Причини та аналіз побутових травм. Економічні наслідки побутових травм

Хмельницький  інститут конструювання моделювання

швейних виробів 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат

з навчальної дисципліни

"БЖД" 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                    Виконала: ст. гр. 41

                                                                         Ярощук Н.П.

                                                                                     Перевірив: ст. викл.

                                                                             Гаврилюк О.В. 
 
 
 

Хмельницький 2011 

19. Причини  та аналіз побутових травм.  Економічні наслідки побутових  травм. 

     Безпека життєдіяльності - це галузь наукових знань, що охоплює теорію та практику захисту людини від небезпечних та шкідливих чинників в будь-якій сфері людської діяльності.

     Ця  дисципліна ставить собі за мету навчити  людину розпізнавати і оцінювати  небезпеки, визначати шляхи надійного  захисту від них, вміти надавати допомогу в разі потреби, а також  оперативко ліквідувати негативні  наслідки їх прояву.

     Діяльність людини має багатогранні форми і де б вона не проявлялась а тій чи іншій мірі може супроводжуватися небезпекою, яка реалізувавшись у подію призведе до негативних наслідків. Тому є всі підстави стверджувати, що будь-яка діяльність може бути потенційно небезпечною.

     Найбільше небезпек, в тому числі і побутових, оточує сучасну людину в техногенному середовищі. Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.

     Побутове  середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.

     До  найпоширеніших побутових небезпек можна віднести наступні:

• ураження електричним струмом;
• пожежі (різного характеру);
• опіки (різного походження);
• ріжучі травми (від невмілого користування технічними приладами);
• отруєння (самовільне);
• забої тощо.

    У побуті трапляється значно більше нещасних випадків, особливо пов’язаних з пожежами, ніж на виробництві. Це пояснюється як особливостями робіт, що виконуються вдома, так і особливостями виконавців. На виробництві, як правило, для виконання певної роботи є відповідне обладнання, пристосування, інструмент. Проводиться навчання та інструктаж з охорони праці, розроблені інструкції з безпеки праці для кожного робочого місця, здійснюється щоденний виробничий і громадський контроль за дотриманням вимог безпеки і гігієни праці. 
     У побуті ж виконуються різні роботи: куховарення, майстрування, ремонтні роботи та інші, в залежності від схильностей тієї чи іншої людини.     

   Останнім  часом у зв’язку з скрутним економічним станом в країні збільшилась кількість нещасних випадків при ремонті самотужки своїх осель, електричних приладів тощо, тому що вартість відповідних послуг перевищує можливість їх оплати. Домашні роботи виконують люди різного віку - від дітей до дідусів і бабусь, з різним рівнем освіти і ті, хто не має найменшого поняття про техніку безпеки. Досить часто вони не мають необхідних навиків, застосовують небезпечні прийоми, нехтують правилами безпеки. Нерідко вдома немає необхідного інструменту, пристосувань, а якщо і є, то вони не завжди у справному стані. Майже третина нещасних випадків у побуті трапляється внаслідок вживання алкоголю, а пожеж - більше половини. 
      Травматизм у дітей обумовлений в основному особливостями дитячого віку: ступенем розумового і фізичного розвитку, відсутністю необхідного життєвого досвіду, підвищеною допитливістю, схильністю до пустощів та ін.   

   Велике  значення в попередженні дитячого травматизму  має правильна організація побуту в дитячих закладах і вдома, належний нагляд за ними, систематична виховна робота. Побутові травми у дітей нерідко виникають при відсутності порядку в домашньому господарстві, недбалому зберіганні горючих, отруйних, вибухових речовин, сірників, ліків тощо. Основними причинами дорожньо-транспортних і вуличних дитячих травм є, крім вказаних вище, незнання правил поведінки на вулиці, основ правил дорожнього руху. Деякий процент дітей отримує травми на несправних ігрових майданчиках і під час спортивних ігор, особливо, коли ці заняття проходять без належного контролю з боку дорослих.

       Кухня — це приміщення, що має найбільше потенційно небезпечних і шкідливих факторів, які за несприятливих умов можуть зашкодити здоровю людини. Наявність вогню, гарячих предметів і рідин може спричинити термічні опіки тіла, пожежу. Наявність газових приладів (плити, водогрійні колонки) створює небезпеку вибуху і пожежі при порушенні правил їх експлуатації. Травму можна одержати при неправильному користуванні ріжучими або колючими предметами (ножем, виделкою, пилкою тощо).   

   Кислоти, луги можуть викликати хімічні опіки.

   Найбільш  розповсюдженою причиною побутових  медикаментозних отруєнь стали  заспокійливі та снодійні ліки. Передозування  нерідко стає небезпечним для  життя людини. Будь-які ліки, а  заспокійливі і снодійні особливо, слід приймати, суворо дотримуючись вказаної в рецепті рекомендації, а зберігати ліки (в тому числі і вітаміни) необхідно в місцях, недоступних для дітей.

   Одним з розповсюджених джерел харчових отруєнь  можуть бути продукти харчування, заражені деякими мікробами, які виділяють дуже сильні отрути білкової природи. До таких мікробів в першу чергу належить паличка ботулінуса, токсин якої є найсильнішим з природних отрут. Смертельною є доза всього лише 10-10 г/кг. Отруєння виникає в результаті вживання консервованих мяса, риби, грибів, плодів і овочів, заражених спорами цих бактерій, які розвиваються в безкисневому середовищі. Після звичайного для харчових отруєнь початку (блювання, пронос, біль в животі) через декілька годин настає послаблення зору, порушення мови і акту ковтання внаслідок паралічу мязів глотки і горлянки, потім настає параліч інших мязів, що призводить до загибелі хворих. Профілактика цих важких отруєнь полягає, по-перше, в необхідності ретельного промивання і кулінарній обробці продуктів домашнього консервування, по-друге, категорично забороняється вживати в їжу продукти із роздутих банок або банок з пошкодженими швами.

