Сучасний стан та перспективи розвитку страхування врожаю сільгоспкультур

Міністерство ОСВІТИ і науки УКРАЇНИ

Національний технічний університет «ХПі»

 

 

 

 

 

Реферат

 

 

 

Сучасний стан та перспективи розвитку страхування  врожаю сільгоспкультур.

 

 

 

Виконав:

студент групи

 

Перевірив:

.

 

 

 

 

 

 

 

Харьков - 2013

 Зміст

 

Вступ

Оскільки процес сільськогосподарського виробництва має ризиковий характер, то при його страхуванні виникають  грошові перерозподільні відносини, зумовлені наявністю страхового ризику як ймовірності та можливості настання страхової події, здатної завдати матеріальну або іншу шкоду. Водночас страховий ризик — змінна величина, тому страхова компанія повинна постійно стежити за його розвитком: вести необхідний облік, аналіз та обробку зібраної інформації. На підставі одержаної інформації про можливий розвиток ризику страховик здійснює його оцінку, що полягає в аналізі всіх ризикових зобов'язань, які характеризують його параметри. Кожна група містить об'єкти страхування з приблизно однаковими ознаками. Результати оцінки становлять основу для прийняття рішення: до якої ризикової групи слід віднести той чи інший об'єкт, за якою тарифною ставкою проводити страхування.

Серед галузей сільського господарства найбільше залежить від  впливу природно-кліматичних умов рослинництво, що зумовлено характером виробничого процесу. Несприятливі природні чинники, що впливають на кінцеві результати в рослинництві, можна поділити на дві групи. Першу становлять постійні, тобто звичайні для тієї чи іншої місцевості чинники: короткий вегетаційний період, невисокі середньорічні температури повітря, низька якість ґрунту тощо. Другу групу утворюють незвичайні, випадкові відхилення від нормальних умов розвитку рослин: ранні приморозки, тривала відсутність опадів, градобій тощо. Вплив першої групи усувається шляхом виділення необхідних коштів на впровадження у виробництво швидкостиглих сортів сільськогосподарських культур, підвищення економічної родючості ґрунту, встановлення надбавок до закупівельних цін та вжиття інших заходів фінансового або цінового характеру. Нейтралізація впливу другої групи чинників досягається за допомогою системи страхових фондів.

1. Методологічні засади страхування врожаю сільськогосподарських культур

Процес сільськогосподарського виробництва являє собою органічну єдність і взаємодію людини та природи, при цьому він внутрішньо суперечливий. Впливаючи на природу, людина зазнає результати своєї діяльності. У зв'язку з недостатнім знанням закономірностей розвитку навколишнього середовища воно часто виступає як неконтрольована сила, що порушує нормальний процес виробництва і призводить до непередбачуваних наслідків. Зазначене породжує необхідність вжиття економічних заходів, які дозволили б відновити постраждалі об'єкти, відшкодувати збитки, завдані підприємству, і завдяки цьому створити необхідні умови відновлення процесу виробництва. З огляду на те, чи готовий суб'єкт взяти на себе відповідальність за страхове відшкодування збитків потерпілим внаслідок настання небажаних подій, розрізняють страхові та нестрахові ризики.

Страховий ризик —  це певна подія, у разі настання якої проводиться страхування. Вона має  ознаки вірогідності та випадковості. Страхуванню підлягає лише той ризик, за яким можна оцінити ймовірність  страхового випадку, визначити розміри збитків, ціну страхової послуги та можливу частку страхового відшкодування. Нестраховий ризик — подія, яка супроводжується певними втратами, але не підлягає страхуванню, найчастіше у зв'язку з відсутністю тих, хто бажає взяти на себе зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих цією подією. Нестраховими є ризики, за якими неможливо оцінити ймовірність страхового випадку, визначити розміри збитків та ціну страхової послуги.

Страхувальниками можуть бути сільськогосподарські підприємства, орендарі, селянські (фермерські) господарства, розташовані на території України. Страхування поширюється на всі види сільськогосподарських культур та насаджень. Об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, пов'язаний з відшкодуванням фактичних витрат на сівбу та вирощування сільськогосподарських культур у результаті повної загибелі рослин на всій або частині площі сівби (садіння) незалежно від фази їх розвитку (рис.1).

Рис. 1. Умови  страхування врожаю сільськогосподарських  культур

Страхова сума за договором страхування, в межах якої страхуються сільськогосподарські культури (групи культур), визначається в розмірі планових або фактичних витрат на сівбу (висаджування) та вирощування сільськогосподарської культури на підставі даних плану економічного та соціального розвитку господарства (бізнес-плану), відповідних бухгалтерських документів. Вона не може перевищувати загальних планових або фактичних витрат, передбачених технологією вирощування врожаю тієї чи іншої культури, а також бути меншою за фактично проведені витрати на момент укладення договору страхування. Сума страхових платежів обчислюється залежно від тарифної ставки (табл. 1).

