Розвиток ринку страхування життя в Україні: стан, проблема та перспективи розвитку

Наступним важливим чинником, що впливає  на розвиток ринку страхування життя  в Україні, є низький рівень життя  і заробітної плати населення. Якщо середньомісячна зарплата громадян становить досить незначну суму у порівнянні з тою, котру отримують громадяни у розвинених країнах, то збільшення обсягів страхувння життя не спостерігатиметься. В умовах, коли країна бідна, населення має низький рівень заробітної платні й не може задовольнити своїх першочергових потреб, для пересічного громадянина України платіж на страхування життя зазвичай належить до групи так званих відкладених потреб, які досить болісно дадуть про себе знати лише в майбутньому і часто не усвідомлюються сьогодні.

Суттєвого удару по динаміці розвитку вітчизняного ринку страхування життя завдала також світова фінансова криза 2008-2009 рр. У цей час спостерігалося значне скорочення обсягів страхування, а також спостерігалися значні проблеми з платоспроможністю у тих страхових компаній, котрі тримали свої фінансові ресурси у банках, особливо у тих, котрі підпадали під тимчасове адміністрування.  
Однак на даному етапі можна спостерігати тенденцію до поступового збільшення обсягів “лайфового” виду страхування. Серед основних факторів цього, безумовно, позитивного зрушення можна назвати вихід страхових компаній із кризової ситуації, податкові пільги на здійснення певних видів страхування життя та пенсійну реформу в Україні.

Стосовно пенсійної  реформи, то тут, на думку експертів, значну роль зіграло розчарування населення, пов’язане з непродуманим реформуванням пенсійної системи. Серед фахівців побутує думка, що невизначеність у питанні реформування пенсійної системи змушує людей все частіше розглядати накопичувальне страхування життя у якості заміни державної пенсії. 
По суті, сьогодні реальну пенсію українські громадяни можуть отримати лише в компанії зі страхування життя, оскільки жодного накопичувального пенсійного фонду Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України ще не зареєстровано через відсутність відповідної нормативної бази. 
Треба також визнати, що пенсійні програми поки що не є лідерами збуту в страхових компаніях, що спеціалізуються на страхуванні життя. Власне, дані про структуру валових премій у секторі страхуванні життя за дев’ять місяців 2010 року показують, що найбільший об’єм коштів страхових компаній був отриманий за договорами накопичувального страхування, а це – 76 %, або ж більше 460 млн. грн. При цьому надходження від договорів страхування життя, що передбачають досягнення страхувальником пенсійного віку, склали всього 5% валових зборів. 
       Свою роль у відновленні ринку зіграло і поступове відновлення програм банківського кредитування. Збільшення збору “лайфових” компаній у 2010 році було зумовлене в основному відновленням банківського сектора. 
Страхові компанії очікують, що найвагоміша частка страхувальників прийде до них через банки саме тому, що почалося відродження кредитування. 
Що стосується перспектив розвитку вітчизняного ринку страхування життя, то перспективними будуть корпоративне страхування та накопичувальне страхування. Також можливе те, що страхові компанії, котрі займаються убезпеченням життя, у найближчий період часу запустять нові програми, котрі передбачають страхування життя в золоті, а також схеми страхування життя через накопичувальне страхування.

У поточному році попитом  користуватимуться п’ятирічні договори страхування, страхові компанії будуть змушені диверсифікувати канали продажів, а на заміну універсальним  програмам шукатимуть нові ніші.

3. Перспективи розвитку ринку страхування життя в Україні

Страхування життя як надійне джерело інвестиційних  ресурсів становить на ринку страхових  послуг України найменшу частку - 0,66%, тоді як у країнах з розвинутою економікою цей показник дорівнює 30-40%. 
Однак, не дивлячись на значні кроки, зроблені Україною в напрямку таких важливих механізмів соціального захисту, як страхування життя, медичне та пенсійне страхування – ці види соціальної підтримки та довгострокових інвестицій в економіку нашої країни до теперішнього часу залишаються менш розвиненими, ніж інші види страхування. В країнах зі стабільною ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподаткування, в якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має продумані податкові пільги. Сприяння розвитку особистого страхування в Україні матиме безліч позитивних наслідків. 
       Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії. 
Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через  корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди будуть поступово призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які досить швидку увійшли у практику вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки, які швидко стали надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.  
       Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого обговорення, були проведені навіть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб'єктів господарювання. Проте вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого запровадження у зв'язку з досконалою системою оподаткування, зміна якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення. 
        І нарешті розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до України у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів.

Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування – це основне  джерело внутрішнього довгострокового  кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів в структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних уступок з боку нашої держави. 
        Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки. 
Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив'язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування  життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому  поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних очікувань. Не потрібно забувати і той факт, що поява додаткових нагромаджень у населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. А це важливі наукоємкі галузі вітчизняної економіки, розвиток яких значною мірою визначає економічний авторитет держави у світі.