   При ремонтних роботах можуть бути такі небезпечні і шкідливі фактори:

- токсичність розчинників, лаків і фарб;

- несправний інструмент;

- несправні електроприлади;

- гострі кромки інструменту, матеріалів;

- незручна поза;

- можливість падіння предметів;

- можливість падіння з підмосток;

- електрична напруга в захованій електропроводці.

   Ці  фактори самі по собі, а ще вірогідніше — при відсутності відповідних навиків і нехтуванні правилами безпеки можуть спричинити нещасні випадки, іноді з важкими наслідками.

   При користуванні електричним інструментом необхідно дотримуватись ряду заходів  безпеки. Неприпустимо виконувати огляд, ремонт і переналадку, не відключивши інструмент від мережі; працювати з дисковою пилою, шліфувальним кругом без захисних кожухів. 
Ручний інструмент повинен бути справним, правильно заточеним, мати надійне кріплення з рукояткою. Не рекомендується використовувати інструмент не за призначенням - це звичайно веде до травм. Ремонт електропобутових приладів краще довірити майстрам-спеціалістам. Це не лише вбереже вас від нещасного випадку, але й може зберегти вам значно більші кошти на вимушену купівлю нового приладу замість зіпсованого вами при невмілому ремонті.

   Наслідками  нещасних випадків можуть бути різні  види травм: поранення, кровотечі, струс  головного мозку, вивихи, переломи кісток, опіки, ураження електрострумом. Розрізняють  рани: поверхневі, глибокі і проникаючі в порожнину. За способом виникнення рани поділяють на: різані, рубані, колоті, забиті, рвані, вкушені, вогнепальні. При будь-якому пораненні найбільша небезпека криється в кровотечі та інфекції. Тому завданням першої допомоги є зупинити кровотечу і запобігти зараженню рани.

     Велику  частку серед побутових небезпек займають нещасні випадки через  пияцтво. Алкоголізм завдає великої  економічної, соціальної та моральної  шкоди суспільству. Люди, які п'ють, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму). Через провину п'яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок зі злочинністю — 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп'яніння.

      За  роки, що пройшли від попереднього перепису, населення України зменшилось на декілька мільйонів чоловік. Однією з причин такого зменшення є побутовий  травматизм. який за цей період забрав життя майже 1 мільйона чоловік.

      Кожного року в нас травмується близько 2 млн. чоловік, з них 70-80 тис. - смертельно. Найбільше смертельних випадків на 1000 жителів зареєстровано в  Донецькій, Дніпровській, Запорізькій, Херсонській, Харківській, Луганській, Сумській, Чернігівській, Кіровоградській та Одеській (1,75...1,6) областях. У цих регіонах загинуло більше половини загальної кількості смертельно травмованих.

      Найнижчий показник мають західні області: Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська (~ по 0,75), а Хмельницька (~1,1).Цей розподіл дозволяє говорити про те, що існує чітка залежність ризику смертельних випадків від місця проживання людини, хоч і об'єктивних причин цьому явищу не виявлено.

      Якщо  розглянути відносну величину ризику з причин смертельних випадків, то найбільшу тривогу викликає частота самогубств, що по Україні складає 0,28 випадку на 1000 жителів і займає перше місце з усіх причин. Навіть кількість смертей від транспортних аварій складає величину в 2 рази меншу і займає третє місце. Інша специфічно висока для України причина - алкогольні отруєння (0,18) - займає друге місце серед усіх причин.

      Порівняння  статистичних даних із розвинених країн, наприклад США, показує, що їхній  загальний рівень ризику в декілька разів нижчий. Причому розподіл між причинами має "цивілізований" і об'єктивний характер - на першому місці серед усіх причин: нещасні випадки пов'язані з автотранспортом.

      Ще  однією специфічною проблемою України  є висока смертність чоловіків працездатного  віку від нещасних випадків. Так у сучасній структурі причин смерті чоловіків у віці від 15 до 55 років на першому місці - нещасні випадки, отруєння, травми ( близько 35% усіх смертей у цьому віці).

      За  даними Всесвітньої організації  охорони здоров’я (ВООЗ), на частку травматизму випадає 9% випадків смертності й 16% настання інвалідності у світі. В Україні також є високою смертність через травматизм невиробничого характеру. За даними Державного комітету статистики України, з 1991 року від нещасних випадків на виробництві та у побуті загинуло майже 1,2 мільйона і травмовано понад 42 мільйона громадян України, переважно (близько 75%) працездатного віку. Так, у нашій державі з розрахунку на 100 тисяч населення травмується і гине людей утричі більше, ніж в інших європейських країнах, у 70 разів більше, ніж на виробництві, та у 200 разів більше, ніж у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.

      Протягом 2007 року в Україні у невиробничій сфері загинуло 64,3 тис. осіб, що на 2,2 відсотка більше порівняно з 2006 роком, травмовано - 2,25 мільйона осіб. При цьому з кожного мільйона громадян, які проживали в Україні у 2007 році, у побуті загинуло 1383 осіб. Крім цього, експерти зазначають, що особливо загрозливих ознак ситуація із побутовим травматизмом набула на селі. Смертність населення у сільській місцевості від утеплення та занурення у воду вдвічі, а від алкоголізму, навмисного самоушкодження та самогубства у 1,7 раза вища ніж у міських населених пунктах (з розрахунку на 100 тисяч населення).