нижче середнього рівня. Відповідність виражає, у якому ступені пропоновані архітектурний стиль і рівень зручностей відповідають потребам і очікуванням користувачів. Корисність не є єдиним чинником, що впливають на вартість об'єкта нерухомості, тому що на неї впливають також пропозиція та попит.
Коли пропозиція та попит збалансовані, ринкова ціна звичайно відображає вартість проведення (витрати, собівартість). Якщо ринкові ціни вище вартості проведення, то в лад будуть уводитися всі нові капітальні об'єкти доти, поки не настане рівновагу. Якщо ринкові ціни нижче, те нове будівництво сповільниться до моменту підвищення попиту у зв'язку зі збільшенням ринкових цін.
Принцип конкуренції — посилення конкурентної боротьби можна врахувати або за рахунок зниження потоку доходів, або шляхом збільшення фактору ризику, що може зменшити поточну вартість майбутніх грошових потоків.
Принцип зміни виражається в тому, що вартість об'єкта власності не залишається стабільної, а змінюється із часом внаслідок впливу в основному фізичного зношування.
Принцип ефективного використання майна — це оптимальний варіант, обраний серед розумних, можливих і законних альтернативних варіантів, який є фізично можливим, досить обґрунтованим, фінансово здійсненним і приводить до найвищої вартості майна підприємства.
Висновок
При незначній кількості угод, коли моменти їх здійснення й період оцінки розділяє тривалий час, а також при нестабільному стані ринку використання даного підходу може не дати необхідної точності процесу оцінювання. Ринковий підхід заснований на застосуванні принципу заміщення. Для порівняння вибирають об'єкти-аналоги. Між оцінюваним об'єктом і аналогом існують відмінності. Тому слід провести відповідне коректування даних. В основи внесення виправлень покладений принцип внеску.
Витратний підхід ґрунтується на відбудовній вартості або вартості заміщення об'єкта тієї ж корисності за винятком усіх видів зношування. Даний підхід найбільше застосуємо для оцінки об'єктів спеціального призначення, нового будівництва, для визначення найкращого варіанта використання землі, а також з метою страхування. Необхідна інформація включає дані про ціни на землю, будівельні специфікації, дані про рівень оплати праці будівельників, про вартість матеріальних ресурсів і встаткування, про прибуток і накладних видатках підрядників на регіональному ринку й ін. Необхідна інформація залежить від специфіки оцінюваного об'єкта. Витратний підхід складно застосувати при оцінці унікальних об'єктів, що володіють історичною цінністю об'єктів, що й застаріли, з високим відсотком фізичного зношування.
Література
1 Мартиненко М.М., Ігнатьєва І.А. Стратегічний менеджмент: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 320 с.
2. Міщенко А.П. Стратегічне управління: Навч. посіб. – Київ: “ Центр навчальної літератури”, 2004. – 336 с.
3. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. Маркетинг: Підручник / За редакцією Л.А. Мороз. – 2-ге вид. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2002. – 244 с.