Використання відеозапису для фіксації допиту

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Юридичний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему: «Використання  відеозапису для фіксації допиту».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                   Підготувала:

                                                                                           Студентка групи ЮРД-58з

                                                                      Савуляк  Т. В.                                             

                      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів-2011

 

 

Зміст

 

 

 

Вступ;

1. Поняття відеозапису у криміналістиці;

2. Використання відеозапису при проведенні слідчих дій;

3. Судовий відеозапис;

Висновок;

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     Допит обвинуваченого  є слідчою дією, мета, хід і  зміст якої обумовлені двома  факторами: фактичною роллю цієї  особи в інкримінованому їй  діянні та її процесуальним  становищем. Якщо особа брала  участь у тій чи іншій формі  у підготовці, вчиненні і приховуванні злочину, то вона має відповідні відомості. Як особа, щодо якої повноважним державним органом висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, обвинувачений насамперед заінтересований у точній і повній інформації про зміст обвинувачення для захисту від нього.

     На попередньому  слідстві особа може допитуватися  неодноразово, але як обвинувачений  особа допитується вперше тільки  після винесення постанови про  притягнення як обвинуваченого. Предмет першого допиту обвинуваченого  об'єктивно наперед визначено змістом обвинувачення, а особливість даної процесуальної ситуації суттєво впливає на порядок його проведення. Частина приписів ст. 143 КПК — про строк, протягом якого повинно бути проведено допит, зміст запитань та черговість їх ставлення — стосується лише першого допиту обвинуваченого.

     Допит обвинуваченого, крім виняткових випадків, повинен  проводитись удень. Необхідність  присутності захисника на першому  допиті обвинуваченого практично  робить неможливим проведення  такого допиту у нічний час.

     Обвинувачений  допитується в місці провадження  попереднього слідства, а в разі  необхідності — і в місці  його перебування (ч. 4 ст. 143 КПК). Конкретне місце проведення допиту  визначає слідчий, пристосовуючись  до ситуації (зокрема, у разі  перебування обвинуваченого в лікарні) і враховуючи при цьому можливість забезпечення належних умов для його проведення, наприклад, якщо потрібна присутність інших осіб, використання технічних засобів фіксації допиту.

     Звукозапис  допиту є додатковим засобом  фіксації, прослуховування його дозволяє уникнути неточностей при складанні протоколу допиту слідчим, а згодом дає можливість оцінити правильність і повноту протоколу, перевірити заяви підсудного з цього приводу. Однак найдокладніша стенограма, звукозапис не можуть передати всіх змістових відтінків запитань та відповідей, тим більше, що безпосереднє спілкування супроводжується мімікою і жестами. Чималі можливості для адекватної фіксації ходу результатів допиту дає відеозапис, кінозйомка з синхронним записом звуку, однак використання цих технічних засобів поки що дуже обмежене через технічні і фінансові труднощі.

     Обов'язковою процесуальною  умовою застосування цих технічних  засобів є попереднє повідомлення  про намір їх використати (статті 851 і 852 КПК). При допиті обвинуваченого також обов'язковою передумовою для цього є згода обвинуваченого; інколи ініціативу застосування таких засобів виявляє сам обвинувачений.

     Застосування технічних засобів фіксації повинно відображатися у протоколі допиту. З їх допомогою фіксується весь хід, а не окремі моменти допиту; закон забороняє повторення будь-якої частини допиту спеціально для фіксації за допомогою технічного носія інформації. Перед закінченням складання протоколу допиту запис демонструється всім присутнім. У протоколі зазначається факт демонстрації і відповідність протоколу тому, що і як відображено на магнітній, відео або кіноплівці. Оскільки ці записи можуть неодноразово використовуватися у ході попереднього слідства, вони опечатуються тільки при передачі кримінальної справи іншому слідчому або суду. При справі зберігається лише оригінал запису, технічні характеристики якого внесені у протокол допиту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           1. Поняття відеозапису у криміналістиці.

