Ознакомительная практика

Зміст

           Вступ

1. Знайомство та аналіз основних положень про організацію вищої освіти в Україні
2. Знайомство з засновницькими документами
3. Характеристика організації як об’єкта управління
4. Характеристика апарата управління
5. Процес делегування повноважень та відповідальністю в організації
6. Система матеріального та морального стимулювання в організації
7. Дисципліна праці
8. Організація документообігу на підприємстві

     Висновок

     Література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Ознайомча практика є важливою у процесі професійної підготовки молодого фахівця. Основна мета практики - ознайомити студентів з майбутньою професією менеджера, її змістом та завданнями управлінської діяльності, забезпечити первинну психологічну адаптацію, прищепити студентам любов до професії, поглибити та закріпити знання з основ управління виробництвом шляхом знайомства з технологією виробництва конкретного підприємства, його інфраструктурою, його виробничими та управлінськими структурами, їх взаємозв'язками, підпорядкованістю.

У процесі проходження практики студент повинен:

1) засвоїти основні правила безпеки, охорони праці та природи, виробничої санітарії;

2) ознайомитись зі структурою підприємства та роботою його основних структурних підрозділів, видами продукції, що випускаються, системою господарських зв'язків;

3) засвоїти основи технології основних та допоміжних виробництв, ознайомитися з технічною документацією;

4) ознайомитися з функціональними обов'язками менеджерів підприємства;

5) одержати чітке уявлення про організацію технологічних операцій та робочих місць, організацію менеджменту та маркетингу;

6) з'ясувати напрями технічного прогресу на підприємстві та перспективні методи організації праці і виробництва

Звіт  є  результатом практики  на  базі  приватного  підприємства ПП «Універсал». В роботі використано знания, отримані в процесі   вивчення ряду  економічних  дисциплін.

 Метою створення і діяльності підприємства є задоволення суспільних потреб у створюваній продукції і послугах, одержання максимального прибутку і реалізація на його основі інтересів власника. Предметом діяльності Підприємства є:

•    виробництво  тари із пластмас,

•   виробництво    виробів    із   пластмас    технічного    та    загального призначення,

•   виробництво  блістерної упаковки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Знайомство та аналіз основних положень про організацію вищої освіти в Україні

 

Навчальний процес у вищих навчальних закладах - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.

Принципи організації навчального процесу в Луганському Національному Університеті імені Тараса Шевченка ґрунтуються на основних ідеях, сформульованих Болонською декларацією та іншими документами Болонського процесу. Відповідно до цього в університеті передбачено функціонування кредитно-модульної системи організації навчального процесу, Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи.

Мета впровадження кредитно-модульної системи в університеті-підвищення якості освіти й забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників університету та престижу університету на світовому освітньому просторі.

Основними принципами організації навчального процесу в університеті є: інтеграція навчальної й науково-дослідницької роботи;

- удосконалення структури й змісту навчальних планів, максимальне врахування вимог національного та світового ринків праці;

- удосконалення системи організації самостійної роботи студентів та наповнення цієї роботи якісно новим змістом;

- запровадження ефективної системи пропедевтичної підготовки студентів першого курсу до навчання в умовах кредитно-модульної системи;

- запровадження системи діагностики знань, що відповідає європейським вимогам і забезпечує повноцінну реалізацію її основних функцій, передусім, мотивуючої та контролюючої;

- забезпечення прозорості навчального процесу в найширшому розумінні її суті, підвищення інформованості студентів з питань освітньої діяльності;

- упровадження заходів інституціонального характеру: перехід на європейські кредити, розробка інформаційних пакетів, уведення шкали оцінювання знань за ECTS тощо.

Основна мета практичної підготовки - допомогти чітко спланувати і регламентувати всю діяльність студентів та викладачів у процесі навчання.

З моєї точки зору, вища освіта в Україні організована достатньо ефективно.

У майбутніх менеджерів повинні бути сформовані такі основні професійні навики:

- розуміння природи управлінської праці і процесів управління;

- здатність мислити масштабно, перспективно;

- вміння вирішувати нестандартні управлінські проблеми;

- знання посадових і функціональних обов'язків менеджерів, засобів досягнення цілей і підвищення ефективності діяльності організації;

- вміння використовувати сучасну інформаційну технологію і засоби комунікацій, що необхідні для здійснення управлінського процесу;

- вміння працювати з людьми, оволодіння мистецтвом управління людськими ресурсами;

- володіння мистецтвом налагодження зовнішніх зв'язків;

-  здатність до самооцінки, уміння робити правильні вибори і безупинно підвищувати кваліфікацію, знання і вміння.

Навчальний план, з моєї точки зору, ефективно сприяє формуванню професійних навиків.

Основними документами  Болонського процесу є Велика хартія університетів (Болонья, 1988), Ліссабонская конвенція (1997), Сорбоннська декларація (Париж, 1998) и Болонська декларація (1999).

