Финансирование при несчастных случаях

 

 

Зміст

Вступ 3

1. Порядок фінансування  заходів з запобігання та ліквідації НС 4

2.Порядок створення та  використання матеріальних резервів  для запобігання, ліквідації НС та їх наслідків. Облік і звітність 10

Висновок 15

Список літератури 16

 

 

Вступ

Ефективність виконання  заходів цивільного захисту в  значної мірі визначається фінансовим та матеріальним забезпеченням. Досвід ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС підтверджує: стале фінансове  та матеріальне забезпечення є однією з основних умов якісного та своєчасного  проведення РІНР у зоні ураження. Безперебійне постачання необхідними засобами та матеріалами в першу чергу  залежить від наявності заздалегідь  накопичених фінансових ресурсів і  матеріально - технічних резервів та вміння органів матеріально-технічного постачання оперативно реагувати в  складній обстановці. Якщо врахувати, що на території України продовжують  діяти АЕС, тисячі підприємств, які  використовують у виробництві, транспортують  та зберігають значну кількість НХР, крім того виникає велика кількість  аварій, катастроф та стихійних лих, то стає очевидним, що проблема захисту  населення на території держави  дуже актуальна. Виходячи з цього  необхідно надійне та своєчасне  фінансове та матеріальне забезпечення, завчасне створення фінансових ресурсів та матеріальних резервів.

Практика проведення невідкладних та рятувальних робіт показала, що відсутність спеціальної техніки, зокрема кранів великої потужності при роботах у зоні землетрусів, достатньої кількості та місткості  плавзасобів при повенях, дозиметричних  приладів при аваріях з викидом  радіоактивних речовин, знижує темпи  та ефективність робіт, при цьому  збільшується кількість людських жертв  та зростають економічні збитки та витрати. З метою впорядкування  фінансового забезпечення заходів, пов'язаних із ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, удосконалення  системи обліку та контролю за цільовим використанням коштів, Кабінет Міністрів  України затвердив порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків .[3]

 

 

1 Порядок фінансування заходів з запобігання та ліквідації НС

Фінансування заходів  щодо попередження, ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету АРК, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, а також добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян, інших не заборонених законодавством джерел. Порядок фінансування заходів щодо попередження, ліквідації НС та їх наслідків, відшкодування матеріальних збитків тощо визначається порядком затвердження постановою КМУ "Про порядок фінансування робіт із запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків". Фінансування заходів залежно від їх рівня здійснюється на основі затверджених планів робіт, програм та виходячи з обсягу коштів, передбачених у відповідних бюджетах, а також за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій усіх форм власності, що потерпіли від НС і здійснюється відповідно до рівнів НС:

- об’єктового рівня – за рахунок власних коштів підприємств, установ та організацій, на територій яких виникла надзвичайна ситуація;

- місцевого і регіонального рівнів – за рахунок власних коштів підприємств,

установ та організацій, на територій яких виникла НС, і додатково  за рахунок районних резервів (місцевий рівень) та резервів Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (регіональний рівень);

- державного рівня –  за рахунок коштів резервного  фонду державного бюджету.

Додаткові кошти для фінансування заходів з ліквідації НС відповідного рівня або їх наслідків (за умови вичерпання зазначених джерел фінансування) можуть виділятися на підставі клопотання відповідного органу виконавчої влади, зокрема:

1) об’єктового рівня –  за рішенням органу виконавчої  влади, у сфері управління якого знаходиться об’єкт, районної державної адміністрації, виконавчого комітету міської ради;

2) місцевого рівня –  за рішенням центральних органів  виконавчої влади, Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

3) регіонального і державного  рівнів –за рішенням Кабінету  Міністрів України.[5]

Разом з клопотанням до органу виконавчої влади вищого рівня  подаються документи, що містять обґрунтування необхідності та обсягів виділення додаткових коштів, акти обстеження, висновки комісій, кошторисна документація з висновками відповідних експертів. Проекти рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів з резервного фонду бюджету (РФБ) на ліквідацію НС регіонального і державного рівнів за участю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади готує і подає в установленому порядку центральний орган виконавчої влади, який у дорученні Кабінету Міністрів України визначено першим, на підставі відповідних клопотань Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, до яких додаються:

- висновки комісій Ради  міністрів АРК, обласних, Київської  та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань ТЕБ та НС;

- акти що підтверджують  розміри завданих збитків;

- узагальнені кошториси  витрат на проведення першочергових  пошуково- рятувальних та інших невідкладних робіт.

До зазначених матеріалів додаються висновки Мінекономіки і  Мінфіну про економічну доцільність та ефективність фінансування, а також експертні висновки відповідних центральних органів виконавчої влади щодо поданої кошторисної документації.

Кошти, виділені на ліквідацію НС, використовуються так:

а) проведення пошуково –  рятувальних, аварійно – відновних  та інших невідкладних робіт з метою усунення безпосередньої загрози життю і здоров’ю людей, що виникла внаслідок цих ситуацій;

б) надання згідно з законодавством матеріальної допомоги потерпілим внаслідок НС;

в) розгортання та утримання  тимчасових пунктів проживання і  харчування потерпілих;

г) проведення евакуаційних заходів;

д) забезпечення дій рятувальних  та інших підрозділів або організацій, залучених до ліквідації НС.

Органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, які отримали додаткові кошти після закінчення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації звітують про використання цих коштів відповідно до Інструкцій про облік і звітність щодо використання коштів і матеріально-технічних ресурсів для запобігання та ліквідації НС техногенного і природного характеру (Постанова КМУ № 145 від 03.11.2004 року). Керівники органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій несуть відповідність за достовірність поданої звітності.

