Гірськолижний курорт

 

2.3.Гірськолижний курорт Славськ

 

Славськ – це найбюджетніший гірськолижний курорт в Карпатах. На його території площею 69 кв. км мешкає 4.2 тис. населення, розташовано 37 туристичних баз та баз відпочинку. Взимку Славськ – це просто рай для лижників.

Славськ – один із самих популярних гірськолижних  курортів українських Карпат. Природне розташування хребтів Бескид і Горганів навколо Славська, створило унікальний мікроклімат, що забезпечує постійну безвітряну погоду з великою кількістю сніжних опадів узимку і стабільним утриманням снігу майже до квітня місяця. Улітку відкриваються прекрасні ландшафти з вічнозеленими хвойними лісами на склонах гір, які є запорукою проведення повноцінного відпочинку й оздоровлення. У Славську прокладено кілька гірськолижних трас європейського значення. На них функціонують один крісельний і 15 бугельных підйомників, що піднімають протягом години більше 7-ми тисяч лижників. Довжина крісельного підйомника на горі Тростян складає 2750 м. Бугельні підйомники, розташовані на цій горі, мають довжина від 600 до 1200 м. Розмаїтість рельєфу і рівня складності трас дозволяють добре відпочити як починаючим аматорам, так і досвідченим спортсменам [21, c.120].

Найкращі і  найцікавіші траси у Славську - на горі Тростян. З цієї гори кататися можна майже в будь-яку сторону - схили там розділяють на західний, північний, центральний і східний. Траси є будь-якого рівня складності, крім чорних (суперскладних). На центральному схилі прокладена спортивна траса, тому допуск туди часто буває обмежений. А внизу західного схилу розташована так називана "Велика долина чайників" - прекрасне місце для навчання початківців. Біля підйомника є камера схову, де можна залишити речі. А прямо біля трас знаходяться виносні бари, де можна поїсти, випити чаю , кави або гарячого вина. Отже, курорт Славськ вартує відвідати взимку у ролі лижника абота сноубордиста, або влітку в ролі простого туриста [22, c.15].

 

2.4.Гірськолижний курорт Драгобрат

 

Драгобрат - найвищий гірськолижний курорт Українських  Карпат. Полонина розташована на висотах 1300-1700 метрів над рівнем моря, на відстані 7 км від селища Ясиня, на стику хвойних  лісів і альпійської зони, на відрогах Свидовецького масиву, біля підніжжя гір Стіг (1701 м) і Близниці (1882 м). Звідси відкриваються чудові краєвиди на найвищий масив Українських Карпат — Чорногору, проглядаються вершини гір Говерла (2061 м), Петрос (2020 м). В іншу сторону видно найвищі хребти Ґорґан — Добошанка (1754 м), Синяк (1662 м) та інші. Протягом останніх 30 років відсутність снігу, навіть теплими малосніжними зимами, на курорті Драгобрат не спостерігалася.

Відпочинок  на Драгобраті - це сучасний готель (74 місця) і два котеджі (по 29 місць) прямо на схилі, поруч з якими знаходяться два ресторани, фінська сауна, відкрите кафе "Курятня" і інші установи, які допоможуть Вам відпочити на Європейському рівні. В ресторані Вам на вибір запропонують різноманітні національні і Європейські блюда. А увечері, за келихом гарячого вина відвідувачі можуть отримати весь спектр задоволення: від співу на караоке до більярда. Також слід зазначити, що до ваших послуг, можливо, "найвища дискотека" в Україні. Але все це тільки доповнення до головного [23, c.209].

Сніг на Драгобраті є навіть тоді, коли на інших гірськолижних курортах про нього вже давно забули. Все це разом з більш ніж десятьма кілометрами міжнародно визнаних гірськолижних трас і робить його унікальним місцем для любителів активного відпочинку. На Драгобраті буде цікаво лижнику з будь-яким рівнем кваліфікації, є трасы всіх рівнів складності - починаючи від учбових і закінчуючи екстремальними трасами для професіоналів.

Курорт постійно розвивається. У найближчих планах інвесторів - будівля отельно-рекреаційного комплексу на 100-150 місць, розвиток мережі сервісного обслуговування, спорудження підвісної канатно-крісельної чи кабінної дороги. Ну і звичайно, гірськолижний курорт Драгобрат - рай для сноубордиста - цілина і багато снігу, а кількість трас обмежується тільки Вашими бажаннями. Ну і звичайно, як і повинно бути на Європейському курорті, прокат різноманітного гірськолижного спорядження і сноубордів, освітлені траси, досвідчені і комунікабельні інструктори, які допоможуть Вам отримати за час відпочинку максимум задоволення [24, c.401].