     Відеозапису у криміналістиці - — запис зображення і звуку на магнітну стрічку. Застосовується під час розслідування справи при огляді, обшуці, відтворенні обстановки й обставин події тощо (ст. 85 Кримінально-процесуального кодексу України). Відеозапис пояснює зміст протоколу, є додатком до нього. За чинним КПК, відеозапис — самостійний документ доказів. Про застосування відеозапису учасників слідчої дії повідомляють до її початку. їхньої згоди чи незгоди закон не передбачає. Після виготовлення відеострічки вона демонструється всім учасникам слідчої дії, про що складається окр. протокол. Якщо під час відтворення відеострічки виявляється, що вона зіпсована (розриви, склейки), про це складається протокол за підписом слідчого та учасників слідчої дії. Застосовувати відеоапаратуру при проведенні слідчих дій мають право самі слідчі, які за необхідності залучають спеціаліста. Під час судових дій це робить суд за допомогою спеціаліста-оператора. Інші учасники слідчих або судових дій (адвокат, експерт та ін.) можуть застосовувати апаратуру лише з дозволу слідчих органів і суду. Відеозапис повинен відповідати загальним вимогам допустимості технічних засобів у кримінальному процесі. Застосування будь-яких технічних засобів у криміналістиці підвищує ефективність слідства, але   воно має   відбуватися    у

межах кримінально-процесуального закону. 
   

   Поняттям криміналістична відеозапис охоплюється не тільки відеоапаратура, але й прийоми і методи її застосування, а також демонстраційні пристрої. Ці кошти застосовуються, по - перше, для фіксації умов, ходу, учасників та результатів різних дій і заходів, по - друге, з метою дослідження виявлених та зафіксованих об'єктів (предметів, процесів і т.д.).

     Застосування відеозапису сприяє: отримання наочного ілюстративного, доказового і орієнтує матеріалу; виявлення таких об'єктів, слідів і фактів, які, перебуваючи за межами порога чутливості органів зору та слуху, не сприймаються звичайним способом. Крім того, ці кошти є ще надійним засобом "пам'яті". Вони відображають на майбутнє те, що може не зберегтися в натурі. Відеозапис, застосована в ході опитування, допиту не тільки передає зміст повідомлюваних відомостей, а й особливості їх передачі, стан джерела інформації в цей момент, навколишнє оточення.  У порівнянні з кінозйомкою відеозапис має низку переваг: вона оперативніше, простіше і зручніше у використанні. Експоновані матеріал не потребує ніякої     додаткової обробки. Важливо і те, що видиме зображення одночасно зі зйомкою може супроводжуватися звуковими поясненнями, а вироблена запис може бути тут же продемонстрована на екрані відеомагнітофона. При демонстрації запису можливий стоп-кадр у разі необхідності вивчення яких - або деталей.  Таким чином, відеозапис може бути визначена як одна з складових галузі криміналістичної техніки, що представляє собою систему наукових положень, технічних засобів і методів одержання зображення об'єктів і фактів з метою їх фіксації і дослідження при вирішенні завдань розслідування.

     Відеозапис, вироблена під час допиту підозрюваного або обвинуваченого, які дають правдиві показання, може бути використана при допиті їх співучасників, коли з тактичних міркувань недоцільно проведення очної ставки між ними.

В основі криміналістичної відеозапису лежать технічні засоби і методи загального призначення, що володіють універсальністю. Застосування їх в криміналістиці придбало специфічну правову спрямованість, обумовлену особливостями запам'ятовується об'єктів і розв'язуваних задач. Ці особливості дозволяють використовувати в криміналістичних цілях лише такі методи отримання відображень, які забезпечують точність і об'єктивність фіксації і можливість перевірки відповідності інформації, отриманої з їх допомогою, реальним фактам.

Застосування  відеозапису спирається на ряд принципів:

- принцип неприпустимості  ретуші, монтажу, знищення неякісних продуктів зйомки та запису;

- принцип застосування  тільки суб'єктами практичного  проходження або під їх контролем  та управлінням запрошеними фахівцями;

- принцип об'єктивності  фіксації об'єкта;

- принцип відображення  факту, умов, порядку, результатів застосування в складаються суб'єктами ППД документах (протоколах, актах і т.д.);

- принцип дотримання  правил, що дозволяють встановлювати  розміри, обсяг фіксованих об'єктів,  звукові модуляції голосу.

Залежно від того, скільки стоїть перед зйомкою завдань і методів їх вирішення криміналістична відеозапис підрозділяється на:

1) відображаючу (фіксуючу);

2) дослідницьку (експертну) зйомку.

