Аналіз показників роботи локомотивного депо Жовтень

     1 Аналіз показників роботи локомотивного  депо Жовтень 

      1.1 Історична довідка з виникнення та розвитку локомотивного депо

Жовтень 

      Електровозне  депо “Жовтень” (на момент створення – Харківське паровозне депо Курсько-Харково-Азовської лінії Південних залізниць) є одним з найстаріших залізничних підприємств не тільки Південної магістралі, але й залізниць України. 

      Бурхливий розвиток промисловості та сільського господарства східної України, призвів до того, що необхідно було налагодження економічних зв’язків з Центром та Азово-Чорноморським басейном, що й обумовило будівництво Південних доріг.

      В фондах Міністерства транспорту зберігаються документи про заснування Харківського паровозного депо. В них говориться, що перший поїзд прибув до Харкова  з Курська 22 травня 1869 року. На той час був побудований цегельний будинок депо прямокутного типу на 12 паровозів з тендерами, які мали 3 крізні канави, обладнані пристроями водопостачання, та кочегарні канави. Регулярний рух поїздів на ділянці Харків-Курськ почався з 6 липня 1869 року.

      Протягом  перших років роботи депо належало приватному акціонерному товариству, а у 1861 році разом з дорогою  перейшло до казенного відомства. В  цей період паровози розміщувалися  вже у трьох окремих будинках, значно змінилося технічне оснащення депо, виріс контингент майстрових та паровозників.

      У 1923 році паровозне депо Харків-Головний було перейменовано у депо “Жовтень”. У 1940 році середньодобовий пробіг паровозу та вага потягу зросли вдвічі. Війна змінила роботу депо: воно почало допомагати військовим та працювати на потребу армії.

      Після закінчення війни, депо відроджувалося на новій технічній основі. З кожним роком зменшувався простій паровозів, покращувалася якість ремонту, знижувалася  собівартість. Депо почало виконувати підйомний ремонт паровозів серії СУ для всієї Південної залізниці, а серії ІС – для ряду депо Поволжя та Уралу.

      У 1957 році попрямував перший електропоїзд по ділянці                     Харків - Мерефа. Останній рейс паровоз приписки депо “Жовтень” зробив у жовтні 1960 року, і в січні 1961 р. паровози назавжди залишили депо.

      До  цього часу закінчилися електрифікація напрямку Москва-Харків-Донбас. За проханням  локомотивних бригад депо “Жовтень” тягове плече Харків - Слов’янськ було протягнуто до Іловайська. Була освоєна спільна експлуатація електровозів на напрямках Москва-Іловайськ, Москва-Донецьк, а потім, по мірі електрифікації Кримського ходу, на напрямку Москва-Крим.

      В кінці 1950 року була сформована бригада  по ремонту електровозів. На початку 1960 років увійшли у роботу два пункти технічного обслуговування: ПТО станції Харків-Пасажирський та ПТО Харків-Сортувальний. Підйомний (поточний ПР-3) ремонт ЕПС депо проводить з 1959 року. Спочатку ремонтували електросекції СР, а потім електровози ВЛ-22, ВЛ-23, а з 1964 року – електровози ЧС2 приписки ряду доріг.

      З 1960 року у депо експлуатуються електровози  виробництва концерну “Шкода” ЧРСР. Електровози ЧС1 (19 одиниць) прибули у депо у вересні 1960 – січні 1961 років і після виконання модернізації та річної експлуатації були передані на інші дороги. Електровози ЧС3 (57 одиниць) були отримані у 1961 році і передані на інші дороги у 1962-1963 роках.

      Електровози ЧС2 типу 34Е (90 одиниць) надходили у 1962-1964 роках та були передані у 1964-1966 роках. Електровози ЧС2, які експлуатуються сьогодні, надходили протягом 1964-1971 років. Електровози надходили до депо з листопада 1986 по грудень 1988 року. Більше160 отриманих електровозів з Чехословакії після експлуатаційних випробувань та усунення дефектів були передані на дороги Поволжя, Уралу, Сибіру та Закавказзя.

