Причини та аналіз побутових травм. Економічні наслідки побутових травм

    У різних видах діяльності та ситуаціях  людина проявляє відповідні психічні властивості – базові риси. Визначення рис людини відбувалося поступово. Існує велика кількість слів, яка  їх визначає. Наприклад, К.К. Платонов підрахував, що у російській мові близько 1 500 слів описують риси особистості, у грузинській таких слів – близько 4 000.

    Серед базових рис людини можна відмітити  риси з полярними ознаками (за Р.Б. Кеттелем), які наведені в таблиці 1.

    Таблиця 1. Риси особистості

    Базові  риси конкретної людини можна визначити  за допомо-гою тестів. Для осіб чоловічої  статі характерними є такі риси: суворість, реалістичність, наполегливість, відповідальність, базова готовність до зростання та змін, високий самоконтроль поведінки, формальність у контактах. Для жіночої статі – сердечність, гнучкість, низький самоконтроль поведінки, інтерес до участі в суспільних справах, низький рівень самостійності, доброта.

    Серед базових рис – одні бажані, а інші – не дуже. Але одні риси переважають в одній діяльності, інші – в іншій. Отже, певні риси людини суттєво впливають на її життєдіяльність. Саме тому бажано, щоб обрана сфера діяльності мала позитивну кореляцію, тобто підсилювалась наявними рисами особистості.

    Знання  власних рис – це шлях не тільки до ефективної діяльності, а й можливість уникнути небезпек або зменшити їх дію на організм людини, зберегти здоров’я.

    Характер  – це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості. Щоб бути рисою характеру людини, риса повинна бути: досить виразною, тісно пов’язаною в одне ціле з іншими рисами, систематично виявлятися в різних видах діяльності, ситуаціях, обставинах.

    Існує декілька підходів класифікації характеру  людини, але нас цікавить класифікація за її ставленням до певних аспектів діяльності:

    – до праці – працелюбність, старанність, відповідальність, ініціативність, настирливість, схильність до творчості або протилежні – пасивність, безвідповідальність, лінощі тощо;

    – до інших людей, колективу, суспільства  – товариськість, чуйність, уважність, колективізм або протилежні –  замкненість, презирство, індивідуалізм;

    – до самого себе – самоповага, гордість, самокритичність або протилежні – самолюбство, самовпевненість, егоїзм;

    – до речей – акуратність, бережливість, щедрість або протилежні – неохайність, недбалість, скупість.

    Отже, ланцюги дій (поведінка) та звичок формують характер, а той, у свою чергу , визначає результативність і ефективність життєдіяльності людини та її безпеки.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Використана література

1. В.С. Джигирей, В.Ц. жидецький  Безпека життєдіяльності. – Львів.:                Афіша, 2000. – С.11-18

2. Е.П. Желібо, В.В. Зацарний. Безпека життєдіяльності. Київ Каравела 2006 .

3. Котик М.А.  Психология и безопасность. - Таллин: Валгус, 1971.

4. Ярошевська  В.М., Москальов І.В., Ярошевський  М.М. Довідник з безпеки        життєдіяльності. Нав. посібник - Рівне, РДТУД999.