Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару

1) товари, що декларуються, класифікуються в тарифній позиції  іншій, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;

2) у вартості товарів,  що декларуються, частка доданої  вартості становить не менш  як 50 відсотків.

3. Критерієм достатньої  переробки наземних (дорожніх) транспортних  засобів, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 згідно з УКТ ЗЕД, є обов’язкове виконання таких виробничих та технологічних операцій:

1) виготовлення кузова (кабіни) транспортного засобу, коли з  окремих елементів, деталей або  вузлів методами нероз’ємного з’єднання виготовляється кузов (кабіна), призначений для подальшого фарбування і складання. При цьому у процесі виготовлення кузова (кабіни) складається в єдине ціле не менш як шість основних елементів кузова (кабіни), серед яких повинні бути дах, боковина ліва, боковина права, підлога;

2) фарбування кузова (кабіни);

3) спорядження кузова (кабіни);

4) складання транспортного  засобу.

4. Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої  переробки у вільних митних  зонах на території України, операції, визначені частиною шостою статті 40 цього Кодексу.

Стосовно дотримання конфіденційності інформації при визначенні країни походження товару, Стаття 37 декларує, що інформація конфіденційного характеру або інформація, надана в конфіденційному порядку для цілей визначення країни походження товару, не може бути розголошена без спеціального дозволу особи чи уряду, які надали таку інформацію, крім випадків, коли це необхідно для забезпечення розгляду справи в суді.

 

 

3.Підтвердження  країни походження товару та  порядок її проведення

 

 

Важливим для  встановлення митних тарифів при  ввозі товару на територію України  є визначення країни походження товару та її упаковки. Країною походження упаковки, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається тією ж, що і країна походження самого товару, крім випадків, коли законодавство України передбачає її окреме декларування для тарифних цілей. У таких випадках країна походження упаковки визначається окремо від країни походження товару (Стаття 42).

Для цілей визначення країни походження товару, у тому числі  при застосуванні правила адвалерної частки, у тих випадках, коли упаковка, в якій товар ввозиться на митну територію України, вважається походженням з тієї ж країни, що й сам товар, враховується лише та упаковка, в якій товар звичайно реалізується у роздрібній торгівлі.

Для підтвердження  країни походження товару необхідне здобуття наступних документів: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат  про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару. У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена  декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним  відповідними повноваженнями.

Декларація  про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат  про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом  відповідно до законодавства країни вивезення товару.

Згідно зі Статтею 43 у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями  про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Щодо порядку підтвердження країни походження товару, то для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов’язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

У разі ввезення товару на митну територію України  сертифікат про походження товару подається  обов’язково:

1) на товари, до яких застосовуються преференційні  ставки ввізного мита, встановлені  Митним тарифом України;

2) на товари, щодо ввезення яких в Україну  застосовуються кількісні обмеження  (квоти) або заходи, вжиті органами  державного регулювання зовнішньоекономічної  діяльності в межах повноважень,  визначених законами України  "Про захист національного  товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність";

3) якщо це  передбачено законами України  та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Існують наступні випадки, коли документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються:

1) товари, що  переміщуються через митний кордон  України, не підлягають письмовому декларуванню відповідно до цього Кодексу;

2) товари ввозяться  громадянами та оподатковуються  за єдиною ставкою мита відповідно до розділу ХII Митного Кодексу;

3) товари ввозяться  на митну територію України  в режимі тимчасового ввезення  з умовним повним звільненням від оподаткування;

4) товари переміщуються  митною територією України в  режимі транзиту;

5) це передбачено  міжнародним договором, згоду  на обов’язковість якого надано  Верховною Радою України;

6) через митний  кордон України переміщуються зразки флори, фауни, ґрунтів, каміння тощо для наукових досліджень, відібрані на об’єктах України, які розташовані в полярних регіонах або на островах у нейтральних водах Світового океану, що знаходяться у сфері наукових інтересів України.

Слід зазначити, що важливим процесом при підтвердженні країни походження товару є перевірка документів. Згідно зі Статтею 45:

1. У разі виникнення  сумнівів з приводу дійсності  документів про походження товару  чи достовірності відомостей, що  в них містяться, включаючи  відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

2. Запит про  проведення перевірки повинен  містити виклад обставин, що дали  підстави для сумнівів з приводу  достовірності задекларованої країни  походження товару, посилання на  правила визначення походження  товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

3. До запиту  додається документ, що підлягає  перевірці, або його копія,  а також у разі необхідності  інші відомості, що можуть сприяти  проведенню перевірки.

4. Запит про  проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв’язку з провадженням у кримінальній справі.

5. У випадках, визначених цією статтею, товар  вважається таким, що походить  з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

У разі вивезення  товарів з митної території України  сертифікат про походження товару з  України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону.

Органи, які  видали сертифікат про походження товару з України, зобов’язані зберігати  його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України, не менше 1095 днів від дня  його видачі.

Особливої уваги  заслуговує верифікація сертифікатів про походження товару з України:

1. Верифікація  (перевірка достовірності) сертифікатів  про походження товару з України  здійснюється митними органами  у порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України.

2. Органи та/або  організації, уповноважені видавати сертифікати про походження товару з України, зобов’язані за запитом митних органів безоплатно надавати їм інформацію, пов’язану з видачею таких сертифікатів і необхідну для здійснення їх верифікації.

3. З метою  встановлення достовірності даних,  зазначених у сертифікаті про  походження товару з України,  митні органи можуть затребувати  та отримувати у підприємств  - виробників товарів або підприємств,  які одержали від уповноваженого  органу сертифікат про походження товару з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті, а також здійснювати у порядку, встановленому законом, безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товарів та первинної документації, пов’язаної з таким виробництвом.

4. З метою  встановлення достовірності даних,  зазначених у сертифікаті про  походження товару з України,  митні органи можуть у порядку,  встановленому цим Кодексом, проводити  дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару.

Відповідно  до Статті 48 існують наступні підстави для відмови у випуску товару:

1. Митний орган  відмовляє у випуску товару, якщо  цей товар походить з країни, товари якої заборонені до  переміщення через митний кордон  України згідно із законодавством  України.

2. Товари, походження  яких достовірно не встановлено,  випускаються митним органом  у вільний обіг на митній  території України за умови  сплати ввізного мита за повними  ставками Митного тарифу України.

3. У разі неможливості  достовірно встановити країну походження товарів, щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.

4. До товарів  застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

 

 

Висновок

 

 

Отже, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну  територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країна походження є однією з трьох основних, поряд з кодом товару і митною вартістю товару, характеристик, на яких базується застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо значення країни походження для застосування тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, то згідно Закону України від 05.02.92 № 2097-XII “Про Єдиний митний тариф” ввізне мито є диференційованим:

до товарів  та інших предметів, що походять з  держав, які входять разом з  Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів  та інших предметів, що походять з  країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом  найбільшого сприяння, котрий означає, що іноземні суб'єкти господарської  діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;