Адаптація системи в середовищі

У концепції «динамічних здатностей» Д. Тіса й Г. Пісано «адаптивність» і «гнучкість» відносять до можливостей організацій підтримувати постійну здатність до навчання, забуванню й навчанню заново. Удосконалюючи свої здібності з урахуванням досвіду, підприємство розглядається як організація, що самонавчається і перемножує свій потенціал. Підприємство, що самонавчається, є необхідною формою й етапом формування інтелектуального підприємства й розвитку його творчих можливостей. Даний етап пов'язаний «з розвитком здібностей моделювати майбутнє й адаптуватися до потреб клієнтів, скорочуючи час реакції й переходячи на індивідуальні замовлення. Це вимагає збільшення питомої ваги прогностичних стратегій діяльності стосовно чисто реактивних стратегій, сформованих у відповідь на поточні зміни соціально-економічного середовища» [7, Ст.18]. При цьому, на сьогоднішній день базовим процесом у навчанні підприємства є «еталонне тестування» або «зіставлення зі зразком» – порівняльна оцінка продуктів, послуг, методів і коштів даного підприємства стосовно найбільш сильних конкурентів або світових лідерів даної області.

Таким чином, можна стверджувати, що з часом появи поняття «адаптація» в економічній теорії та збільшенням кількості досліджень у цій сфері, його зміст набуває різноманітного відтінку. Так, у дослідженні наведено 49 визначень «адаптації» згідно різних міркувань науковців та стверджується, що визначення змісту поняття «адаптація» в соціально-економічних дослідженнях можна групувати за такими ознаками: тавтологічні ( факт пристосування); виділення головного об’єкту змін ( структурно-функціональна організація, процес, принцип, інструментарій, тенденційність прояву – збереження, підтримка, рівновага, встановлення, витримування, узгодження); полісемантичні (реагування, корегування, діяльність); комбіновані. Така неоднозначність змісту поняття призводить до хибного розуміння його сутності, некоректному здійсненню механізму адаптації на підприємствах, а тому й необхідності його вивчення (Табл. 1)

Таблиця 1

Дослідження сутності та змісту поняття «адаптація підприємства»

Автор	Визначення поняття «адаптація системи»
Д. Тіс, Г. Пісано	можливості  організацій підтримують постійну здатність до навчання, забуванню  й навчанню заново
Р.Е. Майлс, Г. Майлс, Ч.К. Сноу	процеси перегрупування активів та ресурсів, що керують на ринкові можливості  та спрямовують зусилля на накопичення та використання знань
І. Ансофф	процеси диверсифікації діяльності, потреб і  технологій, що задовольняються і  створення у ресурсному портфелі компанії певного запасу стратегічного потенціалу
А.П. Градов	періодично  виникаюча потреба в технічному переозброєнні й реконструкції підприємства, відновленні або підвищенні рівня кваліфікації його персоналу, зміні стратегічного набору зон господарювання, зміни філософії бізнесу й виборі такої організаційної структури управління, яка б відповідала цим факторам
Г.В. Козаченко, В.Н. Пономарьов, О.М. Ляшенко	внесення  змін в діяльність підприємства з  метою забезпечення економічної безпеки
О.А. Пастухова	якісні  ознаки економічної системи, її підсистеми та окремих елементів, що забезпечують їхнє виживання й видозмінення; безперервний процес взаємодії й пристосування, «підбудови» соціально-економічної системи, її підсистем й окремих адаптаційних ознак до мінливості умов середовища
Раєвнєва О.В., Кучерук О.М.	процес  перманентного налагодження системоутворюючих  характеристик й параметрів
Л.О. Пашнюк	складне явище, яке  вміщує в собі і розмаїття умов, до яких може пристосуватися система; і здатність до виживання, тобто  міцність системи, яка полягає в  збереженні в ході перебудови певних стійких характеристик; і безпосередньо сам процес пристосування
Кузькін Є.Ю.	процес пристосування  функціональних підсистем економічної системи підприємства до динамічних умов зовнішнього середовища  шляхом узгодження цілей, завдань, принципів, методів, інструментів, процесів і ресурсного забезпечення функціональних підсистем з аналогічними складовими системоутворюючих елементів зовнішнього середовища
Денисов В.Т., Грищенко О.В., Слюсарев А.В.	процес пристосування  підсистем й елементів соціально-економічної  системи та функцій, що ними виконуються, до мінливості зовнішнього середовища
Отенко І.П.	спонтанні процеси  організаційних змін, що виникли як реакція на постійні впливи зовні або на незадовільні виробничо-господарчі показники діяльності підприємства та обумовлені низкою послідовних заходів, які здійснюються у ході тривалого періоду часу і впливають на традиційні критерії, структуру влади та компетентність менеджерів

