Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару

 

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Митне регулювання»

на тему «Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару»

 

 

 

 

Виконали: студентки Орел В.О.

Коротич Ю.І.

Група ММЕ-21

Перевірила: доц. Костюк О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Суми – 2013 

Зміст

 

 

Вступ……………………………………………………………….……....3

1. Країна походження товару та критерії достатньої переробки товару…………………………………………………………………….………..4
2. Особливості та дотримання конфіденційності при визначенні походження товарів ……………………………………………………….……..8
3. Підтвердження країни походження товару та порядок її проведення………………………………………….……………………………10

Висновки………………………………………………………………..…17

Список використаної літератури…………………………………...……19

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Важливе значення для митного оформлення митного  контролю та визначення митної вартості має країна походження, що  дозволяє  диференціювати  підходи до зовнішньоекономічної діяльності. Країна походження товару визначається  з метою застосування  тарифних  та  нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Одна із функцій, яку  виконує митний тариф, регулятивна. Тобто стимулювання товаропотоку з однієї країни з одночасним блокуванням імпорту з іншої. Найбільш дієвим регулятором у тарифній системі є функціонування митних ставок, тобто диференціація мита залежно від країни походження товару.

За способом застосування митних ставок митний тариф поділяється  на два види: простий та складний. Простий митний тариф базується  на одній ставці митного оподаткування, тобто передбачає одну ставку мита для кожного товару незалежно  від країни походження. Такий тариф є універсальним, але він не забезпечує достатньої маневреності в митній політиці, не передбачає пільгового або дискримінаційного мита і порівняно мало розповсюджений.

Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної  практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється главою 49 МК України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. При цьому під країною походження товару може розумітись група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо необхідність їх  виділення метою визначення походження товару.

1.Країна походження  товару та критерії достатньої  переробки товару.

 

 

Країна походження товару має важливе значення для  митного оформлення митного контролю та визначення митної вартості. Країною  походження товару вважається країна, у якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці  відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Визначення  країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Митним Кодексом України.

Відповідно  до статті 36 Митного Кодексу України: країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар  був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки.

 Критерій  достатньої переробки визначається:

1) правилом яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів;

2)  правилом адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 відсотків від вартості товару, одержаного в результаті переробки або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 відсотків від вартості товару, одержаного в результаті переробки

3) списком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатніми. Список таких виробничих та технологічних операцій установлюється Kабінетом Mіністрів України.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

1) операції, пов'язані  із забезпеченням збереження  товарів під час зберігання  чи транспортування;

2) операції  щодо підготовки товарів до  продажу та транспортування (роздрібнення  партії, формування відправлень,  сортування, перепакування);

3) прості складальні  операції;

4) змішування  товарів (компонентів) без надання  одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;

5) комбінація  двох чи більшої кількості  зазначених вище операцій;

6) забій тварин.

Якщо товари поставляються партіями, то визначення країни походження товарів має низку  особливостей. Відповідно до статті 41 МКУ Визначення країни походження товару, якщо товари поставляються партіями критеріями достатньої переробки є:

1) виконання  виробничих або технологічних  операцій, за результатами яких  змінюється класифікаційний код  товару згідно з УКТ ЗЕД  на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

2) зміна вартості  товару в результаті його переробки,  коли відсоткова частка вартості  використаних матеріалів або  доданої вартості досягає фіксованої  частки у вартості кінцевого  товару (правило адвалорної частки);

3) виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не ведуть до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості згідно з правилом адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

3. Критерії достатньої  переробки, визначені в пунктах  2 і 3 частини другої цієї статті, для конкретних товарів встановлюються  та застосовуються у порядку,  що визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Якщо стосовно  конкретного товару такі критерії  достатньої переробки, як правило  адвалорної частки та виконання  виробничих і технологічних операцій, не встановлено, то застосовується  правило, згідно з яким товар  вважається підданим достатній  переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

5. У разі застосування  правила адвалорної частки вартість  товару, одержаного в результаті  переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, - за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.

6. Незалежно  від положень цієї статті не  відповідають критерію достатньої  переробки:

1) операції, пов’язані  із забезпеченням збереження  товарів під час зберігання  чи транспортування;

2) операції щодо  підготовки товарів до продажу  та транспортування (роздрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

3) прості складальні  операції - операції, які здійснюються  шляхом складання виробів за  допомогою простого кріпильного  матеріалу (гвинтів, гайок, болтів  тощо) чи клепання, склеювання або  монтажу готових вузлів за допомогою зварювання (за винятком виготовлення складних виробів шляхом зварювання), а також інші операції (регулювання, контроль, заправка робочою рідиною тощо), необхідні у процесі складання і не пов’язані з переробкою (обробкою) товарів, незалежно від кількості та складності таких операцій;

4) змішування  товарів, які походять з різних  країн, якщо характеристики кінцевої  продукції суттєво не відрізняються  від характеристик товарів, що  змішуються;

5) забій тварин;

6) комбінація  двох чи більше вищезазначених операцій.

Товари у  розібраному чи незібраному вигляді, що поставляються кількома партіями, у разі якщо за виробничими чи транспортними  умовами неможливе їх відвантаження  однією партією, а також у випадках, коли партія товару роздрібнена на кілька партій в результаті помилки, повинні розглядатися за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи як єдиний товар для цілей визначення країни походження товару.

Умовою застосування цього правила є:

1) попереднє  повідомлення митного органу про роздрібнення партії розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого роздрібнення, наявність докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, вартості і країни походження товарів, що входять до кожної партії;

2) документальне  підтвердження помилковості роздрібнення  однієї партії товару на кілька  партій;

3) поставка всіх  партій товарів з однієї країни  одним постачальником;

4) митне оформлення  всіх партій товарів в одному  митному органі.

Можна сказати, що критерій походження – сукупність умов, відповідно до яких товар може бути визнаний таким, що повністю походить з країни (критерій повністю виробленого товару), або достатньо обробленим та переробленим в країні .Достатня переробка – операції, в результаті яких товар (сировина, матеріали), який мав походження певної країни, набуває походження країни, де він був підданий істотній обробці/переробці, достатній для надання товару його характерних властивостей.

 

 

2.Особливості  та дотримання конфіденційності при визначенні походження товарів .

 

 

Відповідно  до статті 38 МКУ: Товарами, повністю виробленими у даній країні, вважаються:

1) корисні копалини, добуті з надр цієї країни, в її територіальних водах  або на її морському дні;

2) продукція  рослинного походження, вирощена або зібрана в цій країні;

3) живі тварини,  що народилися та вирощені  в цій країні;

4) продукція,  одержана від живих тварин  у цій країні;

5) продукція,  одержана в результаті мисливського  або рибальського промислу в  цій країні;

6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цією країною;

7) продукція, одержана  на борту переробного судна  цієї країни виключно з продукції,  зазначеної у пункті 6 цієї статті;

8) продукція, одержана  з морського дна або з морських  надр за межами територіальних  вод цієї країни, за умови, що  ця країна має виключне право  на розробку цього морського  дна або цих морських надр;

9) брухт та відходи,  одержані в результаті виробничих або інших операцій з переробки в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину (утилізації);

10) електроенергія, вироблена  в цій країні;

11) товари, вироблені в  цій країні виключно з продукції, зазначеної у пунктах 1-10 цієї статті.

Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з  територій спеціальних (вільних) економічних  зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Товарами, повністю виробленими у вільних митних зонах на території України, вважаються товари, визначені у статті 38 цього Кодексу.

Товари вважаються достатньо  переробленими у вільних митних зонах, якщо: