Конституційний суд України

       У разі припинення повноважень судді  Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою  України, Верховна Рада України у  місячний строк призначає іншу особу  на цю посаду. За результатами голосування  Головою Верховної Ради України  підписуються постанови Верховної  Ради України про призначення  суддів Конституційного Суду України.

       З'їзд  суддів України за пропозицією делегатів  з'їзду відкритим голосуванням більшістю  голосів присутніх делегатів  з'їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України  для включення в бюлетені для  таємного голосування. Призначеним  на посаду судді Конституційного  Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування  одержав більшість голосів від  числа обраних делегатів з'їзду суддів України. Якщо голосування проводиться  щодо кандидатур, число яких перевищує  квоту для призначення на посаду суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які  набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади.

       За  результатами голосування головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення  з'їзду суддів України про призначення  суддів Конституційного Суду України.

       У разі припинення повноважень судді  Конституційного Суду України, який призначався з'їздом суддів України, з'їзд суддів України у тримісячний  строк призначає іншу особу на цю посаду.

       Суддя Конституційного Суду України призначається  строком на дев'ять років без  права бути призначеним повторно.

       Вимоги  до кандидатів на посаду судді Конституційного  Суду України (передбачені частиною третьою статті 148 Конституції України  та статтею 16 Закону) наступні:

       1) наявність громадянства України;

       2) досягнення на день призначення  сорока років (у зарубіжних  країнах віковий ценз коливається  від 35 до 45 років);

       3) компетентність – визначається  наявністю вищої юридичної освіти  і стажу практичної, наукової  або педагогічної роботи за  фахом не менше десяти років;

       4) проживання в Україні протягом  останніх двадцяти років;

       5) володіння державною мовою. У  деяких країнах вимогою до  кандидатів на посаду судді  Конституційного Суду є наявність  бездоганної репутації.

       Урочистим актом вступу на посаду судді Конституційного  Суду є проголошення ним присяги⁶. Відповідно до статті 17 Закону, суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складення ним присяги судді Конституційного Суду України.

       Суддя Конституційного Суду України при  вступі на посаду складає присягу  такого змісту: «Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов'язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина».

       Суддя Конституційного Суду України складає  присягу на засіданні Верховної  Ради України, яке проводиться за участю Президента України, а також  Прем’єр-міністра України, Голови Верховного Суду України або осіб, які виконують їх повноваження. У разі відсутності вказаних посадових осіб складення присяги не проводиться.

       Процедура складення присяги детальніше регламентована Постановою Верховної Ради України  “Про порядок складення у Верховній  Раді України присяги суддею Конституційного  Суду України» від 14 грудня 2005 р Відповідно до її положень, складення присяги особою, призначеноюа на посаду судді Конституційного Суду України, здійснюється особисто на пленарному засіданні Верховної Ради України, що проводиться в будинку Верховної Ради України. Особа, призначена на посаду судді Конституційного Суду України Верховною Радою України, складає присягу за наявності висновку Комітету Верховної Ради України з питань правової політики про виконання нею вимог частини другої статті 127 Конституції України щодо наявності чи відсутності обставин, що унеможливлюють вступ цієї особи на посаду судді Конституційного Суду України.

       Особа, призначена на посаду судді Конституційного  Суду України, після її представлення  головуючим на засіданні Верховної  Ради України, зачитує на трибуні  текст присяги, визначений Законом  України “Про Конституційний Суд  України». У разі, коли на момент складення присяги зазначеною особою від неї надійде заява про відмову від складення присяги або виникнуть інші передбачені законом підстави, що унеможливлюють її вступ на посаду судді Конституційного Суду України, Комітет вносить на розгляд Верховної Ради України відповідну пропозицію. 

2.2. Порядок здійснення  провадження справ   
у Конституційному Суді України

       Закон визначає також порядок організації  та діяльності Конституційного Суду України.

       Питання провадження у справах та діяльності Конституційного Суду України, його Секретаріату, порядок діловодства, правила внутрішнього розпорядку Конституційного  Суду України визначаються Конституцією України, Законом та актами Конституційного Суду України, що встановлюють порядок організації внутрішньої роботи Конституційного Суду України.

       Фінансування  Конституційного Суду України передбачається в Державному бюджеті України  окремим рядком. Пропозиції щодо обсягу фінансування Конституційного Суду України і проект відповідного кошторису  подаються Головою Конституційного  Суду України до Кабінету Міністрів  України та Верховної Ради України  при складанні проекту Державного бюджету України на кожний наступний  рік.

       Організаційне, науково-експертне, інформаційно-довідкове  та інше забезпечення Конституційного  Суду України здійснює Секретаріат  Конституційного Суду України на чолі з керівником Секретаріату Конституційного  Суду України.

