Интеллекуальнвя собствееность

27

1. Роль інтелектуальної власності в економічному розвитку України

Людина за своєю природою прагне до найбільше повного задоволення своїх матеріальних і духовних потреб, своєї безпеки. І чим більше задовольняються ці потреби, тим щасливішою вона себе відчуває.

Історія свідчить, що найбільших успіхів досягають країни, в деяких інтереси держави збігаються з інтересами громадян. Тому держави, що прагнуть стати процвітаючими, стратегічними задачами вважають підвищення культури громадян, розвиток економіки країни, зміцнення національної безпеки.

Відомо, що яскраві сплески в розвитку цивілізації спостерігалися тоді, коли держава ефективно заохочувала творчу діяльність своїх громадян. Прикладом може служити історія Стародавньої Греції, Римської імперії або епоха Відродження у Європі.

Зараз як державні діячі, так і прості громадяни все частіше приходять до розуміння того, що першоосновою економічного і культурного розвитку суспільства є результати інтелектуальної діяльності людини - науково-технічної і художньої творчості. Тому держава, що прагне до лідерства, повинна забезпечувати своїм громадянам максимально сприятливі умови для творчої роботи.

У сучасному світі найбільш процвітаючі країни зводять у ранг державної політики розвиток творчого потенціалу нації. Так, у США і Японії працюють ретельно продумані програми розвитку творчості громадян починаючи з дошкільного віку [8].

Таким чином, інтелектуальна власність е необхідною умовою процвітання тих культур, де її важливість е повністю зрозумілою і сприйнятою та ефективно захищається законами, виконання яких гарантується державою.

Інтелектуальна діяльність - це передусім творча діяльність, рівень якої зумовлює науково-технічний і духовний розвиток того чи іншого суспільства. Від рівня творчої діяльності залежить добробут суспільства. Цей постулат ніде в світі не піддається сумніву, навпаки, його скрізь намагаються неухильно дотримуватися. Там, де цій справі надають належної уваги, там...не будемо говорити, що там. Там просто краще живуть люди. І якщо в державі піклуються справді про народ, його інтереси, то там не розвалюють науку.

Є така відома істина: наука ще жодної держави не розорила. Наукова діяльність - це виший рівень творчості, і чим більше людей беруть участь в такій діяльності, тим багатша ця держава. Ця істина не потребує доказів. Про це свідчить світова практика [9].

Ми не маємо наміру давати повний аналіз науково-технічного рівня країн світу. Це не входить з завдання даного дослідження, яке має своєю метою дати більш-менш повний аналіз власного законодавства про інтелектуальну власність. Але деякі приклади із світової практики будуть наведені.

Досягнутий Німеччиною рівень виробництва, добробуту пояснюється не тільки працьовитістю і дисципліною німців, а й головним чином високим рівнем науки. Звідси і виробництво на високому рівні. Німеччина вже в 1948 року змогла вийти на світовий ринок з конкурентоспроможними товарами. Це дуже важливо, тому що багато заводів і фабрик було зруйновано так само, як і в Україні. Та в основному зберігся технічний персонал, рівень кадрів. Нові ідеї вмить, по суті, втілювалися у виробництво. Весь свій інтелектуальний, технічний, духовний потенціал спрямовували на налагодження сучасної економіки, на світову продукцію. Німеччина весь час думала не тільки про те, як виробити, але й як продати, як експортувати свою продукцію. Всі інші думки були зорієнтовані на зовнішню торгівлю. Конкурувати, то в глобальному масштабі. Такої орієнтації належною мірою поки що немає в Україні [9].

Ще один приклад. На Кіровоградщині організували День відкритого поля, коли демонструвалися окремі селекційні досягнення і деяка сільгосптехніка. Шкода, не наші досягнення, - зарубіжні. Французька насіннєва фірма «Рустіка Семанс» демонструвала свої гібриди, а компанія «Ельф Санофі» хвалилася своєю технікою. Слід відразу підкреслити - хвалитися було чим. Французькі гібриди соняшника дають можливість збирати врожай на 4-6, а то й на 8 центнерів олійного насіння з гектара більше. Комбайн «Домінатор» з одного гектара зібрав 40 центнерів ячменю.

Наш комбайн «Нива» також з одного гектара того ж самого поля зібрав лише 32 центнери ячменю. Обидві ділянки були поруч. В агрофірмі імені Кірова Донецької області голандський комбайн «Джондир» на площі 300 га намолотив з кожного зібраного гектара на 8-10 центнерів більше, ніж комбайн «Дон» або «Нива». Тому не можна не погодитися з думкою кореспондента який пише: «Соромно і боляче. За наших селекціонерів... за наших конструкторів і машинобудівників, не здатних створити сільськогосподарську техніку, яка могла б конкурувати з технікою зарубіжних фірм». Тому й не дивно, що Україна, яка має найкращі чорноземи у світі, вирощує зерна на душу населення 746 кг, а США - 1250, Угорщина - 1240, Франція - 1024 кг. Тому Україна експортує зерна на 25м лн. доларів США, а імпортує на 84 млн. дол. США. Україна імпортує зерно навіть із Швеції і Швейцарії [9].

