Тероризм: кримінально – правовий аспект

85

Київський національний університет внутрішніх справ

Юридичний факультет

Кафедра кримінально - правових дисциплін

Михальчук Ірина Василівна

Тероризм:  кримінально – правовий аспект.

Спеціальність: 8.060100 - правознавство

Науковий керівник:

доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Коробенко В. М.

                                                         Робота допущена до захисту в ДЕК

“____”_________________2009р.

Завідувач кафедрою: кандидат юридичних наук, доцент Тимошенко П.Ю.

Київ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1

Поняття терористичного акту в кримінальному праві

1.1.           Правовий аналіз передумов виникнення загрози тероризму

         в Україні......................................................................................8

1.2.           Сучасне розуміння понять: терору, тероризму та терористичного акту в правовій системі...................................14

1.3.           Становлення та розвиток відповідальності за терористичний акт в кримінальному законодавстві..........................................25

     РОЗДІЛ 2

    Об’єктивні ознаки складу злочину,     передбаченого ст. 258 КК

   України

2.1. Об’єкт злочину...........................................................................................32

2.2. Об’єктивна сторона злочину....................................................................39

РОЗДІЛ 3

   Суб’єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 258 КК

України

3.1. Суб’єкт злочину.........................................................................................49

3.2. Суб’єктивна сторона злочину..................................................................55

РОЗДІЛ 4

Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки терористичного

акту та його відмежування від суміжних складів злочинів

4.1. Характеристика кваліфікованих складів злочину, передбачених ст. 258 КК України....................................................................62

4.2. Відмежування терористичного акту від подібних злочинів.......66

       ВИСНОВКИ.......................................................................................................77

       СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................83

ВСТУП

        Проблема тероризму багато років залишається у центрі міжнародної уваги. Він має складну як соціально-політичну, так і кримінально – правову природу. Різноманітність засобів скоєння терористичних актів перешкоджають його ефективній протидії, адже головною тенденцією сучасного тероризму є його інтенсивні зміни в напрямі підвищення суспільної небезпеки за рівнем організо­ваності, матеріально-технічного й фінансового забезпечення, націо­нальних і транснаціональних масштабів, за настанням тяжких наслід­ків тощо. Сьогодні терористи можуть виступити по радіо, телебаченню або надіслати повідомлення до друкованих видань. Такий вільний доступ до джерел масової інформації робить насильницькі терористичні дії могутньою зброєю, яка призводить до залякування великої кількості людей одночасно та у різних куточках світу.

На сучасному етапі значно розширилися дії, які терористи можуть вчинити проти людства: масові отруєння, радіоактивне зараження, зараження небезпечними хворобами, поширення епідемій та епізоотій тощо. Таким чином, знаряддями терору можуть бути: вибухові пристрої широкого спектра дії, радіоактивні, отруйні та інші небезпечні хімічні речовини, не виключаючи і атомну зброю.

Підтвердженням небезпечності цього явища слугують широко відомі нам трагічні події, що відбулися 11 вересня 2001 р. в Нью-Йорку, Вашингтоні і Пенсільванії,  23-26 жовтня 2002 р. в Москві на мюзиклі “Норд-ост”, 1 вересня 2004 року у Беслані (Південна Осетія) тощо . Такі тенденції свідчать, що тероризм стає чинником глобального значення, або, за словами К. Гаджиєва, замінником нової світової війни.

Хоч  поки що і не має підстав говорити про якісь сплески тероризму в нашій країні, але в будь-якому випадку державні органи мають бути готові до різноманітних варіантів розвитку подій, зокрема й несприятливих. Однак протидія тероризму не може бути ефективною без якісного нормативно-правового забезпечення, особливо у кримінально-правовій галузі, оскільки в прийнятих останнім часом міжнародних конвенціях, присвячених проблемам боротьби з тероризмом, намітилася чітка тенденція до розширення сфери кримінально-правової заборони відносно будь-яких терористичних проявів і встановлення спеціальних складів злочинів в національних законодавствах. У зв’язку з цим після ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму від 16 травня 2005 р. був прийнятий Закон України від 21 вересня 2006 р. № 170 – V, яким постановлено частини четверту та п’яту статті 258 КК виключити і доповнити Кодекс статтями 2581 – 2584 КК. Проте, ознайомлення з цими законодавчими актами показує, що вони не відповідають повною мірою ні Конвенції Ради Європи, ні іншим конвенціям, крім того, вони не тільки не усувають наявні раніше в антитерористичному законодавстві протиріччя, але й породили нові. Крім того, практично проігноровано положення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, яка була ратифікована Законом України від 12 вересня 2002 р. № 149 – IV, в якій йдеться про необхідність введення в кримінальне законодавство окремого складу злочину про фінансування тероризму.