      З кадрів електровозного депо “Жовтень” були сформовані моторвагонне депо “Харків” та лінія Харківського метрополітену.

      Протягом  часу депо було реконструйоване, були впроваджені прогресивні процеси  експлуатації та ремонту локомотивів, впорядковане по прилягаючій території, покращенні умови праці та відпочинку.

      Депо  було газифіковано, побудований новий  колісний цех з роликовим відділенням, обладнаний контрольний пункт по ремонту автозчеплень (перший серед  електровозних депо мережі залізниць), а потім побудований критий ПТОЛ типу “Плауен” в комплексі зі службово-технічним будинком цеху експлуатації, змонтована сучасна система приготування та подачі піску на локомотиви, розширені та впорядковані побутові приміщення.

      Освоєння  крупно-агрегатного методу ремонту, монтажу ряду поточних ліній та спеціалізований позицій, впровадження прогресивних технологічний процесів дало змогу значно зменшити простої електровозів у ремонті при покращенні якості та зниження собівартості, постійно нарощувати міцності по виробництву ПР-3 для інших залізниць.

      Сьогодні  пріоритетними напрямами у роботі депо, поряд із забезпеченням пасажирських перевезень, є рішення соціальних питань та отримання прибутку від  підсобно-допоміжної діяльності.

      По  ініціативі робітників депо був освоєний капітальний ремонт КР-1 електровозів ЧС2, ЧС7. це дало змогу покращити технічний стан локомотивного парку, повніше загрузити ремонтні ділянки, отримати значний економічний ефект через те, що вартість ремонту в умовах депо у декілька разів нижча, ніж на заводі.

      З метою подовження строку служби електровозів з листопада 1992 року впроваджується закріплений спосіб обслуговування локомотивними бригадами. На цей  спосіб перевезено більше 40 електровозів, отримані добрі результати. 

      Широке  застосування отримала комп’ютерна техніка. Немалий прибуток приносять взяті на баланс депо столова, магазин, ател’є мод (у тому числі перукарня), хімчистка. Планується розширення випуску товарів народного споживання, надання платних послуг населенню та послуг реклами. 

2.  Характеристика локомотивного депо Жовтень

 

      Електровозне  депо “Жовтень є структурним підрозділом  локомотивної служби Південної залізниці.

      Основна діяльність депо – це забезпечення сфери перевезень тяговим рухомим  складом, ремонт рухомого складу та підсобно-допоміжна діяльність – випуск товарів народного споживання і надання послуг стороннім організаціям.

      Депо  обслуговує електровозами в пасажирському  русі напрямки на Бєлгород (84 км), Іловайськ (через Красний Лиман – 338 км, Лозову – 383 км, Межчермет – 338 км), Мелітополь (339 км), Донецьк (через Красний Лиман – 340 км, Костянтиновку – 317 км, Лозову – 362 км), Запоріжжя (327 км), Дніпропетровськ (через Новомосковськ – 296 км, Сінельниково – 303 км), Джанкой (592 км), Сімферополь (683 км), Красний Лиман (185 км), Луганськ (389 км), Куп’янськ (129 км), Красноград (101 км), Ясинувата (через Красний Лиман – 326 км, Лозову – 371 км) та Полтава (140 км).

     Депо  має відокремлений баланс, субрахунок в банку і печатку із зображенням  назви залізниці та своєї власної, проводить бухгалтерську та статистичну звітність.

     Контингент  депо складає 845 людини, в тому числі:

• машиністів – 169;
• помічників машиністів – 155;
• слюсарів з ремонту рухомого складу – 117.

 

      Приписний парк локомотивів депо складається  з:

• 40 електровозів серії ЧС7;
• 66 електровозів серії ЧС2;
• 1 маневровий тепловоз серії ТГМ23Б.