      Відображаюча зйомка проводиться при проведенні слідчих дій самим слідчим, фахівцем - криміналістом чи іншим учасником за пропозицією слідчого з метою фіксації обстановки, ходу і результатів слідчого дії. За допомогою розглянутих засобів здійснюється орієнтована, оглядова, вузлова і детальна зйомка (запис) об'єктів (обстановки місця події, предметів, що пред'являються для впізнання тощо) орієнтовний відеозапис охоплює місце виконуваного з навколишньою місцевістю, орієнтує місце виробництва слідчої дії по його розташуванню.

Оглядова  зйомка - це зйомка самого місця виробництва слідчої дії без навколишнього оточення, у початковому вигляді, без будь - яких змін, що вносяться до ході слідчої дії. Залежно від операторських можливостей ця зйомка може бути зроблена з однієї або декількох точок, з різних сторін з найбільш повним охопленням фіксується обстановки.

Вузлова зйомка - це зйомка окремих ділянок ( "вузлів") місця виробництва слідчої дії, на яких у силу тих чи інших причин концентрується увага учасників слідчої дії (загальний вигляд зламаної двері, місце виявлення слідів і т.д.).

Детальна - зйомка окремих предметів, їх елементів (деталей), визначених слідів.

       Відеозапис застосовується при виробництві слідчої дії з метою фіксації інформації того ж об'єму. Однак у силу специфічності їх операторських методів така зйомка підрозділяється на:

1. Зйомка дрібним планом виконує роль орієнтує зйомки. Частіше за все з дрібного плану починається відеофільм. Він ніби вводить нас в загальну навколишнє оточення місця події.

2. Середній план дає огляд безпосередньо місця виробництва слідчої дії, фіксує загальне розташування об'єктів, розстановку що беруть участь у слідчій дії осіб і виконувані ними ролі.

3. Крупний план виділяє окремі, найбільш важливі об'єкти зйомки і дії учасників події, фіксує загальні та приватні ознаки предметів, що мають значення для розслідування справи. З метою досягнення більшої інформативності дрібні предмети, сліди, особливості поведінки та емоційного настрою учасників дії з числа обвинувачених, потерпілих, свідків знімаються з акцентуванням уваги на них.

      Операторські можливості відеозйомки шляхом плавного переходу від плану до плану дозволяють з переконливою достовірністю показати місце виявлення що має відношення до розслідуваної події об'єкта, характерні для нього загальні і приватні ознаки, відобразити такі особливості поведінки беруть участь у слідчій дії осіб, які "випали" б при інших способах фіксації.    Вибір необхідних у конкретній ситуації видів зйомки залежить від характеру виробленого слідчої дії, від доцільності фіксації обстановки в цілому і її деталей.

      Дослідницька зйомка проводиться спеціалістом у лабораторних умовах із застосуванням спеціальної апаратури і відповідних методик.            Застосування криміналістичної відеозапису в ході розслідування набуває доказового значення лише за умови належного оформлення, що включає процесуального та технічний аспекти. Процесуальний аспект регламентований кримінально - процесуальним законом. Правила технічного оформлення вироблені практикою.

При відеозаписі допиту, слідчого експерименту, перевірки показань на місці фільмірованію підлягає все слідча дія від початку до кінця. При цьому фільм робиться з трьох послідовних частин: вступної, основної та заключної.

  ●   У вступній частині відображаються дії з моменту, коли слідчий, виконуючи процесуальні формальності, називає свою посада, прізвище, вказує, в якій справі проводиться слідча дія, називає місце і час його виробництва, учасників, роз'яснює їм їх права та обов'язки та здійснює інші дії, передбачені процесуальним законом.

   ● В основній частині відеофільму фіксується хід слідчої дії з синхронної звукозаписом діалогів його учасників.

   ● Заключна частина відеофільму знімається після демонстрації учасникам слідчої дії вступної і основний його частин. У кадрах, знятих середнім і великим планами, фіксується опитування слідчим учасників слідчої дії, чи відповідає відтворена відеозапис змісту та результатів слідчої дії. Завершується фільм відповідями на поставлені питання і повідомленням слідчого про час закінчення слідчого дії.

     Для зручності демонстрації відеофільму він повинен мати початкові і кінцеві ракорди (чисті шматки плівки розміром 1-1,5 м). На початковому ракорде чорнилом проводиться стартова риса - початок демонстрації і робиться пояснювальна напис: в якій справі, при виробництві якого слідчої дії знятий фільм, метраж плівки, кількість склеювань на ній.    Відеофільми упаковуються в жорсткі коробки, на які наносяться написи про їх належності до певного кримінальній справі.