 

Визнання адаптивного підприємства як такого, що « самонавчається», постійно перетворює себе відповідно до змін соціально-економічних умов, сприяє створенню, засвоєнню, захисту та інтеграції знань дозволяє визначити його основні риси: здатність організаційної структури до автономного цілеспрямованого функціонування у швидко мінливому середовищі, завдяки нагромадженню, розвитку, узагальненню й використанню досвіду; формування у співробітників загальних цінностей, розділених потреб і поглядів на майбутнє підприємства; пізнавальна мотивація й сприятливий до самонавчання й розвитку клімат творчого потенціалу співробітників; підтримка процесів групового навчання як важливої передумови майбутнього співробітництва. Таким чином, адаптивність підприємства є властивою ознакою спонтанних процесів змін на підприємстві, що забезпечує йому ефективне функціонування, успішність на ринку та розвиток шляхом створення, засвоєння, захисту та інтеграції знань.

 

 

ВИСНОВОК

 

Поняття «адаптація» є загальнонауковою категорією, і тому механізми адаптації будь-яких систем підпорядковуються схожим закономірностям.

У найбільш загальному розумінні адаптація  підприємства означає процес його пристосування до мінливих умов існування, які формуються під впливом оточуючого середовища. Під середовищем у цьому випадку розуміють ті чи інші фактори (зовнішні і внутрішні) та умови, що впливають безпосередньо чи опосередковано на стан, функціонування та розвиток підприємства. Підприємство, що адаптується, є суб’єктом адаптації (або адаптантом). Адаптація підприємства — це безперервний процес цілеспрямованого структурно-функціонального пристосування підприємства до умов існування, які  формуються під впливом чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, що виявляється  через сукупність адаптаційних реакцій (адаптаційних змін) підприємства у відповідь на вчинений на нього вплив. У процесі адаптації підприємство переходить з одного стану в інший, набуваючи при цьому нових якісних особливостей: ознак, властивостей, здібностей, характеристик, тобто відбувається певна трансформація підприємства як суб’єкта адаптації.

Категорії «адаптивність» та «адаптованість»  є похідними від поняття «адаптація»  і в загальному випадку можуть бути визначені наступним чином: Адаптивність (або адаптаційний потенціал) підприємства — це властивість  підприємства як суб’єкта адаптації, що характеризує його потенційні можливості та здатність до адаптації. Адаптованість підприємства — це стан, який досягнуто у результаті реалізації адаптаційного потенціалу підприємства, тобто рівень його фактичної пристосованості до існуючих на певний момент часу умов існування та функціонування. Адаптованість є результатом процесу адаптації. Для відстеження результативності процесу адаптації підприємства доцільно здійснювати оцінку рівня (або ступеня) адаптованості підприємства до існуючих на певний момент часу умов існування та функціонування.

Адаптивність  та адаптованість підприємства є  керованими параметрами і, відповідно, адаптація підприємства є керованим процесом, а це означає, що реалізація адаптаційного потенціалу підприємства і керування процесом адаптації відбувається через систему управління підприємством, яка має забезпечувати адаптивні реакції підприємства на зміни, що відбуваються в зовнішньому і внутрішньому середовищі та впливають на стан, функціонування та розвиток підприємства.

 

 

Практичне завдання

 

1. Побудувати дерево  цілей результативного функціонування  ОД.

