Система впорскування автомобіля Toyota Camry

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ    32 

на курсове проектування з дисципліни

„Електроустаткування  автомобілів і тракторів”

 

 

 

Студента   

 

Група                                                  Відділення     електротехнічне

 

Спеціальності   5.05070205  „Обслуговування і ремонт електроустаткування

 

автомобілів і тракторів”

 

Керівник проекту   _

 

 

тема проекту _Система впорскування автомобіля Toyota Camry____

 

 

вихідні дані  Автомобіль Toyota Camry_________________________________

1. 6СТ-90; ПС; ЛД 4; ЛБ 2; ГВ 6; ЛН ; ОП 1; ЛП 5;_______________________
2. Д818Г; U=27,4В; Imin=3mA; Imax=33mA; U=9,0В; R=16,2 Ом;____________
3. КСЗ Z=4; R=6,0 Ом; L=0,10 Ом; C=0,28мкФ; С=0,08мкФ; Uпр=10кВ;_______

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік питань, що підлягають розробці у пояснювальній записці

 

   / РЕФЕРАТ/

 

     ВСТУП

1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1. _______________________________________________
2. _______________________________________________
3. _______________________________________________
4. _______________________________________________

2 ТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 __________________________________________________

2.2 __________________________________________________

2.3 __________________________________________________

2.4 __________________________________________________

3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

3.1 Розрахунок  допустимого часу розряджання та розрядної ємності комплекту   акумуляторних батарей

     3.2 Розрахунок безконтактного регулятора напруги

     3.3 Розрахунок електричних параметрів контактної системи запалювання

     ВИСНОВОК

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

ДОДАТОК А

 

 

 

Графічна частина. _________________________________________________

_________________________________________________________________

 

 

Практична частина

_Виготовити плакат ___________-_ ____________________________________

_________________________________________________________________

 

 

        Розглянуто на засіданні ПЦК  спеціальності  

        протокол  № ___   від  „___”  ____________  20   р.

        Голова ПЦК ________________________________

        Завершення роботи над проектом ______________  20   р.

        Керівник проекту  _________________________________

        Студент  _________________________________________ 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП          5              

1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Призначення та різновиди систем запалювання   7

1.2 Джерело живлення для системи запалювання   8

1.3 Вимикач запалювання       8

1.4 Пристрій керування  накопиченням енергії    8

1.5 Накопичувач енергії       14

1.6 Система розподілу  запалювання.     16

1.7 Високовольтні проводи       19

1.8 Свічі запалювання        19

1.9 Розподіл системи запалювання      19

 

2  ТЕХНІЧНИЙ РОЗДІЛ

2.1 Особливості  конструкції й перевірка технічного  стану.   20

 

3 РОЗРАХУНКОВИЙ РОЗДІЛ

3.1 Розрахунок транзисторного  ключа регулятора напруги  25

3.2 Розрахунок розряду   комплекту АКБ     27

ВИСНОВОК         31

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ       32

 

 

 

 

                                                 РЕФЕРАТ

 

4.3.КП.0205.4081.11.032 

 

   Суханов Леонід Валерійович

   

   

 

Пояснювальна записка має аркушів _34_,  таблиці_1_,  малюнки_12_,  використаних джерел _10__,     креслення формату  А2 _1__.

 

1. Розрахунок транзисторного ключа для регулятора напруги та можливість встановлення згладжувального фільтру.

2. Розрахунок  допустимого часу розряджання  та їх розрядну ємність     комплекту акумуляторних батарей

 

КОТУШКА    ДАТЧИК-РОЗПОДІЛЬНИК

 

ДАТЧИК   ІНЖЕКТОР   КЛЮЧ ЕКОНОМАЙЗЕР

 

 

 

 

 

 

 

                                                ВСТУП

 

Одночасно з розвитком  схемотехнических рішень системи запалювання  в цілому, ішло ускладнення комутатора - він перетворився в блок керування й взяв на себе завдання корекції кута випередження запалювання. На зміну аналоговій електроніці прийшла цифрова, а потім і мікропроцесорна. Паралельно вдосконалювалися способи виготовлення - гібридна технологія дозволила в кілька разів зменшити обсяг електронного блоку.

