Розвиток туризму у Летичівському районі

ЗМІСТ

 

ВСТУП………..…………………………………………………………….…3

1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

1.1 Значення та проблеми розвитку туристичного бізнесу в економіці України……………………………………………………………………….5

2. Історія та туристичний потенціал Летичівщини……………………….6

2. ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ ЛЕТИЧІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Місця відпочинку……..…………………………………………………12

2.2   Історичні пам’ятки……………..………………………………………13

3. СТРАТЕГІЯ ЙОГО РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ У ЛЕТИЧІВСЬКОМУ РАЙОНІ………………..…………………………..........................................30

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….36

ДОДАТКИ……………………………………………………………………37

 

 

 

ВСТУП

 

Теоретико-методологічні дослідження проблем ринку туристичних послуг посіли важливе місце у економічній науці. Проте в умовах переходу національної економіки України до ринкових відносин, з одного боку, та подальшого загострення конкуренції на світових ринках послуг, їх глобалізації, з іншого, виникає потреба поглибленого вивчення ряду аспектів формування, функціонування та розвитку ринку туристичних послуг в Україні.

Розвиток туризму у  світі та Україні сприяв зростанню  престижу праці у сфері туристичного обслуговування та популярності туристичної  освіти. Україна за часи незалежності перебудувала не тільки економіку, а  й суспільні відносини, що відкрило нові можливості для розвитку туризму  в країні та участі українців у міжнародному туристичному процесі. Динамічність розвитку туризму та входження України до світової спільноти сформувало соціальний запит як на туристичні подорожі з метою оздоровлення та змістовного проведення дозвілля, так і на фах менеджера туризму, який забезпечує ці подорожі.

Актуальність дослідження  полягає в тому, що питання розвитку туризму в Летичівському районі стоять в ряді першочергових серед  завдань економічного піднесення країни. Реалізація стратегічних проектів дозволить  здійснити відповідну переструктуризацію діяльності туристичної галузі у  взаємозв'язку з  напрямами соціально-економічного життя держави, дасть можливість зорієнтувати населення,  владні,  управлінські та бізнесові структури   та комплексний підхід до забезпечення ефективного використання переваг  і можливостей вітчизняної туристичної  сфери,  обумовлених природно-кліматичними умовами,  національними традиціями та історичними особливостями, з  урахуванням вимог щодо захисту  довкілля та збереження і збагачення історико-культурної спадщини.

Об’єктом є процес розвитку туристичної індустрії в Летичівському районі.

Предмет – це комплекс, сполучення галузей та видів діяльностей в Летичівському районі, функціонування яких спрямоване на задоволення потреб подорожуючої людини в послугах і товарах специфічного призначення.

Мета: дослідження сучасного стану розвитку туризму в Летичівському районі і вироблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення роботи в даній галузі для задоволення потреб споживача.

Завдання: дослідити об’єкти  туристичної подорожі в Летичівському районі, їх потенціал, перспективи розвитку на майбутнє.

 

 

 

 

 

 

 

1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

 

1. Значення та проблеми розвитку туристичного бізнесу в економіці України

 

Туристичний бізнес –  одна з найбільш динамічних галузей що швидко розвиваються у світовому господарстві.  Туризм входить у число трьох найбільших експортних галузей,  поступаючись нафтовидобувній промисловості й автомобілебудуванню.  На даний час туризм є самою рентабельною сферою світового господарства [2, С.9].

Туристичний бізнес в Летичівському районі привабливий для підприємців з наступних причин:

- невеликі стартові інвестиції;

- зростаючий попит на  туристські послуги; 

- високий рівень рентабельності;

- мінімальний строк окупності  витрат.

Ефективність туризму  складається з наступних аспектів:

1. Туризм – джерело  валютних надходжень і засіб  для забезпечення зайнятості населення країни.

2. Туризм розширює внески в платіжний баланс країни.

3. Туризм сприяє диверсифікованості  економіки,  розвиваючи галузі, що обслуговують сферу туризму:  будівництво,  торгівлю,  сільське господарство, виробництво товарів народного споживання, зв'язок тощо. Крім прибутковості,  туризм є могутнім чинником посилення престижу країни.  Крім того,  туризм має соціальне значення як фактор підвищення освітнього рівня людей. Туристична галузь впливає на міжнародні зв'язки стабілізуючи відносини між країнами і регіонами[2, С.9].