 

2.5.Гірськолижний курорт Яблуниця

 

Село Яблуниця Яремчанського району Івано-Франківської області відомий гірськолижний  курорт. В межах села знаходиться  один з головних перевалів Українських  Карпат – Яблунецький (921 м н.р.м.). Найвищими вершинами, які оточують с. Яблуниця є: г. Діл (1045 м н.р.м.), г. Горішків (1039,6 м н.р.м.), г. Довгий Грунь (971,1 м н.р.м.), г. Перехрестя (1091,5 м н.р.м), г. Щербанів Верх (1069,9 м н.р.м.). Вигідне географічне положення, надзвичайна краса природи, зручні гірські схили приваблюють сюди туристів не лише з усіх куточків України, а й закордону. Зручність розташування селища Яблуниця, з'єднання автотрасою з Івано-Франківськом і Ужгородом, налагоджене автобусне з'єднання з Яремче і Івано-Франківськом, хороші для катання схили - все це, і не тільки, стало причиною широкої популярності гірськолижного курорту Яблуниця серед любителів лиж і сноуборда [25, c.55].

В Яблуниці були розміщено 10 бугельных підйомників  завдовжки від 100 до 1000 м з трасами різного рівня складності і легким під'їздом до них, з яких 8 знаходяться в самому селі і два безпосередньо на Яблуницькому перевалі, біля ресторану "Беркут". Біля підйомників знаходяться місця, де можна перекусити, пункти прокату спорядження, а також тут легко можна знайти досвідчених інструкторів. Влітку з села Яблуниця починаються популярні маршрути на гори Петрос, Говерла, Магура, Хом'як, звідки відкриваються чудові панорами найвищих Карпатських хребтів. Також Ви можете здійснити автобусні екскурсії по Гуцульщині, в яких дізнаєтеся про побут і народну творчість краю [26, c.31].

 

2.6.Гірськолижний курорт Орявчик та Ворохта

 

Селище Орявчик  Сколівського району Львівської області  – чудове місце для відпочинку і зимою і влітку – розташоване  на відстані 15 км від Сколе та 130 км від Львова. Для шанувальників гірських лиж в Орявчику знаходиться підйомник довжиною 1000 м та мультиліфт завдовжки 300 м від туристичного комплексу "Дзвинів". Інший туристичний комплекс Орявчик має власний 400-метровий бугельний підйомник та прокат усього необхідного спорядження. На відстані кількох кілометрів від Орявчика розташований туристичний комплекс Тисовець. Тут знаходиться 1000 – метровий крісельний підйомник, який доставляє лижників до вершини сусідньої гори, з якої починаються траси до двох бугельних підйомників довжиною 800 м кожний. Є також траса для фрістайла та кілька трамплінів.

Для тих, хто  полюбляє зелений туризм, курорт Орявчик  запропонує чудові краєвиди, свіже  повітря, походи в гори, купання в  гірській річці, рибалку, а також цікаві екскурсії. У селищі знаходяться чудові пам’ятники архітектури, такі як дерев’яна церква і дзвіниця 18 ст., а також Богоявленська церква 1865 р. Це усе робить гірськолижний курорт Орявчик унікальним комплексом відпочинку, який включає у себе усе необхідне як для активного, так і пасивного віддиху протягом цілого року. На сьогоднішній день у Орявчику стрімко розвивається туристична інфраструктура: будуються нові готелі, все більше приватних садиб створюють умови для відпочинку туристів, розширюється спектр надання туристичних послуг. На нашому сайті ви також зможете підібрати для себе земельну діылянку цього мальвничого місця в Карпатах і дійсно відчути всю красу курортк Орявчик.

По легенді  назва селища Ворохта є схожою ще з ХVII ст., коли в ньому поселився утікач з царської армії – солдат Ворохта. Селяни полюбили його за мудрість, і після його смерті назвали своє селище в його честь. А вже з кінця ХIХ ст. Гірськолижний курорт Ворохта розвивається як спортивно–туристичний центр. У 30-х роках тут будують декілька пансіонатів для багатих туристів, а в 1957 відкривають гірськолижну школу [27, c.79].

     Гірськолижний  курорт Ворохта є центром підготовки  українських спортсменів по стрибках  з трампліну, біатлону, лижних  гонок. Але окрім цього, відпочинок у Ворохті корисний своїм цілющим повітрям, яке дарує людям бадьорість і здоров'я, а також приваблює таких простих, але непосидючих людей, як ми з вами. Сьогодні ж Ворохта є одним з основних центрів туризму Івано-Франківської області, як влітку, так і зимою.