Іншим фактором, що вплинув  на еволюцію систем запалювання, була поява в 1967 році електронного упорскування палива Bosch D-Jetronic і подальша його модернізація. Зовсім природним кроком стало об'єднання систем запалювання й топливоподачи в одне ціле - систему керування двигуном. У нас її спочатку називали комплексною системою керування упорскуванням палива й запалюванням. А Bosch для неї ввів фірмову назву Motronic.

Найбільш зробленими стали мікропроцесорні системи  запалювання, розроблені на основі комплексних, але призначені для карбюраторних двигунів. Як приклад приведемо систему, створену для 16-клапанного мотора ЗМЗ-4063.10.

У її состав входять контролер (не тільки управляє запалюванням, але  й виконує діагностичну функцію), дві двухвыводные котушки запалювання (одна для першого й четвертого циліндрів, а інша - другого й третього), чотири датчики (положення колінчатого вала, абсолютного тиску повітря, температури, детонації) і електромагнітний клапан економайзера примусового холостого ходу (відключає подачу палива на примусовому холостому ході).

Перший з перерахованих  датчиків є основним - він задає  початок відліку; при його відмові  двигун працювати не буде. Інші три  служать для корекції кута випередження запалювання залежно від стану й режимів роботи мотора (по сигналі з датчика абсолютного тиску комп'ютер визначає навантаження двигуна). При їхній несправності зупинки двигуна не відбувається, але трохи погіршуються його характеристики.

 

Не залишилися без  мікропроцесорної системи запалювання й двигуни застарілих конструкцій. Для ЗМЗ-402 уже згадуваний МЗАТЭ-2 запропонував таку, що складається із двох котушок запалювання 3012.3705, контролера керування запалюванням з убудованим датчиком абсолютного тиску 6410.3763 і датчика моменту искрообразования на ефекті Холу 54.3706. Вона не має потреби в технічному обслуговуванні, допускає ручне коректування кута випередження запалювання й містить спеціальний алгоритм режиму пуску двигуна. Характеристики кута випередження зберігаються при відключенні контролера від акумуляторної батареї, тобто відсутнє споживання електроенергії при виключеному замку запалювання.

Внаслідок жорсткості екологічних  вимог моторостроителям довелося відмовитися від застосування карбюраторів і перейти на різні види упорскування: розподільний, безпосередній, комбінований. А разом із цим відпала потреба й у системі запалювання як самостійному пристрої. Тепер искрообразование стало однієї з функцій, виконуваних системою керування двигуном. У сучасних моторах використовують індивідуальні для кожного циліндра котушки запалювання, установлювані безпосередньо на свічу. При такому конструктивному рішенні не потрібні високовольтні проведення, виключається іскра на такті випуску, а випромінювання радіоперешкод зведене до мінімуму.

Нинішні системи запалювання (або пристрою їх що заміняють) надійна й ніякі турботи автомобілістам не заподіюють, за винятком необхідності періодично міняти свічі запалювання.

Тому дослідження в  галузі запалення топливовоздушной суміші тривають, і не виключено, що свічам запалювання прийде поступитися своє місце чомусь іншому, функціонуючому на іншому фізичному принципі.

 

 

1 ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

 

1.1 Призначення та різновиди систем запалювання

Система запалювання  призначена для запалювання робочої  суміші в циліндрах бензинових двигунів. Основними вимогами до системи запалювання є:

1 Забезпечення іскри  в потрібному циліндрі ( що перебуває в такті стиску) відповідно до порядку роботи циліндрів.

2 Своєчасність моменту  запалювання. Іскра повинна відбуватися в певний момент (момент запалювання) відповідно до оптимального при поточних умовах роботи двигуна кутом випередження запалювання, що залежить, насамперед, від обертів двигуна й навантаження на двигун.

3 Достатня енергія  іскри. Кількість енергії, необхідної для надійного запалювання робочої суміші, залежить від состава, щільності й температури робочої суміші.

4 Загальною умовою  для системи запалювання є  її надійність (забезпечення безперервності іскроутворювання).