У вказаних статтях КК України помилково використовується вузьке для українського законодавства поняття “терористичний акт”, тоді як в Конвенції Ради Європи йдеться про запобігання тероризму, терористичній діяльності та терористичним злочинам. Відомо, що велике значення при криміналізації того чи іншого діяння відіграє понятійний апарат: від чіткого і зрозумілого визначення залежить, чи виникатимуть ускладнення у правозастосовній діяльності з питань кваліфікації тих чи інших діянь як терористичних. Тому найперше наше завдання - визначити, що називатимемо і будемо вважати злочином: тероризм, терористичний акт, терористичний злочин, терористична діяльність, терористична група чи ще щось інше. Адже існуюча термінологічна плутанина в значній  мірі  перешкоджає ефективній антитерористичній діяльності.

Тероризму присвячені праці  таких українських вчених Я.Ю.Кондратьєва, В.О.Глушкова, В.В.Крутова, С.М.Мохонука, В.Ф.Антипенка, В.А.Ліпкана  М.О.Свіріна, Ю.М.Коцюбинської, М.В.Семикіна, М.А.Погорецького, С.С. Яценка, а також В.Ємельянова, який свою роботу “Злочини терористичної спрямованості” присвятив визначенню правового поняття, ознак тероризму і терористичних актів та провів відмежування тероризму від терору. Першу спробу розглянути тероризм з кримінально-правової точки зору зробила у 1993 році С.О. Допілка на прикладі морського тероризму.

  Новизна цієї теми заключається в тому, що науковці приділяють достатню увагу цій проблемі, але нажаль, у своїх працях вони висвітлюють кримінологічну, криміналістичну, геополітичну характеристики тероризму, а на наш погляд, передусім, проблема кримінально-правової регламентації тероризму, потребує подаль­шої розробки. Ми вважаємо, що саме кримінально-правовий аспект розгляду даного соціального феномену є вкрай важливим і потребує подальших розробок. Адже, як свідчить аналіз практики, передусім законодавче забезпечення відіграє ключову роль у боротьбі з тероризмом. Саме воно легітимізує діяльність уповноважених державних органів, що ведуть боротьбу з тероризмом. І на відміну від інших вчених, саме на цій науковій проблемі,  ми зосередили увагу.

     Все вищевикладене пояснює актуальність і значущість вибраної теми дослідження.

Мета  та  завдання  дипломної роботи. Мета даної роботи полягає у визначенні  та  науковому  обґрунтуванні поняття тероризму та терористичного акту, їх відмінність та співвідношення; фактів, що сприяли розвиткові тероризму; статей, що передбачають кримінальну відповідальність за терористичні акти; з’ясування змісту цих статей; об’єкту, об’єктивної сторони, суб’єкту, суб’єктивної сторони терористичного акту; кваліфікуючих ознаках терористичного акту; відмінність між терористичним актом та суміжними злочинами.

Відповідно до поставленої мети в дипломній роботі формулюються такі завдання:

             проаналізувати передумови виникнення загрози тероризму в Україні;

             визначити  поняття терору, тероризму та терористичного акту в кримінальному  законодавстві України та деяких інших зарубіжних країн;

             прослідкувати історичний розвиток процесу становлення кримінальної відповідальності за терористичний акт у кримінальному законодавстві України;

             визначити  та  дослідити  об’єктивні,  суб’єктивні  та  кваліфікуючі    ознаки  складу  злочину  ст.  285  КК  України;

             розглянути  проблеми  судово-слідчої  практики  застосування  ст.  285 КК  України;

               з’ясувати проблемні питання  відмежування терористичного акту  від  суміжних  злочинів.

Об’єктом дослідження даної роботи  є суспільні   відносини, що   виникають  у   зв’язку  з   проявами   тероризму  і  застосуванням  законодавства  щодо  боротьби  з цим  явищем.   

Предметом дослідження є кримінально-правова норма, що передбачає відповідальність за терористичний акт – складне, динамічне, багатопланове явище, законодавча  конструкція  злочину,  передбаченого  ст.258  КК  України  та  судово-слідча  практика  його  застосування.    

