Впорядкування територій виноргадників

Міністерство аграрної політики України

Одеський державний аграрний університет

Кафедра землевпорядкування

Курсова робота

з дисципліни: «Еколого-ландшафтне проектування» на тему: «Впорядкування територій виноргадників»

Виконав:

студентка 6-го ЗЕМ курсу

     з факультету: Землевпоряд-

кування і кадастр»

Корнійчук Любов Вікторівна

Перевірив:

    Доцент

Власова Олена Юріївна

Вступ

І. Огляд літератури

ІІ. Вишукувальні роботи

2.1. Характер об’єкту проектування

2.2. Геологія і геоморфологія та рельєф

території проектування

2.3. Складання картограми стрімкості схилів

2.4. Вивчення кліматичних умов

2.5. Складання картограми термічних ресурсів

2.6. Вивчення ґрунтів

2.7. Складання картограми ґрунтового покриву

2.8.Складання комплексної ампело-екологічної картограми

Висновки

Вступ

При розробці проекту багаторічних насаджень, основною задачею являється здійснення необхідних умов для організації сільськогосподарського виробництва, раціонального і ефективного використання землі.

Для впорядкування території багаторічних насаджень існують такі вимоги:

-          здійснення організаційно-територіальних умов для раціонального і ефективного використання земель, капіталовкладень на закладку і догляд за багаторічними насадженнями;

-          захист ґрунтів від ерозії і охорона навколишнього середовища;

-          покращення умов для росту і розвитку насаджень, трудових ресурсів, ефективного використання сільськогосподарської техніки.

Для збільшення виробництва плодово-ягідної продукції необхідно збільшувати урожайність садів та виноградників, правильно вибирати ділянки під багаторічні насадження і обґрунтовано розміщати всі елементи впорядкування території.

І.Огляд літератури

Виноградарство та виноробство в Україні завжди були важливою галуззю агропромислового комплексу. Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 0,9% в Миколаївській і Херсонській областях, до 4,4% - в АР Крим), ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів. 

Продукція виноградарства та виноробства має виняткове значення для підвищення якості життя населення  України. До того ж, галузі виноградарства і виноробства були і є важливими бюджетоутворюючими складовими агропромислового комплексу України.

Сучасний стан виноградарства та виноробства характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду та виноробної  продукції.

Сьогоднішній стан виноградарства не сприяє розвитку вітчизняного  виноробства.

В умовах глобалізації ринку вина та вступу України до СОТ конкуренція загострюється, що потребує перебудови  галузі таким чином, щоб її продукція відповідала високим вимогам ринку.

В межах України промислові насадження винограду культивують на чорноземах (легких, середньо- та важко суглинистих), каштанових, буроземних і шиферних ґрунтах, пісках та інших. Не росте виноград на засолених і заболочених ґрунтах , на яких не сприятливі умови для росту і розвитку коренів.

При проектуванні багаторічних насаджень велику увагу слід приділяти таким показникам : гранулометричному складу, вмісту активних карбонатів і поживних речовин в метровому шарі ґрунту. Ці показники в комплексі з іншими природними умовами визначають умови вибору сорту, оброблення ґрунту, вибору підщепи, силу росту кущів, а звідси і схему садіння.

Головними показниками агрокліматичних ресурсів є сонячне світло, тепло і волога, які дозволяють вирішувати ряд питань по агрометереологічномуобґрунтуванні технології вирощування сільськогосподарських культур, вивчення багаторічних характеристик метеорологічних і агрометеорологічних елементів, які також мають місце при розміщенні виноградних насаджень. Кліматичні умови або термічний режим також визначають набір сортів, систему ведення культури, технологію вирощування, врожайність винограду, напрямки його виробництва та якість виноградно-виноробної продукції, економічні показники галузі. Згідно цього виділено дві життєво важливі умови для винограду - тепло забезпеченість та морозонебезпека території.

Рельєф, як один з важливих екологічних факторів проявляє свій вплив на сільськогосподарське виробництво трояко:

1)створює фізичну поверхню, на якій проходять всі технологічні процеси виробництва. Від вирівнювання цієї поверхні та її стрімкості відносно горизонтальної поверхні залежить спосіб освоєння території (прямолінійний, контурний чи терасування);

2)рельєф перерозподіляє кліматичні ресурси. Абсолютна та відносна висота являються основними для визначення активних температур. В залежності від рельєфу змінюється гідротермічний коефіцієнт. Сонячна радіація, гідротермічні ресурси, вітровий режим переміщується в просторі в залежності від стрімкості, довжини та експозиції схилів. Це положення попереджує розподіл угідь та специфіку технологій.

3)рельєф обумовлює характер структури ґрунтового покриву, створюючи в гірських умовах вертикальну зональність, в умовах розвинутого мезорельєфу вертикальне диференціювання ґрунтового покриву.