     Відпочинок  у Ворохті – це краса диких  гір, що чарує уяву, прямовисні  річки з гучними водопадами  і розкинуті в горах селища. Для любителів лижного спорту  тут є декілька підйомників.  Біля бази "Авангард" – бугель 300-метровий і кріслелко 2-ох кілометрове. На р. Маківка – 250-метровий підйомник бугеля. Під час зимового сезону встановлюють ще два 100–метрові підйомники [28, c.20].

     У  15 км. від смт.Ворохта знаходиться  найвища гора України Говерла  (2061 м). У смт. Ворохті є канатна  дорога з кріселками завдовжки 2 км. По цій дорозі всього за 19 хвилин можна піднятися на одну з гір, звідки відкривається мальовничий краєвид на гори Говерла (2061 м) і Петрос (2020 м). У Ворохті можливе катання на гірських лижах, але тільки для початківців. Гори на курорті невисокі, схили пологі, дерев мало. Ворохта цікава тільки трамплінами з штучним покриттям (катання не залежить від наявності снігу). Отже, запрошуємо відвідати цей мальвничий курорт як взимку, так і влітку [29, c.25].

2.7.Гірськолижний  курорт Подобовець та Пилипець

 

Перше село Міжгірського району по трасі з Воловця, Подобовець (472 жителя) славиться як гірсько-лижний курорт. Село розташовано за 12 км від  залізничної станції Воловець. Працюють два бугельних підйомники довжиною 500 м. та буксувальний ВЛ-1000 довжиною 1300 м. Подобовець відрізняється довгими та крутими лижними трасами. Від великого підйомника можна дійти полонинами до вершини Великий Верх (1598 м).

В Подобовці  збереглася дерев’яна двозрубна  Миколаївська церква з дзвіницею (кінець XVII ст., 1785). Дах храму виконано в стилі бароко. На жаль, зараз старовинна церква пріє під бляшаним покриттям та чомусь вимальована в канарково-жовтий колір. Біля храму - старий хрест з розписами на євангельські сюжети (1903) [30, c.190].

Неподалік Подобовця шумить популярний серед туристів водоспад Шипіт. Хоча туристи туристами, а молодим та не дуже неформалам з України та сусідніх країн Шипіт відомий ще з 1993 р. як місце літніх таборів та літнього музичного фестивалю. Водоспад став навіть місцем дії роману супер-популярного юного письменника Любка Дереша «Трохи пітьми».

Пилипець - село високогірне. Воно розташоване на висоті 700-750 м н.р.м. Через село течуть річка  Плошанка, потоки Пилипчик та Студений. Пилипець вперше згадується в письмових  джерелах в 1463 році, але тоді він мав назву Верпелепець. За легендою, назва походить від засновника Пилипця, вівчаря Пилипа з наголосом на першому складі.

Сьогодні це відомий гірсько-лижний курорт. Траси  різного рівня складності обладнані  на сусідніх горах Гимба і Ряпушка. Пилипець має три бугельні витяги. Траса «Затишок» обладнана витягом ВЛ-600, довжина спуску 700 м, перепад висот 150 м, ширина — 100-200 м. На гору Гимба (1497 м) у Верхньому Пилипці ведуть витяги «Боржавські полонини» (1500 м, перепад висот між станціями 402 м) та «Магура» (900м.) [27, c.80].

 

ВИСНОВКИ

 

Відповідно  до мети були поставлені наступні завдання:

• надати характеристику туристичного комплексу Карпатського регіона;

Лижний туризм в Україні має вже більш  ніж сторічну історію.

Саме в ті часи сягають перші лижні подорожі по Карпатах. Організаційно він зміг сформуватися у 50-ті роки ХХ століття – коли з’явилися перші осередки (секції) лижного туризму в містах України.

Найбільшого свого розвитку і масовості в Україні лижний туризм досягнув на початку 90-х років ХХ століття, коли у спортивні лижні походи щорічно ходило кілька тисяч чоловік, а комісії з лижного туризму існували практично при всіх обласних федераціях туризму.

• дослідити особливості гірськолижних курортів Карпатського регіона;

В України, на сьогодні, функціонують чотири основні гірськолижні курорти, це – Буковель, Яблуниця, Славсько та Драгобарт.

Гори розташовані  на території 4 областей України: Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської і  Чернівецький.

