Банкрутсво підприемства

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Державний вищий  навчальний заклад

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ імені  ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

Кафедра педагогіки та психології

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з психолого-педагогічного циклу

на тему:« Банкрутсво підприемства »

 

 

 

 

 

Виконав студент III курсу

спец. 6504, група 8

денної форми навчання

Мельников Олександр  Андрійович

Перевірив:

проф. Савенко Людмила Олексіївна

 

 

 

Київ  КНЕУ

2012

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………..…3

 

РОЗДІЛ 1.  Урахування вікових соціально-психологічних особливостей різних груп навчання при плануванні, організації та проведенні занять ……….………………………………………..…………...5

РОЗДІЛ 2. Тематичний план навчального предмету «Банкрутсво підприемства»…………………………………………………………………….….9

РОЗДІЛ 3. Методична розробка теми «Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання»………………………….…16

РОЗДІЛ 4. Розробка плану навчального проекту для студентів до теми «Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання»……………….………………..…26

 

Висновки………………………………………………………….……….30

Список використаних джерел……………………………………….…...32

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми. Економічна освіта, її якість та результати – академічні, професійні та життєві – сьогодні є ключовими пунктами розвитку суспільства не тільки в Україні, але й у багатьох країнах світу.

Економічна  освіта дає найголовніше – це економічне мислення. Сфера застосування інструментів економічного мислення практично необмежена. Економічне мислення прояснює, систематизує і коректує те, що ми щодня дізнаємося з газет, чуємо від політиків.

Тому важливість економічної освіти для держави  очевидна. Маючи економічно підковане  населення, держава має могутній потенціал до розвитку і піднесення економіки, та загалом до добробуту країни.

Мета  роботи: створити методичну розробку теми «Інтелектуальний капітал: формування та ефективність використання», яку доцільно використовувати викладачам вищого навчального закладу.

Завдання  курсової роботи:

1. У результаті вивчення психологічної літератури, охарактеризувати вікові соціально-психологічні особливості студентів.
2. Розробити тематичний план дисципліни.
3. Визначити цілі вивчення цієї дисципліни студентами молодших курсів.
4. Визначити бюджет часу на вивчення дисципліни та розробити форми підсумкового контролю.
5. Створити методологічну розробку на тему « Санація (фінансове оздоровлення) суб'єктів господарювання », яку пропонується використовувати викладачам вищого навчального закладу у процесі вивчення дисципліни « Банкрутсво підприемства »

У результаті вивчення дисципліни студенти зможуть розкрити суть процесу «фінансового оздоровлення», адже сформувати раціональний план дій, потребує належної підготовки,вимагає прийняття раціональних управлінських рішень.

 

РОЗДІЛ 1. УРАХУВАННЯ ВІКОВИХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ  ОСОБЛИВОСТЕЙ ГРУПИ НАВЧАННЯ ПРИ  ПЛАНУВАННІ, ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННІ ЗАНЯТЬ.

З метою активного  керівництва й управління процесами  розвитку педагоги вже в далекому минулому здійснювали спроби класифікації періодів людського життя. Відомо цілий ряд розробок періодизації розвитку (Коменський, Штрац, Бюллер, Горолок, Левітов, Ельконін, Пршигода, Ванек, Шванцара), до того ж їх кількість зростає, оскільки неможливо побудувати універсальну систему, яка  ґрунтувалася б лише на одному критерії.

 Термін «студент» має латинське походження і в перекладі українською мовою означає людину, що старанно працює, учиться, тобто оволодіває знаннями. Завдяки спільному виду діяльності - учінню, спільному характеру праці студенти утворюють певну соціально-професійну групу, провідною функцією якої є набуття відповідних знань та умінь в галузі обраної професії, навичок самостійної творчої діяльності.

