Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України

Розглянемо страховий ринок Німеччини, що характеризується динамічним розвитком.  Щорічний приріст обсягу надходження  страхових  платежів складає в Німеччині 10%. Особисте страхування в структурі  національного страхового ринку займає 37%. Медичне страхування,  що користається трохи меншою  популярністю,  чим  в інших країнах Західної Європи,  складає близько 12% загального обсягу надходження страхових платежів.  Майнове страхування займає  51% національного страхового ринку в Німеччині. Страховики в Німеччині не  мають права займатися якою-небудь іншою діяльністю,  крім страхування.  Страхова справа в самій Німеччині сильно зарегульована.  В даний час діє закон про державний страховий нагляд 1983 р..

   Страхування в закордонних країнах є частиною міжнародного страхового ринку.   Воно є важливим сектором національних економік,  забезпечуючи  перерозподіл  8-12% валового  національного продукту.  Кошти, що акумулюються через страхування   служать джерелом  великих інвестицій. Фінансові потоки страхових компаній значною мірою орієнтовані на обслуговування державного  внутрішнього боргу.   

Нові світові реалії, що сформувалися після подій 11 вересня 2001 року, коли вібувся терористичний акт на території США, призвели до виникнення підвищених вимог до якості широкого спектру страхових продуктів, а також до рівня функціональної й інституціональної зрілості ринку страхових послуг у цілому.

Необхідно звернути увагу на посилення тенденцій по проникненню іноземних страхових структур на страхові ринки колишніх республік СРСР та країн Східної Європи, в тому числі і український ринок у формі різних спільних страхових компаній. Наприклад, в Україні створені такі компанії, як  українсько-американське АСТ «Росток», українсько-шведська СК у формі ЗАТ «АКВ Гарант»,  українсько-ірландське АСТ ЗТ «Гала СКД», українсько-бельгійська СК «Союзспецстрах» .

В більш широкому плані в нашій державі, по суті стоїть питання розвитку страхового захисту як окремого напряму державного регулювання розвитку бізнесу і підприємництва в різних галузях народного господарства, тобто шляхом прийняття спеціальних законів, визначення обов’язкових видів страхування, регламентації діяльності страхових організацій [8, с.103].

 

3. Законодавче регулювання страхового ринку України

 

Страхування є важливим компонентом суспільного виробництва, дійовим інструментом захисту економічної і соціальної сфер суспільства. Його ефективне використування в нових умовах господарювання і формування ринкових відносин можливе на базі розробки і подальшого проведення державної страхової політики.

Необхідність активного втручання держави в процеси суспільного розвитку об’єктивно обумовлена особливо там, де це необхідно для повної реалізації суспільно-економічних цілей. Цілі й інтереси кожного страховика, який виступає на ринку в ролі окремого суб’єкта, трохи відрізняються від тих, про які дбає держава. Активні взаємовідносини окремих страховиків з державою в процесі реалізації інтересів двох сторін дозволяють говорити про страхову політику держави.

До складових політики можна віднести визначення державою кола суб’єктів з надання страхових послуг, встановлення порядку організації і контролю за діяльністю страхових товариств, регулювання взаємовідносин страхових компаній з бюджетом, а також їх участь в превентивних заходах.

 Державне  регулювання страхового ринку  здійснюється за допомогою спеціальної податкової політики, прийняття нормативних актів щодо окремих видів підриємницької діяльності, які відбивають порядок укладання договорів страхування і вирішення виникаючих суперечок. Держава також встановлює з урахуванням інтересів всього суспільства перелік видів обов’язкового страхування [2, с.12]

Функції Кабінету Міністрів України шодо правового регулювання страхової діяльності:

1. визначає форми типового договору страхування, порядок проведення і особливі умови ліцензування обов’язкових видів страхування (ст.5);
2. встановлює максимальні розміри страхових тарифів або методику їх розрахунків та мінімальні розміри страхових сум при здійсненні обов’язкового страхування (ст.9);
3. визначає порядок визначення фактичного та нормативного запасу платоспроможності і страхового гарантійного фонду страховиків (ст.29);
4. визначає окремий перелік резервів по медичному страхуванню і страхуванню цивільної відповідальності операторів за ядерну шкоду, а також порядок їх формування і облік (ст.30);
5. встановлює перелік страхових резервів та порядок їх розрахунків (ст.30);
6. визначає порядок використання резервів із страхування життя для довгострокового кредитування житлового будівництва, в т.ч. індивідуальних забудовників (ст.30);
7. затверджує положення про Міністерство фінансів України та його органи на місцях (ст.35).

Державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників і здійснюється Міністерством фінансів України та його органами на місцях, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України [1, с.11]

Основними функціями Міністерства фінансів України є:

1. ведення єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) (ст.36);
2.     видача ліцензій на проведення страхової діяльності (ст.36);
3. контроль за платоспроможністю страховиків щодо виконання їх страхових забов’язань перед страхувальниками (ст.36);
4. встановлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів (ст.36);
5. розробка нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності, що віднесена цим Законом до компетенції Міністерства фінансів України (ст.36);
6. узагальнення практики страхової діяльності, розробка і подання у встановленому порядку пропозицій щодо розвитку і вдосконалення законодавства України про страхову діяльність (ст.36);
7. участь у здійсненні заходів щодо підвищення кваліфікації кадрів для страхової діяльності (ст.36);
8. встановлення вимог до кваліфікації осіб, які можуть займатись актуальними розрахунками (ст.39);
9. затверджує правила добровільного страхування (ст.15);
10. затверджує положення про централізовані страхові резервні фонди страховиків (ст.29);

Міністерство фінансів України має право:

1. у межах своєї компетенції одержувати від страховиків встановлену звітність про страхову діяльність та інформацію про їх фінансовий стан, а також інформацію від підприємств, установ і організацій, в т.ч. банків та громадян, необхідну для виконання покладених на нього функцій (ст.37);
2. проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності по показниках, що характеризують виконання договорів страхування, найчастіше одного разу на рік, призначати проведення за рахунок страховика додаткові обов’язкові аудиторської перевірки з визначенням аудитора (ст.37);
3. при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність видавати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензії цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з Державного реєстру страховиків (ст.37);
4. провести примусову санацію страховика у випадках (ст.43):

• невиконання ним зобов’язань перед страхувальниками протягом більше трьох місяців;

• недосягнення ним визначеного законодавством України розміру статутного фонду;
• інших випадків, визначених чинним законодавством України;

5. відмовити у видачі ліцензії, якщо подані правила страхування суперечать чинному законодавству та не відповідають вимогам ст.16 Закону України “Про страхування” (ст.17);

6. встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування життя та договорів страхування майна громадян (ст.15);
7. встановлювати заборону на вільне користування майном та прийнятими страховими забов’язаннями страховика, який знаходиться у стані примусової санації (ст.43);
8. надавати дозвіл на користування майном та прийнятими страховими забов’язаннями страховика, який знаходиться у стані примусової санації (ст.43).

Одним з важливих питань, які на сьогодні хвилюють страхові компанії держави, є проникнення зарубіжних страхових компаній на вітчизняний страховий ринок, і пов’язана з цим можливість перекачування страхових платежів за кордон,  поскільки існуючим законодавством від цього не має захисту. Тому нашим страховим компаніям необхідно перш за все збільшити розмір статутного капіталу, що дасть можливість брати на себе більшу відповідальність і удержувати крупні ризики без передачі на перестрахування та в певній мірі поставити економічний бар’єр для переведення страхових платежів за кордон [2, с.16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ

 

2.1. Аналіз діяльності страхового ринку України

 

Сьогодні розвиток страхового ринку відбувається на фоні позитивних змін макроекономічної ситуації в державі при зростанні добробуту населення і посиленні державного регулювання і нагляду за страховою діяльністю.[5. c.156]

Незважаючи на позитивні зрушення у вітчизняній економіці, яке спостерігається  на протязі 2001-2005 рр., страхування у нашій країні не привертало належної уваги держави. Так питома вага чистих страхових премій (без страхових премій, переданих у перестрахування резидентам) у валовому внутрішньому продукті у 2005 році складала 2,5% (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Джерелом аналізу страхового ринку України є розрахунки страхового рейтингу «Insurance ТОР» по даним Держфінпослуг, Мінфіна.

