Гірськолижний курорт

Якщо ви не взяли  з собою лижі або сноуборд то не розчаровуйтесь, це не завадить вам  відпочити в Карпатах зимою з  комфортом, для вас завжди підберуть  необхідне вам гірськолижне спорядження у пунктах прокату, які працюють на кожному гірськолижному курорті [9, c.190].

З огляду на невпинне зростання популярності й моди на гірськолижний спорт, а також  беручи до уваги виняткові особливості (наявні унікальні природні ресурси  і значну освоєність), розвиток гірськолижного туризму в Карпатському регіоні надзвичайно перспективний та економічно доцільний. Безперечно також, що активний розвиток цього виду туризму в Карпатах сприятиме й підвищенню міжнародного авторитету Української держави.

Речі, здавалося б, очевидні та зрозумілі. Проте, незважаючи на природну привабливість, легку транспортну доступність, умовно помірні ціни, відсутність мовного бар’єра та інші принади «зелених легенів Європи», більшість українців, залюблених у гірськолижний спорт, все ж таки віддають перевагу подорожам за кордон — до сусідніх Словаччини, Польщі та більш віддалених Туреччини й Австрії. На природне запитання, чому ж вони не обирають Українські Карпати, наші співвітчизники, а також сусіди-росіяни резонно відповідають: замало інформації про курорти та реклами їх, нерозвинена інфраструктура, низький рівень сервісу, зумовлений майже повною відсутністю конкуренції. Та й, зрештою, елементарна інерція подорожей за кордон, укорінена в думці «там краще», яка, своєю чергою, ґрунтується на масовій рекламі вітчизняних туроператорів [10, c.71].

Зауважимо однак, що останні роки позначені-таки певними  кроками в розвитку карпатського туризму. Відновлюються наявні бази та готелі, розбудовуються нові туристичні комплекси тощо. Проте дякувати за ці малопомітні на загальнодержавному тлі зміни місцеве населення має передовсім своїм підприємливим землякам, і аж ніяк не київським або ж регіонального розливу владним структурам.

Тож чому карпатські гірськолижні курорти розвиваються, як мокре горить, хоч у потенційних інвесторів (і не лише вітчизняних) руки сверблять вкладати кошти в гірськолижні центри Українських Карпат?

Однією з  головних проблем є незрозуміла  й нестабільна ситуація навколо  системи оподаткування. Про це писано-переписано, говорено-переговорено, проте віз із місця не зрушив. Попри численні й регулярні обіцянки та запевнення чиновного київського люду [11, c.9].

Ще один камінь спотикання — те, що у структур, які забезпечують побут туристів, належний стан гірськолижних  спусків та ін., немає одного господаря. Їх, цих маленьких власників-«гетьманів», сила-силенна: лісгоспи, відомства, комунальні заклади тощо. Комерційні структури беруть гроші за послуги, але не відомо, як сплачують податки. А, наприклад, сільська рада Славського мусить позичати значні кошти на побудову сучасного водогону, яким згодом користуватимуться всі охочі.

Аналогічну проблему мали наші західні сусіди словаки. Розв’язали ж вони її шляхом створення акціонерних  товариств, де кожна із зацікавлених у розвитку курорту сторін мала свою частку. Причому інвестиції окупились доволі швидко (протягом трьох-чотирьох років). Навіть послуги дорогих вертолітних бригад, які займаються евакуацією гірськолижників, виправдовують себе за рахунок погашення страховки. І хоча навряд чи найближчим часом до нас повалять туристи з Європи, проте повернути в Карпати росіян, які раніше становили чверть від загальної кількості відпочивальників у цьому регіоні, цілком реально.

Технічні стандарти облаштування схилів на гірськолижних курортах України  абсолютно не відповідають сучасним вимогам. У 2003—2004 рр. у країні існувала лише одна система генерації штучного снігу. Ратраків (машини для вирівнювання та ущільнення снігових схилів) — лише декілька. Підйомники старі. Навіть якщо йдеться про недавно змонтовані витяги, то придбане за кордоном обладнання має вік не менше 20 років [12, c.308].

Особливе занепокоєння викликає безпека канатних доріг. Багато туристів отримують травми, практично всі  відвідувачі гірськолижних центрів  стають свідками аварій. За неофіційними даними, в минулому сезоні на одному з вітчизняних гірськолижних курортів трапилась аварія на канатній дорозі, яка забрала життя чотирьох осіб. На думку експертів, діючі системи безпеки, передбачені виробником, вийшли з ладу практично на всіх  підйомниках і просто відключені. Якщо технічний контроль за станом канатних доріг і передбачений, то він здійснюється формально. Такий стан справ пояснюється тим, що сервісне обслуговування технічного обладнання не виділене в окрему галузь і перебуває у віданні гірськолижних центрів.