Другий період юності, на який припадає студентський вік, має специфічні закономірності й являє собою важливий етап у розвитку особистості. У цей період відбувається становлення фахівця, формування його світогляду, ідеалів, переконань. Студентські роки для молодої людини слід розглядати не тільки як підготовку до майбутньої професійної діяльності, але й як першу сходинку до зрілості. К. Д. Ушинський вважав період життя людини від 16 до 22-23 років найбільш вирішальним: «Тут саме завершується період утворення окремих низок (плетениць) уявлень, і якщо не усі вони, то значна частина їх групуються в одну мережу, досить широку, щоб надати вирішальну перевагу тому чи іншому уявленню у напряму думок людини та її характері».

Студента як людину певного  віку і як особистість можна розглядати у трьох іпостасях:

• соціальній, яка обумовлена належністю студента до певної соціальної (академічної) групи і виявляється через виконання ним функцій майбутнього фахівця;

• психологічній, що являє собою єдність психічних процесів, станів і таких властивостей особистості, як характер, темперамент, спрямованість, здібності, від яких, власне, й залежить протікання психічних процесів та виникнення психічних станів;

• біологічній, що включає в себе тип нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, соматичний тип, психомоторику, фізичний стан тощо.

Це означає, що дослідження  якостей і можливостей студентів, їх вікових та особистісних особливостей слід проводити в усіх зазначених напрямах.

Вже з перших курсів студентів характеризує здатність до критичних міркувань, нерідко в них можна спостерігати скептично критичне та іронічне ставлення до ряду викладачів, до режиму вищого навчального закладу. Гостра критика інших людей часто поєднується у студентів з не менш гострою самокритикою. Але самооцінка в них є суперечною і часом нереалістичною. Вона здійснюється шляхом порівняння ідеального і реального «Я». Разом з тим образ ідеального «Я» ще не ствердився і може бути випадковим, а реальне «Я» сприймається нечітко й ілюзорно. Це викликає внутрішню невпевненість у собі, що часто супроводжується зовнішньою різкістю та розв'язністю.

Дослідження психологів показали, що в другий період юності розвиток таких важливих для навчання психічних процесів, як мислення, пам'ять, увага відбувається нерівномірно. Особливо помітні «спади» і «підйоми»  у розвитку мислення і пам'яті. «Підйоми» у розвитку мислення припадають на вік 20, 23 і 25 років. «Спади» спостерігаються у 22 і: 24 роки. «Підйоми» у розвитку пам'яті припадають на 18, 23 і 24 роки, «спади» - на 22 і 24 роки. Як видно з наведених даних, існує тимчасова розбіжність «підйомів» і «спадів» у розвитку пам'яті і мислення. Зміни в пам'яті як би підготовляють зміни в розвитку мислення.

У віці від 18 до 21 року рівень уваги стабільний; пізніше коливання  виражені більш інтенсивно. 19, 22 і 25 років є оптимальним віком для розвитку інтелекту. Наведені дані свідчать про суперечливий характер розвитку психічних функцій та інтелекту. Ця суперечливість не може не позначитися на успіхах у навчанні. Так, у 18-літньому віці студент може запам'ятати досить великий обсяг навчальної інформації, що збільшився на другому курсі (пам'ять у цей час досягає високого розвитку), але не може здійснити розумову переробку всього отриманого матеріалу, оскільки мислення в цей час відстає від пам'яті. Цим, зокрема, можна пояснити, чому значна кількість студентів на екзаменаційній сесії за третій семестр має нижчу успішність, ніж у перших двох.

Складні і нові завдання,-що виникають перед студентом вже  на першому курсі, вимагають чіткої організації навчального процесу, виховання в студентів навичок самостійної роботи з навчальною та науковою літературою, умінь самостійного розподілу свого часу між навчанням, побутом і відпочинком, а в багатьох випадках ще й підробітками. Наведений матеріал свідчить про необхідність врахування вікових змін у розвитку психологічних функцій при організації самостійної роботи студентів, яка має бути спрямована перш за все на осмислення навчальної інформації, а не тільки на її запам'ятовування.

