Розвиток муніципальних фінансів в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Апреля 2013 в 00:04, курсовая работа

Краткое описание

Місцеві фінанси, будучи складовою публічних фінансів, є самостійною економічною категорією. Історично склалося так, що спочатку виникли державні фінанси, а потім від них відокремилися в самостійну економічну категорію — місцеві фінанси. У зв’язку з цим місцеві фінанси, як і державні, є також складовою частиною базису суспільства, оскільки являють собою певну частину виробничих відносин.

Оглавление

План:
Місцеві фінанси в складі фінансової системи України.
Місцеві бюджети — визначальна ланка місцевих фінансів.
.3. Фінансові ресурси місцевого самоврядування.
Планування і порядок фінансування видатків місцевих бюджетів.
Міжбюджетні відносини, їх складові.

Файлы: 1 файл

курсач ворд.docx

— 1.05 Мб (Скачать)

програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров’я і заходи, спрямовані на розвиток санітарної освіти);

  1. Соціальний захист та соціальне забезпечення:

державні програми соціального  забезпечення: притулки для неповнолітніх (у разі, якщо не менше 70% кількості  дітей, які перебувають у цих  закладах, формуються на території  відповідного міста чи району), територіальні  центри і відділення соціальної допомоги на дому;

державні програми соціального  захисту: пільги ветеранам війни  і праці, допомога сім’ям з дітьми, додаткові виплати населенню  на покриття витрат з оплати житлово-комунальних  послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих  категорій громадян; районні та міські програми і заходи з реалізації державної  політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї.

  1. Державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей).
  2. Державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського і обласного значення), заходи з фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості і спортивних споруд місцевого значення.

Видатки, що здійснюються з бюджету  Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу бюджетних трансфертів.

До  них належать видатки на:

  1. Державне управління:

представницьку  і виконавчу влад}' Автономної Республіки Крим;

обласні ради.

  1. Освіту:

загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл- інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення;

вищу освіту (інститути післядипломної освіти вчителів та центри і заходи з підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, постійно діючи курси (центри) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що перебувають у комунальній власності);

інші  державні освітні програми.

  1. Охорону здоров’я:

первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні  республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні центри, диспансери, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові);

санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні  експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, бази спецмедпостачання, центри здоров’я і заходи санітарної освіти, інші програми і заходи.

  1. Соціальний захист та соціальне забезпечення:

державні програми соціального  захисту та соціального забезпечення: допомога для догляду за інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу; адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям; виплати компенсації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати; навчання та трудове влаштування інвалідів; будинки-інтернати для людей похилого віку та інвалідів; будинки-інтернати для дітей-інвалідів; центри з нарахування пенсій; притулки для неповнолітніх;

республіканські й обласні програми і заходи з реалізації державної  політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;

інші  державні соціальні програми.

  1. Культуру і мистецтво:

державні  культурно-освітні програми (республіканські та обласні бібліотеки, музеї та виставки);

державні театрально-видовищні  програми (філармонії, музичні колективи  й ансамблі, театри, палаци та будинки  культури республіканського й обласного  значення, інші заклади та заходи у галузі мистецтва);

інші  державні культурно-мистецькі програми. 

  1. Фізичну культуру і спорт:

державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського та обласного значення, заходи з фізичної культури і спорту республіканського та обласного значення);

державні програми з інвалідного  спорту і реабілітації (республіканський та обласні центри з інвалідного спорту і дитячо-юнацькі спортивні школи інвалідів та спеціалізовані спортивні школи параолімпійського резерву; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з інвалідного спорту республіканського та обласного значення).

Видатки місцевих бюджетів, що враховуються при  визначенні обсягу бюджетних трансфертів.

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу бюджетних трансфертів, належать видатки  на:

  1. Місцеву пожежну охорону.
  2. Позашкільну освіту.
  3. Соціальний захист та соціальне забезпечення:

програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї; місцеві  програми соціального захисту окремих  категорій населення.

  1. Місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів.
  2. Культурно-мистецькі програми місцевого значення.
  3. Програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення.
  4. Місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту.
  5. Типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення.
  6. Транспорт, дорожнє господарство:

регулювання цін на послуги метрополітену  за рішеннями органів місцевого  самоврядування;

експлуатацію дорожньої системи  місцевого значення (у тому числі  роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);

будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання  доріг місцевого значення.

