Індивідуальні та колективні трудові спори

План

1. Трудова дисципліна
2. Методи забезпечення трудової дисципліни
3. Внутрішній трудовий розпорядок
4. Особливості матеріальної та дисциплінарної відповідальності:

а)Матеріальна  відповідальність працівників,

б)Матеріальна  відповідальність підприємства працівником

в)Дисциплінарна  відповідальність

5. Індивідуальні та колективні трудові спори

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       Трудова дисципліна 

       Трудова дисципліна полягає у точному, неухильному  й сумлінному виконанні кожним працівником покладених на нього трудових обов’язків. Це правила поведінки працівників у процесі їхньої спільної праці, з яких складається внутрішній трудовий розпорядок підприємств, установ, організацій.

       Кожний  працівник повинен працювати  чесно і сумлінно, додержувати  дисципліни, забезпечувати якість продукції. Водночас власник підприємства зобов’язаний створити працівникові належні безпечні умови для продуктивної праці, дбати про поліпшення умов побуту і праці.

       Відносини між працівником і власником  на кожному конкретному підприємстві, їхні взаємні зобов’язання, розпорядок праці визначено правилами внутрішнього трудового розпорядку (час початку і закінчення роботи, її змінність, тривалість перерв, побутові питання тощо). Виконання правил внутрішнього трудового розпорядку є обов’язком працівника й адміністрації.

       Працівники  по-різному ставляться до роботи. Один виконує свої обов’язки ретельно, з ініціативою, повністю віддаючись справі. Інший працює абияк, запізнюється на роботу, порушує правила техніки безпеки.

       Для заохочення працівників застосовують різноманітні форми морального і матеріального стимулювання. їх визначають у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Серед найпоширеніших — преміювання, нагородження грамотами, цінними подарунками, присвоєння почесних звань заводу, галузі тощо. За визначні заслуги працівник може бути представлений до нагородження державними відзнаками — орденами, медалями, почесними званнями. Про заохочення працівника обов’язково роблять запис у трудовій книжці.

       Якщо  працівник порушує трудову дисципліну, до нього можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення — догана або звільнення. Для застосування дисциплінарних стягнень встановлено певні правила — ^а кожне порушення може бути застосовано лише одне стягнення. Перед його застосовуванням власник зобов’язаний взяти в порушника письмове пояснення щодо скоєного.

       Забезпечення  трудової дисципліни є умовою високопродуктивної, якісної праці.

       Правила внутрішнього трудового розпорядку. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил. Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації передбачаються (крім загальних положень) порядок прийняття на роботу і звільнення з роботи працівників, основні права та обов’язки працівників, основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу, робочий час

       і його використання, заохочення в роботі та стягнення за порушення трудової дисципліни.

       Обов’язки працівників і власника. Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника-роботодавця, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів з охорони праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. У свою чергу власник-роботодавець зобов’язаний правильно організовувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, поліпшувати умови праці та побуту.

       Методи  забезпечення трудової дисципліни. Трудова  дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, сумлінним ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. До окремих несумлінних працівників вживаються у разі необхідності заходи дисциплінарного і громадського впливу.

       До  працівників, які сумлінно працюють, можуть застосовуватися будь-які заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку: оголошення подяки, нагородження цінним подарунком або грошовою премією тощо. Заохочення застосовується власником разом із профспілковим комітетом підприємства, організації, установи або за погодженням з ними, оголошується наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заноситься до трудових книжок працівників.

       За  особливі трудові заслуги прізвища працівників подаються у вищі органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними знаками і до присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією.

       За  порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один із видів  дисциплінарного стягнення — догану або звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом (керівником), якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Як правило, це керівник підприємства, установи, організації. Дисциплінарне стягнення застосовується керівником безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. 

       Методи  забезпечення трудової дисципліни

 
 

       Особливості матеріальної і дисциплінарної відповідальності 

       Усі види відповідальності, які ми розглянули, настають незалежно від того, де працює чи навчається громадянин. Матеріальна  та дисциплінарна відповідальність, на відміну від відомих вам, пов’язана з роботою людини, з її трудовими відносинами.

       Токар запізнився на роботу. Слюсар припустився браку в роботі. Водій відмовився виконати рейс. Що спільного в їхніх діях? Працівники порушили трудову дисципліну, не виконали належним чином свої трудові обов’язки. За це вони можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

       Слюсар  у наведеному прикладі, припустивши  брак, завдав шкоди підприємству, адже зіпсовано матеріал. Чи може підприємство відшкодувати свої збитки? Так, оскільки у цьому випадку йдеться також і про матеріальну відповідальність, якою передбачено відшкодування збитків підприємству, установі їх працівником.

       Отже, головна особливість матеріальної і дисциплінарної відповідальності — її зв’язок з трудовими відносинами. Її несе працівник перед своїм підприємством. 

       Матеріальна відповідальність працівників 

       Матеріальну відповідальність покладено на працівників за шкоду, заподіяну підприємству чи організації внаслідок порушення ними трудових обов’язків. Отже, першою умовою притягнення до матеріальної відповідальності є наявність трудових відносин між винним працівником і підприємством. Другою — наявність вини працівника. Тобто якщо працівник заподіяв шкоду внаслідок обставин, що від нього не залежать (пошкодження апаратури в зв’язку з раптовим відключенням електроенергії, руйнація споруди через брак

       конструкцій), і його вини в цьому немає, матеріальна відповідальність виключена. Працівник відповідає лише за пряму дійсну шкоду, тобто за збитки — пошкоджений інструмент, втрачені матеріали, розбиту машину. За доходи, які підприємство могло мати, але не одержало внаслідок завданої шкоди, він не відповідатиме. Так само не можна притягти до відповідальності працівника, який завдав шкоди внаслідок крайньої необхідності. Є й така особливість. На відміну від цивільно-правової відповідальності, що передбачає повне відшкодування збитків, матеріальна відповідальність, як правило, не повинна перевищувати розмір середнього місячного заробітку. Лише в окремих випадках, передбачених законом, можлива повна матеріальна відповідальність. Матеріальна відповідальність можлива незалежно від застосування дисциплінарної, кримінальної та іншої відповідальності, бо її мета — насамперед відшкодування збитків.