       Положення про Секретаріат Конституційного  Суду України, його структура і штати  затверджуються Конституційним Судом  України.

       Керівник  Секретаріату Конституційного Суду України призначається Конституційним Судом України за поданням Голови Конституційного Суду України з  числа громадян, які мають право  на зайняття посади професійного судді.

       Керівник  Секретаріату Конституційного Суду України не може належати до політичних партій, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

       Керівник  та інші посадові особи Секретаріату Конституційного Суду України є  державними службовцями.

       Конституційний  Суд України на своєму засіданні  утворює з числа суддів Конституційного  Суду України постійні комісії Конституційного  Суду України, що є його допоміжними  робочими органами з питань організації  його внутрішньої діяльності. Положення  про ці органи затверджуються Конституційним Судом на пленарному засіданні.

       Конституційний  Суд України може утворювати також  на своїх пленарних засіданнях тимчасові  комісії для додаткового дослідження  питань, пов'язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права.

       Крім  того, суддя Конституційного Суду України може мати наукового консультанта та помічника, які виконують доручення  судді Конституційного Суду України  зі справ конституційного провадження. Вони є державними службовцями.

       Закон визначає процедуру конституційного  провадження.

       Перш  за все визначаються форми звернення  до Конституційного Суду, до яких належать: конституційне подання та конституційне  звернення.

       Конституційне подання — це письмове клопотання до Конституційного Суду України  про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначення конституціиності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів  України. Конституційним поданням є  також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування  і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку  імпічменту.

       Суб'єктами права на конституційне подання  з питань прийняття рішень Конституційним Судом України є особи, перелічені у частині третій ст. 150 Конституції  України.

       У свою чергу суб 'єктами права на конституційне  подання з питань дачі висновків  Конституційного Суду є Президент  України, Кабінет Міністрів України  та Верховна Рада України.

       Конституційне звернення — це письмове клопотання до Конституційного Суду про необхідність офіційного тлумачення Конституції  та законів України з метою  забезпечення реалізації чи захисту  конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав юридичної  особи.

       Суб'єктами права на конституційне звернення  з питань дачі висновків Конституційним Судом України є громадяни  України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

       У свою чергу визначаються підстави для  відмови у відкритті конституційного  провадження. До їх числа належать: відсутність встановленого Конституцією і законом права на конституційне  подання, звернення; невідповідність  подання і звернення вимогам, передбачених Конституцією і законом; непідвідомчість Конституційному  Суду питань, порушених у конституційному  поданні, зверненні.

       Закон визначає порядок провадження у  справах у Конституційному Суді України: порядок відкриття провадження  у справі; утворення у складі Конституційного  Суду колегії суддів та їх повноваження; порядок проведення засідань Конституційного  Суду, а також пленарних засідань⁷.

       Засідання суду є повноважним, якщо на ньому  присутні не менш як 11 суддів, а рішення  приймається, якщо за нього проголосувало  більше половини суддів, які брали  участь у засіданні.

       Пленарне  засідання вважається повноважним, якщо на ньому присутні не менш як 12 суддів, а рішення приймається  якщо за нього проголосувало не менш як 10 суддів.

       Учасниками  конституційного провадження є  суб'єкти права на конституційне  подання і конституційне звернення, їхні представники, а також залучені Конституційним Судом України до участі у розгляді справи органи та посадові особи, свідки, експерти та перекладачі.

       Неявка  з поважної причини учасника конституційного  провадження на пленарне засідання  або на засідання Конституційного  Суду України може бути підставою  для відкладення розгляду справи.

       У разі повторної неявки з поважної причини учасника конституційного  провадження на пленарне засідання  або на засідання Конституційного Суду України Конституційний Суд України може прийняти рішення про розгляд справи на відповідному засіданні за його відсутності.

       У разі неявки без поважних причин учасника конституційного провадження Конституційний Суд України приймає рішення  за його відсутності.

       Строк провадження у справах за конституційними  поданнями не повинен перевищувати трьох місяців. У разі провадження за конституційним поданням, яке визнане Конституційним Судом України невідкладним, строк розгляду такого подання не повинен перевищувати одного місяця. Строк провадження у справах за конституційними зверненнями не повинен перевищувати шести місяців.

       Згадані строки конституційного провадження  починають обчислюватися з дня  прийняття процесуальної ухвали про відкриття конституційного  провадження у справі.

       Конституційний  Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційних законів  та інших актів парламенту, актів  Президента, актів уряду, правових актів  Автономної Республіки Крим приймає  рішення.

       Конституційний  Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій  його частині. У разі якщо у процесі розгляду справи за конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі та які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.