Аби «велосипед» не вигадувати, знову звернімо погляд на інших. Цікавий  і, вочевидь, корисний відповідний досвід наших західних сусідів — Польщі та Словаччини, а також зачорноморської  Туреччини.

Польсько-Словацькі Татри  — приклад двосторонньої моделі розвитку гірськолижного туризму. Так, у Польщі (зокрема курорт Закопане) йому дала поштовх продумана державна політика, яка була зорієнтована на зовнішній попит. Держава надала колосальну підтримку малому і середньому бізнесу, вручивши їм розбудову матеріальної та спеціалізованої транспортної інфраструктури. Словаччина, чиї традиції розвитку гірськолижного туризму сягають ще часів соцтабору, втратила свої позиції з розпадом країни і, не маючи централізованої підтримки держави, орієнтується у своєму розвитку на приватну ініціативу, віддавши готелі та підйомники до рук акціонерним товариствам. Гірськолижний туризм розвивається тут значно повільнішими темпами, ніж у сусідній Польщі, хоча країна має більший природно-ресурсний потенціал.

Яскравий приклад активної підтримки розвитку туризму державою — Туреччина. Турецька модель — приклад ринкової орієнтації, де, з одного боку, внутрішній попит дав поштовх розбудові гірськолижних центрів місцевого значення, а з іншого — зростання зовнішнього попиту на відповідний вид туризму стало каталізатором створення нових альтернативних гірськолижних курортів, орієнтованих на міжнародний ринок. Усі готелі в гірськолижних центрах побудовані за кошти приватних підприємців. При цьому з часу побудови нового готелю держава звільняє господарів від податків на термін від п’яти років і надає значну підтримку в рекламі вітчизняного турпродукту на міжнародному ринку [13, c.61].

Експерти зазначають: вихід  України на світовий ринок з конкурентоспроможним «гірськолижним» продуктом значною мірою визначатиметься перспективністю політики соціально-економічної реконструкції регіону. Практична реалізація такої грамотної політики забезпечила б необхідні соціально та екологічно орієнтовані зміни у всіх галузях господарства вітчизняного Карпатського регіону.

Серед міжнародних  програм особливе місце посідає  Карпатська конвенція 2003 р., основна  мета якої — бути інструментом сприяння стійкому розвитку регіону шляхом узгодження місцевого розвитку з природоохоронними  інтересами. Зокрема через стабільний розвиток туризму. Реалізація відповідних програм також сприятиме, на думку фахівців, покращанню «туристичного» інвестиційного клімату в Карпатському регіоні, а це — використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів міжнародних фінансових організацій; використання міжнародних програм для малого та середнього бізнесу.

Прикро тільки, що на ці проблеми й перспективи (зрозумілі  не лише фахівцям, а й нашим підприємливим  співвітчизникам, які прагнуть вкладати власні кошти і працювати прозоро, створюючи принагідно й нові робочі місця) аж ніяк не наважаться звернути увагу мешканці кабінетів на печерських пагорбах. Власне, сказати, що можновладців ця тема не хвилює, не можна. Проте їхні кроки в зазначеній царині викликають аж ніяк не захоплення. Ми ж, як і всі в цій країні, кому вона дорога і хто хоче бачити її громадян заможними та щасливими, чекаємо на появу бодай повідомлень про розробку відповідних загальнонаціональних та регіональних програм розвитку вітчизняної тургалузі. Як і про участь у їх створенні вітчизняних та закордонних фахівців. А також про серйозність їхнього економічного обґрунтування і здатність створити обіцяні й належно оплачувані (себто так, як в омріяній Європі) робочі місця [14, c.50]. 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГІРСЬКОЛИЖНИХ КУРОРТІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНА

Зима, літо, осінь, весна – всі ці пори року по своєму прекрасні, але напевне найкраще оцінити красоту можливо тільки після того як відвідаєш курорти Карпат. І зимою, і літом курорти Карпат однаково мальовничі та красиві. Зимою найвідомішими є такі курорти Карпат: Буковель, Драгобрат, Славськ. Кожний із цих курортів має свою особливість: Буковель – найбільший гірськолижний курорт Карпат, Драгобрат – найвищий, Славськ – найбюджетніший курорт. Про літо говорити можна довго, адже зелений сільський туризм уже починає набирати оберти і у нашій країні, тому курортом можна вважати ледь не кожне друге селище в Карпатах, не говорячи про такі містечкаа як Яремче, Східниця та багато інших [15, c.91].

2.1.Гірськолижний курорт Буковель

У 30 км від Яремче й у 100 км від Івано-Франківська, на висоті 900 м над рівнем моря, у селі Паляниця Івано-Франківської області знаходиться гірськолижний курорт Буковель.