Болонський процес в  ході свого розвитку пройшов ряд  етапів, на кожному з яких розширювалося  коло країн-учасниць процесу і декларувалися  нові цілі. Наступний етап Болонського  процесу відбувся у Празі 19 травня 2001 року, де представниками вже 33 країн Європи було підписано Празьке комюніке. Черговий етап Болонського процесу відбувся в Берліні 18-19 вересня 2003 року, де також було підписано відповідне комюніке, але цього разу представниками вже 40 країн Європи.

   Введения Болонської системи навчання передбачає впровадження двох освітніх рівнів - бакалавра та магістра. Введения бакалаврата як самостійної освітньої сходинки направлено на здешевлення массової вищої освіги, тому що в багатьох документах Болонського процесу вказано, що работодавець повинен брати на роботу бакалавра, як людину з вищою освітою. Однак ринок праці бере своє, і бакалаврат сьогодні стає лише першою віхою у здобутті вищої освіти.

   Передбачає Болонський процес і забеспечення освітньої мобільності студентів, коли частина курсу може бути прослухана студентом в іншому виші, а потім зарахована без втрат. Розширюється дистанційне навчання, тобто заочне за допомогою Інтернету та філіалів центральних вишів.

    Болонський процесс передбачає певну систему перевірки якості навчання, яка зможе запевнити, що у вші можна отримати необхідний мінімум знань. Однак базові плани фундаментально скорочуються, тому що в країнах ЄС массова освіта не передбачає багатьох тем, обов'язкових в Україні.

   Болонський процесс не  передбачає написания наукових робіт на молодших курсах, лише прослуховування дисциплін на вибір (такий принцип дозволяє економити на викладацькому складі), взаємодія з кафедрою та наукове керівництво передбачається залишити лише в магістратурі.

 

 

 

2. ЗНАЙОМСТВО З ЗАСНОВНИЦЬКИМИ ДОКУМЕНТАМИ

 

Виникнення юридичної особи неможливе без певних установчих (засновницьких) документів.

Саме поняття "установчі документи " опосередковано вказує на те, що результатом їх складання і реєстрації в установленому законом порядку є створення певної "установи ", тобто юридичної особи. Незважаючи на наявність у філій, представництв та інших відокремлених підрозділів юридичної особи пакету документів, на підставі яких вони провадять свою діяльність, статусу установчих вони не мають.

До установчих документів відносяться:

1) установчий договір як рішення власників майна (засновників) про створення юридичної особи, якщо власників два і більше;

2) статут, якщо відповідно до законодавства це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності.

Компанія «Універсал» діє на основі і установчого договору і статуту.

Статут - це установчий документ, який згідно з діючим законодавством передбачається для створюваної організаційно-правової форми підприємства.

Статут юридичної особи (підприємства) визначає її структуру, види і напрямки діяльності, порядок управління та інші питання діяльності власне суб'єкта підприємницької діяльності.

Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств власником майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборчих органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі

членства, про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг тощо.

У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу.

Законодавство окремо не визначає поняття та ознаки установчого договору, а також порядок його укладення, зміни та припинення. В теорії установчий договір визначається як консенсуальний цивільно-правовий договір, що регулює відносини між засновниками у процесі створення та діяльності юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності.

Колективний договір - це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникають між власником  або уповноваженим ним органом і найманими працівниками конкретного підприємства; це форма їх співробітництва з метою досягнення соціальної згоди і прогресу.  Необхідність у застосуванні такого локального нормативного акта обумовлена економічними, соціальними і юридичними чинниками. Соціальний чинник створюється виникненням колективних трудових відносин в процесі реалізації громадянами своєї здатності до праці і потребою в методах регулювання внутріколективних зв’язків шляхом прийняття локальних актів з окремих питань.

Економічний чинник створюють об’єктивні розбіжності між

інтересами власника та найманих працівників, обумовлені характером власності та правовим становищем цих  сторін трудових правовідносин.

Юридичний чинник складає  правосуб’єктність суб’єктів трудового  права - учасників колективного договору.

Колективний договір - це форма правотворення, яку держава  надає підприємствам, установам. організаціям для конкретизації діючого трудового  законодавства з врахуванням  їх особливостей і умов. завданням  колективного договору є також є також питання регулювання трудових відносин. не врегульованих чинним законодавством. Мета укладення колективного договору - соціальний захист прав найманих працівників, сприяння покращенню їх умов праці, завоювання соціально-економічних переваг і розширення їх прав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТА УПРАВЛІННЯ

 

Піприємство „Універсал" (далі ПП „Універсал"), це самостійно діюче юридичне лице, яке зареєстроване  в Україні та розташовано за адресою: 91014, м. Луганськ, вулиця Луганської правди, 151.

Форма власності - приватна, підприємство діє виключно в рамках свого Статуту та законодавства України (1. Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.  
Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами) і немає у своєму складі юридичних лиць. Також підприємство не входить до складу жодного юридичного лиця і тому самостійно відповідає за свою діяльність, та у особі керівника самостійно несе відповідальністъ за наслідки цієї діяльності.)