Банкрутсво підприемства

• максимальна прибутковість у поєднанні з мінімальними витратами;
• ризик неповернення вкладів;
• способи стягнення існуючої дебіторської заборгованості та варіанти списання кредиторських довго- і короткострокових зобов'язань;
• підготовленість персоналу до запропонованих змін;
• можливості швидкого виходу на реальні та потенційні ринки збуту;
• конкурентоспроможна продукція та її частка в загальному обсязі продукції;
• гарантії соціального захисту персоналу;
• можливі позитивні (негативні) екологічні наслідки реалізації даного варіанта проекту фінансового оздоровлення.

Важливим компонентом  санаційного процесу є координація  та контроль за якістю реалізації запланованих заходів. Контролюючі органи повинні  своєчасно виявляти й використовувати  нові санаційні резерви, а також  приймати об'єктивні кваліфіковані рішення щодо подолання можливих перешкод за здійснення оздоровчих заходів.

Дійову допомогу тут може надати оперативний санаційний контроль, який синтезує інформаційну й контрольну функції. Завданням  санаційного контролю є ідентифікація  оперативних результатів та підготовка проектів рішень щодо використання виявлених резервів і подолання додаткових перешкод.

Обґрунтування санаційного процесу для кожного  окремого суб'єкта господарювання можна  зробити у вигляді плану фінансового  оздоровлення, бізнес-плану, техніко-економічного обґрунтування. Стандартної форми та структури такого плану не існує, але будь-яка його форма потребує наявності вірогідної базової інформації.

Беручи загалом, проект санації може мати таку структуру:

1. Загальна характеристика підприємства:

• фактичний фінансовий стан підприємства (фактичний обсяг реалізованої продукції, прибуток, заборгованість, коефіцієнт платоспроможності та ліквідності);
• аналіз причин, унаслідок яких підприємство потрапило в скрут не фінансове становище;
• перспективи виходу з цього стану.

2. План фінансового  оздоровлення;

• виробнича програма на найближчі роки (назва продукції, кількість, вартість);
• баланс грошових доходів і витрат (суму необхідної допомоги в розрізі конкретних джерел показують окремо);
• розрахунок ефективності заходів, спрямованих на оздоровлення підприємства.

3. Прогнозовані  кінцеві результати реалізації  проекту.

План фінансового  оздоровлення може бути складений у формі бізнес-плану. Такий бізнес-план спрямовано на відновлення платоспроможності й досягнення ефективної діяльності з урахуванням наданої державної підтримки для проведення санаційних заходів.

Бізнес-план фінансового  оздоровлення може мати такі розділи:

1. Загальна характеристика підприємства та його фінансовий стан: найменування підприємства; дані про реєстрацію, підпорядкування, місію та види діяльності; організаційно-правовий статус; форма власності; організаційна структура; фінансові коефіцієнти ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, оборотності капіталу, рівня дебіторської заборгованості, прибутковості, рентабельності.
2. Основні параметри проекту бізнес-плану: обґрунтування варіанта санації, розрахунок загального обсягу фінансових ресурсів (у тім числі державних коштів), строк реалізації плану, строк погашення інвестованого капіталу, фінансові результати реалізації плану (чиста теперішня вартість, внутрішня норма дохідності, строк окупності проекту).
3. Заходи для відновлення платоспроможності та підтримки ефективної господарської діяльності (заходи технічного, організаційно-економічного характеру та фінансові кошти, необхідні для їхнього здійснення).
4. Ривок і конкуренція (характеристика галузі, перспективи її розвитку; сегменти ринку даного бізнесу, покупці, перелік основ них конкурентів та їхні конкурентні переваги; стратегія виживання на ринку; тенденції та очікувані зміни на основних ринках).
5. Маркетингова діяльність підприємства (стратегія маркетингу, канали розподілу, стратегія здійснення продажу, характеристика та аналіз каналів збуту, життєвий цикл продукту, інші дослідження та розробки).
6. План виробництва та його ресурсне забезпечення (виробнича програма підприємства, обсяг продажу продукції, потреба в основних фондах, оборотних коштах, персоналі, інвестиційних ресурсах).
7. Фінансовий план (прогнозування фінансових результатів, розрахунок обсягів додаткових інвестицій, обґрунтування джерел фінансування, складання прогнозного балансу, розрахунок фінансових коефіцієнтів). Цьому розділу належить вирішальна роль стосовно вибору того чи того варіанта фінансового оздоровлення підприємства.
8. Обґрунтування сценаріїв подолання найбільш імовірних ризиків у процесі проведення фінансового оздоровлення підприємства.