На думку одного з провідних  спеціалістів туризму Роберта А. Браймера, "у теперішній час найбільш гальмівним фактором у розвитку туризму на суспільному рівні є відсутність уваги та підтримки з боку політиків та громадської влади. Коли на туризм не зважають, його доходи не визначені, відсутнє ретельне планування та, як наслідок, відсутній і розвиток. Як тільки буде глибока зацікавленість на законодавчому рівні, поєднання зусиль для піднесення статусу індустрії туризму на більш високий рівень не тільки у вигляді декларацій, а й конкретних заходів щодо встановлення та підтримки економічних зв'язків, почне ефективно діяти маркетинг у сфері туризму, відтоді можна розраховувати на видимі результати"[ 11].

 

 

2. Історія та туристичний потенціал Летичівщини

 

Летичівський район
Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Хмельницька область
Код КОАТУУ:	6823000000
Утворений:	1923
Населення:	▼ 29381
Площа:	951 км²
Густота:	30.8 осіб/км²
Тел. код:	+380-3857
Поштові індекси:	31500—31554
Населені пункти та ради
Районний центр:	Летичів
Селищні ради:	2
Сільські ради:	19
Смт:	2
Села:	55
Мапа району
Районна влада
Адреса:	31500, Хмельницька обл., Летичівський р-н, смт. Летичів, вул. Горького, 2, 2-01-15
Веб-сторінка:	Летичівська РДА
Голова РДА:	Літвін Марія Григорівна
Голова РР:	Тимчак Віталій Васильович

Рис.1.1 Загальні відомості  по Летичівському районі

 

Летичів є стародавнім  поселенням.[див. додаток А] Археологічні знахідки свідчать про те, що люди жили тут з часів трипільської культури. На території селища було знайдено докази проживання людей у час ранньої Русі. 
Датою заснування Летичева вважається 1210 рік, але точних відомостей про це в історичних джерелах немає. Вперше в історичних документах місто згадується в зв'язку з розоренням його монголо-татарами в XIII ст. Перший дерев'яний замок у Летичеві був побудований у 1362 році литовськими феодалами які в той час володіли Болохівською землею. У 1434 році перейшов до Польщі і у 1466 році польським королем Стефаном Баторієм місту надане магдебурзьке право. У XV столітті Летичів залишався ареною боротьбу литовців з поляками. Розташування поселення було не дуже вдалим з військові точки зору порівняно до Камінця або сусіднього Межибоже. У XV- XVI столітті кримські татари і турки спалювали дерев'яний замок Летичева багато разів. Тому у десь у 1579 році Ян Потоцький почав перебудову замку у кам'яну фортецю.[див. додаток Б] Річка Вовк залила рів навколо замку зробивши його одною з найкращих фортець тодішнього Поділля.

У 1606 році домініканські  монахи, які з'явилися тут у  кінці XIV століття, принесли з Ватикану у місто ікону Пресвятої Діви Марії Богородиці. Ікона дарована папою Климентом VII була копією ікони  з Базиліки Святого Петра в  Ватикані. В тому ж році за брамою замка почалося будівництво домініканського  монастиря. 1648-1652 роки це час повстання  під приводом Богдана Хмельницького.

Місто було атаковане багато разів і спалене. Домініканці  встигли перенести ікону до Львова. Місто, як і усе Поділля було захоплене  турками у 1672 році. У 1682 році військо  польського короля Яна Собеського відбило Летичів. 
 У 1722 році ікону повернено до монастиря. У 1778 році папа Пій VI коронує ікону, як чудотворну. За розповідями про Баал Шем Това перші євреї з'явилися у місті десь в 1750 році. У цей час економіка міста почала поліпшуватися. В 1765 році Летичів згадується як процвітаюче місто. У 1780 роках тут жило близько 800 євреїв. В внаслідок другого поділу Речі Посполитої 1793 року Летичів було приєднано до Російської імперії. Російський цар Микола I наказав закрити монастир як неправославний. В 30-их роках XIX століття місто було одним із центрів повстання очолюваного Устимом Кармалюком. У ХІХ столітті єврейське населення значно зросло - В 1897 році тут жило біля 4100 євреїв (60% від усього населення). В 1882 році у Летичеві відбувся єврейський погром.