Регіон також  умовно поділяється на 2 частині - Прикарпаття і Закарпаття. Прикарпаття - це Івано-Франківська і Чернівецька області, Закарпаття - Закарпатська область. Частина Львівської області також розташована на території гір (південна частина).

• дослідити сучасний стан та перспективи розвитку гірськолижного туризму Карпатського регіону.

Експерти зазначають: вихід України на світовий ринок  з конкурентоспроможним «гірськолижним»  продуктом значною мірою визначатиметься  перспективністю політики соціально-економічної  реконструкції регіону.

Практична реалізація такої грамотної політики забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства вітчизняного Карпатського регіону.

Але існує безліч невирішених питань.

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Азар В. Туризм - еще один феномен XX века // Туризм: практика, проблемы, перспективы, №5, 2003, с.15-17
2. Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні. //Бізнес, 2005, №5.
3. Гонгало П.Ф. Проблеми відтворення ресурсного комплексу України. // Економіка і Екологія, 2004, №15
4. Горобець Н.П. Нові технології в галузі туризму // Економіка і інформатизація, №7, 2004, с. 27-28.
5. Дурович  А. П. Маркетинг в туризме.,  Минск.,  Новое знание, 2003; с.205-217
6. Заїкина О.О Внесок туристичної галузі в подолання економічної кризи, К: 2005.
7. Иванов В.М, Красильников В.П. Менеджмент в туризме.- М.: Финансы и статистика, 2002.- 345с.
8. Качанівський В.С. Концепція розвитку туризму в Україні. – Л.: Брама, 2005. – 317с.
9. Квартальнов В.А. Туризм: теория и практика., Москва., Финансы и статистика, 2004; 157с.
10. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг ( геопросторові аспекти). 2-е вид., перероб. та д оп . - К: Альтерпрес , 2003. - 436 с.
11. Мальська М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навч . посібник. - К: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.
12. Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матер . ІІ-ої Міжнар . наук, практ . конф . (10 -11 жовтня, 2005 р.) / Редкол .: Цибух В.І. (голова) та ін. - К: Знання України, 2006. - 560 с.
13. Пархоменко Е.Е. Туризм: Навч. Посібник. – К. 2007.
14. Тхоровьский С.А. Туризм в Карпатському регіоні: 2004 – 201 с.
15. Туризм в Україні.- Ужгород: ІВА, 2008.- 320с.
16. Андропов О.М. Стан рекреаційного комплексу України // Економіка і Екологія, 2005, № 24.
17. Туризм в Україні: Збірник нормативно-правових актів у п’яти томах. Т.4.- Ужгород: ІВА, 2000.- 348с.
18. Котлер Филип, Боуэн Джон, Мейкенз Джеймс. Маркетинг. Гостеприимство и туризм.- М: ЮНИТИ, 1998.- 787с.
19. Конох Анатолій Петрович, Товстопятко Федір Федорович, Некрасов Сергій Андрійович Туризм.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 132с.
20. Конох, Анатолій Петрович Екологічний туризм: Навч. посіб. для студ. фак. фізичн. вихован./ А.П.Конох, Ф.Ф.Товстопятко, С.А.Некрасов.- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 68с.
21. Головашенко, Ольга Вячеславівна Туризм, як форма соціальної активності людини: соціально-філософський аналіз:- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 184с.
22. 1. Барановський В. А. Екологічний атлас України. - К.: Гео-графіка, 2000. - 40 с.
23. Гнатів О.К. Проблеми розвитку вітчизняного туризму // Економіка України, №5, 2005, с.23-25.
24. Бейдик О. О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. - К.: Київ, ун-т, 2001. - 395 с.
25. Борейко В. История заповедного дела в Украине. - К., 2005. - 181 с.
26. Генсирук А. С, Нижник М. С, Возняк Р. Р. Рекреационное использование лесов. - К.: Урожай, 2007.
27. Зіновчук Т.С. Вплив екологічних факторів на туризм // Екологічний вісник, №9, 2003, с.7-10.
28. Гетьман В. І. Основні завдання і проблеми розвитку еко-туризму в національних природних парках і біосферних заповідниках України / Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали міжнар. конф. 14-18 жовтня. - Рахів, 2002. - С. 304-313.
29. Гетьман В. І. Платні рекреаційні послуги установ природно-заповідного фонду України: законодавчі норми та економічні можливості // УГЖ. - 2002. - № 1. - С 58-64.
30. Гетьман В. І. Туризм і збереження довкілля в Україні // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - №3. - С 48-52.