Таблиця 1. Тарифні ставки у добровільному страхуванні  сільськогосподарських культур

 

Сільськогосподарські культури	Страхова  подія			Загальний тариф
		вимерзання	град, злива, буря, затоплення		пожежа
Озимі культури	4,0	-2,5	0,5	7,0
Ярі культури	—	4,5	0,5	5,0
Зернобобові	—	5,0	0,3	5,3
Кукурудза	—	4,5	0,2	4,7
Цукрові буряки	—	5,0	—	5,0
Соняшник	—	4,5	0,5	5,0
Інші технічні культури	—	5,0	0,3	5,3
Картопля	—	5,0	—	5,0
Овочеві та баштанні	—	5,5	—	5,5
Насінники овочевих та інших культур	—	5,5	0,5	6,0
Однорічні сіяні трави	—	4,0	—	4,0
Багаторічні сіяні трави	3,5	2,5	—	6,0

* У кожному конкретному  випадку при встановленні тарифів залежно від ступеня ризику та обставин укладання договору страхування можуть застосовуватися підвищувальні (від 1 до 5) коефіцієнти. Норматив витрат на проведення страхування — 46% від розміру навантаження.

 

Договір страхування  витрат на посів сільськогосподарських культур може бути укладений як один (загальний на вирощування всіх культур чи групи культур, якщо група дає однорідну продукцію (зерно, овочі), за умови відшкодування прямого збитку за кожну культуру окремо) або на окремо взяту культуру. Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження на розрахунковий рахунок страховика страхових платежів у повному обсязі обчисленої суми за договором або не менше 50% її. Строк сплати першої частини страхового платежу встановлюється за згодою сторін, але не пізніше 10 днів від дня підписання договору. Решта страхових платежів може сплачуватись у два строки, але не пізніше трьох місяців після початку дії договору.

Страхові платежі зі страхування сільськогосподарських  культур на випадок вимерзання сплачуються страхувальником одноразово, протягом 10 днів від дня підписання договору. Дія договору страхування припиняється за згодою сторін у разі закінчення терміну дії; виконання страховиком своїх зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; несплати або неповної сплати страхувальником обчислених страхових платежів або чергового платежу; прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Таблиця 2. Права та обов'язки сторін при страхуванні сільськогосподарських  культур

 

Обов'язки страхувальника

Обов'язки страховика

Подати страховику необхідну інформацію про перелік виконаних робіт, передбачених технологією вирощування культур, що приймаються на страхування, та суму фактичних витрат Сплачувати  обчислені страхові платежі у  встановлені договором строки Повідомити  страховика про діючі договори страхування сільськогосподарських культур, укладені з іншими страховиками   Дотримуватися комплексу агротехнічних вимог з вирощування, догляду за посівами, а також протипожежних правил  Письмово  повідомити страховика у дводенний термін про настання страхового випадку  Надавати  представнику страховика можливість проведення огляду посівів сільськогосподарських культур до укладання договору страхування, а також у період його дії та після настання страхового випадку Подати страховику необхідну інформацію (документально  підтверджену) про перелік фактично виконаних робіт та суму витрат, понесених на момент страхової події щодо посіву та вирощування загиблої культури (групи культур)  Повідомити страховика протягом трьох діб після прийняття відповідними органами рішення про реорганізацію (об'єднання, відокремлення), ліквідацію і припинення діяльності страхувальника. При цьому права й зобов'язання, що випливають з договору страхування, переходять до правонаступника страхувальника за згодою страховика, про що складається відповідна угода

Ознайомити страхувальника з умовами страхування Протягом  двох робочих днів після надходження письмової заяви від страхувальника про настання страхової події вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування Створити  комісію з компетентних спеціалістів, яка здатна визначити ступінь  завданої шкоди посівам сільськогосподарських культур, об'єктивно визначити розмір понесеного господарством прямого збитку та відповідальності страховика щодо суми виплати страхового відшкодування, про що скласти відповідного акта додавши до нього необхідні бухгалтерські та інші документи страхувальника  Здійснити  виплату страхового відшкодування або прийняти рішення про його відмову і надіслати письмове повідомлення страхувальнику протягом 7 діб після одержання всіх необхідних документів з доказами настання страхового випадку і розрахунків суми прямого збитку  Тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан за винятком випадків передбачених чинним законодавством України

 

 

 

Права страховика

Перевіряти відомості  страхувальника щодо достовірності  визначення суми витрат, понесених на сівбу і вирощування культури та страхової відповідальності страховика. Відмовити у виплаті страхового відшкодування або зменшити до 50% його розмір, якщо страхувальник не виконає обов'язків, передбачених договором страхування, порушить агротехнічні вимоги або правила протипожежної безпеки щодо посівів сільськогосподарських культур, а також: якщо загибель культури сталася з вини страхувальника; якщо страхувальник до складання страхового акта про втрати заорав пошкоджені посіви, провів пересівання або допустив випасання худобою; якщо стихійне лихо трапилось у таку пору року, коли за умовами даної місцевості і даного року урожай культури повинен бути вже зібраним. Страховик має право подати регресний позов до страхувальника з метою компенсації збитків за сплачене ним страхове відшкодування, якщо після виплати страхового відшкодування буде встановлено, що страхувальник подав неправильні чи неправдиві відомості, які вплинули на оцінку ризику страховиком, або заявив про них не повністю.

