Створення лісонасінної бази на генетико-селекційній основі в ДП «Турійське ЛГ»

   У лісовому фонді переважають насадження хвойних (42,9 %) і м’яколистяних порід (32,8 %). Основними переважаючими породами на території Турійського ДЛГ є сосна звичайна, дуб звичайний, береза повисла і вільха чорна (див. Рис 2). Найбільш розповсюдженим типом лісу є В3ДС (36,1%).

Розподіл загальної площі ДЛГ на групи і категорії земель станом на 2007 р.

Таблиця 1.5

 

Групи і категорії земель	Групи лісів						Разом
	перша			друга
	га	%		га	%		га	%
1. Лісові
1.1. Вкриті лісовою рослинністю
1.1.1. природного походження	1585,3	67,1		13851,8	62,7		15437,1	63,1
1.1.2. штучного походження	642,5	27,2		6787,1	30,7		7429,6	30,4
Разом	2227,8	94,3		20638,9	93,4		22866,7	93,5
Не вкриті лісовою рослинністю землі:
1.2.1. рідколісся	1,0	-		5,5	-	6,5		0
1.2.2. згарища та загиблі насадження	-	-		6,1	-		6,1	0
1.2.3. незаліснені лісосіки, зруби	6,5	0,3		30,4	0,2		36,9	0,2
1.2.4. галявини і пустки	23,5	1,0		373,2	0,7		396,7	0,7
1.3. Незімкнуті лісові культури	9,1	0,39		145,4	0,66		154,5	0,63
1.4. Дороги і просіки	13,3	0,6		153,3	0,7		166,8	0,7
1.5. Постійні плантації і школи	-	-		13	0		13	0
Разом  не вкритих лісовою рослинністю земель	31,0	1,9		415,2	1,9		446,2	2,5
Разом лісових земель	2281,2	96,6		21366,0	96,7		23647,2	96,7
2. Нелісові
2.1. Угіддя
2.1.1. рілля, орні землі	3,5	0,1		50,1	0,2		53,6	0,2
2.1.2. сіножаті (сінокоси)	31,9	1,4		199,6	0,9		237,5	0,9
2.1.3. пасовища (вигони)	-	-		-	-		-	-
2.1.4. води	2,1	0,1		25,0	0,1		27,1	0,1
Разом угідь	37,5	1,5		274,7	1,2		318,2	1,3
2.2. Землі спеціального призначення
2.2.1. канави
2.2.2. садиби, електротраси	1,0	0,4		15,1	-		25,1	0,1
Разом земель спецпризначення	1,0	0,4		15,1	-		25,1	0,1
2.3. Невикористовувані землі
2.3.1. болота	32,8		1,4	442,7	2,0		475,5	1,9
2.3.2. піски і кам`янисті розсипи	-		-	-	-		-	-
2.3.3. яри і крутосхили	-		-	-	-		-	-
Разом невикористаних земель	32,8		1,4	442,7	2,0		475,5	1,9
Всього нелісових земель	80,3		5,7	732,5	3,3		818,8	3,3
Загальна площа	2361,50		100	22098,5	100		24466,0	100

 

 

 

      

 

 

 

 

Аналізуючи сучасний лісовий фонд ДП "Турійський лісгосп" за категоріями земель можна зробити висновок , що землі лісового фонду в діяльності лісгоспу використовуються активно. Про це свідчить не високий відсоток земель не вритих лісовою рослинністю . Покращення породного складу лісів, використання біль цінних господарських і промислових порід під час створення лісових культур.

   Підвищення таксаційних показників що супроводжується правильним і обміркованим підбором головних і супутніх порід, вчасне і правильне проведення рубок догляду за насадженнями і догляду за лісовими культурами.

     Розподіл насаджень ДП "Турійський лісгосп" за групами віку, класами бонітетів і повнотами

   Загальна площа ДП "Турійський лісгосп"  становить 24466 га Вриті лісовою рослинністю землі займають 22866,7 га Розподіл насаджень за віковими групами лісгоспу наведений в таблиці   1.6

Розподіл насаджень по ДП "Турійський лісгосп" за віковими групами

Таблиця 1.6

Група віку	Площа, га	%
Молодняки	5030,4	22,0
Середньовікові	12967,2	56,7
Пристигаючі	3701,4	16,2
Стиглі і перестійні	1167,4	5,1
Всього	22866,4	100

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2. Вікова структура насаджень основних лісоутворюючих порід.

 

 

  Як видно з приведеної діаграми значну частину лісового фонду складають середньовікові насадження – 56,7 %, пристигаючі насадження також складають чималу долю – 16,2 %. Беручи до уваги те що з впровадженням безперервного лісовпорядкування і того що значну частину пристигаючих і середньовікових насаджень складають м’ягколистяні породи, очікується збільшення головного користування через 5 років на 40 %.