Гори, що ніби обступили  Буковель з усіх сторін, закривають його від холодних зимових вітрів, що створює комфортні умови для  відпочинку. Лижні траси проходять  на спеціально підготовлених схилах із трав’яною основою. Всі траси Буковеля обладнані сніговими гарматами та захищені від прямого сонячного проміння, завдяки чому сніг утримується значно довше, ніж в інших місцях. Траси готують для катання спеціальною снігонапилюючою та сніготрамбувальною технікою - ратраками. Загальна протяжність усіх трас на Буковелі сягає приблизно 45 км, існують траси і для вечірнього катання [16, c.309].

Комфортабельні  коттеджі, яких Буковель налічує уже  більше 50-ти, які в свою чергу можуть прийняти до 700 туристів. Також навкруги Буковеля у таких селищах як: Паляниця, Татарів, Яблуниця розсипано безліч приватних садиб та коттеджів, які з радістю приймуть туристів. Продовжуються роботи по розвитку туристичного комплексу Буковель.

Стан погоди і сніжного покриття на трасах Буковеля можна побачити в режимі on-line за допомогою веб-камер, установлених на схилах. Перепад висот – 488 м, довжина трас – 45 км. (95% трас зі снігорегулюючим устаткуванням). Усі траси доглянуті і повязані між собою, сама довга траса – 4500 м. Кількість підйомників - 16 канатних доріг (п’ять 2-крісельних, девять 4-крісельних, два 3-крісельний) і 5 мультиліфтів.

Для проживання на курорті Буковель побудовані дво- і тримісні однокімнатні номери з  усіма зручностями (санвузол, супутникове телебачення, міні-бар, телефон) в дерев’яних двоповерхових котеджах (по 4 номери в котеджі, окремий вихід). До послуг відпочиваючих: бар, ресторан на 110 місць, де для Вас приготують вишукані страви національної та європейської кухні, колиба, кафе, дитячий майданчик, сауна, більярд, дискотека, телефон, автостоянка, транспорт на замовлення [17, c.170].

На території  Буковеля працює прокат гірськолижного спорядження провідних фірм-виробників Salomon та Rossignol. Досвідчені інструктори  проводять групові та індивідуальні заняття з катання на лижах. Наразі відбувається швидке зростання кількості приватних садиб, які створюють належний рівень сервісу для прийому туристів у власних помешканнях. Як правило, у садибах пропонують до 8 місць, однак частина з них розрахована на прийом від 10 до 40 осіб одночасно. У регіоні місцевою владою вживаються відповідні заходи, щодо вирішення проблем перевезення туристів. В даний час усі населені пункти мають безперебійне транспортне сполучення автобусами і мініавтобусами з Яремче. А також можливість доїзду до Івано-Франківська, Коломиї, Рахова. На території гірськолижного курорту Буковель функціонують три сувенірних ринки, на яких туристи мають можливість придбати вироби місцевих майстрів, краще пізнати мистецтво Гуцульщини [18, c.160].

2.2.Гірськолижний курорт Тисовець

7 км від міста  Сколе розташованй гірськолижний  курорт Тисовець. Відпочинок в  Тисовці - це довгі серпантинові  дороги, які ведуть вгору все  вище і вище. Одним з головних  достоїнств бази Тисовець, розташованої серед могутніх пустинних гір, вважається дивне, прозоре і цілюще повітря.

Сніг випадає  в кінці листопаду і лежить до кінця квітня. Прямо від житлових корпусів, які у Тисовці розміщені  двома масивами( біля самої бази і на вершині хребта) до гірськолижної траси була протягнута канатна дорога завдовжки 1,5 км, крім того, схил обладнаний лижебуксирами по 800 м кожний. Також відразу напроти бази знаходиться широкий пологий спуск з лижебуксиром для початківців (600м), обладнаний підйомником крюка і нічним освітленням, тут же - траса для могула. На вершині цього спуску розміщуються приватні садиби. Крім цього Тисовець пропонує три лижні трампліни заввишки 90 м 70 м, 40 м і траси для бігових лиж. Відпочинок в Тисовці полягає не тільки в катанні на гірських лижах (для цього є два пункти прокату спорядження). Це ще і повноцінне дозвілля - сауна, більярд, кафе, диско-бар, заняття іншими видами спорту (є обладнані спортивний і тренажерний зали). Єдине чого немає в Тисовці - це продуктових магазинів. Проте більшість продуктів харчування Ви зможете купити в їдальні, барі або на горі, але це вийде, звичайно ж, дорожче. Тому всім необхідним запасайтеся по дорозі до цієї чудової бази відпочинку [19, с.102].

Тисовець подарує  Вам безліч прекрасних хвилин здорового  відпочинку, недаремно Австрійські спортсмени назвали Тисовець „перлиною” Карпат, а Швейцарці, захоплюючись, говорили: “здається, що цей райський куточок був перенесений з наших Альп!” На нашому сайті ви можите підшукати для себе частинку цієї красоти, земельну ділянку на території ткрбази, і насолоджуватися усім тим, що може запропонувати Тисовець [20, с.90ї].