При складанні акта на повну або  часткову загибель посівів сільськогосподарських  культур необхідно особливу увагу  приділити встановленню дійсної  причини загибелі посівів. У разі, коли загибель посівів виникла з причин, за які страховик не несе відповідальності, складається акт довільної форми, в якому зазначається фактична причина загибелі культури, розмір площі її посіву та загибелі, місце знаходження (номер поля, бригада тощо). При повній загибелі сільськогосподарських культур на всій площі посіву або на її частині внаслідок страхових подій, передбачених договором страхування, розмір збитку визначається по кожній культурі окремо на основі відповідно складеного акта та наявності необхідних документів.

Із суми страхового відшкодування  вираховується безумовна франшиза, черговий платіж, а також зайво  виплачене страхове відшкодування. Після виплати страхового відшкодування  до страховика переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, з вини якої був заподіяний збиток. Спори щодо дотримання сторонами умов договору страхування розглядаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Таким чином, відшкодування збитку страховою компанією сприяє стабілізації фінансового стану страхувальників — сільськогосподарських підприємств та процесу відтворення в аграрній сфері.

2. Порядок і правила проведення обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень

Порядок і правила  проведення обов'язкового страхування  визначили основні принципи взаємовідносин страхових компаній з сільськогосподарськими товаровиробниками і зовсім не передбачають участь держави в формуванні страхових  взаємовідносин в аграрному секторі економіки України. Можливо тому страхування сільськогосподарських культур в Україні не має розвитку.

Крім постанови Кабінету Міністрів України, в Україні  існують різні підходи до страхування  сільськогосподарських культур, які  використовують страхові компанії для надання добровільного страхового захисту сільськогосподарським підприємствам. Використовують методику страхування, яка існувала за часів Радянського Союзу, розробляють методики визначення страхових сум через планово-нормативні витрати на вирощування сільськогосподарських культур, створюють страхові продукти для банківських кредитних програм сільськогосподарських товаровиробників. Всі ці страхові продукти мають спільні негативні аспекти і класичні проблеми.

Один з найголовніших  негативних аспектів - це великі витрати страхових компаній на проведення страхових експертиз і процедур визначення розмірів збитків після настання страхових подій, що впливає на вартість страхових послуг для сільськогосподарських підприємств. Крім цього, не існує єдиних стандартів для розрахунку страхових сум і визначення розмірів збитків, що відкриває широкі можливості для шахрайства, як збоку страхувальників так і страховиків.

Другий негативний аспект - це непрозора для всіх учасників  страхових взаємовідносин процедура  розрахунків вартості врожаю, об'єму витрат на вирощування, а звідси і розрахунок страхових сум і сум страхового відшкодування.

Крім того сільськогосподарським  підприємствам дуже важко страхувати врожай сільськогосподарських культур  без масових державних субсидій на страхування.

 До класичних проблем  належить наявність асиметричності  інформації, яка обмежує обсяг  схем страхування врожаю.

Такий стан речей народжує ще одну проблему - проблему перестрахування  прийнятих на страхування ризиків. [2, c.94-97]

Програми страхування повинні передбачати наявність адекватної симетричної інформації про ризики, які підлягають перестрахуванню. Виявляється, що це складна процедура для страхування врожаю на рівні одного сільськогосподарського підприємства.

Підприємства завжди знатимуть більше про їх потенційні врожаї сільськогосподарських культур, ніж будь-який страховик. Крім того дорого і важко визначати кількість зібраного врожаю і прямі втрати врожаю сільськогосподарського підприємства від страхових подій. Ця асиметрична інформація є головною проблемою під час страхування врожаю. Страховик не може належно класифікувати ризик і не може надати адекватний страховий захист. Проблему можна вирішити, лише коли страховик зможе отримати достовірну інформацію для належної оцінки ризиків та визначення страхових премій для потенційних страхувальників.

За останні декілька років в світовій практиці надання  страхового захисту сільськогосподарським  підприємствам знайшов поширення  метод індексного страхування. Розроблені і втілені в практику методики страхування по індексну опадів та індексу температури - так звані погодні індекси.