Несправність системи  запалювання викликає неполадки як при запуску, так і при роботі двигуна:

- труднощі або неможливість  запуску двигуна;

- нерівномірність роботи  двигуна - "троїння" або припинення  роботи двигуна - при пропусках іскроутворювання в одному або декількох циліндрах;

- детонація, пов'язана з невірним моментом запалювання й зухвала дуже швидке зношування двигуна;

- порушення роботи  інших електронних систем за  рахунок високого рівня електромагнітних перешкод та ін.

Існує безліч типів систем запалювання, що відрізняються й  пристроєм і принципами дії. В основному системи запалювання розрізняються по:

- системі визначення  моменту запалювання.

- системі розподілу  високовольтної енергії по циліндрах.

При аналізі роботи систем запалювання досліджуються основні  параметри іскроутворювання, зміст яких практично не відрізняється в різних системах запалювання:

- кут замкнутого стану контактів (УЗСК, Dwell angle) – кут, на який устигає повернутися колінчатий вал від моменту початку накопичення енергії (конкретно в контактній системі - моменту замикання контактів переривника; в інших системах - моменту спрацьовування силового транзисторного ключа) до моменту виникнення іскри (конкретно в контактній системі - моменту розмикання контактів переривника). Хоча в буквальному значенні даний термін можна застосувати тільки до контактної системи - він умовно застосовується для систем запалювання будь-яких типів.

- кут випередження запалювання (УОЗ, Advance angle) – кут, на який устигає повернутися колінчатий вал від моменту виникнення іскри до моменту досягнення відповідним циліндром верхньої мертвої точки (ВМТ). Одне з основних завдань системи запалювання будь-якого типу - забезпечення оптимального кута випередження запалювання (фактично - оптимального моменту запалювання). Оптимально підпалювати суміш до підходу поршня до верхньої мертвої точки в такті стиску - щоб після досягнення поршнем ВМТ гази встигли набрати максимальний тиск і зробити максимальну корисну роботу на такті робочого ходу. Також будь-яка система запалювання забезпечує взаємозв'язок кута випередження запалювання з обертами двигуна й навантаженням на двигун.

При збільшенні обертів, швидкість руху поршнів збільшується, при цьому час згоряння суміші практично не змінюється - тому момент запалювання повинен наступати трохи раніше - відповідно при збільшенні обертів, УОЗ треба збільшувати.

На одній і тій  же частоті обертання колінчатого  вала двигуна, положення дросельної заслінки (педалі газу) може бути різним. Це означає, що в циліндрах буде утворюватися суміш різного состава. А швидкість згоряння робочої суміші саме й залежить від її состава. При повністю відкритій дросельній заслінці (педаль газу "у підлозі") суміш згоряє швидше й підпалювати її потрібно пізніше - відповідно при збільшенні навантаження на двигун, УОЗ треба зменшувати. І навпаки, коли дросельна заслінка прикрита, швидкість згоряння робочої суміші падає, тому кут випередження запалювання повинен бути збільшений.

- напруга пробою - напруга  у вторинному колі в момент  утворення іскри - фактично - максимальна напруга у вторинному колі.

- напруга горіння - сталу-умовно-стала напруга у  вторинному колі протягом періоду горіння іскри.

- час горіння - тривалість періоду горіння іскри.

 

1.2 Джерело живлення для системи запалювання

Джерело живлення для  системи запалювання – бортова  мережа автомобіля і її джерела живлення - акумуляторна батарея (АКБ) і генератор .

 

1.3 Вимикач запалювання

Роз’єднує джерело живлення системи запалювання  і безпосередньо  елементи цієї системи, такі як пристрій керування накопиченням енергії, накопичувач енергії, розподілювач запалювання, свічки запалювання, тощо.

 

1.4 Пристрій керування накопиченням енергії

Пристрій керування  накопиченням енергії – визначає момент початку накопичення енергії й момент "скидання" енергії на свічу (момент запалювання). Залежно від пристрою системи запалювання на конкретному авто може представляти із себе різні пристрої яки розглянемо нижче