   Середня повнота насаджень держлісгоспу становить 0,71, що свідчить про нормальний стан лісів в держлісгоспі. Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 129,9 га., тобто 0,5 %. Їх наявність обумовлена такими факторами: зріджені в результаті проведення вибіркових санітарних рубок після буреломів 1997-1998 років і насаджень що ростуть в умовах надмірної зволоженості.

 

 

   Середній бонітет насаджень в держлісгоспі становить – І,6, що свідчить про сприятливі ґрунтові і природні умови регіону для вирощування основних лісоутворюючих порід.

   Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 5121 га., або 22 % від вкритих лісовою рослинністю земель. Це явище спостерігається в основному на площах, що перейшли в держлісгосп від колишніх сільськогосподарських підприємств.

 

 

 

 

Переважаюча порода в хвойних насадженнях виступає сосна звичайна яка становить 42,3% В м’яколистяних насадженнях є такі переважаючі породи : вільха чорна , береза повисла ,осика. З твердолистяних в основному дуб звичайний, дуб червоний , граб звичайний , ясен звичайний.

 

Розділ ІІ

 

2.1.  Біолого-екологічна характеристика виду

 

Рід Вільха (Alnus. Mill). об’єднує біля 20 видів, що ростуть в Європі, Азії та Північній Америці, в горах Алжиру. В більшості це зимостійкі, морозостійкі дерева і кущі, що люблять вологі місця, але не переносять застійних боліт. Вільха росте швидко в заплавах річок, в місцях виходу грунтових вод та на грунтах з близьким заляганням грунтових вод. Взагалі ця порода заплавних річок.

На Україні ростуть 3 види вільхи: чорна (Alnus glutinosa Moench) та зелена, або кущова (A. viridis DC.), сіра, або біла (A. incana Moench). Найбільше значення для лісового господарства має вільха чорна, яка утворює смуго подібні насадження на заплавах вздовж малих та великих річок. Набагато менше поширена вільха сіра, яка не має такого широкого використання як в. чорна.

Вільха сіра природно росте на Україні на заболочених місцевостях лісів, схилах вологих берегів річок в Прикарпатті, Карпатах, Закарпатті, Поліссі і рідко – в Правобережному Лісостепу.

За життєвою формою це деревце чи кущ висотою 5-15 м.  Крона вузькояйцевидна.  Стовбур у молодих дерев покритий світло-сірою корою, в старих – дещо тріщинувата. Молоді пагони опушені, неклейкі. Листки овальні або яйцевидно-округлі, гострокінцеві, двічіпилчасті краями, густо опушені. Квітки роздільностатеві; сережки чоловічі – продовгуваті звисаючі, сіруваті, пізніше жовтуваті, жіночі – округло-продовгуваті, майже сидячі, опушені. Плоди зібрані в супліддя («шишечки»), насінини – плоскі горішки з темним крилом. Вони чорно-бурі , довжиною, до 1см.,  дозрівють восени насінини висипаються із шишок восени і зимою. Вага 1000 насінин близько 0,7 гр., плодоносить щорічно і в один час. Проростки з’являються дружно. Перші їхні листочки волосисті, неклекейкі

     Вільха сіра росте швидше, більш світлолюб ніша і морозостійкіша, ніж вільха чорна. До грунту маловибаглива, збагачує грунт зольними елементами. Недовговічна, доживає до 50-70 років і загниває. На корінні утворюються  бульбашки з азотозавоючими мікроорганізмами, збагачуючими грунт азотом. Крім того опадання листків збагачує грунт цінними мінеральними речовинами. Розмножується насінням і вегетативно (формує порослеві насадження). Може застосовуватись для закріплення берегів річок, схилів. В зеленому будівництві використовується для заліснення неродючих земель, кар’єрів, обвалів, оформлення великих посадок.

      Застосовується в фанерному виробництві, використовується в будівництві для виготовлення меблів, тари, для створення гідротехнічних споруд і на паливо. При сухій перегонці з деревини  отримують вугілля, оцет та інші продукти. Менш цінна ніж у в. чорної, використовується мало, але в останній час почала набувати більшого поширення.

 

 

3.1.1. Напрямок селекції з допомогою якого ведеться спостереження за

породою. Швидкість росту

      Швидкість росту дерев того чи іншого виду є одним з важливих показників для їх характеристики. В лісовій селекції, де ставиться завдання відібрати найбільш швидкоростучі дерева, заготовити з них насіння та створити високопродуктивні культури - це також один з головних показників. За цією ознакою всі лісоутворюючі види розподіляються на повільноростучі види, види нормального або середнього росту та швидкоростучі. Цю різницю у швидкості росту можна бачити в межах рослин одного виду або між різними видами.

      Одним з головних завдань лісової селекції є розробка методів вивчення спадкових можливостей росту дерева в молодому віці, тобто, виявлення швидкоростучих форм дерев як можна раніше. Досліджуючи ці питання, шведський лісівник Бекман виявив, що для лісоутворюючих видів дерев існують три типи росту:

     1) Швидкий   ріст   у   ранньому   віці   і   потім   поступове   його уповільнення.