 

Тема  „ Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання”

План

1. Економічна сутність і значення санації.
2. Оцінка фінансового стану підприємства та причин фінансової кризи.
3. План фінансового оздоровлення.
4. Прогнозовані кінцеві результати реалізації проекту.

Анотації:

В I питанні розповідається про економічну сутність і роль санаційних методіа у господарській діяльності підприємства, а також трактується поняття „санація” з різних джерел.

II питання висвітлює дає змогу зробити висновок про доцільність чи недоцільність санації.

У III питанні робиться наголос на проект санації, який розробляється на базі санаційної програми і містить техніко-економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки та методи мобілізації фінансового капіталу, строки освоєння інвестицій та їхньої окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту..

IV питання містить план фінансового оздоровлення може бути складений у формі бізнес-плану. Такий бізнес-план спрямовано на відновлення платоспроможності й досягнення ефективної діяльності з урахуванням наданої державної підтримки для проведення санаційних заходів.

Методика викладання теми:

Етап заняття	Діяльність  викладача	Діяльність  студентів	Матеріали	Час
1. Організаційний  момент. Вступ до теми.	Оголошення  теми і мети заняття. Проведення  асоціацій до понять:реорганізація, санація, нематеріальний актив, позикові інвестиції,  що дає змогу студентам включитися в роботу.	Включення в роботу та участь в проведенні асоціацій.	Роздаткові  матеріали — тези теоретичних  положень та список рекомендованої літератури.	10 хв.
2. Мотивація	Оголошення цілей уроку, формування мотивації до навчання учнів	Активізація уваги, налаштування на роботу	-	10 хв.
3. Пояснення нового матеріалу	Теоретичне висвітлення  нового матеріалу разом з демонструванням  практичного його використання у  сучасній практичній діяльності.	Уважне слухання та конспектування найважливіших  моментів. Можливість задати питання, якщо певний матеріал є незрозумілим.	Роздатковий матеріал .	40 хв.
4. Закріплення, тренування, відпрацювання вмінь	Аналіз та можливість розробки учнями основних аспектів використання санаційних методів	Участь в  початковому генеруванню ідей, уважне вислуховування уже даного матеріалу з наступними пропозиціями по можливому удосконаленню	-	10 хв.
5. Повторення	Програмоване  опитування .	Намагання дати якомога більше правильних відповідей.	-	5 хв.
6. Самостійна  робота	Домашнє завдання: 1) Вивчити тему «Санація»; 2) Підготувати доповідь на тему «Єтапи проведення санації на підприємстві »	1) написання конспекту на задану тему;	1) доповідь на наступному занятті;	2 хв.
7. Контроль	Постановка  запитань до аудиторії.	Відповідь на задані запитання.	3апитання для  кожного студента.	10  хв.
8. Завершення	Резюмування проведеного заняття.	Усна відповідь на питання щодо вражень від проведеного заняття	—	3 хв.

 

Наочні матеріали до заняття  з теми « Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання » знаходяться в додатках до курсової роботи.

 

 

РОЗДІЛ 4. Розробка плану навчального проекту  для студентів молодших курсів до теми «Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання»

Для вивчення даної  теми пропонуємо «мозковий штурм» - прийом, який сприяє підвищенню ефективності викладання обраної теми, тобто активізує увагу, сприймання, пам'ять, мислення, створює на занятті доброзичливу атмосферу, формуює позитивні емоції.

«Мозковий штурм» (або «мозкова атака») використовується, коли потрібно запропонувати як умога більше варіантів вирішення проблеми, відповідей на питання. Як відомо, «одна голова – добре, а дві – краще». А якщо голів набагато більше, ніж дві? Кожен бачить проблему зі своєї точки зору. Тому можна спробувати «атакувати» її різних сторін.

