Географічне розміщення та туристичні принади Польщі

Польща

     1. Місцеположення. Польща розташована в Центральній Європі і належить до найбільших країн регіону. Територія Польщі становить 312 тис. км. За площиною Польща займає сьоме місце в Європі. Простягається країна з заходу на схід на 689 км, а з півдня на північ – 649 км. Відносно екватора країна розташована в Північній Півкулі, відносно нульового меридіану – Східній півкулі. Країна лежить біля фізичного центру Європи, який розташовиний між 49° і 55° північної широти та 14° і 24° східної довготи.

     Географічне положення стосовно сусідніх країн. Столиця – Варшава (1,6 млн. чол.)

     Загальна  довжина державних кордонів - 3 528 км, з них - 3 054 (2 888) км сухопутних, 528 (491) морських.

     Границі із суміжними територіями: Росія - 206 (210) км, Литва - 103 (91) км, Білорусія - 416 (605) км, Україна - 529 (428) км, Словаччина - 539 (444) км, Чехія - 790 (658) км, Німеччина - 467 (456) км. 

     2. Вигідність положення країни визначається виходом до моря транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Велика частина території Польщі знаходиться в межах Німецько-Польського артезіанського басейну. Країна має густу річкову систему. Майже вся територія країни являє собою басейни Вісли та Одри. Майже всі річки впадають у Балтійське море.

     Польща  – рівнинна країна, середня висота над рівнем моря – 173 м. Великі рівнини  займають всієї території. 

     3. Рельєф. Близько 3/4 площі країни займають низовини (г.ч. на півночі і заході). На півночі – Балтійська гряда (вис. до 329 м). На півдні і південному сході вони змінюються Сілезько-Малопольським підняттям з невисокими (до 600 м) Свентокшиськими горами і в основному плоскою Люблінською височиною. Вздовж півд. кордонів простягаються гори Судети (вис. до 1602 м, г. Снєжка) і Карпати (вис. до 2499 м, г. Риси в масиві Татри) з передовою грядою Зх. і Сх. Бескид.

     Судети, розташовані вздовж кордону Польщі і Чехії, являють собою ряд невисоких гір (до 1520 м).

     Поблизу міст  Валбжих  і  Клодзко  в цих горах знаходиться  Нижньосілезький кам'яновугільний басейн. На схід від Моравських Воріт (пониззя між Судетами і Карпатами) розташовані Карпати. Ці гори загалом вище Судет; в районі Високих Татр їх максимальна висота 2499 м. Тільки Високі Татри в Польщі мають гострі гірські піки, глибокі ущелини і льодовикові форми рельєфу в гребеневій зоні. Більш низькі ланцюги Карпат, звані Бескидами, мають округлі форми і в значній частині покриті лісами. Північніше за ланцюг гір виділяються Сілезія і Мала Польща. Обидва райони мають горбистий рельєф. У Верхній Сілезії розташований один з найбільших у Європі кам'яновугільних басейнів.

     Велику  частину центральної Польщі займають переважно лугові Великопольсько-Куявська і Мазовецько-Підляська низовини.

     Північніше  Великої Польщі і Мазовії лежать Поморське і Мазурське поозер'я. Як і для всієї південно-східної  Прибалтики, для півночі Польщі характерний  рельєф, який сформувався в льодовиковий період. Величезні льодовикові язики  наповзали на цю рівнину зі Скандинавії протягом довгого часу майже мільйона років. Після того як вони розтали, залишився товстий шар глини, піску і гравію, який тягнувся від балтійського побережжя далеко на південь і повністю знищив сліди дольодовикового ландшафту. 