     2)  Рівномірний   або  однаковий  ріст  дерева  протягом  всього періоду його росту.

     3) Повільний ріст у ранньому віці, а потім прискорений ріст. Все це важливо врахувати при доборі дерев для селекційних досліджень.

      Вільха сіра росте щвидко, особливо в молодому віці – перші 5-7 років. В цей час річний приріст у висоту досягає 30-60 см. Вже в 2-4 роки (в залежності від умов) вирослі з насінин дерева вільхи сірої досягають висоти людського росту і можуть слугувати укриттям для  більш ніжних і повільноросліших порід.

     Після 5-7 років швидкого росту іде уповільнення і вільху сіру переганяють інші види. Доживаючи в середньому до 60 років набирає висоти до 15 метрів і більше, а також може бути високим кущем.

 

3.1.2. Напрямок селекції з допомогою якого ведеться спостереження за породою. Текстура деревини.

     Текстура – це рисунок, утворений на поверхні зрізу деревини. Різноманітність структур підкреслюється кольором блиском анатомічних елементів. Змінюючи напрям зрізу деревини, можна створювати різноманітні текстури. Різні кольорові відтінки анатомічних елементів деревини, їх кількісне співвідношення, форма і розміри на макроскопічному рівні визначають різноманітність текстури. Рисунок зрізу деревини не лежить в одній площині, а утворюється макрорельєф – об’ємна текстура. Сприйняття текстури деревини залежить від її  оптичних властивостей і насамперед – від умов відбиття світла. Макрорельєф, утворений анатомічними елементами деревини, відбиває світло розсіяно. Ступінь розсіювання світлових хвиль залежить здебільшого від пористості деревини і чистоти поверхні обробки. Такі анатомічні елементи, як волокна лібриформу і серцевинні промені за інших однакових умов відбивають світло більш спрямовано. Різниця в кольорових відтінках анатомічних елементів ранньої і пізньої деревини річних приростів підкреслює декоративність деяких листяних і більшості хвойних порід. Відбивання світла серцевинними променями на радіальних зрізах створює «дзеркальну текстуру». Ті самі серцевинні промені на тангенціальному зрізі, що виявляється у вигляді веретеноподібних тілець, утворюють лускоподібну текстуру із матовим відтінком. Слід зазначити, що декоративність деревини одного біологічного виду змінюється у зв’язку із віком, індивідуальними особливостями і умовами зростання.

      Традиційно кращу текстуру отримують із кільце судинних листяних порід (ясен, дуб, в’яз, берест, каштан їстівний , бархат амурський). Із розсіяно судинних порід цінуються як декоративно-текстурні бук, платан, клен, явір, груша, яблуня та ін. серед хвойних порід гарну текстуру деревини мають тис ягідний і модрина. Декоративність деревини окремих порід підкреслюється аномальною макроструктурою. Високодекоративні аномальні текстури характерні для деревини карельської берези, явора «пташине око», явора, ясена, в’яза, бука із хвилястою завилькуватістю деревини, наростів (капів), які мають переплутану або хвилясту завилькуватість деревини.

    Деревина вільхи сірої розкидано-судинна з широкими несправжніми серцевими променями, межі річних кілець хвилясті і слабо помітні. Серцеподібні повторення досить часто у вигляді буруватих точок або ліній. Деревина бурувато-червона, легка, розколюється, стійка у воді. Після зрубу на зрізаних кінцях біла але відразу ж приймає червонуватий колір від окислення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3. Генетична інженерія

Генетична інженерія – це прикладна галузь молекулярної біології. Мета її – створення нових генетичних структур. Вона включає конструювання біологічних систем на різних рівнях організації: геномному, клітинному, організмовому, популяційному.

Генна молекулярна інженерія – створення активних рекомбінантних молекул з послідовним введенням їх у клітину. Внаслідок отримують клони клітин із новими спадковими властивостями.

Геномна інженерія створює організми з новими наборами хромосом. 

Клітинна інженерія – одержання гібридів соматичних клітин (культура гаплоїдних клітин, протопластів, тканин пиляків).

Біологічне конструювання на рівні окремого організму – вирощування із окремих клітин цілого організму, пересадка органів, тканин, а в перспективі – штучне створення цілих організмів.

Біологічна інженерія на рівні популяції ставить перед собою завдання змінити склад генофонду популяції тварин, рослин, мікроорганізмів у вигідних для людини  параметрах.

 

 

3.7 Створення лісонасінної плантації

Лісонасінні плантації (ЛНП) – спеціально створювані насадження, призначені для масового продукування і отримання протягом тривалого періоду часу високоякісного та цінного за спадковими властивостями насіння місцевих та інтродукованих лісових порід.

генетичної якості з розмножених плюсових та елітних дерев.

На лісонасінних плантаціях заготовляють поліпшене, сортове, елітне та гібридне насіння. ЛНП закладають вегетативним або насінним потомством плюсових та елітних дерев.