Ось наша найпередовіша у світі наука. Зате Україна споживає природного газу найбільше у світі. Тут ми попереду планети усієї. Петро Яцик - відомий бізнесмен і щедрий меценат з Канади - каже: «Всі народи ставлять науку та її носіїв на вищий суспільний щабель. Мусить бути на те причина. І вона полягає в тому, що кожний народ посідає те місце в світі, на якому стоїть його наука. І чим вищий цей рівень, тим більше пошани, тим більше економічних успіхів має народ».

В Сінгапурі, Кореї, Тайвані, Малайзії та деяких інших вважають за основне джерело багатства працю, особливо працю у взаємодії з використанням досягнень науки та нових технологій у промисловості та сільському господарстві

За даними ООН найкращі досягнення в економіці за останній рік має Китай. Швидких темпів економічного розвитку і приросту досягли країни, які послідовно поділяють перших 15 місць за цими показниками: Китай, В'єтнам, Сінгапур, Таїланд, Малайзія, Південна Корея, Індонезія, Тайвань, Папуа-Новая Гвінея, М'янма, Шри-Ланка, Туніс, Уганда, Індія і Філіпіни

Валовий національний продукт в Південній Кореї в розрахунку на душу населення на початку шестидесятих років обчислювався десятками доларів на рік. Як кажуть не густо. Рівень самих бідних країн. Сьогодні цей показник перевищив 4 тисячі доларів - рівень міцної середньо розвинутої країни. І знову ж таки за рахунок науково-технічних досягнень. Свого часу ми дуже хвалилися новою і справді прогресивною технологією – безперервним розливом сталі. Держкомстат Російської Федерації повідомляє, що за останні чотири місяці поточного року частка безперервного розливу сталі зросла з 30 відсотків в січні-квітні минулого року до 35 відсотків цього року. Видається, що в Україні стан цих справ не кращий. В Південні Кореї це прогресивний спосіб використовується на усіх сталеплавильних підприємствах - усі 100 відсотків

Відомо, що духовний і науково-технічний рівень того чи іншого суспільства формується з трьох складових - освіти, культури (у самому широкому значенні цього слова) і науки. В тій самій Південні Кореї із 100 випускників середньої школи до вузів вступають 80. В Україні із 100 випускників середньої школи до вузів вступають лише 22. Правда, останнім часом ця цифра зросла на 5 осіб за рахунок комерційних навчальних закладів, але підкреслимо, не за рахунок якості.

За останні три роки кількість працівників НАН України зменшилась на третину. І йдуть переважно науковці віком до 40 років. Заробітна плата в Академії в 5-10 разів менша за заробітки у приватному секторі. Між тим розрахунки показують, що на відродження науково-технічного потенціалу України хоча б до рівня 1985 року будуть уже потрібні кілька десятиліть і неймовірні величезні кошти. Але становище науки в Україні не дуже хвилює тих, хто за цей стан несе відповідальність. Руйнація фундаментальної науки відлунням озоветься в системі освіти, спричиняючи й там справді катастрофічні наслідки

Отже, з усією гостротою постає питання про збереження влас- ної національної еліти від її остаточного знищення, чим буде нанесена непоправна шкода Україні. І тут не треба прикриватися псевдотеоретично-науковими висновками шановного академіка, що Україна не має своєї національної еліти і їй, отже, немає чого втрачати. Це дуже небезпечний і шкідливий висновок. Шкода, що газета, яка нібито виступає заступницею інтересів України, надає місце подібним виступам на своїх шпальтах.

Між тим, Україні є що зберігати. Україна мала і має потужний науково-технічний і духовний потенціал. Досить нагадати тільки окремі фрагменти із історії науки, техніки і мистецтва України, історії, якої ще ніхто не написав. А вона була б вельми цікавою. Нагадаємо, що в Україні народилося 6 (шість) Нобелівських лауреатів. На жаль, вони не стали громадянами України, але народила їх українська земля (серед них Ілля Мечніков, Ігор Тамм, Саймон Кузнець). Могли б стати лауреатами премії імені видатного шведа Іван Франко, Улас Самчук, Т. Осьмачка, П. Тичина, М. Бажан, В. Стус, О. Гончар. Видатному вченому Івану Павловичу Пулюю належить пальма першості у відкритті променів, незаслужено названих іменем Рентгена. Саме Рентгену І. П. Пулюй розповів про встановлене ним явище, яке той відхилив на тій підставі, що такого бути не може. Проте, саме за ці промені в 1901 році одержав першу у світі Нобелівську премію. І. П. Пулюй поскаржився молодому тоді доктору теоретичної фізики Альберту Ейнштейну. Але в того було своє розуміння порядності вченого. Мовляв, за Рентгеном - уся європейська культура, а чи потрібний пріоритет ученому, котрий афішує свою приналежність до народу, що немає державності? Хіба йому не все одно, кому віддати свої знання? Навіщо культивувати «обмежений місцевий патріотизм» (дослівний вислів Ейнштейна) [9].