Це далеко не всі позитивні  зрушення, які можуть відбутися в  державі разом з запровадження  чітких економічних перетворень, направлених  на відродження галузі страхування  життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об'єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

Висновки

Саме держава перш за все повинна бути зацікавленою в розвитку страхування життя. По-перше, тому що страхування життя є джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів, яких так бракує для підйому вітчизняної економіки. По-друге, тому що страхові компанії із страхування життя доповнюють систему захисту та підтримки рівня життя громадян за рахунок самих громадян, і, таким чином, тягар соціального забезпечення населення перерозподіляється між державою та ринком страхування. По-третє, значущим фактором ролі держави щодо розвитку страхування життя є створення нових робочих місць, бо страхування життя є однією договорів страхування укладаються лише при наявності страхового посередника, який проводить з клієнтом персональну і довготривалу роботу, за що отримує від страхової компанії комісійну винагороду.

Страхування життя є  одним з найважливіших видів  соціального захисту, а також  таким джерелом інвестування в економіку  країни, що і фахівцям важко оцінити  його кількісні або грошові вирази, – не викликає ніякого сумніву. Справа в іншому – яким чином та що необхідно зробити для того, щоб цей механізм запрацював? Щоб кошти, які знаходяться у населення почали працювати та приносити користь їх власникам, з однієї сторони, та знаходили ефективне вкладення в реальний сектор економіки, з іншої? Як повернути довіру населення до страхування? Як  зробити, щоб громадянин був готовий вкладати свої збереження в купівлю полісу страхування життя і усвідомлював, що це не є даремне витрачання коштів, а насамперед – їх ефективне вкладення? І таких питань більше, аніж відповідей. Які причини затримки розвитку страхування життя в Україні?

Тривала економічна криза  в Україні призвела до різкого  падіння рівня життя більшості  населення. У людей практично  немає вільних коштів для того, щоб скористатися послугами страхових компаній, які здійснюють страхування життя. Наші багатші співвітчизники через недосконалість законодавчої бази страхування надають перевагу зарубіжним страховикам. Тому в Україні страхування життя становить лише 0,66 % страхового ринку. Крім того, потрібно відновити довіру до страхової галузі як інституту соціально-економічного захисту, інформуючи населення про стан страхового ринку і рівень державного контролю за його діяльністю, проводити роз’яснювальну роботу про необхідність і економічну доцільність страхування.

Існує цілий ряд причин, наявність яких не дає можливості для повноцінного становлення і  розвитку цього виду страхування: відсутність  належної законодавчої бази, обмежена кількість учасників  ринку страхування  життя, існуючий рівень інфляції, а також низький рівень прибутків населення та їхньої довіри до страхування і цілий ряд інших.

До речі, страховики теж  незадоволені, що середньостатистичний українець не розуміє переваг  страхування і не готовий купувати поліси страхування життя. А чи готові самі страховики в рамках діючого законодавства запропонувати такі страхові продукти, в які громадянин готовий був би вкласти свої кошти? Очевидно, що ні. І якщо проблема лише в законодавчому полі – то його необхідно і можна змінювати.  Існуюча законодавча база не тільки не стимулює, але і, по великому рахунку, гальмує розвиток страхування життя в Україні. Слід зазначити, що це знаходить розуміння у Верховній Раді Україні, зокрема в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, та відповідно, знайшло відображення в Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування».

Реформування системи  пенсійного забезпечення повинно передбачати  розвиток страхування життя, що дозволить  мобілізувати значні грошові заощадження  громадян з метою збільшення інвестиційних ресурсів для розвитку економіки та створити належний рівень фінансового забезпечення громадян при виході на пенсію за віком, інвалідністю чи при тимчасовій непрацездатності або безробітті.  З цією метою необхідно:

- розробити прозорі  засади діяльності страховиків України, пов’язаної з обслуговуванням системи недержавного пенсійного забезпечення;

- прийняти законодавчі  акти, які б змінили діючу систему  оподаткування життя та дозволили  підприємствам включати витрати  на страхування життя своїх працівників до валових витрат, що забезпечить соціальний захист працюючих;

- провести економічні  дослідження щодо можливості  випуску цінних паперів із  характеристиками, відповідними зобов’язанням  перед страхувальниками за довгостроковими  договорами страхування життя;

- підвищити фінансову  надійність вітчизняних страхових  компаній на основі збільшення  їх капіталізації;

- законодавчо врегулювати  питання захисту заощаджень громадян  за довгостроковим страхуванням  життя, здоров’я та пенсійним  страхуванням.

Страхування життя, як відомо, дозволяє жити в бідності, але вмерти багатим. З першою задачею держава  справилася блискуче і без страховиків. Другу без них не вирішити.

Використана література

1. Адамович В.В. Реформування  галузі страхування життя в  Україні: вимога часу, потреба суспільства, завдання влади // Страхова справа. - 2002. - № 3(7).

2. Таркуцяк А. О.  Страхування: Навч. Посіб. - К.: Вид-во  Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2001.

3. Базилевич В. Д., Базилевич  К. С. Страхова справа. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002.

4. Реверчук С. К., Кубів  С. І., Вовчак О. Д., Історія страхування.  – К., 2005.  
5. Страховий бізнес України / за ред. С. Цегельної. – К., 2007. 
6. Яворська Т. В. Страхові послуги: Навч. посіб. - К.: "Знання", 2008.

7. http://news.finance.ua/ua/~/2/60/all/ 2012/03/11/272218

8. Підсумки діяльності страхових компаній за 9 місяців 2011 року [Електронний ресурс] – режим доступу

9. Плиса В. Й. Страхування: Підручник. – К.: Каравела, 2010. – 472с. 
10. http://uainsur.com – Ліга страхових організацій України

11. http://forinsurer.com – Форіншурер, інтернет-журнал про страхування