     4,5. Клімат і природні зони. Польща розташована в зоні помірного клімату теплий перехід. У верхній частині Судетів та Карпат спостерігаються ознаки гірського клімату. Влітку середня температура становить +17 °С на узбережжі до 19,3 °С в Нижній Сілезії і в безпосередній близькості від Тарнува. У зиму, приблизно від 0 °С Свіноуйсьце; -1 °С в Сілезькій низовині, воєводстві Любуському та балтійському узбережжі; -3 °С у Варшаві; нижче -5 градусів в регіоні Сувалки. Середньорічна температура коливається від більш 9 °С в безпосередній близькості від Вроцлава, Легниці і Зелена Гура до 6 °С в регіоні Сувалки.

     Річна кількість опадів складає близько 600 мм, найнижча близько 500 мм відмічена  на Куяви, яка пов'язана з розташуванням цій місцевості значної кількості озер, а за винятком найвищих гірських місцин, було відмічено в середній частині узбережжя і на Сілезькій височині - близько 750-800 мм опадів на рік. Вегетаційний період триває в середньому 180-190 днів на північному сході країни і до 235 днів в районі Слубіце, Ґлоґува і Вроцлава.

     Число днів зі сніговим покривом змінюється і збільшується в міру пересування  на схід країни. На Щецинській низовині, Любуських землях і Нижній Сілезії сніговий покрив лежить менш ніж 40 днів на рік, в центрі Польщі близько 60 днів, а в районі Сувалки більше 100 днів. Спекотні дні з максимальною температурою вище 25 °С спостерігаються не часто в період з квітня по вересень, іноді в жовтні.

     Велика  частина території Польщі знаходиться  в межах Німецько-Польського артезіанського басейну.

     Основні ресурси прісних вод формуються переважно в алювіальних відкладах Вісли, Одри і інших великих рік, а також у флювіогляціальних відкладах плейстоцену і теригенних утвореннях пліоцен-плейстоцену. Глибина залягання води алювіального горизонту 0,5-5 м. Води ґрунтові, місцями слабонапірні. Дебіти водопунктів 0,5-8,0(15) л/с. Води прісні, НСО3--Са2+ складу з ділянками засолення вздовж узбережжя. Водоносний комплекс флювіогляціальних відкладів поширений на значних площах і має важливе господарське значення. Дебіти колодязів і свердловин 1,5-3,0 л/с, при максимальних значеннях 20 л/с. Води прісні або слабкосолоні. Водоносні горизонти теригенних і карбонатних утворень мають сумарну потужність від 150 до 1300 м. Водопритоки в свердловинах від десятих часток до 8-15 л/с.

     Нижче по всьому осадовому розрізу розвинені розсоли високої концентрації з пластовими температурами до 70-100^о С, метанові за газовим складом, з високим вмістом Br, J, F і інших мікрокомпонентів.

     На  території Польщі поширені значні ресурси термомінеральних вод різного генезису, газового і хімічного складу, часто з високою т-рою, які використовуються в бальнеології (Вєлічка, Іновроцлав, Камень-Поморскі, Колобжег і інш.).

     Територія країни розташована в зоні мішаних і широколистяних лісів. Рослинність на території Польщі розвивалася з останнього льодовикового періоду і включає в себе 2250 видів насіннєвих рослин, 630 мохів, 200 печіночників, 1200 лишайників і 1500 грибів. Серед насіннєвих рослин переважають голарктичні елементи. Серед нечисленних ендеміків - модрина польська (Larix polonica) і береза Ойцовського (Betula oycoviensis). У торф'яних болотах і горах збереглися деякі види реліктової тундрової рослинності.

     Більше 25% території займають ліси, на півночі  і сході збереглися великі лісові масиви: Біловезька, Серпнева та інші пущі. Переважаючі породи - сосна, ялина, в горах ялиця. У західній та південній частинах країни є змішані ліси (бук, дуб, береза і клен). У долинах річок - заплавні луки, з дерев переважають ясен, тополя і верба. На північному сході (східніше Поморського поозер'я) є низові болота. Зустрічаються верещатники. У гірських районах - рослинність приальпійських та альпійського поясів.