Саме в Україні було створено перший в колишньому СРСР прискорювач заряджених часток, здійснено першу штучну ядерну реакцію, отримано «важку» воду, побудовано першу в континентальній Європі електронно-обчислювальну машину.

Наука України має здобутки світового значення в галузі математики, теоретичної фізики, фізіології, клітинної та молекулярної біології, електрохімії, розробки препаратів медичного призначення та полімерних матеріалів, ракето- і літакобудування, виробництва програмного забезпечення, в сфері оборонних досліджень.

Україна має незаперечні досягнення у розробці і виробництві комп'ютерів. Ідеї українських вчених щодо цього були «успішно» придушені 4 десятиліття тому компартійними наглядачами за наукою [9].

Виступаючи на загальних зборах Національної академії наук України, Президент України сказав про успіхи, яких досягли українські вчені останнім часом: запропоновано схеми ракетних двигунів, засновані на принципово нових способах газифікації та використання твердого палива, розроблено простий і ефективний спосіб утилізації рідкого ракетного палива - гептилу, розроблено  нові лікарські препарати та ін. Президент України, зокрема, сказав: «Наша вітчизна має своїх пророків, і нічого їх шукати в далекому чи близькому зарубіжжі».

Надзвичайно цікаві і перспективні розробки препаратів Іванова О. П. «Біофонд» і «Пропес». Медичний препарат «Ербісол» - це рівень XXІ століття. В Дніпропетровську вчені фізики знайшли ефективний спосіб приборкати норовливе рентгенівське проміння. За їх відкриття Російська академія наук (зверніть увагу - не українська) вручила їм дипломи. На основі цього відкриття вже одержано 28 патентів і авторських свідоцтв. Тільки тепер в Києві почали застосовувати безопераційний метод дроблення каменів в нирках, винайдений у Києві ще в 1959 р. [9].

Безперечні успіхи має українська наука в ракето- і літакобудуванні. Літаком XXІ століття назвали АН-70(*120). Надзвичайно цікавими є ідеї щодо космічних апаратів. Доцент кафедри кібернетики Національного університету ім. Тараса Шевченка Лужних В.М. та його колеги працюють над розробкою високих технологій, зосереджених у космічній індустрії України. Досягнення, відкриття, рівних яких досі немає у світі. Здійснення, приміром, телекомунікаційного глобального космічного зв'язку з використанням низьковисотних космічних апаратів дало б можливість усьому людству скористатися з новітніх послуг різних видів зв'язку. Такий уже добре відомий проект «Аріадна». Він увібрав в себе ряд науково-технічних і технологічних програм з виведенням на орбіти висотою до 1,5 тисячі кілометрів космічних апаратів нового типу. Зазначений проект набагато дешевший віл подібного американського «Іридіум» чи французького «Глобалстар». Україна має уже такі технології у цій сфері, про які іншим лишається тільки мріяти. Найближчим часом передбачається презентація низькоорбітальної системи глобального супутникового зв'язку «Аріадна» в Брюсселі, Токіо, Пекіні, Нью-Делі, Джакарті та інших містах Європи і країн азіатсько-тихоокеанського регіону. Здійснення цього проекту саме по собі заявило про Україну як про високотехнічну державу.

Перспективні розробки технологій виплавки такого рідкісного металу, як титан. Для його виробництва Україна має і сировинну базу, і напрацьований науково-виробничій потенціал.

Значний інтерес і проблему складають газові турбіни і агрегати для перекачування газу і вироблення електроенергії. Україна в особі Сумського АТНВП ім. Фрунзе (нагнітачі і газоперекачувальні агрегати, блокові електростанції), запорізьких МКБ «Прогрес» і підприємства «Мотор Січ» (авіаційні двигуни і агрегати на їх базі), Харківського «Турбоатома» (газові турбіни великої потужності) миколаєвських НВП «Машпроект» і ВО «Зоря» (корабельні і стаціонарні газові турбіни та агрегати на їх базі) має могутній науково-технічний і виробничий потенціал і входить до числа країн - грандів, виробників газових турбін і газотрубної техніки. Українські газові турбіни та їхні розробники й виробники відомі в усьому світі. До них виявляють великий інтерес [9].

Проте, зверніть увагу, інтерес різний - одні країни будують на українських турбінах свої плани зміцнення й розвитку, другі спостерігають і чекають загибелі своїх конкурентів. Ось тут і пригодиться міф, що в Україні немає своєї національної еліти.

Україна має також потужний науково-технічний і виробничий потенціал по виробленню військової зброї. Добре відомі ракети дніпропетровського заводу «Південмаш». На міжнародний ринок виходить Україна із стрілецькою зброєю. Недавно відбулася презентація нового ракетного комплексу С-300, який не має аналогів у світі. За деякими параметрами він переважає відомий американський комплекс «Петріот». Новий ракетний комплекс розроблено українськими фахівцями за участю російських колег. Цей ракетний комплекс закуповується США, а продала не Україна, а Росія.