Окремо слід зупинитися на проблемі адаптації першокурсників до навчання у вищих навчальних закладах. Різка зміна багаторічного стереотипу роботи, до якого звикли юнак чи дівчина (динамічного стереотипу за І. П. Павловлм), іноді приводить до нервових зривів і стресових ситуацій. Перебудова динамічного стереотипу у кожного студента протікає індивідуально і залежить як від тину вищої нервової діяльності, так і від соціальних чинників. Серед головних труднощів, з якими стикаються першокурсники, психологи виділяють наступні:

• негативні переживання, обумовлені виходом зі шкільного колективу;

• невизначена мотивація  вибору професії, недостатня психологічна готовність до неї;

• відсутність навичок  самостійної роботи, невміння конспектувати, працювати з науковою літературою, словниками, каталогами тощо;

• невміння здійснювати психологічну саморегуляцію поведінки і діяльності, що посилюється відсутністю щоденного контролю з боку викладачів;

• пошук оптимального режиму праці та відпочинку в нових  умовах, налагодження побуту та самообслуговування, особливо при переході з домашніх умов до гуртожитку.

Як бачимо, зазначені  труднощі не є однаковими за своїм  походженням. Деякі з них мають  об'єктивний характер, а інші обумовлені недоліками у довузівській підготовці, а також у вихованні в школі  та сім'ї. Отже слід розрізняти дві складових адаптації студентів у вищому навчальному закладі:

а) професійну адаптацію - пристосування до характеру, змісту, умов та організації навчального процесу, розвиток навичок самостійності у навчальній та науковій роботі;

б) соціально-психологічну адаптацію - пристосування студентів до академічної групи, налагодження взаємовідносин з одногрупниками, знаходження власного стилю поведінки.

Описані особливості  та протиріччя розвитку особистості  молодої людини у вищому навчальному  закладі мають важливе значення для студентів, які прагнуть глибше зрозуміти свої психологічні властивості й враховувати їх при плануванні навчання та інших видів своєї діяльності. 

РОЗДІЛ II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ

Назва курсу  – „Банкрутство й ліквідація підприємств (організацій)”.

Тема : “Банкурутство  підрприемств” 

 

Основна мета вивчення: Cформувати знаня та практичних навичоки щодо причин винекнення, запобігання банкрутства та ознайомлення з основними методами антикризового управління підприємства. 

Поставлена  мета визначає завдання дисципліни:

• ознайомити з теоретичним базисом теорії формування банкрутсва підприемств;
• розкрити сутність методичних підходів до визначення банкрутства;
• визначити основні інструменти щодо ефективного подолання банкруства підприємств;
• презентувати новітні методичні підходи до діагностування процесів банкрутства;

Дисципліна  спирається  не тільки на власну логіку і зміст, а і на базові положення ряду економічних дисциплін, таких як: “Фінансовий менеджмент”, “Економіка підприємства”, Фінанси підприємства”, “Проектний аналіз”.

Бюджет часу складає 108 годин. В процесі поточного контролю за систематичну і активну роботу на заняттях і виконання модульних завдань студент може отримати від 0 до 100 балів. Контроль з дисципліни, відповідно до навчального плану, здійснюється у формі модульних контрольних робіт, яких нараховується дві по 10 балів. В кінці семестру отримані бали переводяться в 4-х бальну систему:

 

 

 

 

 

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою	Оцінка за шкалою ЕCTS
90 - 100	відмінно	А
80 - 89	добре	В
70 - 79		С
66 - 69	задовільно	D
60 - 65		E
21 – 59	незадовільно  з можливістю повторного складання	FX
0 - 20	незадовільно  з обов’язковим повторним вивчення дисципліни	F

 

Органічною складовою  навчального процесу є систематичний, комплексний контроль й оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів у відповідності з вимогами державних стандартів освіти, а також адаптації до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Форми поточного контролю включатимуть (на вибір):

А) усне опитування 10-15 хв кожного уроку

Б) тестові завдання                          5хвилин кожногоуроку 

В) доповіді на тему 5 хвилин кожного уроку

Г) фронтальне опитування 15 хвилин кожного уроку

Форма підсумкового контролю включатиме:

Модульні контрольні роботи 180 хв

 

Тематичний  план дисципліни «Банкрутство й ліквідація підприємств (організацій)»

Таблиця 1