На початку XX століття у  часи Першої світової війни місто  якийсь час було під угорською  і німецькою окупацію. Єврейська  громада постраждала під час  більшовицької революції 1917 року і  громадянської війни від погромів з усіх боків конфлікту. Летичів отримує статус смт у 1924 році. Не обминула Летичев колективізація 20-их і штучний голодомор 30-их. 17 липня 1941 року Летичів окупований німецькими військами. Вони влаштували єврейське гетто а у замку концтабір де тримали євреїв міста. У кінці 1942 року біля передмістя Залетичівки було вбито біля 7200 мешканців гетто. 23 березня 1944 року визволена військами Другого Українського фронту радянської армії. 
 За всю свою історію Летичів знаходився в районні активних дій боротьби народних мас за національне і соціальне визволення. Це і багаточисельні антифеодальні повстання, національно-визвольна війна Б. Хмельницького, "коліївщина", гайдамацькі повстання. Але найбільший слід в історії войовничого Летичева залишив Устим Кармалюк, який очолив антифеодальне повстання на початку ХІХ століття.

В різні часи в Летичкві побували відомі особистості. В жовтні 1846 року Летичів відвідав Т.Г. Шевченко. Про це він згадує в повісті "Прогулянка із задоволенням і не без моралі" та в творі "Варнак". У вересні 1854 року в Летичеві 6 днів прожив Л.М. Толстой. Також існує припущення, що Летичів відвідував Оноре де Бальзак[3].

 Летичівщина має значний  потенціал у сфері відпочинкового  та історичного туризму. Слід  зазначити вигідне розташування, позитивну екологічну ситуацію району, велику кількість історично значущих і природних об’єктів. В районі проводиться інвентаризація туристичних ресурсів, створено банк даних, в який занесені відомості про потенційно привабливі туристичні об’єкти. Проаналізовано можливості населених пунктів щодо надання туристичних послуг, та виділено наступні території, як такі, що можуть результативно розвиватися як туристичні.

1. Кудинська сільська рада

- історичний, пізнавальний  туризм ( Кудинецьке городище)

- екологічний і спортивний  туризм ( природний ландшафт,

« Кармалюкове крісло»).

2. Меджибізька селищна і Требуховецька сільська ради

- історичний, пізнавальний  туризм (Меджибізька фортеця, фестиваль середньовічної культури).

- екологічний туризм.

- рибальство.

3. Голенищівська сільська рада, Ялинівська сільська рада

- агротуризм

- спортивний туризм 

- рибальство 

- екологічний туризм.

4. Голосківська сільська рада

- агротуризм.

5. Руднянська сільська рада

- екологічний туризм 

- рибальство 

- агротуризм [1].

 

 

2. ТУРИСТИЧНІ ОБ’ЄКТИ ЛЕТИЧІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

1. Місця відпочинку

 

Туристична привабливість  Летичева, райцентра Хмельницької області, могла б базуватися на трьох китах: замково-монастирському комплексі  в центрі міста, могилі Кармалюка  та знаменитому рибному базарі. Але  це далеко не все чим може похвалитись  наше славне місто. Адже розташування містечка (і района в цілому) у місті де сплелись дві річки, Вовк та Південний Буг, дає усі передумови думати про прекрасний рекреаційний фонд у місцевості поблизу річок[1].

Кармелюкове крісло. Чудова, мальовнича природа, гірські каньйони, стрімка, бурхлива річка - все це є на Кармелюковому кріслі.[див. додаток В] Така дивна назва цього "курорту" пішла від вибоїни у скелі, котра нагадує крісло. За легендою тут збирав своїх побратимів на нараду народний месник Устим Кармелюк, а те крісло у скелі слугувало йому "троном". Знаходиться воно на відстані 4 км. від автошляху Летичів - Стара Синява (неподалік села Кудинка Летичівського району) [1].