     Фауна Польщі відноситься до європейсько-західносибірської  зоогеографічний області (частина  Палеарктики). Дика фауна збіднена через  високу освоєності території людиною. Хребетних тварин налічується близько 400 видів, включаючи багатьох ссавців  і більш ніж 200 рідних для регіону видів птахів. У лісах водяться олені, кабани й вовки, у хвойних масивах на північному сході можна зустріти лося. У річок мешкають бобри, в гірських лісах - ведмеді та дикі кішки, ще вище можна зустріти сарну й бабака. У Біловезькій пущі збереглися зубри, які колись населяли всю Європу.

     Поширені  птахи: глухарі, тетереви, куріпки. У прибережній зоні Балтійського моря ведеться промисел на тріску і салаку. З близько 20 національних парків найбільші: Біловезький національний парк, Кампіноскій національний парк, Татранський національний парк, Словіньскій національний парк.

     Розміщення  Польщі в помірному поясі дозволяє їй пропонувати на туристичному ринку  такі види послуг, як: лижний туризм (зимові види спорту) та водний туризм (пляжно-купальний відпочинок).  

     6. Границі із суміжними територіями: Росія - 206 (210) км, Литва - 103 (91) км, Білорусія - 416 (605) км, Україна - 529 (428) км, Словаччина - 539 (444) км, Чехія - 790 (658) км, Німеччина - 467 (456) км. 

     7. Мінеральні ресурси нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля (Сілезький кам'яновугільний басейн вважається одним із найбагатших у Західній Європі), торф, залізна руда, мідь, свинець, цинк, нікель, срібло, сірка, пірит, магнезит, барит, кам'яна й калійна солі.

     Фахівці відзначають, що Польща досить швидко та ефективно здійснила перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки Все ж таки залишаються серйозні проблеми інфляція, значний дефіцит бюджету, зовнішня заборгованість.

     Промисловість. Польща є індустріально-аграрною країною. Видобувають кам'яне та буре вугілля, природний газ, свинець, цинк, срібло, сірку. Країна — один із найбільших у світі виробників сірки річно — близько 2 млн. т. Основне джерело електричної енергії — теплові електростанції. З поміж галузей обробної промисловості чільне місце належить машинобудуванню. Будують морські судна, автомобілі, вагони тощо. Випускається також продукція сільськогосподарського машинобудування, електротехнічної та радіоелектронної промисловості. Виготовляють поляки и промислове устаткування. Значного розвитку набули хімічна й нафтохімічна галузі промисловості, чорна і кольорова металургія. На ринок постачають свою продукцію підприємства текстильної, швейної, харчової, меблевої, цементно-скляної та інших галузей промисловості. Кам'яне та буре вугілля видобувають у Верхній Сілезії. Вона є й великим центром електроенергетики та чорної металургії. Машинобудування зосереджено у великих містах. Текстильна промисловість традиційно концентрується в районі Лодзі. Найбільшим промисловим центром є столиця. У країні — 20 тис. підприємств за участю іноземного капіталу.

     Сільське  господарство. В аграрному секторі переважають індивідуальні господарства. У цьому виявлялася своєрідність Польщі навіть за комуністичних часів. На відміну від колишнього СРСР та інших соціалістичних країн, у країні не було колгоспів. Кожний фермер самостійно вів своє господарство. Сільське господарство розвинене краще, ніж, наприклад, в Україні. Але воно знаходиться на такому рівні, на якому кілька десятків років тому знаходилися фермерські господарства Великої Британії. Основні сільськогосподарські культури — картопля, жито, овес, ячмінь, пшениця й цукрові буряки. Вирощують також фрукти, овочі та ягоди. У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби та свиней. Рибу виловлюють як у морях, так і у внутрішніх водоймах.

     Зовнішня  торгівля. Основні експортні товари — машини, кам'яне вугілля (друге місце у світі), прокат, хімікати, продукція кольорової металургії, легкої та харчової галузей промисловості, а також цукор, деревина, текстиль, целюлоза.