Бізнес-план у ринковій системі господарювання

Київський національний університет імені  Тараса Шевченка

Інститут  журналістики 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат на тему: 

Бізнес-план у ринковій системі  господарювання 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала

Студентка III курсу 

1 академічної, 2 практичної групи

Відділення  «Реклама і зв’язки з громадськістю»

Івасюк  Тетяна 
 
 
 
 
 

Київ 2012

План

Вступ

1. Місце планування в ринковій економіці

2. Призначення  та завдання бізнес-плану

3. Формування інформаційного забезпечення бізнес планування

4. Структура бізнес-плану

Висновок

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

Розвинений, різноманітний ринок повинен  базуватися на адекватному виробництві, що передбачає корінні зміни у  всіх його сферах, зокрема й у  невиробничій. У цих умовах бізнес-план стає найважливішим інструментом ефективного  господарювання. У плануванні активну  роль відіграє цілеспрямована діяльність суб'єкта господарювання в

умовах  обмеженості ресурсів. Такий підхід до планування кореспондується з

розумінням  планомірності як свідомо підтримуваної  пропорціональності у

розвитку  всіх чинників виробництва. Ринок протидіє планомірному господарюванню лише тією мірою, в якій містить в собі стихійний  елемент. Умовами стихійного протікання процесів є не тільки соціально-економічні складові, а головним чином слабке планування цих процесів з боку суб'єкта господарювання, недостатність знань та інформації і неможливість своєчасного її перероблення існуючими технічними засобами, слабке методологічне забезпечення. Українські підприємства, які не мають сучасних засобів збирання, перероблення та аналізу великої кількості інформації про виробничі процеси, неспроможні якісно спланувати свою діяльність навіть на короткий проміжок часу, не кажучи про середньо - та довготермінове планування.

Планування  – це вид, сфера діяльності органів  управління підприємства зі передбачення майбутнього стану його економіки  на основі врахування дії законів  розвитку природи і суспільства, а також тенденції розвитку підприємства. Процес планування полягає у визначенні мети, якої підприємство прагне досягнути  за певний період, а також засобів, шляхів та умов її досягнення.

Планування  – складна високоорганізована форма  суспільного впливу

на соціально-економічні системи, якими є підприємницькі структури. Воно

полягає у визначенні на базі прогнозних наукових розробок цілей, потреб і

параметрів  розвитку системи, які розглядаються  як орієнтири для суб'єктів

господарювання . Планування розглядають як одну з функцій управління, або засіб узгодження учасників діяльності. Основна сутність планування полягає у визначенні цілей та обґрунтуванні способів їх досягнення. За допомогою планування встановлюються параметри функціонування економічної системи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Місце планування в ринковій економіці

Планування - це процес розробки і прийняття  цільових установок кількісного  і якісного характеру і визначення шляхів найефективнішого їх досягнення. Це установки, що розробляються у вигляді «дерева цілей».

Місце фінансового планування в ринковій економіці визначається тим, що планування є однією з функцій управління, отже фінансове планування - це функція управління фінансами.

Планування  в управлінні - це:

1) конкретизація  цілей управління в системі  показників фінансово-господарської  діяльності підприємства;

2) розробка  стратегії і тактики діяльності, орієнтованої на досягнення цілей  менеджменту.

З погляду  менеджменту функція "планування" полягає в розробці змісту та послідовності. дій для досягнення сформульованих цілей.

Практично вся система господарського управління і регулювання виробництва побудована на методах планування. Оскільки завершення одного етапу роботи служить початком наступного, пов'язати всі етапи без допомоги планування неможливо.

За твердженням  канадського бізнесмена Д. Дейла, "план є основою контракту між підприємцем  і фінансистом-інвестором. План бізнесу - це загальноприйнятий прийом менеджменту, який використовується корпораціями і  установами всіх розмірів для того, щоб сформулювати мету і запропонувати шляхи її досягнення. Він, як правило, складається на 5 років. Рада директорів розвинутої компанії орієнтується на довгостроковий план, як на дорожню карту".

Вдалий  план, на думку Д. Дейла, - одна з головних умов успіху будь-якої фірми. Виходити на ринок зі своєю продукцією, не маючи чітко продуманого і  розрахованого плану дій, гарантія провалу фірми.

Необхідність  складання планів визначається багатьма причинами, наприклад, В.Ковальов виділяє три найважливіших: контролююча роли плану, невизначеність майбутнього, оптимізація економічних наслідків.

Зміст координуючої ролі плану полягає  у наявності добре деталізованих  і взаємопов'язаних цільових установок, що дисциплінують оперативну і перспективну діяльність підприємства.

Невизначеність  майбутнього полягає не у визначенні точних цифр і орієнтирів стану фірми у майбутньому, а у встановленні важливих напрямів (коридору), в межах яких може коливатись той чи інший показник.

Оптимізація економічних наслідків полягає  в, тому, що будь-яке неузгодження чи збій діяльності системи потребує фінансових затрат на його подолання. Якщо є план, ймовірність збою є нижчою.

Сьогодні  планування діяльності підприємства стало досить серйозною проблемою, що викликано рядом причин. По-перше, це відсутність зрозумілих цілей, задач діяльності підприємства керівництвом. По-друге, це складності, які виникають при визначенні потреб в поточних видатках (кількість працівників, потужності тощо). По-третє, в сучасних умовах плани і кошти більше не спускаються зверху і підприємство повинно самостійно орієнтуватись на ринку. По-четверте, у багатьох підприємств немає системи надання достовірної інформації в необхідний час, в потрібному місці.