Питання сучасного стану, перспектив економічного розвитку підприємств агропромислового комплексу України втілені в роботі М.Б. Зубця, де наведенні рекомендації щодо підвищення родючості ґрунтів, зростання врожайності та отримання сталих валових зборів основних сільськогосподарських культур, в тому числі виноградарства.

Виноградарство і виноробство - це прибуткові і пріоритетні галузі економіки, які не тільки забезпечують потреби населення , але й дають можливість одержати кошти від експорту продукції. Для ефективного ведення виноградарства необхідно вивчити нові підходи в комплексному вивченні екологічних ресурсів, складання і використання у виноградарстві карт рельєфу , ґрунтового покриву, термічних ресурсів, а також комплексних ампелоекологічних карт.

ІІ.Вишукувальні роботи

2.1. Характеристика об’єкту проектування

Господарство Дальницької сільської ради знаходиться у західній частині Овідіопольського району Одеської області на відстані 7 км від районного центру - м. Овідіополь і 43 км від обласного центру - м. Одеси. Адміністративним, культурним і виробничим центром господарства є с. Дальник.

Територія Дальницької сільської ради, має сприятливі грунтово-кліматичні умови, що сприяє збільшеню в перспективі виробництва винограду і винопродукції в цьому районі. В господарстві більша частина господарства відведена під ріллю але переважає такий напрямок господарювання, як рослинництво.

2.2. Геологія і геоморфологія та рельєф території проектування

Виноградні насадження – найбільш відома історична культура, вона характеризується багато численністю сортів, які можна згруперовати в технічні і столові: білі і червоні. Виходячи із цього, кожна група сортів вимагає своїх екологічних умов.

Технічні червоні сорти, як правило розміщенні на південних схилах, в той час як білі добре себе почувають і  на північних схилах. Виноградні насадження добре переносять карбонатність, вони досить слабо реагують на еродованість, за гранулометричним складом.

Значення рельєфу у формуванні ґрунту і розвитку ґрунтового покриву різностороннє.

Рельєф виступає перш за все, як фактор переросподілу сонячної радіації та опадів, вказує на дію водного та теплового режиму.

              Характер території господарства водно-ерозійний широко-слабохвилястий-рівнинний. 

              Формування сучасного рельєфу відбувалося в основному в четвертинний період і знаходилось в залежності від коливань південно-західного крила Причорноморської впадини.

Північна частина представляє собою плато, розчленоване в направленні з півночі на південь двома балками. Рельєф цієї частини рівнинний, схили до балок  в основному пологі 1-3˚і тільки окремі ділянки крутизною 3-5˚. Балочки не глибокі врізані, вузькі.

Південна частина, невелика за площею, представлена ділянкою плато і схилом крутизною 3-5˚ та 1-3˚. Ґрунтовий покрив північної та південної частини зформований на лессах (лише в балочках грунтоутвореними породами служать лессовидні суглинки-делювіальні відкладення) в умовах вологості лише за рахунок атмосферних опадів.

Ґрунтовий покрив центральної частини - пойми р.Барабой формувався на аллювіально (річкових) – делювіальних відкладеннях під впливом грунтових вод (в гігроморфних умовах). Найбільш цінними ґрунтоутворюючими породами являються лесси, потужність яких на плато досягає 15-20 м. Лесси верхнього ярусу, відповідають ґрунтоутворюючим породам, характеризуються світло бурою і буровато-палевим забарвленням, тонко-пористим складом без при знаків шаруватості.

З глибини 60-70 см збагачені карбонатами у вигляді білоглазки. Для лессов характерна вертикальний поділ, що обумовлює легкість їх розмиву і схильність до просаду, особливо при середньо-суглинковому механічному складу в умовах зрошення. Лесси господарства важко суглинкові з об’ємною вагою 1,6-1,8/ м 3 з пористістю, яка складає 42%, коефіцієнтом фільтрування 0,05 м/с що свідчить пониженню фільтрування. Коєфіцієнт вологовіддачі близько до 41%. Ґрунтоутворюючі породи визначили механічний склад ґрунту та вплинули на їх фізико-хімічні властивості.

2.3. Складання картограми стрімкості схилів

Екологічна картограма стрімкості схилів — спеціальна картограма, на якій виконано розподіл території на ареали, які різняться за стрімкістю схилу, як екологічні фактори росту, розвитку і плодоношення багаторічних насаджень. Основою для складання картограм стрімкості схилів служать топографічні карти і аерофотоплани, на яких рельєф зображено горизонталями. На цих картах проводять лінії тавельгів і вододілів. Далі виконують поділ території на ареали , в залежності від їх  стрімкості.

По стрімкості схилів територія поділяється на шість видів ареалів: 0-3˚, 3-5˚, 5-8˚, 8-12˚, 12-17º, які на карті відображаються різними видами штрихування.

Легенда картограми стрімкості схилів