Український страховий ринок ще молодий і перебуває у стадії формування. Але уже сьогодні появляються ознаки того, що страхування стає важливішим сегментом ринкових економічних відносин. Саме страхування в змозі забезпечити не тільки безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві через механізм страхового захисту, але у перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів і механізмом вирішення питання занятості населення.

Страховий ринок України в 2001-2005 роках зберіг тенденції щодо збільшення надходжень страхових платежів. За п’ятирічку загальна сума страхових премій зросла у 9 разів – до 19,2 млрд. грн. Це зростання спостерігається за всіма видами страхування. Саме високі темпи зростання обсягів страхових премій зумовила різке зростання загального обсягу сформованих страхових резервів. Горизонтальний і вертикальний аналіз валових страхових виплат наведений у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Таблиця 2.3

В структурі страхових платежів добровільне страхування займає домінуюче положення, його питома вага виросла з 86,4% до 96,6%, в той час, як питома вага обов’язкових видів страхування зменшилась з 13,6% до 3,4%. Такі зміни в структурі зумовлені високими темпами зростання страхових платежів по договорам майнового страхування – з 69,6% до 86,3%. Доля цього виду страхування в загальній сумі збільшення страхових платежів за аналізуємий період складає 88,4%. Найбільш високими темпами зростали страхові платежі по договорам майнового страхування – 11,2 рази, відповідальності – 7,7 рази. По договорам особистого страхування страхові платежі збільшились у 2,7 рази, хоч їх доля в загальній структурі знизилась з 7,3% до 2,2%. Це свідчить про те, що страховий ринок недостатньою мірою виконував свою соціальну функцію – захист інтересів громадян.

Загальна сума страхових виплат, виконаних за 2005р., склала 1528,5 млрд. грн. (табл.2.3). У порівнянні з 2001 роком обсяги цього показника збільшились на 1130,7 млрд. грн. (в 3,8 рази).

В цілому на страховому ринку рівень валових виплат (відношення валових виплат до валових платежів) постійно знижався і в 2005р. досяг 7,9%, що на 11,2 пункти менше цього показника в 2001р. (табл.2.4). Ця тенденція особливо яскраво спостерігається у майновому і особистому страхуванні – тих видах страхування, які в структурі займають домінуюче положення.

Таблиця 2.4

Розглядаючи сучасний стан страхового ринку України маємо таку тенденцію розвитку.

Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків. Загальна кількість страхових компаній станом на 30.06.2012 становила 443, у тому числі СК "life"– 63 компанії, СК "non-life" – 380 компаній, (станом на 30.06.2011 – 446 компаній, у тому числі СК "life" – 65 компаній, СК "non-life" – 381 компанія).[15]

Тенденція зміни основних показників діяльності страхового ринку за останні чотири квартали 2011-2012 рр. свідчить про наявність якісних зрушень на цьому ринку.

Так,  у порівнянні з першим півріччям 2011 року обсяг надходжень валових страхових премій зменшився на 1 460,1 млн. грн. (13,2%), обсяг чистих страхових премій збільшився на 1 365,5 млн. грн. (17,9%). Основним фактором зменшення валових страхових премій у порівнянні з першим півріччям 2011 року стало зменшення обсягу валових страхових премій, зокрема, з таких видів страхування, як:  страхування майна (зменшення валових страхових платежів на  707,8 млн. грн (66,1%)); страхування фінансових ризиків (зменшення валових страхових премій на 533,5 млн. грн (65,4%)); страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ (зменшення валових страхових премій на 457,5 млн. грн (54,1%)); страхування вантажів та багажу (зменшення валових страхових премій на  324,7 млн. грн (67,6%)). Проте, у порівнянні з першим півріччям 2011 року, зріс обсяг валових страхових премій з таких видів страхування, як: обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ) (збільшення валових страхових платежів на  115,0 млн. грн. (9,4%)); страхування життя (збільшення валових страхових премій на  233,8 млн. грн. (30,4%)). Питома вага чистих страхових премій  у валових страхових преміях за  перше півріччя  2012 року становила 93,7%, що на 24,8 в.п. більше в порівнянні з першим півріччям 2011 року.