Планування - це процес, який складається з наступних процедур:

1) аналіз  фінансових та інвестиційних  можливостей, які має підприємство.

2) прогнозування  наслідків поточних рішень з  метою уникнення несподіванок  і усвідомлення зв'язку зробленого сьогодні з тим, які рішення доведеться приймати в майбутньому.

3) обґрунтування  обраного варіанту рішень з ряду можливих (цей варіант і буде представлений в кінцевій редакції плану).

4) оцінка  результатів підприємства в порівнянні з цілями, встановленими у фінансовому плані.

Хоча  потреба широкого впровадження планування в сучасних економічних умовах є  очевидною, однак є певні фактори, які обмежують його застосування в Україні. Такими факторами виступають:

- відсутність  зрозумілих стратегічних цілей у підприємств;

- нестабільність  фіскальної політики держави;

- складності  при визначенні потреб підприємства в ресурсах;

- недостатність  досвіду самостійної постановки  цілей, планування дій і залучення  ресурсів в умовах ринку; недоліки  існуючої системи управлінського  обліку;

- застарілі  методи оперативного планування; відсутність кваліфікованих кадрів і обізнаних із сучасними методами планування;

- недостатній  ; рівень розвитку інформаційних технологій на підприємствах. 
 

2. Призначення та  завдання бізнес-плану 

Бізнес-план може сприяти залученню інвесторів та кредиторів, Перед тим, як ризикувати своїм капіталом, інвестори мають  впевнитись у надійності розробки проекту  та мати уявлення про його ефективність, Вони мають вивчити бізнес-план перед  розглядом можливості капіталовкладень.

Фірми, що працюють у стабільній ситуації та виробляють товар для сталого  ринку, при зростанні обсягів  виробництва розробляють бізнес-план, спрямований на удосконалення виробництва  та пошук шляхів зниження його витрат. Але всі ці фірми постійно розглядають  заходи щодо модернізації продукції  чи послуг, що виробляються, Фірми, що виробляють продукцію в умовах постійного ризику, насамперед систематично працюють над  освоєнням нових видів продукції, переходом на виробництво товарів  нових поколінь та проведенням їхнього  життєвого циклу. Якщо фірма, плануючи значне зростання виробництва традиційних  продуктів або тих, що освоюються, не має достатніх власних потужностей  для їх виробництва, вона може вирішити цю проблему або шляхом залучення  капітальних вкладень для створення нових потужностей, або шляхом пошуку партнерів, яким вона передасть виготовлення визначених вузлів, деталей тощо.

Найактивніше  у бізнес-план використовується при  пошуку інвесторів: нових акціонерів, кредиторів, спонсорських вкладень тощо. допомагає бізнес-план великим підприємцям  і фірмам, які збираються розширити  бізнес шляхом купівлі пакету акцій  існуючої фірми шляхом реорганізації  діючої організаційно-виробничої структури.

В Україні  бізнес-план може мати найбільше застосування у процесі постприватизаційної  діяльності підприємств, особливо в  малому та середньому бізнесі. При цьому  в основу приватизації може бути закладена  ідея конкурсу бізнес-планів покупців підприємств як альтернативних шляхів їх подальшого та успішного найефективнішого функціонування.

Наказом фонду держмайна України від 26. 05. 1995 р. Положення про типовий бізнес-план, розроблене відповідно до Державної програми приватизації на 1995 рік та інших нормативно-правових актів, які регламентують процес приватизації. Положення визначає порядок розробки покупцям бізнес-планів і вимоги до них.

Згідно  з Положенням бізнес-планом є документ, який містить у собі зобов’язання покупців щодо подальшої експлуатації об’єкта приватизації та обґрунтування  можливостей їх виконання відповідно до вимог, що встановлюються Фондом держмайна України.

Сьогодні  бізнес-план обов’язково розробляється покупцями у таких випадках:

• продаж об’єкта приватизації за некомерційним конкурсом;
• продаж контрольного пакету акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам;
• при створенні спільного ( за участю держави ) підприємства з іноземними інвестиціями.

У бізнес-плані  повинна міститися інформація, яка  характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства за останній рік в цілому та за структурними підрозділами, а також стратегічні напрямки розвитку підприємства на 2, 3, 5- річну перспективу. Заходи та пропозиції, викладені покупцем у бізнес-плані, враховуються в разі підписання договору купівлі-продажу.

Крім  цих зовнішніх та внутрішніх функцій  бізнес-плану , вся справа бізнесу  набуває цілеспрямованості тоді, коли є чітко визначені кінцеві  цілі плану, що дозволяє спрямувати енергію  та дії підприємців в оптимальне русло.

В умовах ринкової економіки бізнес-план є  робочим інструментом, який використовується у всіх галузях підприємництва. Бізнес-план описує процес функціонування фірми, показує, яким чином її керівники мають  намір досягти своєї мети, насамперед підвищення прибутковості роботи. Бізнес-план не є сталим документом: він систематично поновлюється, до нього вносяться  зміни, обумовлені змінами, що відбуваються всередині фірми, змінами на ринку, в економіці в цілому. Для того, щоб бізнес-план був прийнятий, він  має бути забезпечений необхідними  фінансовими ресурсами. При пошуку партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний та оформлений бізнес-план є найкращою візиткою підприємця: стає можливою стандартизація процесу  ознайомлення з підприємством, що дає  змогу зекономити час і впорядкувати контакти.