Генеральна мета	Головні цілі	Цілі 1-го рівня	Цілі 2-го рівня
Виготовлення якісної книжкової продукції	1. Економічні	1.1. Збільшення річного приросту прибутку       1.2. Збільшення рівня рентабельності	1.1.1. Оптимізація структури капіталу 1.1.2. Розробка ефективної системи фінансового планування 1.2.1. Оптимізація структури  капіталу 1.2.2. Розробка ефективної системи планування
	2. Матеріально-технічні	2.1. Збільшення рівня готовності обладнання     2.2. Підвищення рівня якості виробництва	2.1.1. Збільшення виробничого потенціалу 2.1.2. Розробка ефективної системи відбору постачальників 2.2.1. . Розробка ефективної системи відбору постачальників 2.2.2. Розробка системи управління якістю продукції
	3. Соціальні	3.1. Досягнення оптимального рівня чисельності та структури персоналу       3.2. Підвищення рівня продуктивності праці	3.1.1. Розробка ефективної системи мотивації оплати праці персоналу 3.1.2. Розробка ефективної системи  добору, відбору та навчання персоналу 3.2.1. Розробка ефективної системи мотивації оплати праці персоналу 3.2.2. Вдосконалення існуючої  системи охорони праці персоналу

 

 

 

2. Визначити структуру ОД.

 

 

3. Визначити надсистему ОД.

ПрАТ «Поліграфкнига» входить до надсистеми Державної акціонерної компанії «Українське видавничо-поліграфічне об'єднання», яке підпорядковується Міністерству освіти і науки.

4. Визначити підсистеми ОД.

У роботі визначено, що підсистемою поліграфічного комплексу є видавці, виробники та розповсюджувачі видавничої продукції. Ефективність функціонування кожної з підсистем відбивається на ефективності усього видавничо-поліграфічного комплексу. Так, головним показником ефективної діяльності є:

— для видавців — кількість випуску видавничої продукції на душу населення, загальна кількість випуску видавничої продукції за назвами та накладами у регіоні;

— для виробників – обсяг виготовленої видавничої продукції, кількісний склад асортименту видавничої продукції, оперативність її виготовлення та загальна потужність технічного парку видавничо-поліграфічного комплексу;

— для розповсюджувачів — швидкий оборот видавничої продукції, кількість договорів з постійними постачальниками та споживачами, їх співвідношення.

5. Визначити внутрішні фактори, які впливають на функціонування ОД.

До внутрішніх факторів, які впливають на функціонування ПрАТ «Поліграфкнига» належать:

— менеджмент; 

— ділові та професійні якості персоналу;

— рівень виробничого процесу в організації;

— рівень  технічного  оснащення виробництва (методи друку);

— свідоме чи несвідоме нанесення збитків підприємству;

— конфлікти між засновниками (власниками) підприємства;

— збереження інформації, в тому числі комерційної таємниці;

— імідж підприємства;

— використання науково-технічного та інтелектуального потенціалу підприємства;

— взаємозв’язки в колективі.

6. Визначити зовнішні фактори, які впливають на функціонування ОД

До факторів зовнішнього середовища належать:

— політична та економічна стабільність в державі;

— законодавча база;

— відношення держави до підприємництва;

— податкова  політика;

— ріст інфляції;

— кризові явища в економіці та галузі;

— конкуренція, в тому числі недобросовісна;

— зниження купівельної спроможності споживачів;

— стрімкий розвиток ринку електронних носіїв інформації в т.ч. електронної книги;

— промислове шпигунство;

— форс-мажорні  обставини.  

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Бондаренко М. Ф. Моделирование и проектирование бизнес-систем: методы, стандарты, технологии: учеб. пособие / М.Ф. Бондаренко, С.И. Маторин, Е. А. Соловьева. — Харьков: Компания СМИТ, 2004. — 272 с. [7].

2. Монастирський Г.Л. Теорія організації. Навч. посіб. — 319 с. — К.: Знання, 2008 [1].

3. Мартыненко Н. Технология менеджмента : учеб. для студ. высш. учеб. зав. / Н. Мартыненко. — К. : МП «Леся», 1997. — 800 с. [4].

4. Основи теорії систем і системного аналізу: Навч. посібник / К.О. Сорока. — ХНАМГ: 2004. — 291 с [2].

5. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка : [Электронный ресурс] / С.И. Ожегов. – Режим доступа : http://slovarozhegova.ru [3].

6. Хэмел Г. Стратегическая гибкость / Г. Хэмел, К. Прахалад, Г. Томас, Д. О'Нил; [пер. с англ.]. — СПб.: Питер, 2005. – 384 с. [5].

7. Экономическая стратегия фирмы : учеб. пособие / под. ред. А.П. Градова. — 3-е изд., испр. — СПб.: СпецЛит, 2000. — 588 с. [6].