Найкраще провести пару «мозкового штурму» після викладення лекції, на семінарі, на який студенти підготували домашнє завдання (доповідь на тему « Єтапи проведення санації на підприємстві »).

1. Тема «мозкового  штурму»: Як провести ефективну санацію ?

Мета заняття:,

Форма заняття: лекція.

Методи навчання:

• пояснювально-ілюстративний;
• репродуктивний.

Бюджет часу:

1.Організаційний  елемент – 10 хв.

2.Повідомлення  про тему, мету і завдання уроку  – 15 хв.

3.Мотивація  – 5хв.

4.Оголошення правил «мозкового штурму» – 7 хв.

5. Розминка –  5 хв

6. «Мозковий штурм» – 20 хв.

7.Визначення найкращої ідеї – 10 хв.

8. Обговорення  перспективи вибраної ідеї –  10 хв

7.Домашнє завдання – 2 хв.

8.Підсумки, висновки і завершення уроку – 6хв.

Загалом 90 хв

Мотивування: найбільш цікаво та реалістична ідея буде висунута на розглядання до Студентської академічної ради

2. Коротке обговорення самої проблеми.

Одну з найважливіших ролей у санаційних методах,це раціональне використання залучених коштів та людського капіталу для проведення фінансового оздоровлення підприємства.Головним завданням – є підготувка фахівців, здатних і бажаючих створювати й сприймати зміни й нововведення. Саме здатність ефективно продукувати нові найсучасніші знання і доносити їх до споживачів (студентів та слухачів),  формувати нові генерації висококваліфікованих фахівців і адаптувати їх до мінливих вимог ринку визначають конкурентоспроможність національної системи освіти  і конкретно КНЕУ ім. Вадима Гетьмана.

3. На пару  повинно бути підготовлене все  необхідне: плакат, різнокольорові фломастери, або можливе використання дошки та крейди.

4. Потрібно обрати  секретаря «мозкового штурму»,  це один із студентів (за  бажанням самих студентів), який записуватиме всі пропозиції на плакаті або на дошці розбірливим почерком.

5. Ведучим буде сам викладач, який стежитиме за часом та ходом подій «штурму».

Ведучий повинен  оголосити правила проведення «мозкового штурму», та усі його етапи.

Правила першого етапу мозкового штурму:

 • Мета  мозкового штурму – зібрати  якомога більше пропозицій

 • Кожен може вільно висловлювати пропозиції

 • Приймаються  будь-які пропозиції, зокрема смішні, фантастичні

 • Всі  пропозиції схвалюються ведучим  і учасниками

 • Не можна  критикувати і коментувати пропозиції

 • Можна  розвивати попередні ідеї

 • Учасники  висловлюються по черзі, прагнучи бути точними і короткими

 • Ведучий  і секретар також мають право  висувати пропозиції

 • Ведучий  може попросити уточнити формулювання  пропозиції для того, щоб записати  його в простіший короткій  формі.

Якщо ж «МШ» проводиться вперше серед студентів або після довгої перерви, то для перевірки розуміння правил можна провести коротку (3-5 хвилин) розминку у вигляді першого етапу «МШ» з якоїсь не дуже серйозної проблеми, наприклад, «Як можна пояснити вчителеві запізнення на заняття?» або «Як можна використовувати підручник по психології та педагогіки в повсякденному житті?»

6. Ведучий повторює питання, просить вносити пропозиції і стежить за дотриманням правив

7. Секретар записує всі пропозиції (на дошці, плакаті) так, щоб всі учасники могли ясно розібрати написане

8. Ведучий стежить за часом (не варто проводити перший етап МШ довше 15-20 хвилин).

На другому  етапі МШ обговорюються висунуті пропозиції. Потрібно об'єднати схожі ідеї. Провести класифікацію. Розставити вибрані пропозиції в порядку пріоритету (можна ранжирувати пропозиції шляхом голосування). Далі вибирають найбільш реалістичні і перспективні ідеї для подальшого обговорення, для рекомендацій або для висунення до САРу.

Оцінювання:

В кінці представленого проекту студенти оцінюються в залежності від креативності, інформативності, змісту підготованого проекту та достовірності опрацьованої інформації.