  1. Заходи з організації рятування на водах.
  2. Обслуговування боргу органів місцевого самоврядування.
  3. Програми природоохоронних заходів місцевого значення.
  4. Управління комунальним майном.
  5. Регулювання земельних відносин.
  6. Інші програми, затверджені відповідною радою згідно з законом.

Передача  видатків на виконання власних повноважень  між місцевими бюджетами.

Територіальні громади сіл, селищ  і міст можуть об’єднувати на договірних засадах кошти відповідних бюджетів для виконання власних повноважень.

Міські (міст республіканського та міст обласного значення) ради та районні  ради можуть передати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень Верховній Раді Автономної Республіки Крим чи обласній раді з передачею відповідних коштів до бюджету Автономної Рес публіки Крим чи до обласного бюджету у вигляді бюджетного трансферту.

Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді бюджетного трансферту.

Передача  видатків на виконання делегованих  державних повноважень.

Передача прав на здійснення видатків на виконання делегованих державних  повноважень до бюджетів сіл, селшц, міст районного значення та їх об’єднань  може здійснюватися за рішеннями  районної або міської (міст республіканського  чи міст обласного значення) ради з відповідними коштами у вигляді бюджетного трансферту.

Міські (міст республіканського та міст обласного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання  делегованих державних повноважень  районній раді з відповідними коштами  районному бюджету у вигляді бюджетного трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській раді (міста республіканського та міста обласного значення) з відповідними коштами міському бюджету у вигляді бюджетного трансферту. Ця Передача здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і шляхом укладення договору.

Якщо інше не визначено договором, розмір переданих коштів на виконання  делегованих державних повноважень  має бути пропорційний частці користувачів зазначеними послугами в повній вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості для органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, який передає ці повноваження.

Якщо на території міста (республіканського (Автономної Республіки Крим) чи міста обласного значення) чи району недостатньо бюджетних установ, які забезпечують надання послуг, визначених пунктом 2 частини першої статті 86 Бюджетного кодексу в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обчислений обсяг видатків на фінансування цих послуг ураховується при визначенні бюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають ці послуги.

Усі угоди про передачу видатків на виконання делегованих державних повноважень укладаються до першого серпня року, що передує плановому.

Порядок планування та фінансування соціально-культурних установ та заходів  називається кошторисним. Кошторис видатків є загальним плановим документом, який визначає обсяг, цільове спрямування та поквартальний розподіл коштів, які виділяються з бюджету на проведення соціально-культурних заходів з господарського та культурного будівництва.

Бюджетні установи та центральні заходи фінансуються за рахунок коштів бюджету і за затвердженими для них кошторисами доходів і видатків.

Розрізняють такі принципи кошторисного фінансування:

Обмежений зв’язок кошторисів з  планом соціально-економічного розвитку регіону. Видатки бюджетних установ  обумовлені економічним планом тієї адміністративно-територіальної одиниці, де розташована ця установа.

Суворо цільове призначення  бюджетних асигнувань. Усі витрати  бюджетних установ групуються згідно з економічною класифікацією, визначається цільове спрямування та асигнування  за кожним кошторисом. Кошти з бюджету виділяються при умові суворого дотримання бюджетними установами фінансових планів з урахуванням оприбуткування виділених раніше коштів.

Додержання режиму економії у видатках коштів. Даний принцип передбачає таке використання коштів, при якому досягається максимальна ефективна діяльність установ при мінімальному грошовому витрачанні.

Контроль вищими установами та фінансовими  організаціями фінансової діяльності бюджетних установ. Дотримання вищевказаних принципів фінансування. Проводити систематичний фінансовий контроль за діяльністю бюджетних установ, який являє собою систему заходів, спрямованих на зміцнення фінансової та планової дисципліни, підвищення ефективності використання бюджетних асигнувань. Основний спосіб фінансового контролю — перевірка обгрунтованості планів фінансування (кошторис установ), аналіз їх використання, ревізія та перевірка фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.

Можна виділити такі види кошторисів:

  1. Індивідуальні кошториси.

Вони відбивають специфіку й особливості виробничої діяльності установи. Дані кошториси розробляються за затвердженими формами і розрізняються за видами бюджетних установ (школами, лікарнями, дитячими садками і т.д.).

Кошторис  складається з двох частин — загального і спеціального фондів.

  1. Загальні кошториси.

Информация о работе Розвиток муніципальних фінансів в Україні