Регіональні цільові фонди місцевого самоврядування

Тема 4. Регіональні  цільові фонди місцевого самоврядування

4.1. Суть та  історичні аспекти формування  цільових фондів

4.2. Резервні  фонди місцевих органів самоврядування

4.3.Зарубіжний  досвід у створенні місцевих  цільових фондів

4.1. Суть та  історичні аспекти формування цільових фондів

Одним із інститутів у  системі місцевих фінансів є різноманітні цільові фонди грошових ресурсів, можливість формування яких передбачена ст. 68 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Створення і функціонування таких фондів здійснюється на основі законодавства, що затверджується представницькими органами влади.

Цільові фонди, як правило, акумулюються на окремих рахунках і використовуються за цільовим призначенням для фінансування конкретних програм чи заходів. Правова база цих фондів склалася у 90-их роках. Практика функціонування цільових фондів органів місцевого самоврядування в Україні є досить суперечливою. Це пояснюється тим, що у законодавчих актах, які ознаменували відродження місцевого самоврядування (1990-1993 рр.), було передбачено право органів місцевого самоврядування утворювати і використовувати позабюджетні фонди. При цьому у законодавстві України виділялися такі основні та додаткові джерела фінансування позабюджетних фондів (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Основні та додаткові  джерела формування позабюджетних  фондів місцевого самоврядування в Україні на початку 90-х років

Основні джерела	Додаткові джерела
зекономлені кошти від вирішення економічних і соціальних проблем доходи від продажу об'єктів комунальної власності доходи від цінних паперів добровільні внески і пожертви громадян, підприємств і організацій доходи від місцевих позик і місцевих грошово-речових лотерей штрафи, які стягуються з підприємств, організацій, установ штрафи з фізичних осіб плата за реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності	штрафи для юридичних і фізичних осіб за влаштування смітників у не відведених для цього місцях штрафи за забруднення вулиць, площ, закладів культури штрафи за знищення зелених насаджень, клумб, що надходять до місцевих бюджетів штрафи за порушення правил торгівлі штрафи за порушення правил пар- кування автотранспорту штрафи за порушення правил громадського спокою
платежі та штрафи за забруднення навколишнього середовища, нераціональне використання природних ресурсів, порушення санітарних норм і правил кошти соціального розвитку підприємств і організацій, що виділяються на розвиток тих житлових районів, де проживає відповідна кількість їхніх працівників доходи від реалізації безгосподарного і конфіскованого майна доходи від продажу населенню квартир і будинків, що належать до комунальної форми власності орендна плата за землю

 

 

Проте у наступні роки (з 1995 р.) відбувалося поступове згортання  сфери їх функціонування шляхом включення  до відповідних бюджетів. Сьогодні, згідно з Бюджетним кодексом України, створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається.

Витрачаються кошти цільових фондів на розсуд відповідної місцевої ради, при цьому вони перебувають на спеціальних рахунках, котрі відкриваються в установах банків і вилученню не підлягають.

При формуванні цільових фондів кожна рада має затвердити:

1. статут (положення) фонду, яким визначається сфера його діяльності;
2. мету і завдання;

3. структуру і методи формування коштів фонду.

 

Нині ради можуть створювати в межах законодавства України  цільові фонди для вирішення бюджетних соціальних і економічних проблем.

Акумуляція коштів у цільових фондах не тільки дозволяє розширити права органів самоврядування усіх рівнів, але й забезпечує можливості для фінансування соціально-економічного розвитку регіону. Так, Кабінетом Міністрів України. рекомендовано при формуванні цільових фондів залучати кошти, що використовуються на соціальний розвиток підприємств і організацій будь-якої форми власності пропорційно до чисельності робітників і службовців, що постійно проживають у містах і селищах, де розташовуються ці підприємства. Для усунення суперечок між підприємствами і місцевими органами влади з приводу відрахувань у цільові фонди розроблена формула:

X = (С - Б) • У/100 %, (4.1)

де X - сума засобів, що необхідно  внести підприємству у цільовий фонд;

С - сума засобів, необхідна  для благоустрою міста (селища), будівництва житла, утримання соціальних, культурних, побутових об'єктів та інших робіт;

Б - наявність бюджетних  коштів на певні цілі;

У - питома вага працівників  і службовців певного підприємства в загальній чисельності населеного пункту.

Питома вага визначається за формулою:

У = Ч /Ч -100%, (4.2)

де Ч_пр - середня чисельність персоналу підприємства за рік;

Ч_нп - середня чисельність населеного пункту за підсумками року.

Метод коефіцієнтів сприяє участі підприємств усіх форм власності у благоустрої міст й будівництві житла й об'єктів соцкультпобуту.

Місцеві ради розробляють порядок витрачання коштів із цих фондів, що, як правило, використовуються на наступне (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Порядок витрачання коштів цільових фондів органів місцевого самоврядування

Основні напрямки витрачання коштів цільових фондів 

• створення й утримання об'єктів місцевого призначення (дороги, вуличне освітлення, парки, збирання сміття)
• зміцнення фінансових ресурсів регіональних органів влади
• посилення економічних зв'язків регіональних органів влади з підприємствами звільнення підприємств від виконання не властивих їм функцій із розвитку місцевого господарства (утримання клубів, дитячих садків, профілакторіїв, будинків відпочинку)
• розширення фінансових можливостей регіональних органів для ліквідації диспропорцій між виробничою і невиробничою сферами
• розширення впливу регіональних органів на розвиток окремих галузей інфраструктури, підвищення технічного рівня підвідомчих установ, підприємств і організацій
• підвищення рівня обслуговування та покращення якості послуг, що надаються населенню  

На місцевому рівні  створюються також відділення загальнодержавних цільових фондів.