Нормативно – правовий акт (Постанова КМУ № 368 від 24.03.2004 року "Про затвердження Порядку класифікації НС техногенного та природного характеру за їх рівнями") визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов’язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання. Резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету і не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету. Резервний фонд встановлюється законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет загальною

сумою без визначення головного  розпорядника бюджетних коштів.[3]

Розподіл бюджетного призначення  резервного фонду відповідного бюджету проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради. Кошти РБФ можуть використовуватися на здійснення:

а) заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально – політичного характеру;

б) інших непередбачених заходів, які відповідно до законів  можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету не було визначених актами Верховної ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради АРК, Ради Міністрів АРК, відповідної ради місцевої держадміністрації , виконавчого органу відповідної ради підстав для проведення таких заходів.[1]

До непередбачених заходів, визначених у підпункті "б" , не відносяться:

- обслуговування та погашення  державного боргу, боргу Автономної  Республіки Крим чи боргу органів місцевого самоврядування;

- додаткові заходи, що  забезпечують виконання бюджетної  програми (функції), призначення на яку затверджено у бюджеті;

- капітальний ремонт або  реконструкція;

- придбання житла;

- надання гуманітарної  чи іншої допомоги, крім випадків, коли рішення про надання такої допомоги прийнято Верховною Радою України, Президентом України, Верховною Радою АРК, відповідною радою місцевої держадміністрації. Загальний обсяг асигнувань, наданих з резервного фонду бюджету за напрямом, визначеним у підпункті "б", не може перевищувати 20 відсотків річного обсягу РФБ.

Звернення про виділення  коштів з РФБ подаються:

- щодо видатків державного  бюджету - міністерствами, іншими  центральними

органами виконавчої влади, Радою міністрів АРК, обласною, Київською та

Севастопольською міською  до Кабінету Міністрів України;

- щодо видатків місцевих  бюджетів - підприємствами, установами, організаціями до Ради міністрів АРК, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

У зверненні зазначається: напрям використання коштів РФБ; головний розпорядник бюджетних коштів, якому пропонується виділити кошти з РФБ; обсяг асигнувань, який пропонується надати з РФБ; перелік юридичних і фізичних осіб, яким головний розпорядник бюджетних коштів передбачає надати кошти з РФБ, та пропозиції стосовно майбутнього врегулювання правовідносин щодо майнових прав, пов'язаних з цим процесом; інформація щодо можливості фінансування зазначених заходів за рахунок інших джерел.

У разі необхідності виділення  коштів з РФБ до звернення обов'язково додаються експертні висновки:

- стосовно видатків державного  бюджету - від МНС, регіональних  комісій з питань ТЕБ та НС при Раді міністрів АРК, обласних, Київській та Севастопольській міській держадміністраціях - щодо рівня НС;

- стосовно видатків місцевих  бюджетів - від підрозділів з питань  НС та ЦЗН держадміністрацій, виконавчих органів відповідних рад та комісій з питань ТЕБ та НС - щодо рівня НС на підставі матеріалів обстежень на місці події та висновків відповідних органів. Визначені у цьому пункті органи повинні надати експертні висновки заявникові у триденний термін з дня отримання його запиту.

При необхідності додатково  подаються:

- акти обстеження, що підтверджують  розміри завданих збитків;

- узагальнені кошторисні  розрахунки на проведення аварійно-відбудовних  та інших невідкладних робіт;

- перелік невідкладних  робіт з ліквідації наслідків  НС;

- документи, що підтверджують  отримані суми страхового відшкодування  (у разі відсутності договору страхування - пояснення заявника про причини не проведення страхування). Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (уповноважений місцевий орган) є відповідальним за підготовку та подання проектів рішень про виділення коштів з РФБ. У разі визнання доцільності та можливості виділення коштів з РФБ Міністерство економічного розвитку і торгівлі (уповноважений місцевий орган) готує відповідний проект рішення, в якому повинно бути визначено:

а) головного розпорядника бюджетних коштів, якому надаються  асигнування з резервного фонду бюджету;

б) напрям використання коштів з РФБ з назвою бюджетної програми;

в) обсяг асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду  бюджету;

г) умови повернення коштів, виділених з РФБ.

Мін.економічного розвитку і торгівлі (уповноважений місцевий орган) погоджує проект рішення про виділення коштів з РФБ з Міністерством фінансів (місцевим фінансовим органом) і подає його в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України (Раді міністрів АРК, місцевій держадміністрації, виконавчому органу відповідної ради). Кабінет Міністрів України (Рада міністрів АРК, місцеві держадміністрації, виконавчий орган відповідної ради) приймає рішення про виділення коштів з РФБ виключно за наявності висновків Мінекономічного розвитку та Мінфіну (уповноваженого місцевого органу та місцевого фінансового органу) Після прийняття рішення про виділення коштів з РФБ Мінфін (місцевий фінансовий орган):

- уточнює для головного  розпорядника бюджетних коштів  назву бюджетної програми з РФБ;

- вносить зміни до розпису  бюджету в установленому порядку.

Головний розпорядник  бюджетних коштів після отримання  довідки про внесення змін до розпису бюджету вносить зміни до кошторисів та планів асигнувань у порядку, встановленому для затвердження цих документів Державне казначейство або його територіальний орган після внесення змін до розпису бюджету в установленому порядку провадить видатки за рахунок коштів РФБ.

Видатки з РФБ провадяться  лише на підставі переліку невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків НС, погодженого з Мінекономічного розвитку та Мінфіном (уповноваженим місцевим органом та місцевим фінансовим органом), а у разі потреби з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Укрінвестекспертизою). Головні розпорядники бюджетних коштів, які використали кошти з РФБ, подають звітність Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Міністерству фінансів України і Державному казначейству (або їх місцевим і територіальним органам) в установленому порядку.