     Депо  виконує наступні види поточного  ремонту і технічного обслуговування:

     ПР-3П, ПР-3, ПР-2, ПР-1, ТО-3, ТО-2 – електровозам серії ЧС7, ЧС2 приписки Південної  залізниці;

      ПР-3 – електровозам серії ЧС7 приписки Придніпровської залізниці;

     ТО-4 – електровозам серії ЧС7, ЧС2 і  тепловозу ТГМ23Б. 

3.  Організаційно-виробнича  структура та структура управління  депо

 

      Організаційно-виробнича  структура електровозного депо “Жовтень” побудована на тому принципі, що воно займається одночасно експлуатацією локомотивів та їх ремонтом. Структура включає в себе склад та співвідношення дільниць основного та допоміжного виробництва.

Організаційно-виробнича  структура електровозного депо “Жовтень”:                            1   Цех експлуатації:

• Колони локомотивних бригад.
• Дільниця екіпіровки.
• Пункт технічного обслуговування ТО-2 локомотивів.

2.    Цех ремонту:

• Дільниця поточного ремонту ПР-3.
• Дільниця поточного ремонту ПР-2 і ПР-1 та технічного обслуговування ТО-3
• Автоматна дільниця.
• Апаратна дільниця.
• Дільниця КІП.
• Колісна дільниця.
• Заготівельна дільниця.
• Електромашинна дільниця.
• Інструментально-кузовна дільниця.
• Дільниця по ремонту обладнання.
• Дільниця будівельної групи.
• Експериментальна бригада.

3   Гараж

      4   Будинок відпочинку локомотивних бригад.

      5   Магазин №1 і №2.

      6   Їдальня.

      7   Ательє №1 і №2.

      Управління  депо здійснюється згідно з принципом  єдиноначальності начальником депо, який має право самостійно вирішувати питання та несе відповідальність за наслідки прийнятих рішень.

      Начальник депо згідно чинного законодавства  на підставі доручення начальника залізниці  укладає договори, контракти, набуває  майнові та немайнові права, здійснює закупку або реалізацію товарів, представляє інтереси депо у всіх установах, підприємствах та організаціях, постає позивачем та відповідачем у судових органах; здійснює керівництво діяльністю депо, організує виробничо-господарський процес; за узгодженням зі службою визначає структуру управління та затверджує штатний розклад; встановлює систему оплати і форми матеріальної зацікавленості; здійснює роботу по підбору та розміщенню кадрів, укладає та розриває трудові договори з працівниками депо.

      В електровозному депо “Жовтень” головними методами управління є: організаційно-розпорядчий (через нормативні документи, розпорядження, накази), економічний (через розрахунок з локомотивною службою для підвищення ефективності виробництва) та соціально-психологічний (моральне та матеріальне стимулювання, активізація фактору людини).

      Депо в своїй діяльності керується законодавством України, наказами та іншими нормативними актами Міністерства транспорту України, Укрзалізниці, Південної залізниці та Положенням про електровозне депо “Жовтень”.

      Електровозне  депо “Жовтень” підпорядковане локомотивній службі, яка в свою чергу, - Південній залізниці, Державній адміністрації залізничного транспорту та Міністерству транспорту України. Контроль та ревізію діяльності депо здійснює Південця залізниця, локомотивна служба, а також податкова адміністрація, контрольно-ревізійне управління (КРУ), фінансова ревізія, міліція, транспортна прокуратура та інші органи у відповідності до діючого законодавства.

      У відповідності з виробничою структурою депо встановлює структуру адміністративно-технічного управління депо. Внутрішня адміністративно-технічна структура депо представлена на рисунку 1.1.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рисунок 1.1 – Схема адміністративно-технічного управління депо

 
 
 
 

     1.4 Виконання основних показників по локомотивному депо Жовтень  
 

     Система показників, яка характеризує діяльність локомотивного депо, необхідна для  проведення аналізу цієї діяльності , порівняння отриманих даних з попередніми, виявлення причин погіршення стану з ціллю випрацювання по їх покращенню. Виконання основних показників локомотивним депо Жовтень за останні 3 роки занесені до таблиці 1.1.