Теоретичне  та  практичне  значення полягає в тому,  що  висновки  проведеного  дослідження  та  пропозиції  теоретично  доповнюють  кримінально - правову  базу  науково - обґрунтованими  методами  застосування  законодавчої  норми,  яка  передбачає  відповідальність  за терористичний акт,  дозволяють  вдосконалювати  шляхи  та  способи  теоретичної  розробки  цього  інституту  у  кримінальному  праві  України.

Практичне  значення  дослідження  полягає  у  тому,  що  його  висновки  можуть  бути  використані  у  правозастосовчій  діяльності  органів  дізнання,  досудового розслідування,  прокуратури,  суду  та  інших  учасників  кримінального  процесу;  при  розробці  методик  розслідування терористичних актів;  при  розробці  відомчих  нормативно-правових  актів,  які  стосуються  вдосконалення  практики застосування правових норм, що передбачають кримінальну  відповідальності  за теракт, а  також  при  підготовці  навчальних та  методичних  посібників.

Методологічною основою дослідження є:

~ діалектичний  метод (він дозволяє встановити й теоретично відобразити сутність тероризму, антитерористичної діяльності, нормативного регулювання  боротьби з тероризмом чи окремих правових явищ в  їх динаміці, врахувати фактори, що впливають на їхню сутність, в тому числі, соціологічний, порівняльно-правовий, історико-правовий,   формально-логічний, структурно-функціональний, статистичний  та  інші     спеціальні  та  загальнонаукові   методи   дослідження. 

Основою для написання роботи послужило коло документальних джерел, а саме: міжнародно – правові акти з питань боротьби із тероризмом, національне законодавство України і деяких інших країн, матеріали практики його застосування відповідних норм та рiзноманiтна правова література з наведеної тематики.

     Структура роботи обумовлена її метою та поставленими завданнями і складається зі вступу, чотирьох розділів, висновку, та списку використаної літератури. Загальний обсяг тексту роботи складає 75 сторінки, список використаних джерел - 5 сторінок ( 55 найменувань ).

РОЗДІЛ 1

Поняття терористичного акту в кримінальному праві

1.1. Правовий аналіз передумов виникнення загрози тероризму в Україні

Тероризм здавна супроводжує розвиток цивілізації, однак за останні кілька десятиліть у світі кількість злочинів терористичного характеру стрімко збільшилась. Тероризм — одне з найскладніших і найнебезпечніших явищ політичного життя як минулого, так і сьогодення. Нині він набирає надто загрозливого характеру і глобального масштабу. Результат жахливий — масова загибель людей, величезні матеріальні втрати, нівелювання духовних цінностей і, що найгірше, створення атмосфери жаху, взаємної недовіри, злоби і ненависті в суспільстві й державі.

Нормативно – правовою базою даного явища є: “Європейська конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму” від 09.12.99р., “Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму” від 13.04.05р., “Міжнародна конвенція про боротьбу з бомбовим тероризмом” від 16.12.97р., “Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму” від 16.05.05р., Кримінальний Кодекс України від 5.04.01р. із внесеними змінами від 21.09.06р., Закон України “Про боротьбу з тероризмом, Постанова про затвердження плану заходів на 2007 рік із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму тощо [6].

Тероризму присвячені праці таких українських вчених Я.Ю.Кондратьєва, В.О.Глушкова, В.В.Крутова, С.М.Мохонука, В.Ф.Антипенка, В.А.Ліпкан, М.О.Свіріна, Ю.М.Коцюбинської, М.В.Семикіна, М.А.Погорецького, С.С. Яценка, а також В.Ємельянова, який свою роботу “Злочини терористичної спрямованості” присвятив визначенню правового поняття, ознак тероризму і терористичних актів та провів відмежування тероризму від терору. Першу спробу розглянути тероризм з кримінально-правової точки зору зробила у 1993 році С.О. Допілка на прикладі морського тероризму.

В Україні відсутні терористичні організації в повному розумінні цього слова. Проте в термінології спецслужб існує поняття «сплячий терористичний осередок» — спільнота людей, котрі до певного часу ведуть спосіб життя порядних громадян і навіть мало спілкуються між собою. Можна припустити, що в Україні вже сьогодні присутні сплячі осередки терористичних організацій.