Так, з 1998 року до місцевих бюджетів надходить частина зборів за забруднення навколишнього середовища. Це екологічний податок, який справляється за:

1. викиди в атмосферу повітря забруднюючих речовин стаціонарними або пересувними джерелами забруднення;
2. скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти;
3. розміщення відходів.

Сума збору розподіляється наступним чином:

1. 20 % - до місцевих фондів охорони навколишнього середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів;
2. 50 % - до місцевих фондів охорони навколишнього середовища, що утворюються у складі обласних бюджетів;
3. 30 % - до Державного фонду охорони навколишнього середовища, що утворюється в складі Державного бюджету України.

Крім фонду охорони  природного середовища, створюються  ще такі цільові фонди місцевого  значення:

фонд приватизації.

а) джерела формування:

• надходження коштів від приватизованого комунального майна;
• Добровільні внески і пожертвування;

б) напрями використання:

• відшкодування витрат на приватизацію;
• фінансування технічного переозброєння приватизованих підприємств;
• розвиток підприємництва і створення нових робочих місць;
• погашення комунальних позик;

3. фонд фінансування дорожніх робіт

а) основне джерело - податок із власників транспортних засобів, крім того, - плата за торгові патенти;

б) напрями використання: будівництво, реконструкція, ремонт та утримання доріг.

Протягом останніх років  лише 1,5 % доходів місцевих бюджетів України формується за рахунок відрахувань  до цільових фондів.

4.2. Резервні  фонди місцевих органів самоврядування

Законодавством України  передбачена можливість місцевих органів  влади формувати резервні фонди для здійснення непередбачуваних видатків, що не мають постійного характеру.

Кошти резервних фондів можуть передаватися на договірних умовах для фінансування або фінансового балансу бюджету нижчого рівня шляхом субвенції чи дотації. Спочатку рівень резервних фондів не встановлювався і визначався місцевими радами. З 1995 року згідно з законодавством розмір резервного фонду не може перевищувати 1 % видатків відповідного бюджету.

Верховна Рада своїм  рішенням передбачила у державному бюджеті резервування 1 % засобів від усіх витрат держбюджету на черговий бюджетний рік. Порядок використання коштів із резервного фонду Державного бюджету України визначає Кабінет Міністрів України.

4. Рішення про необхідність створення резервного фонду приймає відповідна рада. Органи виконавчої влади щомісяця звітують перед відповідною радою про використання коштів резервного фонду бюджету. Використання коштів таких фондів здійснюється за рішенням відповідної ради.

До інших непередбачених заходів не можуть бути віднесені такі напрями використання коштів:

• обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;
• капітальний ремонт, реконструкція;
• надання гуманітарної чи матеріальної допомоги;
• придбання житла.

Звернення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету підприємства, установи, організації подають до місцевої державної адміністрації. У зверненні має бути вказано:

• напрям виділення коштів;
• назву головного розпорядника коштів, якому треба їх виділити;
• обсяг асигнувань;
• перелік юридичних чи фізичних осіб, яким розпорядник має передати кошти.

Рис. 4.1. Основні напрями  використання коштів резервних фондів органів місцевої влади

Основними напрямами використання коштів резервних фондів є:

5. При необхідності виділення коштів із резервного фонду для ліквідації наслідків техногенних ситуацій до звернення додаються експертні висновки від підрозділів із питань надзвичайних ситуацій - щодо рівня надзвичайної ситуації.

При поданні звернень щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків стихійного лиха заявники повинні додатково представити:

1. акти обстеження, що підтверджують розміри завданих збитків;
2. узагальнені кошторисні розрахунки на проведення аварійно- відновних та інших невідкладних робіт;
3. перелік невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
4. документи, що підтверджують отримані суми страхового відшкодування;
5. іншу інформацію, що підтверджує необхідність виділення коштів із резервного фонду.

Місцевий фінансовий орган:

• розглядає звернення та економічні обгрунтування;
• готує пропозиції про виділення коштів із резервного фонду;
• розглядає можливості вживання заходів за рахунок інших джерел. Управління економіки готує проект рішення про виділення коштів із

резервного фонду бюджету, в якому вказуються:

• головний розпорядник бюджетних коштів;
• напрям використання коштів;
• обсяг асигнувань;
• умови повернення коштів, виділених з резервного фонду бюджету.

4.3. Зарубіжний досвід у створенні місцевих цільових фондів

У багатьох зарубіжних країнах  створюються позабюджетні фінансові фонди. Вони, як правило, мають цільовий характер і створюються з метою вирішення конкретних економічних і соціальних проблем.

Так, комуни у Франції  можуть створювати гарантійні фонди при кредитних установах, які надають гарантії з кредитів новоствореним підприємствам. Комуна укладає з кредитною установою угоду, в якій визначаються:

1. мета створення гарантійного фонду;
2. сума коштів і умови функціонування гарантійного фонду.

У багатьох країнах органи місцевого самоврядування створюють страхові фонди для забезпечення гарантованого повернення коштів, залучених від муніципальних позик. Особливо це стосується муніципальних позик під моральні зобов'язання, які не забезпечені юридичними гарантіями емітента. Така практика, зокрема, поширена у США.